Постанова 4824 № 361/2922/22

П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 24 січня 2025 року м. Київ Справа № 361/2922/22 Провадження: 22-ц/824/1720/2025 Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого (судді-доповідача) Невідомої Т.О., суддів Нежури В. А., Соколової В.В. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу адвоката Бойка Олексія Ігоровича в інтересах ОСОБА_1 на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 18 грудня 2023 року, ухвалене під головуванням судді Радзівіл А. Г., у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Резнікова Олександра Григоровича про стягнення безпідставно отриманих коштів, трьох відсотків річних та інфляційних втрат, у с т а н о в и в: У липні 2022 року ОСОБА_1 звернулась до суду із вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 27 грудня 2019 року Селидівським міським судом Донецької області ухвалено рішення у справі за № 242/3822/19, яким стягнуто солідарно з ОСОБА_3 , ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошові кошти за договором позики, на виконання якого були надані розписки від 04.01.2009 року та 01.02.2010 року, у розмірі 2 164 373,50 грн, а також грошові кошти за договором позики, на виконання якого була надана розписка від 01.03.2011 року, у розмірі 106 415 грн., а також по 10334,08 грн судового збору з кожного. Також, 27 грудня 2019 року Селидівським міським судом Донецької області ухвалено рішення у справі № 242/3831/19, яким стягнуто солідарно з ОСОБА_3 , ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошові кошти за договором позики, на виконання якого були надані розписки від 26.04.2007 року та 01.01.2009 року, у розмірі 5 671 583,70 грн, стягнуто з ОСОБА_3 , ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати у розмірі 19605 грн, а саме по 9802,50 грн. з кожного. 05 березня 2020 року на виконання вказаних рішень суду Селидівським міським судом Донецької області видані виконавчі листи у справах за № 242/3822/19 та за № 242/3831/19 щодо одного боржника ОСОБА_1 13 березня 2020 року на підставі виконавчого листа № 242/3822/19 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Резніковим О.Г. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_6. 19 березня 2020 року в рамках ВП № НОМЕР_6 на рахунок приватного виконавця надійшли списанні з банківського рахунку в АТ КБ "ПРИВАТБАНК" ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 96,89 грн; 23 квітня 2020 року відбулися електронні торги на майданчику ДП «СЕТАМ» з продажу належного ОСОБА_1 майна - автомобіля марки Rover, модель 216, д.н.з. НОМЕР_1 , чорного кольору, 1995 р.в. номер кузова НОМЕР_2 (номер лота 414580) за ціною лоту 64821,55 грн. 04 травня 2020 року Донецьким апеляційним судом було відкрито апеляційне провадження у справі № 242/3822/19 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Селидівського міського суду Донецької області від 27 грудня 2019 року у справі № 242/3822/19 та зупинено дію оскаржуваного рішення суду першої інстанції. Проте, лише 07 травня 2020 року приватним виконавцем Резніковим О.Г. було винесено постанову про зупинення вчинення виконавчих дій у ВП№НОМЕР_6. Крім того, в цей же день приватний виконавець Резніков О.Г. вчинив низку виконавчих дій, направлених на стягнення з боржника грошових коштів: 1) отримання виконавцем на свій рахунок грошових коштів від продажу автомобіля ОСОБА_1 у сумі 61580,57 грн.; 2) відкриття ще одного провадження за виконавчим листом № 242/3831/19 - ВП № НОМЕР_5 з примусового виконання ще рішення Селидівського міського суду Донецької області від 27 грудня 2019 року у справі № 242/3831/19; 3) об`єднано виконавчі провадження ВП № НОМЕР_5 та № НОМЕР_6 у зведене виконавче провадження № НОМЕР_4; 4) згідно ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження" винесено два розпорядження за № НОМЕР_6 про перерахування 96,89 грн та 5458,06 грн витрат виконавчого провадження на користь ОСОБА_4 ; 49122,51 грн та 7000 грн на користь ОСОБА_2 ;5) на виконання двох розпоряджень за № НОМЕР_6 від 07.05.2020 приватний виконавець здійснив такі платежі: платіжним дорученням № 59 від 07.05.2020 перерахував на свій рахунок грошові кошти у сумі 96,89 грн з призначенням платежу: компенсація витрат виконавчого провадження за ВП НОМЕР_6; платіжним дорученням № 62 від 07.05.2020 перерахував на свій рахунок грошові кошти у сумі 5458,06 грн. з призначенням платежу: основна винагорода за ВП НОМЕР_6; платіжним дорученням № 63 від 07.05.2020 перерахував на рахунок ОСОБА_2 грошові кошти у сумі 7 000,00 грн. з призначенням платежу: "Перерахування стягнутих з боржника коштів як повернення авансового внеску за ВП НОМЕР_6; платіжним дорученням № 64 від 07.05.2020 перерахував на рахунок ОСОБА_2 грошові кошти у сумі 49 122,51 грн з призначенням платежу: "Стягнуті з боржника кошти за ВП НОМЕР_5. Тобто, за рахунок грошових коштів в сумі 61677,46 грн (96,89 грн +61 580,57 грн), стягнутих з ОСОБА_1 в порядку примусового виконання рішення Селидівського міського суду Донецької області від 27 грудня 2019 року у справі № 242/3822/19, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Резніков О.