Ухвала КЦС ВС № 615/2230/23

УХВАЛА 27 січня 2025 року м. Київ справа № 615/2230/23 провадження № 61-814 ск25 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Білоконь О. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Стрикаль Максим Вікторович, на постанову Харківського апеляційного суду від 28 листопада 2024 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Валківської міської ради Харківської області про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за заповітом, ВСТАНОВИВ : Рішенням Валківського районного суду Харківської області від 21 грудня 2023 року позов ОСОБА_2 задоволено. Визнано за ОСОБА_2 право власності на житловий будинок з господарськими будівлями згідно з технічним паспортом, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Постановою Харківського апеляційного суду від 28 листопада 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 задоволено частково. Рішення Валківського районного суду Харківської області від 21 грудня 2023 року скасовано в частині визнання права власності на 1/2 житлового будинку з господарськими будівлями згідно з технічним паспортом, що розташований за адресою АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом ОСОБА_3 на ім`я ОСОБА_5 та ухвалено в цій частині нове про відмову у задоволенні позову. В решті рішення суду залишено без змін. 15 січня 2025 року до Верховного Суду через засоби поштового від імені ОСОБА_1 - адвокат Стрикаль М. В. подав касаційну скаргу на постанову суду апеляційної інстанції, у якій просив її скасувати та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Касаційна скарга підлягає залишенню без руху з огляду на таке. Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу. Щодо ціни позову та сплати судового збору У порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Згідно зі статтею 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги справляється судовий збір, який відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої цієї статті становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви в розмірі оспорюваної суми. Зі змісту положень пункту 2 частини першої статті 176 ЦПК України вбачається, що у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна. При цьому вартість майна - це грошова сума, за яку це майно може бути придбане у даній місцевості. Тягар доказування вартості майна несе позивач у справі. В якості доказу вартості майна суду можуть бути подані договори купівлі-продажу цього майна, відомості про його залишкову балансову вартість, звіт про оцінку майна тощо. Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі № 910/13737/19 (провадження № 12-36гс20), судовий збір за подання до суду позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначаються з урахуванням вартості спірного майна, як у спорі майнового характеру. На час вирішення питання про відкриття касаційного провадження матеріали цивільної справи № 615/2230/23 в розпорядженні Верховного Суду відсутні. Із касаційної скарги та копії судових рішень не вбачається ціни позову станом на день його подання щодо вимог майнового характеру (вартості спірного будинку, на який позивач просила визнати право власності), тому суд позбавлений можливості встановити розмір судового збору, який підлягає сплаті при поданні касаційної скарги. Оскільки з поданої касаційної скарги та судових рішень попередніх інстанцій неможливо встановити ціну позову станом на день звернення до суду із вимогою майнового характеру, заявник зобов`язаний самостійно встановити й обґрунтувати розмір судового збору щодо вимог майнового характеру та сплатити суму судового збору. На підтвердження розміру судового збору заявник має надати належні докази (позовну заяву з визначеною ціною позову, докази про вартість майна, на яке позивач просила визнати право власності) тадокументи, що підтверджують сплату судового збору у розмірі, визначеному статтею 4 Закону України «Про судовий збір». Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс.р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)». Оскільки подана касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 ЦПК України, її слід залишити без руху та запропонувати заявнику усунути недоліки. Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, УХВАЛИВ : Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Стрикаль Максим Вікторович, на постанову Харківського апеляційного суду від 28 листопада 2024 року залишити без руху та надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя О. В. Білоконь