Ухвала КЦС ВС № 214/5118/22

УХВАЛА 27 січня 2025 року м. Київ справа № 214/5118/22 провадження № 61-1082ск25 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Петрова Є. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30 квітня 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 13 листопада 2024 року у справі за позовом керівника Криворізької центральної окружної прокуратури в інтересах держави в особі Криворізької міської ради до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про витребування майна з чужого незаконного володіння ВСТАНОВИВ: 20 січня 2025 року ОСОБА_1 , через засоби поштового зв`язку, подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30 квітня 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 13 листопада 2024 року в указаній справі. Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та не може бути вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана з пропуском строку на касаційне оскарження, встановленого статтею 390 ЦПК України. Згідно із частиною першою статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Положеннями частини другої статті 390 ЦПК України передбачено, що учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Пунктом 2 частини четвертої статті 392 ЦПК України встановлено, що до касаційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, - за наявності. Касаційна скарга містить клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке мотивовано тим, що копію оскаржуваної постанови апеляційного суду заявниця не отримувала, про оскаржуване судове рішення їй стало відомо лише 13 січня 2025 року. На переконання заявниці, зазначене є достатньою підставою для поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення. Розглядаючи клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень, Верховний Суд виходить з наступного. За відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень постанову Київським апеляційним судом прийнято - 13 листопада 2024 року, повний текст складено - 18 листопада 2024 року та забезпечено надання загального доступу - 20 листопада 2024 року. Касаційну скаргу до Верховного Суду здано до відділу поштового зв`язку 20 січня 2025 року. Відповідно до частин четвертої, п`ятої статті 272 ЦПК України за заявою учасника справи копія повного судового рішення вручається йому під розписку безпосередньо в суді. Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня. Доказів на підтвердження дати отримання копії оскаржуваної постанови Дніпровського апеляційного суду від 13 листопада 2024 року та доказів порушення апеляційним судом, передбаченого статтею 272 ЦПК України, порядку вручення судового рішення не надано. Слід зазначити, що до відкриття касаційного провадження суд касаційної інстанції не має можливості перевірити наявність чи відсутність доказів на підтвердження надсилання/вручення судом апеляційної інстанції копії рішення заявнику, оскільки за правилом частини сьомої статті 394 ЦПК України питання про витребування матеріалів справи вирішується під час відкриття касаційного провадження. Отже, заявнику необхідно подати до суду касаційної інстанції заяву про поновлення строку на касаційне оскарження, в якій навести підстави для його поновлення, та надати відповідні докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, оскільки безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Відповідні докази мають бути надані заявником до суду касаційної інстанції, зокрема у виді довідки суду про ненаправлення (неотримання) копії оскаржуваного рішення або копії матеріалів справи, з яких можливо встановити відсутність доказів на підтвердження вручення судового рішення стороні, довідка поштового відділення зв`язку або інші докази на підтвердження цих обставин. Суд вважає за необхідне зазначити, що звернення до Верховного Суду з касаційною скаргою це право сторони, а не обов`язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на касаційне оскарження, то реалізація цього права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями процесуального закону. Зловживання процесуальними правами не допускається. Відповідно до частини третьої статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповноважними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу. Відповідно до вимог 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. До касаційної скарги додано квитанцію про сплату судового збору у розмірі 10 481,04 грн. Ціна позову визначається, зокрема у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна (пункт 2 частини першої статті 176 ЦПК України). Не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково (пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України). З огляду на обмеження касаційного оскарження, зокрема, передбачене пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, Верховний Суд звертає увагу заявника на необхідність наявності в розпорядженні суду на час вирішення питання про відкриття касаційного провадження інформації про ціну позову. В цій справі пред`явлено позов майнового характеру - про витребування майна із чужого незаконного володіння від особи, яка є останнім його набувачем, однак відомості про ціну позову (вартість квартири) в матеріалах касаційного провадження відсутні. З огляду на те, що касаційна скарга та судові рішення судів попередніх інстанцій не містять інформації про ціну позову (вартість квартири), що не дозволяє встановити ціну позову на день подання позовної заяви з урахуванням вартості спірного майна та перевірку правильності сплати заявником судового збору у розмірі, визначеному законом. Отже, заявникові слід надати докази (наприклад, позовна заява з визначеною ціною позову станом на день її подання, експертний висновок, дані загальнодоступних джерел стосовно ринкової вартості майна тощо), які підтверджують ціну позову на день подання позовної заяви. Враховуючи наведене, заявникові, необхідно обґрунтувати сплачений судовий збір з розрахунку 1 % від ціни позову х 200 %, який підлягав сплаті при поданні позовної заяви з урахуванням вартості спірного нерухомого майна на час подання позовної заяви. При цьому слід зазначити про те, що судовий збір розраховується з суми, яка підлягала сплаті при поданні позовної заяви, а не з суми сплаченої позивачем при зверненні до суду із позовною заявою. Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу. Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення зазначеного недоліку. Керуючись статтями 390, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30 квітня 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 13 листопада 2024 року залишити без руху. Надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки передбачені законом. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя Є. В. Петров