Г. набув грошові кошти усього в сумі 5554,95 грн (96,89 грн +5458,06 грн), а стягувач ОСОБА_2 набув грошові кошти усього в сумі 56122,51 грн (7 000,00 грн + 49 122,51 грн). Разом з тим, ухвалою Донецького апеляційного суду від 12 травня 2020 року відкрито апеляційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на рішення Селидівського міського суду Донецької області від 27 грудня 2019 року у справі № 242/3831/19, а також зупинено дію зазначеного вище судового рішення. Постановою Донецького апеляційного суду від 18 червня 2020 року у справі № 242/3831/19 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, рішення Селидівського міського суду Донецької області від 27 грудня 2019 року скасовано в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованості за договором позики, на виконання якого були надані розписки від 26 квітня 2007 року та 01 січня 2009 року у розмірі 5671 583 грн 70 коп., а також стягнення судових витрат в розмірі 9802 грн 50 коп., в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами позики відмовлено. 09 липня 2020 року на підставі заяви ОСОБА_1 та відповідно п. 5 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку зі скасуванням апеляційним судом рішення Селидівського міського суду Донецької області від 27 грудня 2019 року у справі №242/3831/19 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Резніковим О.Г. винесено постанову про закінчення ВП № НОМЕР_5. 03 вересня 2020 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Чепурним В.М. винесено постанову про прийняття виконавчого провадження ВП № НОМЕР_6.Постановою Донецького апеляційного суду 16 грудня 2020 року у справі № 242/3831/19 визнано неправомірними дії приватного виконавця Резнікова О.Г. щодо відкриття ним 07 травня 2020 року виконавчого провадження № НОМЕР_5 за заявою ОСОБА_2 про примусове виконання виконавчого листа № 242/3831/19, виданого 05 березня 2020 року Селидівським міським судом Донецької області, та зобов`язано приватного виконавця Резнікова О.Г. скасувати в межах виконавчого провадження № НОМЕР_5 постанову про стягнення з боржника основної винагороди від 07.05.2020 року, а також постанову про об`єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження від 07.05.2020 року. Постановою Донецького апеляційного суду від 26 листопада 2020 року у справі №242/3822/19 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення Селидівського міського суду Донецької області від 27 грудня 2019 року в частині стягнення з ОСОБА_1 грошових коштів за договором позики, на виконання якого були надані розписки від 04.01.2009 року та 01.02.2010 року, у розмірі 2164373 грн. 50 коп., та за договором позики, на виконання якого була надана розписка від 01.03.2011 року, у розмірі 106415 грн. 00 коп. скасовано, у цій частині ухвалено нове рішення, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованість за договором позики від 04 січня 2009 року в розмірі 720 029,15 грн. Відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами позики від 01 лютого 2010 року на суму 4500 та 28000 доларів США.Ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 22 січня 2021 року, залишеною без змін постановою Донецького апеляційного суду від 08 квітня 2021 року у справі № 242/3822/19, зокрема, зобов`язано приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Чепурного В.М., на підставі п. 5 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» закінчити виконавче провадження № НОМЕР_6, відкрите 13 березня 2020 року за заявою ОСОБА_2 про примусове виконання виконавчого листа №242/3822/19, виданого Селидівським міським судом Донецької області від 05 березня 2020 року, зняти арешт, накладений на майно (кошти) ОСОБА_1 , виключити відомості про боржника з Єдиного реєстру боржників, а також провести інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження № НОМЕР_6, відкритого 13 березня 2020 року а виконання виконавчого листа № 242/3822/19 виданого Селидівським міським судом Донецької області від 05 березня 2020 року. 15 квітня 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Чепурним В.М. винесено постанову про закінчення ВП № НОМЕР_6, припинення арешту коштів боржника та майна боржника та скасування інших заходів з примусового виконання рішення, про зняття ДП "СЕТАМ" з реалізації майна (лоти: № 419511, № 419511). Оскільки постановами Донецького апеляційного суду від 26 листопада 2020 року у справі № 242/3822/19 та від 18 червня 2020 року у справі № 242/3831/19 рішення Селидівського міського суду Донецької області від 27 грудня 2019 у справі № 242/3822/19 та у справі № 242/3831/19, на виконання яких приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Резніковим О.Г. було відкрито два виконавчі провадження № НОМЕР_6 та № НОМЕР_5 відповідно, і які були об`єднані у зведене виконавче провадження № НОМЕР_4 відносно боржника ОСОБА_1 , скасовані в частині вимог до ОСОБА_1 , правові підстави набуття ОСОБА_2 56122,51 грн та приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Резніковим О.