Ухвала ККС ВС № 209/2658/17

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 червня 2024 року м. Київ справа № 209/2658/17 провадження № 51-3068 ск 24 Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі: головуючого ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , розглянув касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 на вирок Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 18 січня 2024 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 14 березня 2024 року. Суть питання та встановлені судом обставини Вироком Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 18 січня 2024 року ОСОБА_5 засуджено за ч. 2 ст. 307 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна. Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 14 березня 2024 року вирок місцевого суду залишено без зміни. Захисник ОСОБА_4 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій не погоджується з вказаними судовими рішеннями та порушує питання про їх перегляд у касаційному порядку. Мотиви Суду Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам ст. 427 КПК України, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що скаргу подано без додержання вимог п. 4 ч. 2 зазначеної статті. Згідно зі ст. 427 КПК України в касаційній скарзі, серед іншого, зазначається обґрунтування заявлених скаржником вимог із зазначенням того, у чому саме полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення. Статтею 438 КПК України передбачено, що підставами для зміни або скасування судових рішень судом касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність і невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. При вирішенні питання про наявність зазначених підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412 - 414 цього Кодексу. Відповідно до ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Тобто суд касаційної інстанції є судом права, а не факту. Посилаючись на незаконність судових рішень, особа, яка подає касаційну скаргу, повинна вказати конкретні порушення закону, які є підставою для їх скасування чи зміни, а також належним чином обґрунтувати свої доводи. Кожна із зазначених підстав скасування чи зміни судових рішень є самостійною та потребує належного вмотивування. Так, коли сторона вимагає скасування або зміни судового рішення, посилаючись на порушення, допущене під час кримінального провадження, вона має обґрунтувати не лише наявність такого порушення, але й надати доводи тому, що воно істотно позначилося на можливостях сторони відстоювати свою позицію у справі і не було виправлено в ході кримінального провадження. Для цього сторона має продемонструвати, що вона під час кримінального провадження вжила заходів у межах процесуальних можливостей, наданих їй кримінальним процесуальним законодавством, для виправлення ситуації, що склалася внаслідок стверджуваного порушення. Крім того, коли сторона вимагає скасування судових рішень і призначення судового розгляду в суді відповідної інстанції, вона має вказати, яким чином таке скасування дозволить виправити порушення, на яке вона посилається. Однак, всупереч вищевказаному захисник ОСОБА_4 , посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, не навів обґрунтування допущення судами таких порушень норм процесуального закону, які в силу ст. 412 КПК України є істотними і тягнуть за собою скасування оскаржуваних вироку і ухвали на підставі, передбаченій п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК України, та не вказав як саме вони перешкодили чи могли перешкодити судам ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення. Натомість скаржник надає свою оцінку доказам та вказує на неповноту судового розгляду, що в силу статей 433, 438 КПК України не є предметом перевірки суду касаційної інстанції. Позиція захисника є суперечливою, з огляду на те, що він акцентує увагу на незаконності оскаржуваних судових рішень з підстави істотного порушення кримінального процесуального закону, і разом з тим убачає за можливе закрити кримінальне провадження після їх скасування. Поза увагою скаржника залишилось те, що касаційний суд позбавлений можливості самостійно досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскаржених судових рішеннях, про що він по суті просить у касаційній скарзі, формулюючи свої вимоги про закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_5 , а лише виходить із фактичних обставин, встановлених судами попередніх інстанцій. Відсутність у скарзі належного обґрунтування з огляду на те, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах касаційної скарги, перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження. Відповідно до ст. 429 КПК України суд касаційної інстанції, встановивши, що касаційну скаргу подано без додержання вимог, передбачених ст. 427 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення касаційної скарги без руху, в якій зазначаються недоліки касаційної скарги і встановлюється строк, необхідний для їх усунення, що не може перевищувати п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали особою, яка подала касаційну скаргу. Колегія суддів звертає увагу, що недоліки касаційної скарги можуть бути усунуті шляхом складання нового тексту касаційної скарги, якщо зауваження стосувалися змістовної частини скарги, та/або шляхом подання додаткових документів, якщо всупереч вимогам КПК України не додано усіх документів, які мають подаватися разом з касаційною скаргою. Ураховуючи викладене, керуючись ст. 429 КПК України, колегія суддів вважає за необхідне залишити скаргу без руху та встановити строк для усунення допущених недоліків. З цих підстав Суд постановив: Касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 на вирок Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 18 січня 2024 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 14 березня 2024 року залишити без руху і встановити строк для усунення недоліків - десять днів із дня отримання копії цієї ухвали. У разі невиконання ухвали касаційну скаргу буде повернуто скаржнику. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_6