Постанова 4824 № 755/7922/24

П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 24 січня 2025 року м. Київ Справа № 755/7922/24 Провадження: № 22-ц/824/1589/2025 Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого (судді-доповідача) Невідомої Т. О., суддів Нежури В. А., Поліщук Н. В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Солонинки Вікторії Олегівни в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 29 травня 2024 року, ухвалене під головуванням судді Галагана В. І., у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, у с т а н о в и в: У травні 2024 року ТОВ «Фінансова компанія «Кредит -Капітал» (далі- позивач, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал») звернулося до суду із вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 13.10.2022 року було укладено кредитний договір № 102384357, згідно умов якого, відповідачка отримала кредит у сумі 7 000 грн строком на 15 днів, зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені умовами кредитного договору, зі сплатою платежу кредиту, процентів та комісії до 28.10.2022 року. Так, ТОВ «Мілоан» виконав свої зобов`язання, проте, відповідачка порушила умови щодо своєчасного повернення кредиту та сплати процентів у встановлені строки та порядку, у зв`язку з чим у ОСОБА_1 виникла прострочена заборгованість по сплаті кредиту та процентів, яка станом на 26.01.2023 року становить 28 175 грн, з яких: 7 000 грн - прострочена заборгованість за сумою кредиту; 20 475 грн - прострочена заборгованість за відсотками; 700 грн - прострочена заборгованість за комісією, що є предметом позовних вимог. Окрім того, вказує, що 28.02.2023 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір про відступлення права вимоги № 92-МЛ/Т, згідно умов якого ТОВ ФК «Кредит-Капітал» набуло право вимоги до боржників, в тому числі до ОСОБА_1 за кредитним договором № 102384357 від 13.10.2022 року. Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 29 травня 2024 року позов ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» суму заборгованості за кредитним договором № 102384357 від 13.10.2022 року у розмірі 9 275 грн. та судовий збір у розмірі 135,41 грн., а всього 9 410 грн. 41 коп. В іншій частині позову відмовлено. Не погодившись із таким судовим рішенням в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо стягнення суми заборгованості за процентами, Солонинка Д. А. в інтересах ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просила скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким задовольнити позов в повному обсязі. На обгрунтування доводів апеляційної скарги зазначила, що за умовами кредитного договору №102384357 строк, на який надається кредит (строк кредитування) - це визначений п. 1.3 договору період часу, протягом якого позичальник може правомірно користуватися кредитом, що складається з пільгового і поточного періодів. Так, поточний період це строк, що настає з дня, наступного за днем завершення пільгового періоду, і закінчується у визначену п. 1.3.2 договору дату (дату остаточного погашення заборгованості). Протягом дії цього періоду проценти за користування кредитом нараховуються за стандартною ставкою. Позичальник має виконати зобов`язання в день завершення пільгового періоду, але не пізніше останнього дня поточного періоду. Дата повернення кредиту/дата остаточного погашення заборгованості - це визначена п. 1.3.2 договору календарна дата, з настанням якої завершується поточний період та строк кредитування за договором, тобто, 26.01.2023 року, відтак, вважає, що суд першої інстанції помилково виходив із того, що період нарахування відсотків закінчується 28.10.2022 року, як і помилково виходив з того, що відповідачка не вчиняла дій щодо пролонгації договору, з огляду на те, що умовами договору чітко визначений строк дії договору, в межах якого здійснюється нарахування відсотків. Ухвалами Київського апеляційного суду від 16 липня 2024 року відкрито апеляційне провадження у справі, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження. Відзив на апеляційну скаргу не надходив. Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Рішення суду першої інстанції оскаржується лише в частині вирішення позовних вимог про стягнення відсотків, а тому в іншій частині судом апеляційної інстанції не переглядається. Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтвердженими тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню. Як убачається із матеріалів справи та встановлено судом, 13.10.2022 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 102384357, відповідно до умов якого, відповідачка отримала грошові кошти в сумі 7 000 грн, зі сплатою процентів за користування кредитом та інших можливих штрафних санкцій, що передбачені кредитним договором. Згідно з п. 6.1 кредитного договору договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Мілоан». Розміщені в особистому кабінеті позичальника проект цього кредитного договору або інформація з посиланням на нього є пропозицією ТОВ «Мілоан» про укладення кредитного договору (офертою). Відповідь про прийняття пропозиції про укладення цього кредитного договору (акцепт) надається позичальником шляхом відправлення ТОВ «Мілоан» електронного повідомлення та відбувається із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який надсилається ТОВ «Мілоан» електронним повідомленням (SMS) на мобільний телефон позичальника, а позичальник використовує одноразовий ідентифікатор (отриману алфавітно-цифрову послідовність) для підписання цього кредитного договору/електронного повідомлення про прийняття пропозиції про його укладення (акцепту). Після укладення цей кредитний договір розміщується в особистому кабінеті позичальника (п. 6.2 кредитного договору). За змістом п. 6.3 кредитного договору позичальник, приймаючи пропозицію ТОВ «Мілоан» про укладення кредитного договору, також погоджується з усіма додатками та невід`ємними частинами (у т. ч. правилами та графіком розрахунків) договору в цілому та підтверджує, що він: ознайомлений, погоджується з усіма визначеннями, умовами та змістом, повністю розуміє, і зобов`язується неухильно дотримуватись умов кредитного договору та правил надання фінансових кредитів (послуг) ТОВ «Мілоан», що розміщені на веб-сайті ТОВ «Мілоан» та є невід`ємною частиною цього договору. 