Г. 5554,95 грн. в межах виконавчого провадження № НОМЕР_5 відпали. На даний час зазначені грошові кошти позивачу відповідачами не повернуті. Крім того, у ОСОБА_2 перед позивачем наявна прострочена заборгованість в сумі 88 314 грн. 73 коп. Постановою Донецького апеляційного суду від 18 червня 2020 року у справі №242/3831/19, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 14 407,50 грн. Постановою Донецького апеляційного суду від 26 листопада 2020 року у справі №142/3822/19 стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 6793,13 грн. Постановою Донецького апеляційного суду від 21 січня 2021 року у справі №242/3822/19 стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати, пов`язані з правничою допомогою, у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції в розмірі 67 114,10 грн. Тобто, загальна сума непогашеної заборгованості ОСОБА_2 перед ОСОБА_1 за судовими рішеннями, які набрали законної сили, становила - 88314 грн. 73 коп. Водночас, постановою Донецького апеляційного суду від 26 листопада 2020 року у справі № 242/3822/19 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованість за договором позики від 04 січня 2009 року в розмірі 720 029,15 грн., тобто, виникло зустрічне грошове зобов`язання в розмірі 720029,15 грн., у якому ОСОБА_2 є кредитором, а ОСОБА_1 є боржником. 08 лютого 2021 року Селидівським міським судом Донецької області на виконання постанови Донецького апеляційного суду від 26 листопада 2020 року видано виконавчий лист № 242/3822/19 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованості за договором позики від 04 січня 2009 року в розмірі 720 029,15 грн. 10 лютого 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Чучковим М.О. на підставі виконавчого листа № 242/3822/19, виданого 08 лютого 2021 року Селидівським міським судом Донецької області, відкрито виконавче провадження № НОМЕР_7. 27 вересня 2021 року ОСОБА_1 надіслала ОСОБА_2 рекомендованим поштовим відправленням ШКІ 0505023073484 заяву про зарахування зустрічних однорідних грошових, яку він отримав 30 вересня 2021 року. У зазначеній заяві ОСОБА_1 керуючись ст. ст. 601, 602 ЦК України заявила про зарахування зустрічних однорідних грошових вимог, а саме:- грошових вимог в розмірі 720029,15 грн (кредитор - ОСОБА_2 , боржник ОСОБА_1 , підстава - договір позики від 04 січня 2009 року, постанова Донецького апеляційного суду від 26 листопада 2020 року у справі № 242/3822/19), та грошових вимог в розмірі 143824,44 грн (кредитор - ОСОБА_1 , боржник ОСОБА_2 , підстава - постанова Донецького апеляційного суду від26 листопада 2020 року у справі № 242/3822/19 - 6793,13 грн., постанова Донецького апеляційного суду від 21 січня 2021 року у справі № 242/3822/19 - 67114,10 грн., постанова Донецького апеляційного суду від 18 червня 2020 року у справі № 242/3831/19 - - 14407,50 грн., постанова Донецького апеляційного суду від 26 листопада 2020 року у справі№ 242/3822/19, повернення безпідставно набутих коштів у виконавчому провадженні № НОМЕР_6, відкритому на підставі виконавчого листа № 242/3822/19, виданого 05 березня 2020 року Селидівським міським судом Донецької області на виконання рішення Селидівського міського суду Донецької області від 27 грудня 2019 року, яке скасоване Постановою Донецького апеляційного суду від 26 листопада 2020 року у справі № 242/3822/19 в розмірі 55509,71 грн.), внаслідок чого заборгованість ОСОБА_1 перед ОСОБА_2 договором позики від 04 січня 2009 року, яка підлягає стягненню на виконання постанови Донецького апеляційного суду від 26 листопада 2020 року у справі № 242/3822/19, є погашеною в частині 143 824,44 грн. та становить 576 204,71 грн., а заборгованість ОСОБА_2 перед ОСОБА_1 в розмірі 143 824,44 грн, яка підлягає стягненню на виконання постанови Донецького апеляційного суду від 26 листопада 2020 року у справі № 242/3822/19, постанови Донецького апеляційного суду від 21 січня 2021 року у справі № 242/3822/19, постанови Донецького апеляційного суду від 18 червня 2020 року у справі № 242/3831/19, а також в порядку повернення безпідставно отриманих грошових коштів у закінченому виконавчому провадженні № НОМЕР_6, є погашеною у повному обсязі. 07 жовтня 2021 року до Селидівського міського суду Донецької області представником Бойко Н.В. подано заяву про визнання виконавчого листа, №242/3822/19, виданого 08 лютого 2021 року Селидівським міським судом Донецької області на виконання постанови Донецького апеляційного суду від 26 листопада 2020 року, таким, що частково не підлягає виконанню на суму 143824,44 грн у зв`язку із зарахуванням зустрічних однорідних вимог за зазначеною заявою про зарахування зустрічних однорідних грошових вимог. Ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 20 січня 2022 року виконавчий лист № 242/3822/19, виданий 08 лютого 2021 року Селидівським судом Донецької області на виконання постанови Донецького апеляційного суду від 26 листопада 2020 року визнано таким, що не підлягає виконанню частково, а саме на суму 88 314 грн. 73 коп. В задоволенні решти вимог відмовлено. Позивач зазначає, що заборгованість ОСОБА_2 перед нею, ОСОБА_1 , всього складає 88 314,73 грн. Водночас судом було встановлено, що розмір заборгованості ОСОБА_2 перед ОСОБА_1 , яка виникла внаслідок безпідставного набуття ОСОБА_2 грошових коштів у виконавчому провадженні № НОМЕР_6, не є безспірним, а тому ця заборгованість є предметом даного позову. Отже, грошові кошти у сумі 49122,51 грн. є безпідставно набутими ОСОБА_2 , починаючи саме з 18 червня 2020 року, а в сумі 7000,00 грн., - починаючи з 26 листопада 2020 року. А грошові кошти в сумі 5554,95 грн безпідстано набуті приватним виконавцем Резніковим О.