Постанова Харківський апеляційний суд № 953/7460/22

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ Справа №: 953/7460/22 Головуючий 1 інстанції: Юрлагіна Т.В. Провадження №: 33/818/252/23 Головуючий апеляційної інстанції: Курило О.М. Категорія: ч.1 ст.130 КУпАП ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 лютого 2023 року Харківський апеляційний суд у складі: судді судової палати з розгляду кримінальних справ Курила О.М., при секретареві Ковері Р.М., з участю особи, притягнутої до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника Бояренко Ю.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові справу за апеляційною скаргою правопорушника ОСОБА_1 , допитавши свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на постанову Київського районного суду м. Харкова від 20 січня 2023 року, - В С Т А Н О В И Л А: Короткий зміст рішення суду першої інстанції. Вказаною постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та призначено адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі 17 000 грн. з одночасним позбавленням права керування транспортними засобами на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 536, 80 грн. Судом першої інстанції встановлено, що 04 12 2022 року о 16-20 годині в м. Харків по вул. Чкалова, буд.8, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Subaru Forester державний номерний знак НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: звужені зіниці, що не реагують на світло, тремтіння пальців рук, підвищена жвавість ходи. Водій від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у закладі охорони здоров`я КНП ХОР «ОНД» за адресою: м. Харків, вул. Ахієзерів, 18А відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 ПДР та вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Дії водія ОСОБА_1 кваліфіковані як порушення п. 2.5 Правил Дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу. Не погодившись із рішенням судді, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, яка містить прохання про скасування постанови суду першої інстанції та про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Обґрунтовуючи свої апеляційні вимоги вказує, що: - під час зупинки автомобіля під керуванням ОСОБА_1 , працівники поліції не повідомили свого імені та причин зупинки, ухилившись при цьому від проведення безперервної зйомки, оскільки під час зупинення транспортного засобу ОСОБА_1 нагрудні камери у поліцейських були вимкнені; - матеріали справи не містять відомостей про належне повідомлення про виклик ОСОБА_1 у судове засідання, внаслідок чого останній був позбавлений права надати пояснення щодо обставин, справи, надати клопотання та докази; - суд не надав оцінки відеозапису наданого поліцейським в частині того, що ОСОБА_1 двічі погоджувався їхати на огляд до медичного закладу, але в подальшому, під тиском працівника поліції він відмовився від проходження огляду. Позиції учасників апеляційного провадження. В судовому засіданні суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Бояренко Ю.Д. просили про задоволення апеляційної скарги та про закриття провадження у справі за відсутності події і складу адміністративного правопорушення. Мотиви прийняття рішення судом апеляційної інстанції. Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи ОСОБА_1 та його захисника, які просили про задоволення апеляційної скарги, пояснення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , перевіривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне. Так, суд, з огляду на матеріали адміністративної справи, дійшов висновку про наявність в діях водія ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП і на підставі ст. 36 КУпАП прийняв рішення про застосування до останнього адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 гривень з одночасним позбавленням права керування транспортними засобами на один рік, з чим погоджується і апеляційний суд. Так, відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Статтею 251 КУпАП регламентовано, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. Відповідно до статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Пункт 1.3 ПДР України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. В пункті 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. Так, пункт 2.5 ПДР України зобов`язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідальність за порушення вимог пункту 2.5 «а» ПДР України передбачена статтею 130 КУпАП. Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачено, що у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Під час апеляційного перегляду оскаржуваної постанови встановлено, що апелянтом в апеляційній скарзі не наведено об`єктивних відомостей, які можуть спростувати висновки суду щодо його винуватості у скоєнні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. Визнаючи ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП суд першої інстанції послався на докази, а саме: відомості з протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 225653 від 04 12 2022 року (а.