Постанова 4857 № 140/4735/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 січня 2025 рокуЛьвівСправа № 140/4735/24 пров. № А/857/20474/24 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді Онишкевича Т.В., суддів Сеника Р.П., Судової-Хомюк Н.М., розглянувши у порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Волинської митниці на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 08 липня 2024 року у справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Волинської митниці про визнання протиправним і скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови, суддя у І інстанції Костюкевич С.Ф., час ухвалення рішення не зазначено, місце ухвалення рішення м. Луцьк, дата складення повного тексту рішення 08 липня 2024 року, ВСТАНОВИВ : У квітні 2024 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі ФОП ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просив визнати протиправними і скасувати рішення про коригування митної вартості товарів (далі Рішення) № UA205050/2023/000019/2 від 02.02.2024 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску та пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA205050/2024/000097 від 02.02.2024 (далі Картка відмови), винесені Волинською митницею (далі Митниця). Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 08.07.2024 у справі №140/4735/24, ухваленим за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, вказаний позов було задоволено. При цьому суд першої інстанції виходив із того, що позивач надав митному органу всі наявні у нього та достатні документи, необхідні для визначення митної вартості товару. Натомість відповідач не навів жодних доказів того, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та не дають можливості здійснити митне оформлене імпортованого товару за ціною договору. Сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях. Відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом. Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення у даному випадку не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару, і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості. У апеляційному порядку рішення суду першої інстанції оскаржено Митницею, яка просила таке скасувати та відмовити у задоволенні позову ФОП ОСОБА_1 . На обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що під час здійснення митного контролю за правильністю визначення декларантом митної вартості товару за митною декларацією (далі МД) №24UA205050007332U3 від 01.02.2024 року відбулось автоматичне спрацювання профілів ризику АСАУР, які передбачали необхідність проведення більш детальної перевірки поданих декларантом документів на предмет можливого заниження митної вартості товару. Під час перевірки поданих декларантом документів було встановлено, що митна вартість імпортованого товару не може бути визнана у зв`язку з тим, що такі документи не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за обраним декларантом методом та містять розбіжності, а саме: продавець згідно з контрактом від 28.12.2023 №1 є F.H.U. Auto Market Tomasz Cichecki, а власником транспортного засобу в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу від 02.04.2020 № НОМЕР_1 зазначено LINDNER DAVID, у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу від 11.01.2024 № НОМЕР_2 Cichecki Tomasz Michal; у інвойсі від 11.01.2024 №1/01/2024 EXPORT вказано термін оплати 7 днів (18.01.2024). Декларантом надано банківський платіжний документ від 02.01.2024 №59E90E17BD2E, який не може бути взятий до уваги, як банківський платіжний документ, що стосується оцінюваного товару, так як не відповідає умовам оплати, вказаним в Інвойсі та не завірений банком; пункт 2.3 контракту від 28.12.2023 передбачає, що товар має бути готовим до відвантаження не пізніше 10.01.2024 року, тоді як Інвойс виписаний 11.01.2024; пункт 1.1 контракту від 28.12.2023 передбачає, що продавець продає, а покупець купує транспортний засіб за цінами та на умовах, викладених в додатка (специфікаціях), які є невід`ємною частиною даного контракту. Додатків (специфікацій) не надано; вартість товару згідно з копією МД країни відправлення від 19.01.2024 №24PL361010E0159852 не відповідає вартості товару згідно з інвойсом; в копії МД країни відправлення від 19.01.2024 №24PL361010E0159852 вказано дату інвойсу (19.01.2024), відмінну від дати інвойсу, згідно з яким здійснюється митне оформлення товару (11.01.2024); декларантом надано довідку про транспортні витрати б/н, проте не надано жодних документів, які б підтверджували суму фактично понесених витрат; декларантом не надано жодних відомостей щодо страхування оцінюваного товару, хоча витрати на страхування є невід`ємною складовою митної вартості відповідно до умов поставки EXW (пункт 2.1 контракту від 28.12.2023). Вказані розбіжності в документах слугували підставою для сумніву Митниці у