Г., починаючи з 26 листопада 2020 року, з моменту скасування апеляційним судом судового рішення, на виконання якого приватним виконавцем було відкрито ВП №НОМЕР_6. За таких обставин, позивач, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просила суд стягнути з ОСОБА_2 на свою користь 91 176, 92 грн., з яких: безпідставно набуті кошти 56 122,51 грн; 3% річних 6449,05 грн; інфляційні втрати 28605,36 грн., а з приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Резнікова О.Г. 7991, 70 грн, з яких: безпідставно набуті кошти 5 554,95 грн; 3% річних 364,30 грн; інфляційні втрати 2072,45 грн. Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 18 грудня 2023 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Не погодившись із таким судовим рішенням, адвокат Бойко О. І. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову. На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначив, що суд першої інстанції в порушення вимог процесуального закону не з`ясував обсяг заявлених позовних вимог, не надав належної оцінки наданим позивачем доказам в обґрунтування вимог в частині стягнення 3 % річних та інфляційних втрат згідно ст. 625 ЦК України за прострочення погашення ОСОБА_2 безспірної заборгованості перед ОСОБА_1 в сумі 88 314, 73 грн, яка була погашена 30.09.2021 року за заявою ОСОБА_1 шляхом зарахування однорідних зустрічних грошових вимог, і в цій частині позовні вимоги з підстав, передбачених ст. 1212 ЦК України, не заявлялися. Також вказав, що суд першої інстанції помилково застосував правову позиції Верховного Суду у справі № 592/12956/21, оскільки обставини в цій справі суттєво відрізняються від обставин у справі, що переглядається. Крім того, згідно вказаного правового висновку поворот виконання (частково виконаного) рішення суду від 27.12.2019 року у справі № 242/3822/19 (за тих обставин, що стягнута в межах цієї справи сума, є меншою ніж сума, присуджена до стягнення) не є належним способом захисту порушених прав ОСОБА_1 . Належним способом захисту є зарахування вже стягнутих з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошових коштів, однак згідно ухвали суду така сума 55 509,71 грн є спірною, і тому не може вважатись такою, що підлягає зустрічному зарахуванню. Отже, єдиним можливим способом захисту порушених прав позивача є стягнення з відповідачів стягнутих в рамках ВП коштів як безпідставно отриманих з подальшим зарахуванням цих коштів в порядку зарахування однорідних вимог. Ухвалами Київського апеляційного суду від 18 липня 2024 року відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження. Відповідно до ч.1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше став розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Згідно із ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Відзив на апеляційну скаргу не надходив. Частиною 1 статті 367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтвердженими тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Рішення суду першої інстанції оскаржується лише в частині вирішення позовних вимог про стягнення безпідставно отриманих сум, а тому в іншій частині судом апеляційної інстанції не переглядається. Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів та вимог апеляційних скарг, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення. Як убачається із матеріалів справи та встановлено судом, 27 грудня 2019 року рішенням Селидівського міського суду Донецької області у справі за № 242/3822/19, позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено повністю, стягнуто солідарно з ОСОБА_3 , ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошові кошти за договором позики, на виконання якого були надані розписки від 04.01.2009 року та 01.02.2010 року, у розмірі 2164373 грн 50 коп., а також стягнуто солідарно з ОСОБА_3 , ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошові кошти за договором позики, на виконання якого була надана розписка від 01.03.2011 року, у розмірі 106 415 грн., стягнуто з ОСОБА_3 , ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати у розмірі 20668 грн., а саме - по 10334 грн. 08 коп. з кожного. (а.с. 20-21 том 1) 27 грудня 2019 року рішенням Селидівського міського суду Донецької області у справі № 242/3831/19, позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено повністю, стягнуто солідарно з ОСОБА_3 , ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошові кошти за договором позики, на виконання якого були надані розписки від 26.04.2007 року та 01.01.2009 року, у розмірі 5671583 грн. 70 коп., стягнуто з ОСОБА_3 , ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати у розмірі 19 605 грн. 00 коп., а саме по 9802 грн. 50 коп. з кожного. (а.с. 22-23 том 1) 05 березня 2020 року Селидівським міським судом Донецької області видані два виконавчих листа № 242/3822/19 та № 242/3831/19 з примусового виконання рішення Селидівського міського суду Донецької області від 27 грудня 2019 року у справі №242/3822/19 та рішення Селидівського міського суду Донецької області від 27 грудня 2019 року у справі №242/3831/19 щодо одного боржника ОСОБА_1 (а.с. 24-25 том 1) 13 березня 2020 року на підставі виконавчого листа № 242/3822/19, виданого Селидівським міським судом Донецької області від 05 березня 2020 року, приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Резніковим О.