Постанова 4851 № 520/14648/24

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 січня 2025 р. Справа № 520/14648/24 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Мінаєвої О.М., Суддів: Кононенко З.О. , Калиновського В.А. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.09.2024, головуючий суддя І інстанції: Кухар М.Д., м. Харків, по справі № 520/14648/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області , Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі відповідач-2). В якому просив -визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області від 23.05.2024 року №204950000523 про відмову у перерахунку пенсії. -зобов`язати Головне Управління Пенсійного фонду України Харківської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці із розрахунку 80% від суддівської винагороди судді, визначеної у Довідці Донецького апеляційного господарського суду від 07.05.2024р. № 173, з урахуванням раніше виплачених сум, починаючи з 01.01.2024р. -розподілити судові витрати на підставі ст. 139 КАС України. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2024 року позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області від 23.05.2024 року №204950000523 Про відмову у перерахунку пенсії. Зобов`язано Головне Управління Пенсійного фонду України Харківської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці із розрахунку 80% від суддівської винагороди судді, визначеної у Довідці Донецького апеляційного господарського суду від 07.05.2024р. № 173, з урахуванням раніше виплачених сум, починаючи з 01.01.2024р. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 484 (чотириста вісімдесят чотири) грн.48 коп. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 484 (чотириста вісімдесят чотири) грн.48 коп. Відповідач-1, Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.09.2024 по справі №520/14648/24 та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області як внутрішньо переміщена особа та отримує довічне грошове утримання відповідно до Закону України Про судоустрій і статус суддів від 02.06.2016 №1402-VIII (далі - Закон №1402-VIII), перераховане на виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 25.11.2020р. по справі №520/4137/2020 із розрахунку 80% від суддівської винагороди судді. Зазначає, що оскільки з 01.01.2024 року у суддів, які працюють на відповідних посадах, базовий розмір, з якого визначаються посадові оклади не змінювався і залишився на рівні 2102 грн., підстави для перерахунку пенсії згідно ст.142 Закону №1402 відсутні. Позивач направив на електронну адресу Другого апеляційного адміністративного суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просив апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що Рішенням Вищої ради правосуддя від 15.02.2018р. № 487/0/15-18 позивача було звільнено з посади судді Донецького апеляційного господарського суду у зв`язку з поданням заяви про відставку. Наказом голови суду від 20.02.2018р. № 30-к відраховано зі штату суду, у зв`язку з виходом у відставку. Згідно приписів Закону України «Про судоустрій і статус суддів», «Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України», затвердженим Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 січня 2008 року N 3-1 Зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12 березня 2008 р. за N 200/14891 (далі «Порядок призначення») та на підставі заяви, поданої особисто Шевченківському об`єднаному управлінню ПФУ у м. Харкові (правонаступником якого є Відповідач) призначив виплату довічного грошового утримання судді у відставці щомісяця починаючи з 21.02.2018р. (дата наступна за датою виключення зі штату суду). Позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Харківській області та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці. На виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.08.2020р. у справі № 520/4137/2020 в редакції Постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 25.11.2020 у справі № 520/4137/2020, відповідачем-1 здійснено позивачу з 18.02.2020 перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 80% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, з урахуванням раніше виплачених сум. Посадовий оклад у 2020 році був розрахований, виходячи з приписів статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня 2020 року - 2102 грн.: 2102,00 грн. х 50 х 1,25 (регіональний коефіцієнт). Згідно протоколу (Рішення) «про перерахунок пенсії» № 1.6.59.1. від 09.12.2020 (електронна копія додається), середньомісячний заробіток, який врахований при здійсненні перерахунку, складає 183925,00 грн. Ця сума була розрахована з: посадового окладу 2102,00 грн. х 50 х 1,25 (регіональний коефіцієнт) та доплати за вислугу років (суддівський стаж 20 років) 40% від посадового окладу. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 04.04.2024 року по справі № 520/5592/24 визнано протиправними дії Донецького апеляційного господарського суду щодо видачі ОСОБА_1 . Довідки «про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці» станом на 01.01.2024р., розрахованої виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді у розмірі 2102 грн. та зобов`язано Донецький апеляційний господарський суд видати ОСОБА_1 довідку про суддівську винагороду судді Донецького апеляційного господарського суду станом на 01.01.2024р. за формою Додатку №2 до Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, судді Конституційного Суду України територіальними органами Пенсійного фонду України, обчислену із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи - 3.028,00 грн. На виконання вищезазначеного рішення суду від 04.04.2024р. у справі №520/5592/24 Донецьким апеляційним господарським судом Позивачу надана належна довідка № 173 від 07.05.2024 року про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за 2024р. 16.05.2024 Позивач через веб-портал ПФУ звернувся із письмовою заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо перерахунку довічного грошового утримання судді, надавши вищезазначену довідку № 173 від 07.05.2024 року. За принципом екстериторіальності заява розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області. Рішенням Відповідача 2 від 23.05.2024р № 204950000523 позивачу відмовлено у здійсненні відповідного перерахунку, та зазначено, що здійснити перерахунок щомісячного грошового утримання судді у відставці відповідно до довідки 173 від 07.05.2024 року, виданої Донецьким апеляційним господарським судом, немає законних підстав, оскільки після 18.02.2020 відповідного збільшення розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідний посаді не відбувалось. Позивач вважає, що вказане рішення відповідача-2 незаконним, протиправним, а тому звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів. Задовольнивши позов, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне. Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ст. 130 Конституції України держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій. Спеціальним законом, який визначає організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд є Закон України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII (далі - Закон № 1402-VIII). Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 135 Закону № 1402-VIII суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами. Суддівська винагорода виплачується судді з дня зарахування його до штату відповідного суду, якщо інше не встановлено цим Законом. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці. У відповідності до ч. 3 ст. 135 Закону № 1402-VIII базовий розмір посадового окладу судді становить, зокрема судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. Відповідно до ч. 3-5 ст. 142 Закону № 1402-VIII щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді. У разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання. Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України. Отже, Конституцією України та Законом № 1402-VІІІ закріплюються правові положення щодо способу визначення розміру суддівської винагороди, а саме : встановлення розміру винагороди законом про судоустрій. Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 № 3-1 затверджено Порядок подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України (далі Порядок № 3-1) (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин). Згідно з п. 1 розділу ІІ Порядку, заява про призначення (перерахунок) щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці (додаток 1) (далі - щомісячне довічне утримання) подається до управлінь Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також об`єднаних управлінь (далі - органи, що призначають щомісячне довічне утримання) через уповноважену особу суду за останнім місцем роботи (далі - уповноважена особа). Згідно з п. 1 розділу ІІ Порядку № 3-1, заява про перерахунок щомісячного довічного утримання та довідка про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці (додаток 2) (далі - довідка про суддівську винагороду) подається до органів, що призначають щомісячне довічне утримання. Згідно п. 2 розділу ІІ Порядку № 3-1, у разі надсилання заяви і документів для перерахунку щомісячного довічного утримання поштою, днем звернення за перерахунком вважається дата, що зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви. Відповідно до п. 3, 4 розділу ІІ Порядку № 3-1 звернення за перерахунком щомісячного довічного утримання проводиться в разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді (в разі збільшення розміру винагороди судді Конституційного Суду України), який працює на відповідній посаді. Перерахунок щомісячного довічного утримання проводиться з дня виникнення права на відповідний перерахунок. Відповідно до п. 2 розділу ІІІ Порядку № 3-1 до заяви про перерахунок щомісячного довічного утримання додається довідка про суддівську винагороду (довідка про винагороду судді КСУ) працюючого судді за відповідною посадою станом на дату, з якої відбулось підвищення розміру суддівської винагороди. Відповідно до п. 2 розділу ІV Порядку № 3-1 для призначення (перерахунку) щомісячного довічного утримання подаються оригінали документів. Пунктом 3 розділу ІV Порядку № 3-1 визначено, що не пізніше 10 днів після надходження заяви з необхідними для призначення щомісячного довічного утримання документами або надання додаткових документів орган, що призначає щомісячне довічне утримання, розглядає подані документи та приймає рішення про призначення щомісячного довічного утримання або відмову в його призначенні відповідно до пункту 5 розділу І цього Порядку. Отже, правовою підставою для перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці є факт зміни грошового утримання/складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. У свою чергу, розмір посадового окладу судді, який