13.10.2022 року ТОВ «Мілоан» 13.10.2022 надало ОСОБА_1 кредитні кошти в сумі 7 000 грн. Відповідно до графіку сплати кредитних коштів платіж повернення кредиту та сплати комісії і процентів мав бути внесений ОСОБА_1 28.10.2022 року. Згідно картки обліку виконання договору відповідачем не здійснено часткового погашення боргу. Окрім того, 28.02.2023 року ТОВ «Мілоан» відступило право вимоги ТОВ «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 за кредитним договором № 102384357 від 13.10.2022 року. Так, ОСОБА_1 порушила умови щодо своєчасного повернення кредиту та сплати процентів у встановлені строки та порядку, у зв`язку з чим у відповідачки виникла прострочена заборгованість по сплаті кредиту та процентів, яка станом на 26.01.2023 року становить 28 175 грн, з яких: 7 000 грн - прострочена заборгованість за сумою кредиту; 20 475 грн - прострочена заборгованість за відсотками; 700 грн - прострочена заборгованість за комісією. Відмовляючи в задоволенні позовних вмиог щодо стягнення процентів, суд першої інстанції виходив із того, що згідно умов договору, ОСОБА_1 зобов`язалась повернути надану позику у повному обсязі до 28.10.2022 року, договір пролонгований не був, відтак, суд дійшов висновку про те, що визначена позивачем заборгованість за процентами, включає в тому числі і період, який виходить за межі строку кредитування. Однією із загальних засад цивільного законодавства України є свобода договору (п.3 ч.1 ст. 3 ЦК України). У частині першій статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Згідно із частиною першою статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Статтею 628 ЦК України визначено зміст договору, який становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. У ст. 530 ЦК України зазначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Статтею 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Відповідно до ст. 513 ЦК України, правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Згідно зі ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом. Отже, укладення ТОВ «Мілоан» кредитного договору з позичальником в електронній формі юридично є еквівалентним отриманню ТОВ «Мілоан» ідентичного за змістом кредитного договору, який підписаний власноручним підписом позичальника, у зв`язку з чим створює для сторін такі ж правові зобов`язання та наслідки (п. 6.4 договору). Цей договір прирівнюється до такого, що укладений у письмовій формі (п. 6.5 договору). Як зазначено вище, відповідно до платіжного доручення № 102384357 від 13.10.2022 ТОВ «Мілоан» 13.10.2022 надало відповідачу кредитні кошти в сумі 7 000 грн. Згідно картки обліку виконання договору відповідачем не здійснено часткового погашення боргу. Так, згідно з розділом «Терміни та визначення» кредитного договору № 102384357, строк, на який надається кредит (строк кредитування) - це визначений п. 1.3 договору період часу, протягом якого позичальник може правомірно користуватися кредитом, що складається з пільгового і поточного періодів. Поточний період - строк, що настає з дня, наступного за днем завершення пільгового періоду, і закінчується у визначену п. 1.3.2 договору дату (дату остаточного погашення заборгованості). Протягом дії цього періоду проценти за користування кредитом нараховуються за стандартною ставкою. Позичальник має виконати зобов`язання в день завершення пільгового періоду, але не пізніше останнього дня поточного періоду. Дата повернення кредиту/дата остаточного погашення заборгованості - це визначена п. 1.3.2 договору календарна дата, з настанням якої завершується поточний період та строк кредитування за договором. Згідно п. 1.3, 1.3.2 кредитного договору № 102384357 кредит надається загальним строком на 105 днів з 13.10.2022 року (дата надання кредиту) і складається з пільгового та поточного періодів. Поточний період складає 90 днів, що настає з дня, наступного за днем завершення пільгового періоду. і закінчується 26.01.2023 року (дата остаточного погашення заборгованості). Згідно п. 1.5.3, 2.4.1 кредитного договору № 102384357 проценти за користування кредитом протягом поточного періоду: 18 900 грн, які нараховуються за стандартною процентною ставкою 3 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду. Позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежу, але не пізніше дати остаточного погашення, згідно п. 1.4 договору. Завершення пільгового періоду не призводить до порушення строків (прострочення) виконання зобов`язання з повернення кредиту та сплати інших платежів. Закінчення поточного періоду призводить до порушення та прострочення виконання грошових зобов`язань позичальником та передбачає настання наслідків, обумовлених розділом 4, п. 3.2.5, 3.2.6 договору. З вищевикладених пунктів договору убачається, що