Г. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_6. (а.с. 26 том 1) В рамках виконавчого провадження № НОМЕР_6 з примусового виконання рішення Селидівського міського суду Донецької області від 27 грудня 2019 року у справі №242/3822/19: 07 травня 2020 року на рахунок приватного виконавця надійшли з банківського рахунку в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» грошові кошти у сумі 96,89 грн; (а.с. 37, 38 том 1) 23 квітня 2020 року відбулися електронні торги (на майданчику ДП "СЕТАМ") з продажу автомобіля марки Rover, модель 216, д.н.з. НОМЕР_1 , чорного кольору, 1995 р.в. номер кузова НОМЕР_2 (номер лота 414580) за ціною лоту 64821,55 грн (протокол №476653 від 23.04.2020, переможець Учасник 14, ОСОБА_5 ). (а.с. 29 том 1) 07 травня 2020 року приватним виконавцем виконавчого округу м.Києва Резніковим О.Г. при примусовому виконанні виконавчого листа за № 242/3822/19, виданого 05.03.2020 року у ВП № НОМЕР_6, складено акт про проведенні електронні торги автомобіля марки Rover, модель 216, д.н.з. НОМЕР_1 , чорного кольору, 1995 р.в. номер кузова НОМЕР_2 , який належав ОСОБА_1 (а.с. 31 том 1) 04 травня 2020 року Донецьким апеляційним судом відкрито апеляційне провадження у справі № 242/3822/19 за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 , адвоката Бойка О.Г., на рішення Селидівського міського суду Донецької області від 27 грудня 2019 року у справі № 242/3822/19 та зупинено дію зазначеного рішення суду першої інстанції. 07 травня 2020 року приватним виконавцем Резніковим О.Г. було винесено постанову про зупинення вчинення виконавчих дій у ВП № НОМЕР_6, оскільки 07 травня 2020 року надійшла заява стягувача від 06.05.2020 року № 06/05-1 про зупинення виконавчого провадження ВП № НОМЕР_6 з примусового виконання рішення Селидівського суду Донецької області від 27 грудня 2019 року у справі № 242/3822/19. (а.с.32 том 1) 07 травня 2020 року за меморіальним ордером № @2Р1571868 (проведено банком 07.05.2020 12:53:00) на рахунок приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Резнікова О.Г. надійшли грошові кошти від продажу на електронних торгах, які відбулися 23.04.2020 року, майна ОСОБА_1 (автомобіля марки Rover, модель 216, днз. НОМЕР_1 , чорного кольору, 1995 р.в. номер кузова НОМЕР_2 ) у сумі 61580,57 грн. з призначенням платежу - кошти за придбання на СЕТАМ прот. №476653 від 23.04.2020, лот № 414580, ЄДРВП № НОМЕР_6, переможець Учасник 14, ОСОБА_5 . (а.с. 33 том 1) 07 травня 2020 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Резніковим О.Г. на підставі виданого Селидівським міським судом Донецької області 05 березня 2020 року виконавчого листа № 242/3831/19 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження щодо боржника ОСОБА_1 - ВП № НОМЕР_5 з примусового виконання рішення Селидівського міського суду Донецької області від 27 грудня 2019 року у справі № 242/3831/19. (а.с. 34 том 1) 07 травня 2020 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Резніковим О.Г. винесено постанову про об`єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження, якою виконавче провадження ВП № НОМЕР_5 разом з виконавчим провадженням № НОМЕР_6 об`єднане у зведене виконавче провадження № НОМЕР_4. (а.с. 35 том 1) 07 травня 2020 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Резніковим Олександром Григоровичем винесено два розпорядження за № НОМЕР_6, згідно яких грошові кошти у сумі 96,89 грн., що надійшли 19.03.2020 р., 61580, 57 грн, що надійшли 07.05.2020 р. на рахунок з обліку депозитних сум при примусовому виконання виконавчого документа № 242/3822/19, виданого 05.03.2020 р. суд загальної юрисдикції (Селидівський міський суд Донецької області), про стягнення грошових коштів з ОСОБА_1 , керуючись статтею 47 Закону України «Про виконавче провадження», необхідно перерахувати: 96,89 грн витрат виконавчого провадження на користь ОСОБА_4 ; 5458,06 грн на користь приватного виконавця Резніков О.Г.; 49122,51 грн на користь ОСОБА_2 , 7000 грн перерахувати стягувачу ОСОБА_2 як повернення авансового внеску. (а.с. 36-37 том 1) 07 травня 2020 року приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Резніков О.Г. на виконання розпоряджень за № НОМЕР_6 від 07.05.2020 здійснив такі платежі: -платіжним дорученням № 59 від 07.05.2020 року перерахував на свій рахунок грошові кошти у сумі 96,89 грн. з призначенням платежу: компенсація витрат виконавчого провадження за ВП НОМЕР_6; (а.с. 38 том 1) - платіжним дорученням № 62 від 07.05.2020 року перерахував на свій рахунок грошові кошти у сумі 5458,06 грн. з призначенням платежу: основна винагорода за ВП № НОМЕР_6; (а.с. 39 том 1) - платіжним дорученням № 63 від 07.05.2020 перерахував на рахунок ОСОБА_2 грошові кошти у сумі 7 000,00 грн. з призначенням платежу: перерахування стягнутих з боржника коштів як повернення авансового внеску за ВП НОМЕР_6; (а.с. 40 том 1) - платіжним дорученням № 64 від 07.05.2020 перерахував на рахунок ОСОБА_2 грошові кошти у сумі 49122,51 грн з призначенням платежу: стягнуті з боржника кошти за ВП НОМЕР_5. (а.с. 41 том 1) Ухвалою Донецького апеляційного суду від 12 травня 2020 року відкрито апеляційне провадження за скаргою представника ОСОБА_1 , адвоката Бойка Олексія Ігоровича, на рішення Селидівського міського суду Донецької області від 27 грудня 2019 року у справі № 242/3831/19, зупинено дію рішення Селидівського міського суду Донецької області від 27 грудня 2019 року. (а.