є складовим елементом суддівської винагороди, залежить від прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян урегульовано Законом України «Про прожитковий мінімум» від 15.07.1999 № 966-XIV (далі - Закон № 966-XIV), відповідно до статті 1 якого прожитковий мінімум - це вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров`я набору продуктів харчування (далі - набір продуктів харчування), а також мінімального набору непродовольчих товарів (далі - набір непродовольчих товарів) та мінімального набору послуг (далі - набір послуг), необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості. Прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років; дітей віком від 6 до 18 років; працездатних осіб; осіб, які втратили працездатність. До працездатних осіб відносяться особи, які не досягли встановленого законом пенсійного віку. За змістом вказаної норми Закону № 966-XIV визначено вичерпний перелік основних соціальних і демографічних груп населення, стосовно яких визначається прожитковий мінімум. Судді до соціальної демографічної групи населення, стосовно яких прожитковий мінімум повинен встановлюватися окремо, не віднесені. Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» встановлено, що у 2024 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2920 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років - 2563 гривні; дітей віком від 6 до 18 років - 3196 гривень; працездатних осіб - 3028 гривень; працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, - 2102 гривні; працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів, - 2102 гривні; працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури, - 1600 гривень; осіб, які втратили працездатність, - 2361 гривня. Як встановлено матеріалами справи, рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 04.04.2024 року по справі № 520/5592/24 визнано протиправними дії Донецького апеляційного господарського суду щодо видачі ОСОБА_1 . Довідки «про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці» станом на 01.01.2024р., розрахованої виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді у розмірі 2102 грн. та зобов`язано Донецький апеляційний господарський суд видати ОСОБА_1 довідку про суддівську винагороду судді Донецького апеляційного господарського суду станом на 01.01.2024р. за формою Додатку №2 до Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, судді Конституційного Суду України територіальними органами Пенсійного фонду України, обчислену із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи 3 028,00 грн. На виконання вищезазначеного рішення суду від 04.04.2024р. у справі №520/5592/24 Донецьким апеляційним господарським судом позивачу надана належна довідка № 173 від 07.05.2024 року про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за 2024р. 16.05.2024 Позивач через веб-портал ПФУ звернувся із письмовою заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо перерахунку довічного грошового утримання судді, надавши вищезазначену довідку № 173 від 07.05.2024 року. Так, відмовивши позивачу у здійсненні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Донецького апеляційного господарського суду № 173 від 07.05.2024 року, відповідач керувався положеннями Закону України «Про Державний бюджет на 2024 рік», який визначає прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, - 2 102.00 грн. Разом з тим, виплата суддівської винагороди регулюється ст. 130 Конституції України, ст. 135 Закону № 1402-VIII й норми інших законодавчих актів до цих правовідносин (щодо виплати суддівської винагороди) застосовуватися не можуть. Зміни до Закону № 1402-VIII у частині, яка регламентує розмір суддівської винагороди у спірний період, про який йдеться у позовній заяві, а також до Закону № 966-XIV щодо визначення прожиткового мінімуму не вносилися. Законом № 1402-VIII закріплено, що для визначення розміру суддівської винагороди до уваги може братися лише прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. Оскільки указана конституційна гарантія незалежності суддів не може порушуватися і змінюватися без внесення відповідних змін до закону про судоустрій, суддівська винагорода не може обчислюватися із застосуванням величини, відмінної від тієї, що визначена Законом № 1402-VIII. Закон України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" не повинен містити інакшого чи додаткового правового регулювання правовідносин, що охоплюються предметом регулювання інших законів України, особливо тієї сфери суспільних відносин, для яких діють спеціальні (виняткові) норми. Конституція України не надає закону про Державний бюджет України вищої юридичної сили стосовно інших законів. Тобто, у національному законодавчому полі існує колізія положень двох нормативно-правових актів рівня закону, подолати яку можливо, застосувавши загальний принцип права "спеціальний закон скасовує дію загального закону" (Lex specialis derogate generali). Такий підхід використовується у випадку конкуренції норм: коли на врегулювання суспільних відносин претендують загальні та спеціальні норми права. Отже, за таким правовим підходом, при конкуренції норм необхідно застосовувати правило пріоритетності норм спеціального закону (lex specialis), тобто Закону №1402-VIII, а положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" вважати загальними нормами (lex generalis). На такий аспект законодавчого