Постанова 4820 № 678/1595/24

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 січня 2025 року м. Хмельницький Справа № 678/1595/24 Провадження № 33/820/138/25 Суддя Хмельницького апеляційного суду Матущак М.С., розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 адвоката Муращика О.В. на постанову судді Летичівського районного суду Хмельницької області від 27 грудня 2024 року, в с т а н о в и в: Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , з середньою спеціальною освітою, одружений, утриманців не має, військовозобов`язаний, не працює, визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн, з позбавленням права керування транспортним засобом на строк 1 (один) рік. Стягнуто з нього на користь держави 605 грн 60 коп судового збору. За постановою суду, 10 листопада 2024 року о 04 год 24 хв на вул.Богдана Хмельницького, 23 у селищі Летичів Хмельницького району Хмельницької області, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ-21104, державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки за допомогою приладу Драгер Алкотест 6810 та в найближчому лікувальному закладі відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 ПДР України та вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.130 КУпАП. В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_1 - адвокат Муращик О.В. просив скасувати постанову судді Летичівського районного суду Хмельницької області від 27 грудня 2024 року та закрити провадження у справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Уважав постанову місцевого суду незаконною та необгрунтованою, винесеною з порушенням норм процесуального та матеріального права. Зазначав, що суд першої інстанції без з`ясування і врахування усіх обставин підійшов формально до вивчення обставин справи. Зауважував, що інформація, зазначена у протоколі про адміністративе правопорушення, не відповідає дійсності та суперечить відеозаписам, які додані до матеріалів справи як доказ. Стверджував, що працівниками поліції не дотримано вимоги чинного законодавства а саме: ОСОБА_1 не роз`яснено положення ст.268 КУпАП, та не проінформовано про причину зупинки, чим порушено вимоги ч.3 ст.35 Закону України «Про Національну поліцію». Зазначав, що місцевий суд залишив поза увагою той факт, що ОСОБА_1 перебував у стані сильного емоційного хвилювання, бо поспішав до лікарні, відвозив туди свою племінницю, яка отримала тілесні ушкодження. Отже, на думку апелянта, суд розглянув справу без дотримання принципу законності та повного і всебічного розгляду, не з`ясував усіх обставин, що і призвело до прийняття протизаконного рішення. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , та його захисник Муращик О.В. належним чином повідомлені про дату, час і місце даного судового розгляду. У судове засідання не з`явилися. Захисник Муращик О.В. подав клопотання про розгляд справи без його участі та без участі його підзахисного. Відповідно до ч.3 ст.268 КУпАП при розгляді справ, передбачених ст.130 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов`язковою. Отже, за таких обставин з метою дотримання розумних строків її розгляду, їх нез`явлення до суду не перешкоджає розгляду справи в їх відсутності відповідно до ч.6 ст.294 КУпАП. Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходжу до висновку про таке. Згідно зі ст.245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Відповідно до вимог ст.ст.251, 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд повинен з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, для чого дослідити і дати оцінку зібраним у справі доказам. Цих вимог закону суд першої інстанції при розгляді даної справи про адміністративне правопорушення дотримався. Відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затверджену Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09 листопада 2015року № 1452/735 та зареєстровану в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858, - визначений порядок проведення огляду на стан сп`яніння. Відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягне за собою адміністративну відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП. Винуватість ОСОБА_1 у відмові від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння та порушення ним п.2.5 Правил дорожнього руху України підтверджена зібраними у справі та дослідженими доказами, а саме: - відомостями з протоколу про адміністративне правопорушення, серії ЕПР1 №170179 від 10 листопада 2024 року, де зафіксовано факт керування автомобілем ОСОБА_1 , який мав ознаки алкогольного сп`яніння та відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння як на місці зупинки транспортного засобу, так і в медичному закладі; - актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого у зв`язку з виявленими ознаками: різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння, однак він відмовився; - відеозаписом із нагрудної камери поліцейського, яким було зафіксовано всі обставини вчинення правопорушення ОСОБА_1 та факт дотримання працівниками поліції вимог закону; зокрема, водію було запропоновано на місці зупинки та в медичному закладі пройти огляд на стан сп`яніння, на що останній відмовився. Дії ОСОБА_1 обґрунтовано кваліфіковано за ч.1 ст.130 КУпАП як відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння. У ході перегляду справи апеляційною інстанцією не встановлено порушень порядку проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, визначеного вищевказаною інструкцією. Відповідно до змісту статті 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають в стані алкогольного чи наркотичного сп`яніння чи під дією лікарських засобів підлягають оглядові на стан сп`яніння, який проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, чи іншого сп`яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Як видно з матеріалів справи, зокрема, протоколу про адміністративне правопорушення, працівники поліції мали всі підстави для проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння, оскільки певні ознаки (різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя) свідчили, що останній може перебувати в стані алкогольного сп`яніння, а також керував транспортним засобом. З відеозапису з бодікамер працівників поліції вбачається, що ОСОБА_1 має ознаки сп`яніння, однак відмовився на вимогу працівників поліції від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки та в медичному закладі, поводився агресивно, його поведінка не відповідала обстановці. Проаналізувавши вказані докази в їх сукупності, приходжу до висновку про обґрунтованість притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.130 КУпАП, а саме за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння. Не знайшли свого підтвердження посилання в апеляційній скарзі на те, що ОСОБА_1 не було роз`яснено його прав. Такі доводи спростовуються відеозаписом з місця події, який долучений до матеріалів справи про адміністративне правопорушення. Доводи апеляційної скарги щодо неправомірної зупинки працівниками поліції транспортного засобу є безпідставними, бо спростовані відеофайлами, які є в матеріалах справи. Зокрема, з них вбачається, що транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 було зупинено для перевірки, бо на телефонну лінію поліції за номером «102» надійшло повідомлення про те, що він спричинив тілесні ушкодження своїй дружині. Цим доводам місцевий суд надав правильну та неупереджену оцінку, яка обґрунтовано викладена в мотивувальній частині судового рішення та не потребує додаткового правового аналізу. Невизнання вини розцінюється як форма умисного уникнення ОСОБА_1 відповідальності за вчинене правопорушення. Наявний в матеріалах справи про адміністративне правопорушення відеозапис містить відеофайли, які є цілісними (кожний у свою чергу), безперервними (кожний у свою чергу) і повністю відтворюють обставини вчиненого ОСОБА_1 правопорушення. Переконливих доводів у апеляційній скарзі, які б спростовували висновки суду першої інстанції і були підставами для скасування постанови, не встановлено. Порушень вимог закону, які б ставили під сумнів доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, немає. Доводи апеляційної скарги спростовані зібраними та дослідженими доказами у справі, яким суд першої інстанції дав належну правову оцінку. Висновки суду першої інстанції ґрунтуються на належних, допустимих та достовірних доказах. При накладенні адміністративного стягнення відповідно до вимог ст.33 КУпАП ураховано характер правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність. Отже, підстави для задоволення апеляційної скарги, скасування постанови судді місцевого суду та закриття провадження у справі відсутні. Керуючись ст.294 КУпАП, п о с т а н о в и в : Постанову судді Летичівського районного суду Хмельницької області від 27 грудня 2024 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 адвоката Муращика О.В. - без задоволення. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя Хмельницького апеляційного суду М.С. Матущак