достовірності заявлених відомостей про митну вартість товару та витребування додаткових документів, які б ці сумніви усунули. Тому на підставі приписів статей 53, 54 Митного кодексу України (далі МК) декларанту було запропоновано надати в 10-денний термін додаткові документи: 1) додатки (специфікації) до контракту від 28.12.2023 №1; 2) інвойс від 19.01.2024 №1/01/2024 EXPORT, інформація про який наявна в митній декларації країни відправлення від 19.01.2024 № 24PL361010E0159852; 3) документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 4) банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваного товару (калькуляцію транспортних витрат, документи, що підтверджують суму фактично понесених витрат); 7) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 8) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з контрактом про поставку товару, митна вартість якого визначається; 9) виписку з бухгалтерської документації; 10) висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями. Декларантом було надано: проформу від 28.12.2023 №3/12/2023; довідкову інформацію по випуску ТЗ від 02.02.2024 б/н; переклад інвойса від 11.01.2024 №1/01/2024 EXPORT. Решту витребуваних документів декларант відмовився надати, про що зазначив у заяві від 02.02.2024, а отже не усунув наявних розбіжностей та не підтвердив задекларовану митну вартість товару. Митницею у відповідності до положень статей 55, 57 МК з декларантом проведена письмова консультація щодо вибору методу визначення митної вартості товару. Оскільки митна вартість товарів не могла бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 МК, через відсутність необхідної інформації, таку було визначено згідно зі статтею 64 МК Рішенням від 02.02.2024 №UA205050/2023/000019/2 за резервним методом на підставі цінової інформації, наявної в ЄАІС (МД від 15.12.2023 року №UA204080/2023/026475) та з урахування цінової інформації, наявної в мережі Інтернет, на рівні 36000 євро. У подальшому декларантом імпортований товар було оформлено у вільний обіг згідно з МД №24UA205050007519U2 від 02.02.2024 року з наданням гарантій, передбачених частиною 7 статті 55 МК. Вважає оспорювані позивачем Рішення та Картку відмови такими, що прийняті на підставі приписів чинного митного законодавства з урахуванням обставин справи. Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається у порядку письмового провадження. Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення вимог скаржника, виходячи із такого. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 28.12.2023 ФОП ОСОБА_1 (Покупець) та фірма F.H.U. Auto Market Tomasz Cichecki (Польща) (Продавець) уклали договір (контракт) №1, за умовами якого Продавець продає, а Покупець купує транспортний засіб Fuco, VIN code НОМЕР_3 , тип транспортного засобу «Рефрежиратор» за цінами та на умовах, викладених у додатках (специфікаціях), які є невід`ємною частиною цього договору. Загальна сума контракту становить 13500 євро. Продавець здійснює поставку транспортного засобу протягом 30 календарних днів з моменту надходження 100% попередньої оплати на розрахунковий рахунок Продавця. Транспортний засіб має бути готовий до відвантаження не пізніше 10.01.2024. Поставка товару здійснюється на умовах EXW Radomsko Poland відповідно до Iнкотермс 2020. 01.02.2024 декларант позивача подав Митниці для митного оформлення ввезеного на територію України товару Вантажний фургон (рефрижиратор), що був у використанні. - марка: MITSUBISHI; - модель: FUSO CANTER; - номер кузова: НОМЕР_4 ; - загальна кількість місць, включаючи водія: 3; - призначення для використання по дорогах загального користування; - тип палива - дизельний; - тип двигуна - 4P10-NAT6; - об`єм двигуна - 2998 см. куб.; - потужність - 129 кВт; - колісна формула 4х2; - рік виготовлення - 2020; - модельний рік - 2020; - повна маса -7490 кг.; - власна маса - 5002 кг МД№24UA205050007332U3, у якій митна вартість товару задекларована у 13500,00 євро за першим методом. На підтвердження заявленої митної вартості вказаного товару декларантом було додано: рахунок-фактуру (інвойс) (Commercial invoice) 1/1/2024 EXPORT 11.01.2024; декларацію про походження товару (Declaration of origin) 1/1/2024 EXPORT 11.01.2024; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_1 02.04.2020; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 11.01.2024; платіжний документ, що підтверджує вартість товару, 59E90E17BD2E від 02.01.2024; документ, що підтверджує вартість перевезення товару/довідка про транспортні витрат 01.02.2024; висновок про якісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями, № 160 від 31.01.2024; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів №1 від 28.12.2023; договір про надання послуг митного брокера №01/24 від 26.01.2024; копію митної декларації країни відправлення № 24PL361010E0159852 від 19.01.2024; відомості