с. 42 том 1) Постановою Донецького апеляційного суду від 18 червня 2020 року у справі №242/3831/19 апеляційну скаргу адвоката Бойка О.І., який діє в інтересах ОСОБА_1 , задоволено, рішення Селидівського міського суду Донецької області від 27 грудня 2019 року скасовано в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованості за договором позики, на виконання якого були надані розписки від 26 квітня 2007 року та 01 січня 2009 року у розмірі 5671583 грн 70 коп., а також стягнення судових витрат у розмірі 9802 грн 50 коп., в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами позики відмовлено. Стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 14407 грн. 50 коп. (а.с. 43-46 том 1) 09 липня 2020 року на підставі заяви ОСОБА_1 та відповідно п. 5 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку зі скасуванням апеляційним судом рішення Селидівського міського суду Донецької області від 27 грудня 2019 року у справі №242/3831/19 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованості, приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Резніковим О.Г. винесено постанову про закінчення ВП № НОМЕР_5. (а.с. 47 том 1) Постановою Донецького апеляційного суду 16 грудня 2020 року у справі №242/3831/19 визнано неправомірними дії приватного виконавця Резнікова О.Г. щодо відкриття ним 07 травня 2020 року виконавчого провадження № НОМЕР_5 за заявою ОСОБА_2 про примусове виконання виконавчого листа № 242/3831/19, виданого 05 березня 2020 року Селидівським міським судом Донецької області, зобов`язано приватного виконавця Резнікова О.Г. скасувати винесені в межах виконавчого провадження № НОМЕР_5: постанову про стягнення з боржника основної винагороди від 07.05.2020 року; постанову про об`єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження від 07.05.2020 року. (а.с. 48-50 том 1) 03 вересня 2020 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Чепурним В.М., винесено постанову про прийняття виконавчого провадження ВП № НОМЕР_6. (а.с. 51 том 1) 26 листопада 2020 року постановою Донецького апеляційного суду у справі №242/3822/19 апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Бойка О.І., задоволено частково, рішення Селидівського міського суду Донецької області від 27 грудня 2019 року в частині стягнення з ОСОБА_1 грошових коштів за договором позики, на виконання якого були надані розписки від 04.01.2009 року та 01.02.2010 року, у розмірі 2164373 грн. 50 коп., та за договором позики, на виконання якого була надана розписка від 01.03.2011 року, у розмірі 106415 грн. скасовано, у цій частині ухвалено нове рішення, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованість за договором позики від 04 січня 2009 року в розмірі 720029,15 грн. Відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами позики від 01 лютого 2010 року на суму 4500 та 28000 доларів США. (а.с. 52-58 том 1) 22 січня 2021 року ухвалою Селидівського міського суду Донецької області, залишеною без змін постановою Донецького апеляційного суду від 08 квітня 2021 року у справі № 242/3822/19, зобов`язано приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Чепурного В.М., на підставі п. 5 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» закінчити виконавче провадження № НОМЕР_6, відкрите 13 березня 2020 року за заявою ОСОБА_2 про примусове виконання виконавчого листа №242/3822/19 виданого Селидівським міським судом Донецької області від 05 березня 2020 року, зняти арешт, накладений на майно (кошти) ОСОБА_1 , виключити відомості про боржника з Єдиного реєстру боржників, а також провести інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження № НОМЕР_6, відкритого 13 березня 2020 року на виконання виконавчого листа № 242/3822/19 виданого Селидівським міським судом Донецької області від 05 березня 2020 року. (а.с. 59-65, 66-79 том 1) 15 квітня 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Чепурним В.М. винесено постанову ВП № НОМЕР_6 про закінчення виконавчого провадження (а.с. 80 том 1), якою постановлено: виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 242/3822/19, виданого 05.03.2020 року Селидівським міським судом Донецької області, про стягнення солідарно з ОСОБА_3 , ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошових коштів за договором позики, на виконання якого були надані розписки від 04.01.2009 року та 01.02.2010 року, у розмірі 2164373 грн. 50 коп., закінчити; припинити чинність арешту коштів боржника, накладеного приватним виконавцем Резніковим О.Г. постановою про арешт коштів боржника від 17.03.2020 ВП №НОМЕР_6 та постановою про арешт коштів боржника від 20.03.2020 року ВП №НОМЕР_6; припинити чинність арешту майна боржника та скасувати інші заходи з примусового виконання рішення; ДП «СЕТАМ» зняти з реалізації майно (лоти: № 419511, № 419511). Отже, постановами Донецького апеляційного суду від 26 листопада 2020 року у справі № 242/3822/19 та від 18 червня 2020 року у справі № 242/3831/19 рішення Селидівського міського суду Донецької області від 27 грудня 2019 у справі № 242/3822/19 та у справі № 242/3831/19, на виконання яких приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Резніковим О.