Постанова 4813 № 522/10988/17

Номер провадження: 22-ц/813/519/24 Справа № 522/10988/17 Головуючий у першій інстанції Свячена Ю. Б. Доповідач Вадовська Л. М. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28.11.2024 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів: головуючого (судді-доповідача) - Вадовської Л.М., суддів - Комлевої О.С., Сєвєрової Є.С., за участю секретаря - Венжик Л.С., за участю сторін, інших учасників справи, представників учасників справи: представника позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1 ОСОБА_2 , від відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_3 - не з`явились, від третьої особи за зустрічним позовом, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Фуфаєвої О.О. - не з`явились, переглянувши справу №522/10988/17 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , за участю третьої особи приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Фуфаєвої Ольги Олегівни про встановлення факту батьківства, визнання батьківства за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 15 лютого 2021 року у складі судді Свяченої Ю.Б., - в с т а н о в и в : Позивач ОСОБА_3 , звернувшись 15 червня 2017 року до суду з вищеназваним позовом, вказав, що відповідач ОСОБА_1 судовим рішенням встановив факт родинних відносин з ОСОБА_4 , 1941 року народження, та як син отримав свідоцтво про право на спадщину померлого ОСОБА_4 . Посилаючись на те, що судове рішення про встановлення факту родинних відносин скасовано, позивач ОСОБА_3 просив: визнати недійсним Свідоцтво про право на спадщину за законом, видане у Спадковій справі №5/2011 приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Фуфаєвою О.О. 06 липня 2011 року, зареєстроване в реєстрі за №461, в частині ОСОБА_1 на частку спадщини ОСОБА_4 , яка складається з квартири за адресою: АДРЕСА_1 ; визнати недійсним Свідоцтво про право на спадщину за законом, видане у Спадковій справі №5/2011 приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Фуфаєвою О.О. 16 листопада 2011 року, зареєстроване в реєстрі за №907, в частині ОСОБА_1 на частку спадщини ОСОБА_4 , яка складається з житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_2 ; визнати недійсним Свідоцтво про право на спадщину за законом, видане у Спадковій справі №5/2011 приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Фуфаєвою О.О. 14 травня 2012 року, зареєстроване в реєстрі за №551, в частині ОСОБА_1 на частку спадщини ОСОБА_4 , яка складається з причіпа легкового марки ОДАЗ 8144, 1992 року випуску, двигун (шасі) НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 ; визнати недійсним Свідоцтво про право на спадщину за законом, видане у Спадковій справі №5/2011 приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Фуфаєвою О.О. 14 травня 2012 року, зареєстроване в реєстрі за №553, в частині ОСОБА_1 на частку спадщини ОСОБА_4 , яка складається з легкового автомобіля марки «Volvo» 740, 1990 року випуску, двигун НОМЕР_3 , кузов НОМЕР_4 , реєстраційний номер НОМЕР_5 (т.1 а.с.3-4). Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 14 липня 2017 року відкрито провадження в справі №522/10988/17 (т.1 а.с.28). Відповідач ОСОБА_1 позов не визнав, вказавши, що є сином ОСОБА_4 та, відповідно, його спадкоємцем (т.1 а.с.110-112). 02 травня 2018 року ОСОБА_1 подав зустрічний позов, в якому після уточнень 10 травня 2018 року вимог, просив встановити факт батьківства та визнати, що ОСОБА_4 , 1941 року народження, померлий ІНФОРМАЦІЯ_1 , є батьком його ОСОБА_1 , 1983 року народження. Біологічне батьківство підтверджено Висновком судово-медичної експертизи №72 від 16 грудня 2010 року. Оскільки судове рішення про встановлення факту родинних відносин за результатами оскарження ОСОБА_3 було скасовано із залишенням заяви без розгляду з підстав наявності спору про право, то для спадкування майна після смерті ОСОБА_4 ним подається позов про визнання батьківства (т.1 а.с.123-125, 128-130). Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 11 травня 2018 року, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, зустрічний позов прийнято до провадження (т.1 а.с.146-147). Позивач ОСОБА_3 відзив на зустрічний позов не подав. 27 липня 2018 року представником ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 подано заяву про застосування позовної давності до позовних вимог ОСОБА_3 (т.1 а.с.159-161). Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 10 вересня 2018 року призначено судово-медичну молекулярно-генетичну експертизу щодо батьківства ОСОБА_4 по відношенню до ОСОБА_1 та по відношенню до ОСОБА_3 ; провадження у справі зупинене на час проведення експертизи (т.2 а.с.132-134). Експертизу не проведено через неявку ОСОБА_3 та його послідуючу відмову від участі у проведенні експертизи, що унеможливили виконання експертного дослідження (т.2 а.с.149-151, 153, 153-156). Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 29 грудня 2018 року провадження у справі поновлено (т.2 а.