Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 480/8272/23

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 січня 2025 р. Справа № 480/8272/23 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Подобайло З.Г., Суддів: Ральченка І.М. , Чалого І.С. , розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника ОСОБА_1 про прийняття додаткового рішення по справі за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 29.02.2024 по справі № 480/8272/23 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними та скасування наказів ВСТАНОВИВ ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якому, з урахуванням уточнень, просив суд: визнати протиправним та скасувати наказ командира Військової частини НОМЕР_1 №98 від 08.04.2023 в частині зняття ОСОБА_1 з усіх видів грошового забезпечення з 08.04.2023; зобов`язати командира Військової частини НОМЕР_1 здійснити виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 з 08.04.2023; визнати протиправним та скасувати наказ командира Військової частини НОМЕР_1 №211 від 30.04.2023 в частині невиконання військовослужбовцем ОСОБА_1 бойового наказу командира Військові частини НОМЕР_1 та не прибуття до нового місця дислокації підрозділу; визнати протиправним та скасувати наказ командира Військової частини НОМЕР_1 №572 від 31.05.2023 в частині притягнення військовослужбовцем ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності; стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 суму попередніх витрат, понесених ним на професійну правничу допомогу в розмірі 11 000,00 грн. Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 29.02.2024 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Скасовано наказ командира Військової частини НОМЕР_1 №98 від 08.04.2023 в частині зняття ОСОБА_1 з усіх видів грошового забезпечення з 08.04.2023. Скасовано наказ командира Військової частини НОМЕР_1 №572 від 31.05.2023 в частині притягнення військовослужбовця ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності. У задоволенні інших вимог відмовлено. Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини НОМЕР_1 витрати на правову допомогу у розмірі 2000,00 грн. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Військова частина НОМЕР_1 подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати рішення Сумського окружного адміністративного суду від 29.02.2024 та прийняти постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 09.01.2025 апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишено без задоволення. Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 29.02.2024 по справі № 480/8272/23 залишено без змін. До Другого апеляційного адміністративного суду надійшла заява представника ОСОБА_1 про винесення додаткового рішення у справі щодо стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача грошових коштів в розмірі 8000,00 грн в рахунок відшкодування витрат, пов`язаних з отриманням професійної правничої допомоги у справі. Колегія суддів звертає увагу, що про понесені витрати на правову допомогу адвоката позивач зазначив у відзиві на апеляційну скаргу та вказав, що докази, які підтверджують понесення позивачем таких витрат, будуть надані суду у строки, визначені КАС України. Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 22.01.2025 призначено до розгляду заяву представника ОСОБА_1 про прийняття додаткового рішення по справі в порядку письмового провадження в приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду. Учасникам по даній справі направлено судом апеляційної інстанції та отримано останніми копії ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 22.01.2025 про призначення до розгляду заяви про прийняття додаткового рішення по справі в порядку письмового провадження, у т.ч. копію заяви з доданими матеріалами, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками про доставку електронних листів. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи заяви, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що заява представника ОСОБА_1 про прийняття додаткового рішення по справі підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного. Відповідно до ч.ч. 1-3 ст.252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У відповідності до змісту вказаної статті, додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення, внаслідок якої залишилися невирішеними певні вимоги особи, яка бере участь у справі. Відповідно до частин першої та третьої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи. Згідно з ч.1 ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (ч.2 ст.134 КАС України). Згідно з п.п. 1, 2 ч.3 ст.134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.4 ст.134 КАС України). Згідно з п.п. 6, 7 ст.134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. З аналізу положень статті 134 КАС України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі. Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у частині п`ятій статті 134 КАС України. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. При цьому розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Отже, питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження). Згідно з п.4 ч.1 ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Статтею 19 цього Закону визначено такі види адвокатської діяльності як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Таким чином, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності. Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (п.9 ч.1 ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»). Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п.6 ч.1 ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»). Відповідно до ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Відповідно до ч.7 ст.139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. Згідно з ч.9 ст.139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися. Як зазначив Верховний Суд у постанові від 04.02.2020 у справі № 280/1765/19, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, які входять до предмета доказування у справі, мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 07.05.2020 року у справі № 320/3271/19. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі "Баришевський проти України" (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі "Двойних проти України" (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі "Меріт проти України" (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму. Колегія суддів зазначає, що з аналізу статті 134 КАС України випливає, що крім того, що зазначена стаття забезпечує право особи на правову допомогу, з іншого боку, вона запобігає зловживанню правом на компенсацію витрат на правову допомогу в т.ч. неоднаковій судовій практиці, встановлюючи критерії співмірності, які визначені в частині 5 цієї статті. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат обґрунтовано у кожному конкретному випадку за критеріями співмірності необхідних і достатніх витрат. Колегія суддів звертає увагу на те, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи. При визначені відшкодування витрат на суму гонорару адвоката, суд виходить з реальності адвокатських витрат (чи мали місце ці витрати, чи була в них необхідність) а також розумності їх розміру. Такі критерії застосовує Європейській суд з прав людини. У справі "East/West Allianse Limited" суд зазначив, що заявник має право на компенсацію судових витрат, тільки якщо буде доведено, що такі витрати фактично мали місце, були неминучі, а їх розмір є обґрунтованим. Верховний Суд в постанові від 05.06.2018 року у справі № 904/8308/17 зазначив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04). У рішенні ЄСПЛ у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. У цій справі представник позивача просить відшкодувати за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати на правничу допомогу при розгляді справи в суді апеляційної інстанції у розмірі 8000,00 грн. На підтвердження розміру витрат до суду надані копії: договору про надання професійної правничої допомоги №62-24 від 01.10.2024; акту виконаних робіт від 10.01.2025 за договором про надання професійної правничої допомоги №62-24 від 01.10.2024; платіжної інструкції №@2PL023007 від 04.10.2024. Згідно з п.п. 1.1, 4.3 договору про надання професійної правничої допомоги №62-24 від 01.10.2024 замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу клієнту в обсязі та на умовах, передбачених даним договором. За надання правової допомоги відповідно до даного договору замовник авансовано сплачує адвокату гонорар у фіксованій сумі 8000,00 грн, що включає в себе представництво інтересів замовника у Другому апеляційному адміністративному суді у справі щодо розгляду апеляційної скарги Військової частини НОМЕР_1 на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 29.02.2024 та можливість отримання усних консультацій щодо предмету договору протягом календарного року з моменту підписання договору. Відповідно до акту виконаних робіт від 10.01.2025 за договором про надання професійної правничої допомоги №62-24 від 01.10.2024 виконавець повністю виконав та надав взяті на себе зобов`язання по договору про надання професійної правничої допомоги №62-24 від 01.10.2024, а замовник прийняв їх у формі: вивчення змісту апеляційної скарги відповідача (1 година) - 2000,00 грн; підготовка і подання відзиву на апеляційну скаргу відповідача (3 години) - 6000,00 грн. Наявною в матеріалах справи платіжною інструкцією № @2PL023007 від 04.10.2024 підтверджено, що позивачем оплачено послуги адвоката на суму 8000,00 грн. Отже, вищевказані документи є належними доказами, які підтверджують понесення позивачем витрат на правничу допомогу адвоката в суді апеляційної інстанції. Суд враховує висновки Великої Палати Верховного Суду, яка вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц). Ключовим критерієм під час розгляду питання щодо можливості стягнення "гонорару успіху" у справі яка розглядається є розумність заявлених витрат. Тобто розмір відповідної суми має бути обґрунтованим. Крім того, підлягає оцінці необхідність саме такого розміру витрат. Аналогічний висновок викладено в постанові Верховного Суду від 12.04.2023 року у справі №540/707/20. Колегія суддів зазначає, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу, витрачений адвокатом час тощо є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у додаткових постановах Верховного Суду від 05.09.2019 у справі №826/841/17, від 24.10.2019 у справі №820/4280/17, від 12.12.2019 у справі №2040/6747/18, у постанові Верховного Суду від 24.03.2020 у справі №520/6161/19. Як встановлено вище, професійна правнича