регулювання звернув увагу Конституційний Суд України у рішеннях від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) та від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України). Тобто, Законом № 1402-VІІІ закріплено, що для визначення розміру суддівської винагороди до уваги може братися лише прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня календарного року. Зазначена конституційна гарантія незалежності суддів не може порушуватися і змінюватися без внесення відповідних змін до закону про судоустрій. Аналогічні правові висновки щодо обчислення суддівської винагороди (обрання розрахункової величини прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня календарного року) викладено у постановах Верховного Суду від 10 листопада 2021 року у справі №400/2031/21, від 30 листопада 2021 року у справі №360/503/21, від 02.06.2023 у справі №400/4904/21, від 13.07.2023 у справі № 280/1233/22, від 24.07.2023 у справі №280/9563/21, від 25.07.2023 у справі №120/2006/22-а та від 26.07.2023 у справі № 240/2978/22. Враховуючи викладене, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про протиправність рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 23.05.2024 року №204950000523. Стосовно перерахунку щомісячного довічного грошового утримання з 01.01.2024 в розмірі 80% на підставі довідки, колегія суддів зазначає наступне. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 20.08.2020р. у справі № 520/4137/2020, зокрема, відмовлено у задоволенні позовних вимог про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України Харківської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці із розрахунку 80 % від суддівської винагороди судді, визначеної у довідці Донецького апеляційного господарського суду від 27.02.2020 за № 06-47-46. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 25.11.2020 у справі № 520/4137/2020 скасовано рішення в цій частині та прийнято цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задоволено, виклавши абзац 3 резолютивної частини рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.08.20 по справі № 520/4137/2020 у такій редакції: «Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України Харківської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці із розрахунку 80 % від суддівської винагороди судді, визначеної у довідці Донецького апеляційного господарського суду від 27.02.2020 за № 06-47-46, з урахуванням раніше виплачених сум, починаючи з 18.02.2020.» Тобто, під час розгляду справи № 520/4137/2020 Другий апеляційний адміністративний суд в постанові від 25.11.2020 встановив, що позивач набув право на одержання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 80 % суддівської винагороди працюючого на відповідній посаді судді, що підтверджено копією протоколу про призначення та перерахунок цих виплат, наданою до матеріалів справи позивачем. З урахуванням вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.08.2020 року у справі № 520/4137/2020 набрало законної сили 25.11.2020 року. На виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.08.2020р. у справі № 520/4137/2020 в редакції Постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 25.11.2020 у справі № 520/4137/2020, відповідачем-1 здійснено позивачу з 18.02.2020 перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 80% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, з урахуванням раніше виплачених сум. Згідно з частиною четвертою статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. При цьому, колегія суддів зазначає, що неправомірним є позбавлення особи, зокрема, судді, набутого статусу (наприклад, статусу особи, яка має стаж роботи на посаді судді у конкретному кількісному вимірі), оскільки це не узгоджується з принципом правової визначеності. Дозволяється виключно шляхом прийняття закону змінити механізм використання такого статусу у формі зменшення розміру фінансових виплат або пільг, а також позбавлення особи права на перерахунок певних соціальних виплат. Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 09.11.2018 у справі № 559/443/17. Спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення. Враховуючи викладене, обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до правильних висновків про необхідність зобов`язати Головне Управління Пенсійного фонду України Харківської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці із розрахунку 80% від суддівської винагороди судді, визначеної у Довідці Донецького апеляційного господарського суду від 07.05.2024р. № 173, з урахуванням раніше виплачених сум, починаючи з 01.01.2024р. Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи. Згідно позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформованої, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29). Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Щодо розподілу судових витрат, то такий у відповідності до ст.139 КАС України не здійснюється. Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Зважаючи на викладене вище, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду без змін. Керуючись статтями 139, 229, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області - залишити без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.09.2024 по справі № 520/14648/24 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя О.М. Мінаєва Судді З.О. Кононенко В.А. Калиновський