Постанова Харківський апеляційний суд № 953/4150/24

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ Справа №: 953/4150/24 Головуючий 1 інстанції: Лисиченко С.М. Провадження №: 33/818/317/25 Головуючий апеляційної інстанції: Курило О.М. Категорія: ч.1 ст.130 КУпАП ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 січня 2025 року Харківський апеляційний суд у складі: судді судової палати з розгляду кримінальних справ Курила О.М., при секретареві Болотові О.О., з участю особи, притягнутої до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , з участю його захисника Алдохіної Я.М., за умови, що всі учасники належним чином повідомлені про розгляд даної справи і ні від кого з них не надійшло заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи з поважних причин, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за апеляційною скаргою правопорушника на постанову Київського районного суду м. Харкова від 02 грудня 2024 року, - ВСТАНОВИВ: Короткий зміст рішення суду першої інстанції. Вказаною постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та призначено адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, а також стягнуто судовий збір у розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок. Судом першої інстанції встановлено, що згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №643640 від 02.05.2024, 02.05.2024 о 22 год. 06 хв. в м. Харкові по вул. Григорія Сковороди, 36, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом HYUNDAI ACCENT, н.з. НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови, поведінка, яка не відповідає обстановці. Від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Drager Alcotest 6820 та в закладі охорони здоров`я КНП ХОР ОКНЛ за адресою: м. Харків, вул. Ахієзерів, 18А, відмовився на увімкнені бодікамери поліцейських. Порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України. Обставини вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, на думку суду першої інстанції, підтверджуються сукупністю зібраних та досліджених судом доказами: - даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №643640 від 02.05.2024, який складений у відповідності до вимог ст. 256 КУпАП та Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС від 07.11.2015 № 1395; - даними акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів з використанням технічних засобів відеозапису з камери, підписаного інспектором взводу №1 роти №1 батальйону №4 Управління патрульної поліції в Харківській області ДПП старшим лейтенантом поліції Черняком В.; - даними направлення на огляд водія транспортного засобу ОСОБА_1 з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до закладу охорони здоров`я КНП ХОР «ОКНЛ» від 02.05.2024, складеного о 22 год. 06 хв. інспектором взводу №1 роти №1 батальйону №4 Управління патрульної поліції в Харківській області ДПП старшим лейтенантом поліції Черняком В.; - відеозаписами з нагрудних камер поліцейських; - даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №902612 від 02.05.2024, який складений у відповідності до вимог ст. 256 КУпАП та Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС від 07.11.2015 № 1395; - даними роздруківки технічного приладу «Drager» тест № 2343 від 02.05.2024, відповідно до яких результат огляду на стан сп`яніння позитивний та складає 3,70% проміле; - даними акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів з використанням технічних засобів відеозапису з камери, підписаного інспектором взводу №2 роти №1 батальйону №4 Управління патрульної поліції в Харківській області ДПП лейтенантом поліції Решітько О.О.; - даними направлення на огляд водія транспортного засобу ОСОБА_1 з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції в КНП ХОР «ОКНЛ» від 02.05.2024; - відеозаписами з нагрудних камер поліцейських. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, особа, що притягується до адміністративної відповідальності, подала апеляційну скаргу, яка містить прохання скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою звільнити правопорушника від відповідальності на підставі ст. 22 КУпАП. Обґрунтовуючи свої апеляційні вимоги, апелянт зазначає, що вчинив діяння вперше, повністю визнає вину, готовий сплатити штраф, однак просить не позбавляти його права керування транспортними засобами, оскільки потребує їх для того, щоб добиратися на роботу, вважає діяння малозначним та просить суд застосувати статтю 22 КУпАП, а саме звільнити його від адміністративної відповідальності. Позиції учасників апеляційного провадження В судове засідання суду апеляційної інстанції прибули особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, та захисник. В судовому засіданні правопорушник та його захисник підтримували доводи апеляційної скарги у повному обсязі. Наголошував, що виконує суспільно-важливу роботу, за професією є лікарем, а за кермо сів у стані сп`яніння через збіг обставин, а саме сімейну сварку та необхідність терміново з`явитися на роботі. Просив звільнити його від адміністративної відповідальності за малозначністю вчиненого ним діяння. Мотиви прийняття рішення судом апеляційної інстанції. Дослідивши матеріали справи, заслухавши учасників судового засідання, перевіривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав. При розгляді справи про адміністративне правопорушення суд першої інстанції, відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП, повинен належним чином з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи по суті. Постанова судді, згідно зі ст. 283 КУпАП, має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах. Положення ч.ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Слід також звернути увагу, що відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод (далі Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерело права. Судовий розгляд справ повинен відповідати загальним принципам судочинства, а саме: верховенству права, законності, рівності перед законом і судом, повазі до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і в доведеності перед судом їх переконливості. Ст. 