с.2), який є документом, що офіційно засвідчує факт вчинення неправомірних дій і є одним з основних джерел доказів, який складений з дотриманням всіх процесуальних вимог інспектором УПП; письмові пояснення свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , що містяться в матеріалах справи (а.с. 5,6) які пояснили та підтвердили як свідки, що 04 12 2022 в їх присутності водій авто Subaru Forester державний номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_1 від проходження у встановленому порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння у закладі охорони здоров`я відмовився; диск з відеозаписом з нагрудних камер відеоспостереження інспекторів патрульної поліції, на якому зафіксовано фактичні обставини, викладені в даній постанові (а.с.3). Відповідно до відомостей, які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення (а.с. 2) вбачається, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом Subaru Forester державний номерний знак НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп`яніння (звужені зіниці очей, що не реагують на світло, тремтіння пальців рук, підвищена жвавість ходи). Вказані обставини вочевидь обумовлювали вимогу працівників поліції, які їх виявили, згідно п. 2.5 ПДР України, запропонувати водію пройти медичний огляд у закладі охорони здоров`я, виходячи зі специфіки дослідження, що, в свою чергу, унеможливлювало проведення такого огляду на місці зупинки транспортного засобу. Як вбачається з відеозапису наявного в матеріалах справи, працівники поліції дійсно запропонували водієві автомобіля Subaru Forester державний номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_1 , у присутності двох свідків пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у закладі охорони здоров`я КНП ХОР «ОНД», однак останній відмовився від проходження в присутності двох свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_6 . В судовому засіданні суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Бояренко Ю.Д. не заперечували факт керування ОСОБА_1 автомобілем Subaru Forester державний номерний знак НОМЕР_1 ,факт його зупинки працівниками поліції, а також те, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в КНП ОНД «ХОР» в м. Харкові по вул. Шевченко, 26, обґрунтовуючи тим, що ОСОБА_1 був у адекватному стані та не перебував у стані наркотичного сп`яніння. Вказували, що працівники поліції діяли незаконно, зупинивши автомобіль ОСОБА_1 безпідставно. Проте, вивчаючи матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку, що доводи правопорушника та його захисника щодо безпідставності зупинки транспортного засобу спростовуються наданою самим же ОСОБА_1 копією квитанції про сплату суми штрафу у розмірі 340 гривень за постановою щодо притягнення останнього до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 121-1, ч.1 ст. 121 КУпАП, яка свідчить про керування ОСОБА_1 04 12 2022 року автомобілем Subaru Forester державний номерний знак НОМЕР_1 , який мав несправності. Вказану суму штрафу сплачено ОСОБА_1 15 12 2022 року у добровільному порядку. Крім того, апеляційний суд констатує, що відомості про звернення ОСОБА_1 із позовом на незаконність дій працівників поліції в порядку, визначеному КАС України матеріали справи не містить, протокол про адміністративне правопорушення, складений уповноваженою державою особою, в порядку, передбаченому чинним законодавством, не оскаржував. Слід зазначити, що протокол складався внаслідок саме відмови водія від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння. При цьому, належить врахувати, що огляд на стан наркотичного сп`яніння є специфічним медичним оглядом, який може бути проведений лише в спеціальній медичній установі, певними фахівцями, що спростовує доводи апелянта про незаконність дій працівників поліції через відсутність пропозиції ОСОБА_1 щодо проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння на місці зупинки. Так, статтею 266 КУпАП визначений порядок проведення огляду на стан сп`яніння. При цьому, огляд водія на стан наркотичного сп`яніння, - проводиться лише у закладі охорони здоров`я. Відповідно до п.12 Розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в п.4 Розділу І цієї інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я. Для забезпечення повноти та всебічності судового розгляду судом апеляційної було допитано свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , пояснення яких не спростовують висновків суду першої інстанції щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. З приводу ж посилання апелянта на неналежне повідомлення ОСОБА_1 про дату та час розгляду справи щодо нього судом першої інстанції, апеляційний суд констатує наступне. Як вбачається з матеріалів справи, судове засідання 20 січня 2023 року дійсно відбулося за відсутності правопорушника ОСОБА_1 , проте, як вбачається з матеріалів справи, про дату та час розгляду справи останній повідомлявся шляхом направлення повістки (а.