Ухвала КЦС ВС № 524/8682/23

УХВАЛА 23 січня 2025 року м. Київ справа № 524/8682/23 провадження № 61-631ск25 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Коротуна В. М., розглянувши касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Кременчукгаз» на постанову Полтавського апеляційного суду від 22 травня 2024 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Кременчукгаз» про визнання неправомірними дій, визнання неправомірним та скасування акту-розрахунку та рішення про часткове задоволення акту про порушення, ВСТАНОВИВ: У листопаді 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду із вказаним позовом, у якому просила: визнати неправомірними дії ПрАТ «Кременчукгаз» щодо нарахування ОСОБА_1 до сплати 24 113,73 грн у рахунок відшкодування спожитого позаоблікового природного газу; визнати неправомірним та скасувати акт-розрахунок № 153-11/22С від 13 лютого 2023 року необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості та рішення про часткове задоволення акту про порушення № 153-11/22 С від 23 листопада 2022 року. Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука від 23 лютого 2024 року у задоволенні позову відмовлено. Постановою Полтавського апеляційного суду від 22 травня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука від 23 лютого 2024 року скасовано та ухвалено нове, яким позов задоволено. Визнано неправомірними дії ПрАТ «Кременчукгаз» щодо нарахування ОСОБА_1 до сплати 24 113,73 грн у рахунок відшкодування спожитого позаоблікового природного газу. Визнано неправомірним та скасовано акт-розрахунок № 153-11/22С від 13 лютого 2023 року необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості та рішення про часткове задоволення акту про порушення № 153-11/22С від 23 листопада 2022 року. Вирішено питання про розподіл судових витрат. 14 січня 2025 року керівник ПрАТ «Кременчукгаз» - Оксененко Б. В. через «Електронний суд» звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на Полтавського апеляційного суду від 22 травня 2024 року. Відповідно до частини третьої статті 3 Цивільного процесуального кодексу України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Частиною першою статті 394 ЦПК Українипередбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження). Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке. Згідно зі статтею 129 Конституції України та статтями 2, 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, як суду права, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, враховуючи те, що провадження здійснюється судом після розгляду справи судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції. Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково. Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Згідно частини четвертої статті 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя; 2) щодо спадкування; 3) щодо приватизації державного житлового фонду; 4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об`єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини. Предметом касаційного оскарження є судові рішення, ухвалені в справі про визнання неправомірними дій, визнання неправомірним та скасування акту-розрахунку та рішення про часткове задоволення акту про порушення. Справа № 524/8682/23 є незначної складності та не належить до виключень, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України. Малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, тому незалежно від того, чи визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, ураховуючи, що частина шоста статті 19 ЦПК України належить до Загальних положень цього Кодексу, які поширюються й на касаційне провадження, Верховний Суд визнає за можливе, користуючись власними повноваженнями, визнати цю справу малозначною. Касаційна скарга містить посилання заявника на підстави, передбачені підпунктом «а» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення у цій справі підлягають касаційному оскарженню, а саме касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики. Посилання у касаційній скарзі на порушення норм матеріального та процесуального права фактично підтверджує незгоду особи, яка подала касаційну скаргу, з оскаржуваними судовими рішеннями. І, відповідно, не свідчить, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики. Посилання на інші випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України за наявності яких судове рішення у малозначних справах підлягає касаційному оскарженню, касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять. Верховним Судом досліджено та взято до уваги: предмет позову, складність справи та значення справи для сторін і суспільства й також не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України. Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. З урахуванням наведеного, оскільки заявник подав касаційну скаргу на судове рішення, яке не підлягає касаційному оскарженню, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження. Зазначення судом апеляційної інстанції у постанові про можливість її оскарження в касаційному порядку не є підставою для перегляду справи судом касаційної інстанції, оскільки ухвалені у цій справі судові рішення касаційному оскарженню не підлягають. Керуючись статтею 129 Конституції України, статтею 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, частиною першою, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Кременчукгаз» на постанову Полтавського апеляційного суду від 22 травня 2024 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Кременчукгаз» про визнання неправомірними дій, визнання неправомірним та скасування акту-розрахунку та рішення про часткове задоволення акту про порушення. Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: М. Є. Червинська Є. В. Коротенко В. М. Коротун