Ухвала ККС ВС № 208/2264/15-к

УХВАЛА 29 січня 2025 року м. Київ справа № 208/2264/15-к провадження № 51-4241ск23 Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі: головуючого ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , розглянувши касаційну скаргу представника потерпілих ОСОБА_4 , яка діє в інтересах потерпілих ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , на вирок Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 14 березня 2024 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 25 листопада 2024 року щодо виправданої ОСОБА_8 , встановив: Представник потерпілих ОСОБА_4 звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на вищевказані судові рішення щодо виправданої ОСОБА_8 , де стверджує про їх незаконність через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність. Крім того, від представника потерпілих ОСОБА_4 надійшло доповнення до касаційної скарги, які за змістом аналогічна раніше поданій, за винятком статусу деяких учасників провадження, відображеного у вступній частині. Натомість мотиви доповнень до касаційної скарги співпадають з мотивами раніше поданої. З огляду на це, колегія суддів розглядає касаційну скаргу та доповнення у їх взаємозв`язку як одну, подану в інтересах потерпілих ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , на вирок Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 14 березня 2024 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 25 листопада 2024 року щодо виправданої ОСОБА_8 . Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), колегія суддів дійшла висновку, що її необхідно залишити без руху, встановивши строк для усунення недоліків. Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 427 КПК у касаційній скарзі зазначаються вимоги особи, яка подає касаційну скаргу, до суду касаційної інстанції. При цьому такі вимоги повинні відповідати положенням ст. 436 цього Кодексу. Статтею 436 КПК визначено повноваження суду касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги. Відповідно до її змісту, суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право: залишити судове рішення без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення; скасувати судове рішення і призначити новий розгляд у суді першої чи апеляційної інстанції; скасувати судове рішення і закрити кримінальне провадження; змінити судове рішення. Натомість представник потерпілих звернулась до суду з касаційною скаргою, де висуває вимогу про скасування як вироку суду першої інстанції, так і ухвали апеляційного суду, й призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції, що суперечить повноваженням суду касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги, передбаченим ст. 436 КПК. У разі скасування вироку місцевого суду, призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції потягне за собою відсутність предмету апеляційного перегляду. Відповідно до приписів ч. 6 ст. 427 КПК до касаційної скарги додаються її копії з додатками в кількості, необхідній для надіслання сторонам кримінального провадження і учасникам судового провадження. Касаційна скарга подана через систему «Електронний суд», проте, представником потерпілих було залишено поза увагою, що функціонування цієї системи у Касаційному кримінальному суді Верховного Суду здійснюється з урахуванням вимог процесуального законодавства. Відповідно до ст. 35 КПК у разі подання до суду документів в електронній формі учасник зобов`язаний у випадках, передбачених цим Кодексом, надати доказ надсилання рекомендованим листом з повідомленням про вручення іншим учасникам провадження копій наданих документів. Тому особа, яка подає касаційну скаргу, зобов`язана надати відповідні копії з додатками для надіслання іншим учасникам провадження (на виконання вимог ч. 6 ст. 427 КПК) або докази надсилання їх згаданим учасникам (в порядку ст. 35 КПК). Наведених законодавчих приписів не було враховано. Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК в касаційній скарзі має бути наведено обґрунтування вимог особи, яка подала касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення. Посилаючись у касаційній скарзі на незаконність судового рішення, особа, яка подає касаційну скаргу, має вказати на конкретні порушення закону, що є підставами для скасування або зміни судового рішення, які, на її думку, були допущені судами при винесенні судових рішень, навести конкретні аргументи в обґрунтування кожної позиції. Суд касаційної інстанції є судом права, а не факту, під час перевірки доводів, наведених у касаційній скарзі, керується фактичними обставинами, встановленими місцевим та апеляційним судами, та, відповідно до приписів ст. 433 КПК, перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Таким чином, відображені у змісті касаційної скарги доводи, що зводяться до незгоди з фактичними обставинами кримінального провадження, а також оцінка доказів на предмет їх достовірності не є предметом касаційного перегляду, а відноситься до компетенції перевірки суду апеляційної інстанції. Натомість, як убачається зі змісту оскарженої ухвали апеляційного суду, аналогічні доводам касаційної скарги представника потерпілих ОСОБА_4 питання, зокрема щодо невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та неправильної, на її переконання, оцінки доказів були предметом перевірки суду апеляційної інстанції за її ж апеляційною скаргою, і апеляційний суд за результатами перегляду вироку місцевого суду надав на такі доводи свої відповіді. Разом з тим, касаційна скарга не містить обґрунтування того, яких порушень приписів кримінального процесуального закону було допущено апеляційним судом при апеляційному перегляді вироку Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 14 березня 2024 року, з огляду на межі та порядок, передбачені статтями 404, 405 КПК, щодо його здійснення. Представник потерпілих у касаційній скарзі також наводить доводи про невідповідність оскарженої ухвали апеляційного суду положенням статей 370, 419 КПК, де зазначає, що апеляційний суд належним чином не перевірив та не мотивував своїх висновків про залишення без задоволення апеляційних скарг прокурора та представника потерпілих на вирок Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 14 березня 2024 року. При цьому у касаційній скарзі не зазначено, які доводи апеляційної скарги не отримали оцінки, або отримали невірну оцінку судом апеляційної інстанції та чому саме, з посиланням на конкретні норми КПК та матеріали кримінального провадження, які доводи залишилися поза увагою цього суду тощо. Колегія суддів наголошує, що відповідно до приписів ч. 2 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції може ухвалити рішення про погіршення становища засудженого не тільки за наявності таких вимог в касаційній скарзі, а й відповідних обґрунтованих доводів учасника кримінального провадження, змістом яких охоплюються належні підстави для такого рішення, оскільки, враховуючи вимоги ч. 3 ст. 26 КПК, Суд не може на власний розсуд відшуковувати в оскарженому рішенні відповідні підґрунтя для цього. Тобто, касаційна скарга, подана на погіршення становища особи, повинна відображати не формальну незгоду з висновками суду апеляційної інстанції, а спростування мотивів цього суду, відображених у рішенні про залишення апеляційної скарги без задоволення. Таким чином, з огляду на положення статей 433, 437 КПК, наявність вказаних недоліків перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження та в подальшому прийняття одного з рішень, передбачених ст. 436 цього Кодексу. Відповідно до ст. 429 КПК суд касаційної інстанції, встановивши, що касаційну скаргу було подано без додержання вимог, передбачених ст. 427 КПК, постановляє ухвалу про залишення касаційної скарги без руху, в якій зазначаються недоліки скарги і встановлюється строк, необхідний для їх усунення, що не може перевищувати п`ятнадцяти днів із дня отримання ухвали особою, котра подала касаційну скаргу. Врахувавши вищенаведене, керуючись положеннями ст. 429 КПК, з огляду на те, що касаційну скаргу подано без додержання вимог, передбачених ст. 427 КПК, колегія суддів дійшла висновку, що скаргу необхідно залишити без руху і надати строк на усунення недоліків. Недоліки касаційної скарги, пов`язані з її змістом, можуть бути усунуті шляхом подання нової касаційної скарги. Керуючись ст. 429 КПК, Суд постановив: Касаційну скаргу представника потерпілих ОСОБА_4 , яка діє в інтересах потерпілих ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , на вирок Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 14 березня 2024 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 25 листопада 2024 року щодо виправданої ОСОБА_8 залишити без руху та встановити строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків касаційної скарги - п`ятнадцять днів із дня її отримання. Роз`яснити, що касаційна скарга повертається в разі, якщо особа в установлений строк не усунула недоліків касаційної скарги, залишеної без руху. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3