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу. Згідно із ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Пункт 1.3 ПДР України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. В пункті 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. Відповідно до пункту 2.5 ПДР України Водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідно до пункту 2.9.а ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачі керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Суд вважає, що протокол про адміністративне правопорушення відносно особи, що притягається до адміністративної відповідальності, складений уповноваженою особою, з дотриманням вимог ст. 256 КУпАП. Процедура проведення поліцейським огляду водія на стан наркотичного сп`яніння відповідає вимогам Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства Внутрішніх справ України та Міністерством охорони здоров`я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року. Відповідно до положень п. 2 розділу І зазначеної інструкції, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Судом апеляційної інстанції з`ясовано, що 02.05.2024 о 22 год. 06 хв. в м. Харкові по вул. Григорія Сковороди, 36, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом HYUNDAI ACCENT, н.з. НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови, поведінка, яка не відповідає обстановці. Від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Drager Alcotest 6820 та в закладі охорони здоров`я КНП ХОР ОКНЛ за адресою: м. Харків, вул. Ахієзерів, 18А, відмовився на увімкнені бодікамери поліцейських. Порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України. Суд апеляційної інстанції з метою перевірки матеріалів справи та доводів апеляційної скарги надав сторонам провадження всі можливості для представлення доказів по справі для підтримання їхньої правової позиції. Суд апеляційної інстанції звертає увагу на характер адміністративних правопорушень, передбачених ст. 130 КУпАП, та ступінь їх суспільної небезпеки. Так, дані правопорушення є грубими порушеннями правил дорожнього руху та є потенційно небезпечними для суспільства, становлять реальну небезпеку учасникам дорожнього руху, потенційно можуть загрожувати їх життю та здоров`ю або настанням інших тяжких ймовірних наслідків. Саме тому законодавцем у примітці до ст. 22 КУпАП зазначається, що положення статті про можливість звільнення від адміністративної відповідальності при малозначності діяння не застосовуються до правопорушень, передбачених ст. 130 КУпАП. Разом з тим, суд апеляційної інстанції не вбачає також підстав для пом`якшення відповідальності за вчинене правопорушником діяння з огляду на обставини, що були з`ясовані при дослідженні доказів у справі. Так, з матеріалів справи, що також підтверджується відеозаписами з бодікамер працівників поліції, вбачається, що водія зупиняли двічі підряд увечері 02.05.2024. Першого разу він відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, чим порушив п. 2.5 ПДР України. Другого разу правопорушник погодився пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки, результат показав 3,70 проміле. Такий показник свідчить про стан сильного алкогольного сп`яніння і багатократно перевищує допустиму норму. За таких обставин, враховуючи, що вина правопорушника у вчиненому ним діянні є доведеною, зважаючи на тяжкість вчиненого адміністративного правопорушення та беручи до уваги встановлені судом обставини, на думку апеляційного суду, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про його винуватість у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та наклав на нього передбачене даною нормою адміністративне стягнення у чіткій відповідності із законом. Всі зібрані у справі про адміністративне правопорушення докази апеляційний суд визнає належними, допустимими та такими, що відповідають вимогам ст. 251 КУпАП. Інші доводи апеляційної скарги не містять посилань на докази та порушення вимог закону, які б спростовували висновки суду і були б підставами для зміни або скасування судового рішення. У рішенні ЄСПЛ по справі «Гарсія Руїз проти Іспанії» вказується, що у рішеннях судів та трибуналів мають належним чином пояснюватися підстави, на яких ці рішення ґрунтуються. Ступінь суворості цієї вимоги може бути різним, залежно від характеру рішення, і він має визначатися, виходячи із обставин справи. Однак, хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди викладати підстави для своїх рішень, це не можна розуміти як вимогу надавати детальну відповідь на кожен аргумент. З вищезазначеного випливає, що інші доводи та пояснення апелянта в апеляційній скарзі є безпідставними або необґрунтованими. З урахуванням викладеного, суд обґрунтовано дійшов висновку про наявність в діях водія складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП і, враховуючи характер вчиненого правопорушення, ступінь його суспільної небезпеки - дане правопорушення є грубим порушенням правил дорожнього руху та є потенційно небезпечним для суспільства, становить реальну небезпеку учасникам дорожнього руху, загрожує їх життю, здоров`ю, тяжкість ймовірних наслідків, призначив адміністративне стягнення в межах санкції вказаної статті. Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою і скасуванню за доводами, викладеними в апеляційній скарзі не підлягає. Керуючись ст.ст. 1,7,25,33,38,294,295 КУпАП, суд ПОСТАНОВИВ : Постанову Київського районного суду м. Харкова від 02 грудня 2024 року по справі щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, - залишити без змін. Апеляційну скаргу правопорушника, - залишити без задоволення. Оскарження даної постанови в касаційному порядку у відповідності до ст. 294 КУпАП не передбачено. Суддя Харківського апеляційного суду О.М. Курило