Постанова Харківський апеляційний суд № 644/4816/24

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ Справа № 644 / 4816 / 24 Суддя суду 1 інстанції: Шевченко С.В. Провадження № 33/818/ 321 /25 Суддя суду апеляційної інстанції: Курило О.М. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 22 січня 2025 року Харківський апеляційний суд у складі: судді судової палати з розгляду кримінальних справ Курила О.М., при секретареві Болотові О.О., без участі особи притягнутої до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , з участю його захисника Карпухіна Д.Ю., за умови, що всі учасники належним чином повідомлені про розгляд даної справи і ні від кого з них не надійшло заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи з поважних причин, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові, в режимі відеоконфренції, справу за апеляційною скаргою правопорушника на постанову Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від «19» 11 2024 року, ВСТАНОВИВ: Короткий зміст рішення суду першої інстанції. Вказаною постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Судом першої інстанції встановлено, що 05.06.2024 року о 09:40 год. ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Opel Vectra», номерний знак НОМЕР_2 , біля будинку № 307 по пр. Г. Харкова в м. Харкові з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: звужені зіниці очей, які не реагують на світло; неприродна блідість. Від проходження медичного огляду у медичному закладі з метою встановлення наркотичного сп`яніння відмовився. ОСОБА_1 в судове засідання повторно не прибув, про дату, час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, причину неявки суду не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи від нього до суду не надходило. Захисник ОСОБА_1 адвокат Карпухін Д.Ю. просив закрити справу за відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, в обґрунтування чого посилався на те, що матеріали справи та відеозапис не містять доказів у підтвердження факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом. Дослідивши наявні докази по справі суд першої інстанції визнав ОСОБА_1 винним в порушенні вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції правопорушник ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу разом із запереченнями, яка містить прохання про скасування постанови постанову Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від «19» 11 2024 року та закрити провадження у справі. Обґрунтовуючи свої апеляційні вимоги апелянт вказує, що рішення суду першої інстанції є необ`єктивним, необґрунтованим та несправедливим, не відповідає матеріалам справи та фактичним обставинам справи. Додатково зазначає, що матеріали справи не містять належних доказів, що підтверджують факт керування водієм ОСОБА_1 та зазначає, що працівники поліції безпідставно зупинили водія ОСОБА_1 , тому всі подальші вимоги є незаконними. Враховуючи вищевикладене, апелянт вважає постанову незаконною та просить її скасувати. Крім того було подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови першої інстанції. Позиції учасників апеляційного провадження В судове засідання суду апеляційної інстанції особа, що притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 не з`явився, будучи належним чином повідомлені смс-повісткою. Захисник ОСОБА_1 адвокат Карпухін Д.Ю. в судовому засіданні суду апеляційної інстанції підтримував вимоги апеляційної скарги в повному обсязі, зазначив, що матеріали справи не містять належного підтвердження факту керування водія ОСОБА_2 , відеозапис, що долучений до матеріалів справи не є належним, додатково, на думку захисника, є відсутній склад злочину. Крім того захисник підтримав подане клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови першої інстанції. Мотиви прийняття рішення судом апеляційної інстанції. З метою необмеження доступу до правосуддя суд апеляційної інстанції вважає за необхідне задовольнити клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції та вважати пропущений строк таким як пропущений із поважних причин. Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав. При розгляді справи про адміністративне правопорушення суд першої інстанції, відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП, повинен належним чином з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи по суті. Постанова судді, згідно ст.283 КУпАП, має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах. Положення ч. ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Слід також звернути увагу, що відповідно до ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод (далі Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерело права. Судовий розгляд справ повинен відповідати загальним принципам судочинства, а саме: верховенству права, законності, рівності перед законом і судом, повазі до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і в доведеності перед судом їх переконливості. Ст. 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу. Згідно ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Пункт 1.3 ПДР України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. В пункті 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. Відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Суд вважає, що протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 складений уповноваженою особою, з дотриманням вимог ст. 256 КУпАП. Процедура проведення поліцейським огляду водія на стан наркотичного сп`яніння відповідає вимогам Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства Внутрішніх справ України та Міністерством охорони здоров`я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року. Відповідно до положень п.2 розділу І зазначеної інструкції, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Судовим розглядом апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №898688 05.06.2024 року о 09:40 год. ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Opel Vectra», номерний знак НОМЕР_2 , біля будинку № 307 по пр. Г. Харкова в м. Харкові з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: звужені зіниці очей, які не реагують на світло; неприродна блідість. Від проходження медичного огляду у медичному закладі з метою встановлення наркотичного сп`яніння відмовився. Суд ставиться критично до пояснень захисника стосовно відсутності належних доказів у матеріалах справи та на відеозапису щодо факту керування водієм ОСОБА_1 транспортного засобу «Opel Vectra», номерний знак НОМЕР_2 , зважаючи на наступне. В матеріалах справи на а.с.1 відповідно до протоколу про протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №898688 від 05 06 2024 року водій ОСОБА_1 у графі «пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, по суті порушення» відмовився давати пояснення з відсилкою на ст.63 Конституції України. В матеріалах справи на а.с.4 водій ОСОБА_1 під підпис зобов`язався не сідати за кермо транспортного засобу до повного протверезіння та зникнення ознак сп`яніння. В матеріалах справи на а.с.6 наявний рапорт працівника поліції Жирова А., у якому зазначено, що 05 06 2024 року під час несення служби на стаціонарному БП «ХТЗ» було зупинено транспортний засіб «Opel Vectra», номерний знак НОМЕР_2 , яким керував водій ОСОБА_1 , під час спілкування були виявлені ознаки наркотичного сп`яніння. Крім того, суд апеляційної інстанції при дослідженні відеозапису, що долучений до матеріалів справи вбачає, що водій ОСОБА_1 позиціонує себе саме водієм транспортного засобу. Як вбачається із матеріалів справи, водій ОСОБА_1 чи його захисник не оскаржували дії співробітників патрульної поліції, тобто останні не зверталися до суду із позовом в порядку, визначеному КАС України, а також не зверталися зі скаргою на дії працівників поліції до його керівництва, хоча мали для цього достатньо часу. Тобто, зазначені обставини, унеможливлюють будь-які посилання сторони захисту на незаконність дій працівників поліції під час складення протоколу, акту, направлення чи рапорту або щодо невідповідності відомостей, зафіксованих у цих документах. Своїми діями правопорушник ОСОБА_1 порушив вимоги п 2.5 ПДР за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП. Так, статтею 266 КУпАП визначений порядок проведення огляду на стан сп`яніння. При цьому, огляд водія на стан наркотичного сп`яніння, - проводиться лише у закладі охорони здоров`я. Відповідно до п.12 Розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в п.4 Розділу І цієї інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я. Відповідно до п. 7,12 Розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі Інструкція), установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові. У разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу І цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я. Тобто в цьому випадку працівникам поліції достатньо наявності підстав вважати особу такою, що можливо перебуває у стані сп`яніння, що в свою чергу обумовлює законність вимоги поліцейських пройти відповідний огляд в медичному закладі. Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що протокол про адміністративне правопорушення складався внаслідок саме відмови водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР, за що передбачена відповідальність за ст.130 КУпАП. Враховуючи викладене, підстави ставити під сумнів відомості, що об`єктивно відображені у протоколі про адміністративне правопорушення відсутні, у зв`язку з чим, апеляційний суд вбачає у діях ОСОБА_1 свідоме ігнорування ПДР України, що свідчить про умисний характер вчиненого ним правопорушення, відповідно до ст. 10 КУпАП. Всі зібрані у справі про адміністративне правопорушення докази апеляційний суд визнає належними, допустимими та такими, що відповідають вимогам ст. 251 КУпАП. Інші підстави, які б свідчили про відсутність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП в діях ОСОБА_1 в апеляційній скарзі не зазначено й під час апеляційного перегляду справи не встановлені. У рішенні ЄСПЛ № 980_360 по справі «Гарсія Руїз проти Іспанії» від 21 01 1999 вказується, що у рішеннях судів та трибуналів мають належним чином пояснюватися підстави, на яких ці рішення ґрунтуються. Ступінь суворості цієї вимоги може бути різною залежно від характеру рішення, і він має визначатися, виходячи із обставин справи. Однак, хоча п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди викладати підстави для своїх рішень, це не можна розуміти як вимогу давати докладну відповідь на кожний аргумент. З вище зазначеного випливає, що інші доводи та пояснення апелянта в апеляційній скарзі є безпідставними та не обґрунтованими. З урахуванням викладеного, суд обґрунтовано дійшов висновку про наявність в діях водія ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП і, враховуючи характер вчиненого правопорушення, ступінь його суспільної небезпеки - дане правопорушення являється грубим порушенням правил дорожнього руху є потенційно небезпечним для суспільства та становить реальну небезпеку учасникам дорожнього руху, загрожує їх життю, здоров`ю, тяжкість ймовірних наслідків, призначив адміністративне стягнення в межах санкції вказаної статті. Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою і скасуванню за доводами, викладеними в апеляційній скарзі не підлягає. Керуючись ст.ст. 1,7,25,33,38,294,295 КУпАП, суд ПОСТАНОВИВ : Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції, - задовольнити, поновивши вказаний строк як пропущений з поважних причин. Постанову Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від «19» 11 2024 року по справі щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП, - залишити без змін. Апеляційну скаргу правопорушника, - залишити без задоволення. Оскарження даної постанови в касаційному порядку у відповідності до ст. 294 КУпАП не передбачено. Суддя Харківського апеляційного суду О.М.Курило