щодо несправності ТЗ від 02.02.2024; інші некласифіковані документи (фото) від 01.02.2024. За наслідками опрацювання наданих декларантом документів Митниця дійшла висновку, що задекларована вартість імпортованого товару не може бути визнана у зв`язку із тим, що такі не містять необхідних даних для визначення митної вартості за обраним декларантом методом та містять розбіжності, а саме: продавець згідно з контрактом від 28.12.2023 №1 є F.H.U. Auto Market Tomasz Cichecki, власником транспортного засобу у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу від 02.04.2020 № НОМЕР_1 зазначено LINDNER DAVID, а у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу від 11.01.2024 № НОМЕР_2 Cichecki Tomasz Michal; у інвойсі від 11.01.2024 №1/01/2024 EXPORT вказано термін оплати 7 днів (18.01.2024). Декларантом надано банківський платіжний документ від 02.01.2024 №59E90E17BD2E, який не може бути взятий до уваги, як банківський платіжний документ, що стосується оцінюваного товару, так як не відповідає умовам оплати, що вказані у Інвойсі, та не завірений банком; пункт 2.3 контракту від 28.12.2023 №1 передбачає, що товар має бути готовим до відвантаження не пізніше 10.01.2024, тоді як інвойс виписаний 11.01.2024; пункт 1.1 контракту від 28.12.2023 №1 передбачає, що Продавець продає, а Покупець купує транспортний засіб за цінами та на умовах, викладених у додатка (специфікаціях), які є невід`ємною частиною даного контракту. Додатків (специфікацій) не надано; вартість товару згідно з копією МД країни відправлення від 19.01.2024 №24PL361010E0159852 не відповідає вартості товару згідно з інвойсом; у копії МД країни відправлення від 19.01.2024 №24PL361010E0159852 вказано дату інвойсу (19.01.2024), відмінну від дати інвойсу, згідно з яким здійснюється митне оформлення товару (11.01.2024); декларантом надано довідку про транспортні витрати б/н, проте не надано жодних документів, які б підтверджували суму фактично понесених витрат. Відповідно до інформації, наявної в ЄАІС, перевезення транспортного засобу здійснювалося безпосередньо одержувачем ФОП ОСОБА_1 . У декларанта витребувано відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення» калькуляцію транспортних витрат; декларантом не надано жодних відомостей щодо страхування оцінюваного товару, хоча витрати на страхування є невід`ємною складовою митної вартості відповідно до умов поставки EXW Інкотермс 2020. Відтак, за наслідками опрацювання поданих документів митним органом було скеровано декларанту електронне повідомлення, у якому запропоновано подати упродовж 10 календарних днів такі документи: 1) додатки (специфікації) до контракту від 28.12.2023 №1; 2) інвойс від 19.01.2024 №1/01/2024 EXPORT, інформація про який наявна в митній декларації країни відправлення від 19.01.2024 № 24PL361010E0159852; 3) документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 4) банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваного товару (калькуляцію транспортних витрат, документи, що підтверджують суму фактично понесених витрат); 7) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 8) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з контрактом про поставку товару, митна вартість якого визначається; 9) виписку з бухгалтерської документації; 10) висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями. У відповідь на вказану вимогу декларантом було надано Митниці: рахунок-проформу №3/12/2023 від 28.12.2023; додаткову інформацію по випуску ТЗ від 02.02.2024; переклад інвойсу № 1/1/2024 EXPORT 11.01.2024. Водночас митний орган листом № 02.02.2024 було повідомлено про надання усіх наявних у декларанта документів. Відтак, Митниця прийняла Рішення UA205050/2023/000019/2 від 02.02.2024, а також сформувала Картку відмови № UA205050/2024/000097 від 02.02.2024. Рішення UA205050/2023/000019/2 від 02.02.2024 митним органом обґрунтовано тим, що документи, подані для підтвердження митної вартості товару, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом, а також документи містять розбіжності. Такими розбіжностями відповідач визначив: продавець згідно з контрактом від 28.12.2023 №1 є F.H.U. Auto Market Tomasz Cichecki, власником транспортного засобу у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу від 02.04.2020 № НОМЕР_1 зазначено LINDNER DAVID, а у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу від 11.01.2024 № НОМЕР_2 Cichecki Tomasz Michal; у інвойсі від 11.01.2024 №1/01/2024 EXPORT вказано термін оплати 7 днів (18.01.2024). Декларантом надано банківський платіжний документ від 02.01.2024 №59E90E17BD2E, який не може бути взятий до уваги, як банківський платіжний документ, що стосується оцінюваного товару, так як не відповідає умовам оплати, що вказані у Інвойсі, та не завірений банком; пункт 2.3 контракту від 28.12.2023 №1 передбачає, що товар має бути готовим до відвантаження не