допомога адвоката в суді апеляційної інстанції полягала у вивченні змісту апеляційної скарги відповідача та підготовці відзиву на апеляційну скаргу відповідача. Вирішуючи питання обґрунтованості розміру заявлених витрат на професійну правничу допомогу та пропорційності їх складності правовому супроводу справи, суд враховує, що така послуга, як вивчення змісту апеляційної скарги відповідача, за своїм змістом є складовою єдиного процесу щодо підготовки та складання відзиву на апеляційну скаргу. Також, колегія суддів звертає увагу, що дана справа є справою незначної складності. Ця справа не характеризується наявністю виключної правової проблеми, не стосується встановлення значного обсягу фактичних обставин справи, що потребувало б подання великої кількості письмових доказів та вжиття дій щодо їх збирання. Розгляд справи відбувся в порядку письмового провадження. З урахуванням того, що предмет спору у цій справі не є складним, спірні правовідносини не потребують складних правових досліджень, вивчення обсягу фактичних даних, складність складених процесуальних документів не є значним, тому колегія суддів, виходячи з принципу пропорційності, вважає, що сума, заявлена до стягнення за підготовку відзиву на апеляційну скаргу, є неспівмірною із складністю справи та обсягом наданих послуг адвокатом. Колегія суддів зазначає, що результатом аналізу апеляційної скарги відповідача на рішення суду стало складання представником позивача відзиву на апеляційну скаргу на 16 аркушах, зміст якого частково повторює зміст позовної заяви та відповіді на відзив на позовну заяву. Суд враховує, що послуги, пов`язані із наданням професійної правничої допомоги у зв`язку із первинною консультацією, вивченням документів, збором доказів, підготовкою документів для складання позовної заяви, вивчення судової практики, складання позовної заяви, та інші дії адвоката, пов`язані із підготовкою справи до розгляду, мають бути відшкодовані позивачу як витрати на правову допомогу, в разі підтвердження надання таких послуг, зокрема, актом приймання-передачі, що узгоджується із правовим висновком Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, зробленим останнім у своєму рішенні від 17.12.2020 у справі №808/1849/18. Тобто у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині п`ятій статті 134 КАС України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям. Колегія суддів зауважує, що у будь-якому випадку надання правової допомоги з приводу вирішення навіть певної (усієї) сукупності процесуальних питань у апеляційному порядку не може бути об`єктивно оцінено у більшому або такому ж розмірі, як надання первинної правничої допомоги, необхідної для звернення особи до суду з адміністративним позовом. Первинна - більш складна, об`ємна і потребує повного аналізу обставин справи та нормативно-правової бази. В свою чергу, процедурні питання є типовими, виконання яких потребує більш технічного підходу та не залежить від ціни позову та/або професійного досвіду виконавця. Крім того, участь одного адвоката при розгляді справи в судах всіх інстанцій свідчить про його обізнаність з обставинами щодо спірних правовідносин, що поза сумнівом, істотно впливає на обсяг надання ним послуг в межах їх повторного вивчення. Вказана позиція узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 19.11.2020 року у справі №520/7431/19. Отже, враховуючи наведені обставини, а також зміст та обсяг наданих послуг, розмір відшкодування, колегія суддів вважає заявлений позивачем до відшкодування розмір правової допомоги у суді апеляційної інстанції у розмірі 8000,00 грн завищеним та таким, що підлягає зменшенню. Дослідивши подані позивачем докази, враховуючи результат розгляду апеляційної скарги відповідача на рішення суду першої інстанції та вищенаведені висновки суду щодо складності справи, обсягу та якості виконаних адвокатом робіт, значення цієї справи для особи, яка є іншою стороною у справі, колегія суддів доходить висновку про обґрунтованість та співмірність заявлених витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 1000,00 грн, понесених під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, що підтверджується належними доказами, а тому, такі витрати на професійну правничу допомогу у вказаному розмірі підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача. Таким чином, колегія суддів вважає, що заява представника Янка Ігоря Вікторовича про прийняття додаткового рішення по справі підлягає частковому задоволенню шляхом стягнення на користь ОСОБА_1 витрат за надання професійної правничої допомоги в суді апеляційної інстанції в розмірі 1000,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини НОМЕР_1 . Керуючись ст.ст. 134, 139, 243, 252, 292, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд П О С Т А Н О В И В Заяву представника ОСОБА_1 про прийняття додаткового рішення по справі задовольнити частково. Прийняти додаткову постанову, якою стягнути на користь ОСОБА_1 витрати за надання професійної правничої допомоги в суді апеляційної інстанції в розмірі 1000,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини НОМЕР_1 . Додаткова постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України відповідно до вимог ст.327, ч.1 ст.329 КАС України. Головуючий суддя (підпис)Подобайло З.Г. Судді(підпис) (підпис) Ральченко І.М. Чалий І.С.