с.157). Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 29 січня 2019 року справу прийнято до провадження іншого судді (т.2 а.с.162-163). Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 04 червня 2019 року закрито підготовче провадження, справу призначено до розгляду по суті (т.2 а.с.193-194). Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 04 червня 2019 року позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину залишено без розгляду на підставі пункту 3 частини 1 статті 257 ЦПК України (т.1 а.с.195-197). Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 21 жовтня 2019 року (описку виправлено ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 19 грудня 2019 року) справу в частині зустрічного позову прийнято до провадження іншого судді (т.2 а.с.224-225, 242-243). Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 15 лютого 2021 року, ухваленим в порядку заочного розгляду справи, позов ОСОБА_1 задоволено, встановлено батьківство ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , по відношенню до ОСОБА_1 , 1983 року народження (т.3 а.с.62-66). Висновок суду мотивовано тим, що кровне споріднення ОСОБА_4 та ОСОБА_1 як батька та сина підтверджено Висновком №72 Центру судово-медичних молекулярно-генетичних експертиз від 28 грудня 2010 року, показаннями допитаних в суді свідків. Спір вирішено на підставі норм як Кодексу про шлюб та сім`ю України, так і норм Сімейного кодексу України. Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 12 серпня 2021 року заяву ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення залишено без задоволення (т.3 а.с.93-95). Ухвалою Одеського апеляційного суду від 05 жовтня 2021 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення суду. В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення суду першої інстанції скасувати повністю і ухвалити нове рішення про відмову в позові (т.3 а.с.101-104). За змістом вимог апеляційної скарги незаконність і необґрунтованість рішення з підстав недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими, неправильного застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права полягає у наступному. При розгляді справ про встановлення батьківства щодо дитини, яка народилася до 01 січня 2004 року, застосовуються норми КпШС та беруться до уваги докази, які достовірно підтверджують визнання відповідачем батьківства, зокрема, спільне проживання й ведення спільного господарства батька та матері дитини, спільне виховання та утримання дитини. ОСОБА_1 належних доказів батьківства не надано. ОСОБА_1 не є родичем ОСОБА_5 , тому є сумніви щодо наданих ним для експертного дослідження на батьківство зразків. Скарга, серед іншого, також містить посилання на норми СК України щодо походження дитини. В апеляційній скарзі не зазначено нові обставини, що підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці. У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_1 заперечення щодо змісту і вимог апеляційної скарги обґрунтовує тим, що кровне споріднення ОСОБА_4 та ОСОБА_1 підтверджено висновком експерта, для встановлення батьківства допитані в суді свідки, які підтвердили проживання ОСОБА_4 та ОСОБА_7 певний час сім`єю та нормальні відносини між ними. ОСОБА_3 не спростував експертний висновок, фактично відмовився від проведення іншої експертизи для підтвердження батьківства ОСОБА_4 по відношенню як його ОСОБА_3 , так і по відношенню до ОСОБА_1 (т.3 а.с.133-135). Переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про часткове задоволення позовних вимог з огляду на наступне. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ; актовий запис про смерть №4134 від 07 грудня 2010 року (т.2 а.с.61-62, 63-65). Спадкову справу №5/2011 до майна померлого ОСОБА_4 заведено 22 березня 2011 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Фуфаєвою О.О. У Спадковій справі №5/2011 до майна померлого ОСОБА_4 заяви про прийняття спадщини подали ОСОБА_3 , ОСОБА_1 . Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 11 березня 2011 року в справі №2о-95/11 за заявою ОСОБА_1 встановлено факт його родинних відносин з ОСОБА_4 як батьком (т.3 а.с.21-22). Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 11 березня 2011 року в справі №2о-95/11 було надано у Спадкову справу №5/2011 до майна померлого ОСОБА_4 , у якій у 2011-2012 роках приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Фуфаєвою О.О. видані свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно ОСОБА_3 та ОСОБА_1 як спадкоємцям (синам) на нерухоме (квартира, житловий будинок) та рухоме (автомобіль, причіп) майно померлого. Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 11 лютого 2016 року за апеляційною скаргою представника ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_3 рішення Приморського районного суду м. Одеси від 11 березня 2011 року в справі №2о-95/11 скасовано, заяву ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин залишено без розгляду з підстав наявності спору про право на спадщину (т.3 а.