с.11). Так, відповідно до вимог ст. 277-2 КУпАП повідомленням про розгляд справи є повістка, яка направляється особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Так, згідно відомостей протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 225653 від 04 грудня 2022 року місцем проживання ОСОБА_1 зазначено: АДРЕСА_1 . Саме ця адреса зазначена і в оскаржуваній постанові. Тобто суд першої інстанції направляв судову повістку саме за цією адресою, однак, вона була повернута до суду не врученою у зв`язку із відсутністю ОСОБА_1 за вказаною адресою. З огляду на викладене, суд першої інстанції виконав усі процесуально передбачені можливості щодо сповіщення ОСОБА_1 про час та дату розгляду справи стосовно нього. Крім того, відомості про те, що справа про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 буде розглядатись Київським районним судом м. Харкова були розміщені на Веб порталі «Судова влада» та були відкритими для загального користування. Крім іншого, апеляційний суд вважає за необхідне наголосити, що відповідно до ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права. Відповідно до Рішення Європейського суду з прав людини від 03 04 2008 року в справі "Пономарьов проти України", сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Особистий підпис ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення щодо нього свідчить про його достеменну обізнаність щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно нього Київським районним судом м. Харкова. Однак, відомостей про те, що ОСОБА_1 чи його захисник цікавилися датою розгляду справи матеріали справи не містять. Що стосується доводів апеляційної скарги про те, що в матеріалах справи відсутній відеозапис з нагрудної камери поліцейських, що містив би безперервну фіксацію подій та обставин при виявленні адміністративного правопорушення, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити наступне. Відповідно до ст. 40 Закону України «Про національну поліцію» поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

2. Інформація про змонтовану/розміщену автоматичну фототехніку і відеотехніку повинна бути розміщена на видному місці. Таким чином, застосування технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису є правом поліції, а не обов`язком. Окрім того, апеляційний суд враховує, що Інструкція про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер працівниками поліції та доступу до відеозаписів на них, затвердженої наказом Департаменту ПП Національної поліції №100 від 03.02.2016 року та Наказом Департаменту ПП Національної поліції №14/1 від 24.11.2015 року є внутрішнім документом Департаменту Національної поліції, офіційно не опубліковувалась та її обов`язкове застосування не передбачено вимогами чинного КУпАП. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилається на те, що рішення про відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння було прийнятне ним під тиском працівників поліції, проте, вказане твердження не знайшло своє підтвердження та спростовується переглянутим в порядку підготовки до апеляційного розгляду відеозаписом, наданим працівниками поліції, відповідно до якого будь-яких ознак, які давали б підстави припустити можливість здійснення фізичного чи психологічного тиску на ОСОБА_1 не виявлено. Більш того, відомості щодо звернення ОСОБА_1 з заявами про застосування щодо нього під час складення протоколу про адміністративне правопорушення фізичного та/або психологічного тиску відсутні. З огляду на викладене, апеляційний суд вважає, що всі доводи апеляційної скарги зводяться до переоцінки доказів, яким в оскаржуваній постанові надано належну оцінку та винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення обґрунтовано визнано доведеною поза розумним сумнівом. Докази, здобуті працівниками поліції згідно встановленого законом порядку і перевірені під час розгляду в суді апеляційної інстанції, в своїй сукупності дають належні підстави вважати, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1ст.130 КУпАП, сумніву у їх достовірності, законності та належності у суду апеляційної інстанції немає. При розгляді справи судом порушень ст.ст.279, 280 КУпАП не допущено, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно дост.252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував вчинене правопорушення. Накладаючи на ОСОБА_1 адміністративне стягнення, суд першої інстанції обгрунтовано застосував стягнення у виді штрафу та позбавлення права керувати транспортними засобами, адже воно, відповідно до санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, є безальтернативним. Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови судді та закриття провадження у справі, апеляційним переглядом не встановлено. Керуючись ст.ст. 1,7,25,33,38,294,295 КУпАП, - ПОСТАНОВИВ : Постанову Київського районного суду м. Харкова від 20 01 2023 року по справі щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП, - залишити без змін. Апеляційну скаргу правопорушника, - залишити без задоволення. Оскарження даної постанови в касаційному порядку у відповідності до ст. 294 КУпАП не передбачено. Суддя Харківського апеляційного суду О.М. Курило