пізніше 10.01.2024, тоді як інвойс виписаний 11.01.2024; пункт 1.1 контракту від 28.12.2023 №1 передбачає, що Продавець продає, а Покупець купує транспортний засіб за цінами та на умовах, викладених у додатка (специфікаціях), які є невід`ємною частиною даного контракту. Додатків (специфікацій) не надано; вартість товару згідно з копією МД країни відправлення від 19.01.2024 №24PL361010E0159852 не відповідає вартості товару згідно з інвойсом; у копії МД країни відправлення від 19.01.2024 №24PL361010E0159852 вказано дату інвойсу (19.01.2024), відмінну від дати інвойсу, згідно з яким здійснюється митне оформлення товару (11.01.2024); декларантом надано довідку про транспортні витрати б/н, проте не надано жодних документів, які б підтверджували суму фактично понесених витрат. Відповідно до інформації, наявної в ЄАІС, перевезення транспортного засобу здійснювалося безпосередньо одержувачем ФОП ОСОБА_1 ; декларантом не надано жодних відомостей щодо страхування оцінюваного товару, хоча витрати на страхування є невід`ємною складовою митної вартості відповідно до умов поставки EXW Інкотермс 2020. декларантом дано довідку про транспортні витрати б/н, проте не надано жодних документів, які б підтверджували суму фактично понесених витрат, зокрема, витрат на пальне, необхідне на доставку транспортного засобу до кордону України. Зважаючи на неподання декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2-4 статті 53 МК, митну вартість визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК на підставі цінової інформації МД№UА204080/2023/026475 від 15.12.2023, де вартість подібного товару становить 36000,00 Євро. У подальшому товар було випущено у вільний обіг за МД №24UA205050007519U2 від 02.02.2024 з наданням позивачем гарантій, передбачених частиною 7 статті 55 МК. ФОП ОСОБА_1 не погодився із вказаним Рішенням та Карткою відмови Митниці та звернувся до адміністративного суду із позовом, що розглядається. При наданні правової оцінки правильності вирішення судом першої інстанції цього публічно-правового спору оскаржуваним рішенням та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із такого. Частиною 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Згідно з приписами частини 3 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Приписами частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно із положеннями пункту 24 частини 1 статті 4 МК митний контроль це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку. Відповідно до приписів статей 49, 50 МК митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів. Згідно із частинами 4, 5 статті 58 МК митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Частиною 3 статті 318 МК встановлено, що митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи. Як визначено у статті 50 МК, що відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки. Згідно із частиною 1 статті 51, частиною 1 та 2 статті 52 МК митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант який заявляє митну вартість товару зобов`язаний подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Згідно із частинами 1 та 2 статті 53 МК у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, що встановлені частиною 2 зазначеної статті є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Відповідно до частини 3 статті 53 МК у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, які як: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Приписами частин 1 та 2 статті 54 МК передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу. Відповідно до пункту 2 частини 5 вказаної статті МК органу доходів і зборів, з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, надано право письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості. Згідно із частиною 4 статті 53 МК у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; розрахунок ціни (калькуляцію). Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (частина 6 статті 54 МК). У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина 7 статті 54 МК). Відповідно до частини 1 статті 55 МК рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Приписами статті 57 МК передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Окрім того, відповідно до частини 6 статті 53 МК декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. На підставі аналізу матеріалів справи та позицій сторін, викладених у заявах по суті справи, апеляційний суд дійшов переконання, що на стадії апеляційного перегляду суть публічно-правового спору, що розглядається, зводиться до перевірки висновку суду першої інстанції про те, що сумніви Митниці у правильному визначенні декларантом митної вартості імпортованого ним транспортного засобу були необґрунтовані, що призвело до ухвалення протиправних рішень. Оцінюючи доводи Митниці про те, що подані декларантом до митного контролю документи не містили усіх