висновки суду першої інстанції щодо нарахування процентів понад погоджений строк кредитування є помилковими, оскільки проценти за кредитним договором № 102384357 у період з 13.10.2022 року по 26.01.2023 року нараховувалися згідно положень договору про поточний період кредитування. Слід зазначити, що пункт 4.2 кредитного договору стосується нарахування процентів з наступного дня за датою спливу строку кредитування, тобто, після завершення поточного періоду, і є правом кредитодавця. Як убачається з матеріалів справи, таких нарахувань кредитодавцем не здійснювалося. Згідно графіку платежів за договором про споживчий кредит № 102384357 від 13.10.2022 року, який є додатком до даного договору, датою платежу є 26.01.2023 року, кількість днів у розрахунковому періоді - 105 днів, проценти за користування кредитом - 20 475 грн, загальна вартість кредиту - 28 175 грн (а. с. 24). За даних обставин, у суду першої інстанції не було підстав враховувати, з огляду на їх нерелевантність, правові висновки, викладені в постановах Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 4-10цс18), від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц (провадження № 14-318цс18), від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18), від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц (провадження № 14-318цс18). Підстав для відступу від вказаних правових висновків не вбачає також Велика Палата Верховного Суду від 18.01.2022 у справі №910/17048/17, згідно яких припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами договору строку надання позики (тобто за період правомірного користування нею). Після спливу такого строку чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право позикодавця нараховувати проценти за позикою припиняється. Ураховуючи вищевикладене, висновки суду першої інстанції про те, що позивачем не доведено право нараховувати проценти на умовах договору поза межами строків правомірного користування позикою, є помилковими. Колегія суддів бере до уваги, що рішення суду першої інстанції в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту є правильним і позивач в апеляційній скарзі з ним погоджується, разом з тим, оскільки заборгованість за кредитним договором стягнуто єдиною сумою, що унеможливлює роз`єднання заборгованості по її складовим, рішення суду не може залишатися в силі та підлягає скасуванню в цілому. Отже, оскільки ТОВ «МІЛОАН» виконало свої зобов`язання згідно умов кредитного договору, однак, відповідачка взятих на себе зобов`язань по поверненню кредиту та сплаті відсотків не виконала в строки, передбачені графіками погашення кредиту, кредит, відсотки за його користування не сплатила, внаслідок чого в неї виникла заборгованість перед позивачем, до якого перейшло право вимоги, розмір заборгованості станом на дату відступлення прав вимоги за кредитним договором №102384357 становить 28 175 грн, яка складається з: 7 000 грн - заборгованість за тілом кредиту; 20 745 грн - заборгованість за відсотками; 700 грн - заборгованість за комісією. Відповідачкою факту заборгованості та її розміру не спростовано, зустрічних контррозрахунків не надано, відтак колегія суддів доходить висновку про необхідність стягнення заборгованості за кредитним договором з відповідачки на користь позивача. Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції невірно встановлені фактичні обставини у справі, висновки суду не відповідають наданим сторонами доказам, судом неправильно застосовано норми матеріального права, а тому рішення суду першої інстанції у відповідності до положень ст. 376 ЦПК України підлягає скасуванню. За таких підстав, апеляційна скарга Солонинки В. О. в інтересах ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» підлягає задоволенню, а рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 29 травня 2024 року скасуванню, з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог, а саме про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 кредитним договором №102384357 від 13.10.2022 в розмірі 28 175 грн на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал». Згідно з вимогами п. п. в) п. 4 ч.1 ст. 382 ЦПК України у резолютивній частині постанови апеляційного суду зазначається щодо розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (ч. 13 ст. 141 ЦПК України). Згідно ч.ч. 1,2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Як убачається із матеріалів справи, за подання до суду позовної заяви банк сплатив судовий збір у розмірі 3028 грн, за подання апеляційної скарги - 3633,60 грн. Отже, загальний розмір судового збору, який підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь позивача, становить 6661,60 грн. Керуючись ст. 7, 367, 374, 376, 381, 382-384 ЦПК України, суд, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Солонинки Вікторії Олегівни в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» задовольнити. Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 29 травня 2024 рокускасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову. Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (ЄДРПОУ 35234236, адреса: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, IBAN: НОМЕР_2 в АТ «Райффайзен Банк Аваль») заборгованість за кредитним договором № 102384357 в розмірі 28 175 грн, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 6661,60 грн. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, визначених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України. Головуючий Т.О. Невідома Судді В. А. Нежура Н. В. Поліщук