с.23-25). 15 червня 2017 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про визнання недійсними виданих ОСОБА_1 у 2011-2012 роках свідоцтв про право на спадщину померлого ОСОБА_4 ; позовні вимоги обґрунтував скасуванням в апеляційному порядку рішення Приморського районного суду м. Одеси від 11 березня 2011 року в справі №2о-95/11 про встановлення факту родинних відносин. Позовні вимоги ОСОБА_3 про визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину залишені без розгляду, ухвала суду в апеляційному порядку не оскаржена. ОСОБА_1 подав зустрічний позов про встановлення факту батьківства, визнання батьківства. ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 (т.1 а.с.103, 154). ОСОБА_1 просить встановити, що ОСОБА_4 , який помер, є його батьком. За загальним правилом дії законів та інших нормативно-правових актів у часі норми Сімейного кодексу України застосовуються до сімейних відносин, які виникли після набрання ним чинності, тобто не раніше 01 січня 2004 року. До сімейних відносин, які вже існували на зазначену дату, норми СК застосовуються в частині лише тих прав і обов`язків, що виникли після набрання ним чинності. Ці права та обов`язки визначаються на підставах, передбачених СК. При розгляді справи про встановлення батьківства щодо дитини, яка народилася до 01 січня 2004 року, підлягають застосуванню відповідні норми Кодексу про шлюб та сім`ю. Відповідно до положень статті 53 КпШС, яка регулювала встановлення походження дитини від батьків, які не перебувають між собою в шлюбі, при встановленні батьківства доводиться спільне проживання й ведення спільного господарства матір`ю і особою, яка вважається батьком дитини, до народження останньої, або спільне виховання чи утримання ними дитини, або докази, що з достовірністю підтверджують визнання цією особою батьківства. Матір`ю ОСОБА_1 є ОСОБА_7 . ОСОБА_7 при народженні сина ОСОБА_9 у зареєстрованому шлюбі не перебувала. Допитана в суді в якості свідка ОСОБА_7 та свідок ОСОБА_10 підтвердили, що ОСОБА_4 до народження та певний час після народження ОСОБА_1 спільно проживав з ОСОБА_7 , вважав себе батьком ОСОБА_1 , спільно виховував та утримував дитину, ОСОБА_4 був моряком, що ОСОБА_4 та ОСОБА_1 постійно підтримували стосунки, ОСОБА_1 здійснив поховання ОСОБА_4 . ОСОБА_3 в суді апеляційної інстанції підтвердив, що батько ОСОБА_4 станом на 1983 рік з ними не проживав, що його батьки розлучилися. Згідно Висновку №72 від 16 грудня 2010 року судово-медичного дослідження, проведеного спеціалістами Центру судово-медичних молекулярно-генетичних експертиз Одеського обласного бюро судово-медичної експертизи, за результатами молекулярно-генетичного аналізу зразків крові громадянки ОСОБА_7 , 1955 року народження, зразків крові громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зразків крові від трупа ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , встановлено, що ОСОБА_4 може бути біологічним батьком ОСОБА_1 , народженого ОСОБА_7 , з ймовірністю 99,99999%, тобто батьківство практично доведено (т.1 а.с.115-121). ОСОБА_1 довів обставини, на які посилався щодо свого походження як дитини від ОСОБА_4 як батька, натомість ОСОБА_3 не надав доказів на підтвердження своїх заперечень проти вимог ОСОБА_1 про встановлення батьківства. Спір судом першої інстанції вирішено на підставі норм Сімейного кодексу України, що не регулюють спірні правовідносини, так як ОСОБА_1 є народженим до 01 січня 2004 року, тому судове рішення з підстав неправильного застосування норм матеріального права підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення на підставі норм Кодексу про шлюб та сім`ю. Відповідно до статті 53 КпШС суд за наявності підстав «встановлював батьківство», тому позовні вимоги, які сформульовані як «встановлення факту батьківства, визнання батьківства» підлягають задоволенню частково, а саме шляхом формулювання, що відповідає положенням статті 53 КпШС. Права, за захистом яких ОСОБА_1 звернувся до суду, підлягають захисту. Керуючись ст.ст.367, 368, п.2 ч.1 ст.374, ст.ст.376, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України, суд - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково. Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 15 лютого 2021 року - скасувати. Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , за участю третьої особи приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Фуфаєвої Ольги Олегівни про встановлення факту батьківства, визнання батьківства - задовольнити частково. Встановити, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , є батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , народженого в м. Одеса (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 ). Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Повний текст постанови складено 27 січня 2025 року. Головуючий Л.М.Вадовська Судді О.С.Комлева Є.С.Сєвєрова