даних, необхідних для визначення митної вартості, а також містили розбіжності, що викликало необхідність у витребуванні додаткових документі, апеляційний суд погоджується із апелянтом у тому, що такі документи дійсно не давали можливості визнати задекларовану митну вартість імпортованого засобу. Так, як слушно було зауважено контролюючим органом, згідно із пункту 1.1 контракту від 28.12.2023 №1 ціна та на умови продажу імпортованого позивачем транспортного засобу мали бути викладені у додатка (специфікаціях), які є невід`ємною частиною цього контракту, однак такі при здійсненні митних процедур Митниці надані не були, що позбавляло можливості встановити відповідні відомості. Згідно з контрактом від 28.12.2023 №1 продавцем придбаного позивачем транспортного засобу був F.H.U. Auto Market Tomasz Cichecki, власником транспортного засобу у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу від 02.04.2020 № НОМЕР_1 зазначено LINDNER DAVID, а у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу від 11.01.2024 № НОМЕР_2 Cichecki Tomasz Michal; Декларантом було надано банківський платіжний документ від 02.01.2024 № НОМЕР_5 , оплата за яким за імпортований транспортний засіб не могла бути здійснена на підставі поданого Інвойсу від 11.01.2024 №1/01/2024 EXPORT з огляду на відповідні дати їх оформлення. У копії МД країни відправлення від 19.01.2024 №24PL361010E0159852 вказано дату інвойсу (19.01.2024), відмінну від дати інвойсу, згідно з яким здійснювалося митне оформлення товару (11.01.2024); Декларантом надано довідку про транспортні витрати б/н ФОП ОСОБА_1 без калькуляції понесених ним витрат, що позбавляло можливості перевірити наведені у ній відомості. Декларантом не надано жодних відомостей щодо страхування оцінюваного товару, хоч відповідно до умов поставки EXW Інкотермс 2020 покупець повинен покрити ризики, пов`язані з подальшою доставкою. На переконання апеляційного суду, наведені розбіжності давали Митниці підстави для сумніву у достовірності заявлених декларантом відомостей про митну вартість товару та витребування додаткових документів відповідно до частини 3 статті 53 МК. Подані декларантом на вказану вимогу Митниці рахунок-проформа №3/12/2023 від 28.12.2023, додаткова інформація по випуску ТЗ від 02.02.2024, переклад інвойсу № 1/1/2024 EXPORT 11.01.2024 об`єктивно зазначених сумнівів не усунули. Оскільки митна вартість товарів не могла бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 МК, через відсутність необхідної інформації, таку було визначено згідно зі статтею 64 МК Рішенням від 02.02.2024 №UA205050/2023/000019/2 за резервним методом на підставі цінової інформації, наявної в ЄАІС, а саме МД від 15.12.2023 року №UA204080/2023/026475, за якою був оформлений подібний товар, та з урахування цінової інформації, наявної в мережі Інтернет, на рівні 36000 євро. При цьому апеляційний суд звертає увагу на те, що відповідно до пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року №598, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195, у графі 33 „Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні. При цьому, оспорюване Рішення було винесено відповідно до статті 64 МК із зазначенням митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товару без проведення коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо, а тому у графі 33 цього Рішення такі відомості не зазначалися правомірно. З урахуванням наведеного апеляційний суд вважає, що за встановлених фактичних обставин митний орган мав належні підстави для відмови у митному оформленні імпортованого позивачем товару за заявленою за основним методом митною вартістю та погоджується із доводами відповідача про те, що оспорювані Рішення №UA205050/2023/000019/2 від 02.02.2024, а також Картка відмови №UA205050/2024/000097 від 02.02.2024 є законними, обґрунтованими та прийнятими у відповідності до вимог чинного законодавства. Приписами частини 1 статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Підсумовуючи наведене, на переконання апеляційного суду, при вирішенні публічно-правового спору, що розглядається, суд першої інстанції допустив невідповідність висновків, викладених у своєму рішенні, обставинам справи, що призвело до помилкового задоволення позову. Відтак, рішення суду першої інстанції слід скасувати та у задоволенні позову ФОП ОСОБА_1 відмовити. Керуючись статтями 241, 243, 308, 311, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, ПОСТАНОВИВ : апеляційну скаргу Волинської митниці задовольнити. Скасувати рішення Волинського окружного адміністративного суду від 08 липня 2024 року у справі №140/4735/24 та у задоволенні позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 відмовити. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції лише у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя Т. В. Онишкевич судді Р. П. Сеник Н. М. Судова-Хомюк