Г. було відкрито два виконавчі провадження № НОМЕР_6 та № НОМЕР_5 відповідно, і які були об`єднані у зведене виконавче провадження № НОМЕР_4 відносно боржника ОСОБА_1 , скасовані в частині вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 . Постановою Донецького апеляційного суду від 26 листопада 2020 року у справі №142/3822/19, яка набрала законної сили 26 листопада 2020 року, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 6793,13 грн. Додатковою постановою Донецького апеляційного суду від 21 січня 2021 року у справі №242/3822/19, як набрала законної сили 21 січня 2021 року, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати, пов`язані з правничою допомогою, у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції в розмірі 67114,10 грн. (а.с. 81-85 том 1) Постановою Донецького апеляційного суду від 18 червня 2020 року у справі №242/3831/19, яка набрала законної сили 18 червня 2020 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 14407,50 грн. 08 лютого 2021 року Селидівським міським судом Донецької області на виконання постанови Донецького апеляційного суду від 26 листопада 2020 року видано виконавчий лист № 242/3822/19 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованість за договором позики від 04 січня 2009 року в розмірі 720029 грн. 15 коп. (а.с. 86 том 1) 10 лютого 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Чучковим М.О. на підставі виконавчого листа № 242/3822/19, виданого 08 лютого 2021 року Селидівським міським судом Донецької області, відкрито виконавче провадження № НОМЕР_7. (а.с. 87 том 1) 27 вересня 2021 року ОСОБА_1 надіслала ОСОБА_2 рекомендованим поштовим відправленням ШКІ 0505023073484 заяву про зарахування зустрічних однорідних грошових вимог яку він отримав 30 вересня 2021 року. (а.с. 88-89, 91 том 1) Ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 20 січня 2022 року, яка набрала законної сили, заяву про визнання виконавчого листа таким, що частково не підлягає виконанню, задоволено частково, визнано виконавчий лист № 242/3822/19, виданий 08 лютого 2021 року Селидівським міським судом Донецької області на виконання постанови Донецького апеляційного суду від 26 листопада 2020 року таким, що частково не підлягає виконанню на суму 88314 ( вісімдесят вісім тисяч триста чотирнадцять) грн. 73 коп. В задоволенні решти вимог відмовлено. (а.с. 92-94 том 1) У вищезазначеній ухвалі суд дійшов до висновку, що дане зобов`язання можна вважати зустрічним, суд погодився з думкою представника заявника щодо можливості зустрічного зарахування суми, яка була стягнута з ОСОБА_2 постановою Донецького апеляційного суду від 26 листопада 2020 року в розмірі 6793,13 грн., суми, яка була стягнута додатковою постановою Донецького апеляційного суду від 21 січня 2021 року в розмірі 67114,10 грн., а також суми судового збору за постановою Донецького апеляційного суду у справі № 242/3831/19 в розмірі 14407,50 грн., оскільки дані зобов`язання є дійсно зустрічними, однорідними та стягуються за рішеннями суду, які набрали законної сили. Таким чином, в судовому засіданні заявником надано підтвердження зарахування зустрічних вимог за між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за зобов`язаннями на суму 88314 грн. 73 коп. Разом з тим, сума 55509,71 грн. на думку суду є спірною, і тому не може вважатися такою, що підлягає зустрічному зарахуванню. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що при стягненні грошових коштів, які були набуті на підставі судового рішення, яке в подальшому було змінене/скасоване - належним способом захисту порушених прав є звернення до суду із заявою про поворот виконання судового рішення, а не у порядку статті 1212 ЦК України, про стягнення коштів як безпідставно набутих. Вказаний правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду від 22 березня 2023 року в справі № 592/12956/21. Перевіряючи вказані висновки суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного. Відповідно до статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Під відсутністю правової підстави розуміють такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином. Такий правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 23 січня 2020 року у справі № 910/3395/19, від 23 квітня 2019 року у справі № 918/47/18, від 01 квітня 2019 року у справі № 904/2444/18. Якщо поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, статтю 1212 ЦК України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена або припинена, у тому числі у виді розірвання договору. Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 22 березня 2016 року у справі № 6-2978цс15 та від 03 червня 2016 року у справі № 6-100цс15. Із матеріалів справи відомо, що спірна сума 120 738,96 грн була виплачена на підставі судового рішення, яке в подальшому було змінене. Кондикційний позов (позов про повернення безпідставно набутого майна) урегульовано нормами матеріального права, а поворот виконання рішення - процесуального права. За змістом кондикційний позов та поворот виконання рішення схожі, проте не є тотожними та регулюються різними нормами права. Поворот виконання рішення - це процесуальна форма захисту прав боржника. Він можливий лише після набрання судовим рішенням законної сили. Його суть - у поверненні стягувачем боржнику всього одержаного за скасованим рішенням. У Рішенні Конституційного Суду України від 02 листопада 2011 року № 13-рп/2011 у справі за конституційним зверненням військової частини НОМЕР_3 щодо офіційного тлумачення положення пункту 28 частини першої статті 293 ЦПК України у взаємозв`язку з положеннями пунктів 2, 8 частини третьої статті 129 року Конституції України вказано, що поворот виконання рішення - це цивільна процесуальна гарантія захисту майнових прав особи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням. Інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна (або виконаних дій), оскільки правова підстава для набуття майна (виконання дій) відпала. Відповідно до частин першої, другої статті 444 ЦПК України суд апеляційної чи касаційної інстанції, приймаючи постанову, вирішує питання про поворот виконання, якщо, скасувавши рішення (визнавши його нечинним), він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі. Якщо рішення після його виконання скасовано і справу повернуто на новий розгляд, суд, ухвалюючи рішення, вирішує питання про поворот виконання, якщо під час нового розгляду справи він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) або задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі. Згідно з частиною дев`ятою статті 444 ЦПК України, якщо питання про поворот виконання рішення не було вирішено судом відповідно до частин першої - третьої цієї статті, заява відповідача про поворот виконання рішення розглядається судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Статтею 445 ЦПК України передбачені особливості повороту виконання в окремих категоріях справ. Зокрема, у справах про стягнення аліментів, а також у справах про стягнення заробітної плати чи інших виплат, що випливають з трудових правовідносин, поворот виконання не допускається незалежно від того, у якому порядку ухвалено рішення, за винятком випадків, коли рішення було обґрунтоване на підроблених документах або на завідомо неправдивих відомостях позивача. Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у цивільних справах, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом (частина перша статті 446 ЦПК України). Отже, поворот виконання рішення, якщо цього вимагає відповідач, можливий у будь-якому випадку, незалежно від того, в якому порядку (апеляційному, касаційному чи за нововиявленими обставинами) скасовано судове рішення. У справі, що переглядається, відповідач отримав грошові кошти за рішенням суду. Поворот виконання рішення полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням. При цьому, поворот виконання рішення суду полягає у повному або частковому відновленні первісного становища відповідача, а тому доводи скаржника про неможливість застосування повороту виконання рішення суду від 27.12.2019 року у справі № 242/3822/19, оскільки таке рішення було виконано частково (стягнута в межах цієї справи сума, є меншою ніж сума, присуджена до стягнення) відхиляються колегією суддів. Суди на забезпечення такої гарантії відновлення прав учасників процесу, як поворот виконання рішення мають задовольняти відповідні заяви та повертати відповідачеві стягнені кошти за скасованим судовим рішенням у разі відсутності обмежень, установлених законом. Подібні висновки зроблені у постановах Верховного Суду від 20 червня 2019 року у справі № 336/9595/14, від 26 травня 2022 року у справі № 405/3788/19, від 22 березня 2023 року у справі № 592/12956/21, від 14 лютого 2022 року в справі № 201/1311/19, а також в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 вересня 2019 року у справі № 569/15646/16. Доводи апеляційної скарги про помилкове застосування судом першої інстанції правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 22 березня 2023 року № 592/12956/21, є безпідставними оскільки як у вказаній справі, так в інших справах, наведених вище, у сторін виникли правовідносини щодо стягнення на підставі статті 1212 ЦК України грошових коштів, набутих на виконання рішення суду, яке у подальшому скасовано та/або змінено. Тобто, судом першої інстанції правильно застосованонорми права з урахуванням висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду, а також Верховного Суду. Однакове застосування закону забезпечує загальнообов`язковість закону, рівність перед законом та правову визначеність у державі, яка керується верховенством права. Єдина практика застосування законів поліпшує громадське сприйняття справедливості та правосуддя, а також довіру до відправлення правосуддя. Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові. Такий висновок сформульований, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19, від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19, від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18. Оскільки у справі, що переглядається, грошові кошти в сумі 56 122,51 грн були набуті ОСОБА_2 на підстав судових рішень у справах № 242/3831/19 та № 242/3822/19, які в подальшому було скасовані, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що належним способом захисту порушених прав є звернення позивача до суду із заявою про поворот виконання рішень у порядку, передбаченому статтею 444 ЦПК України, а тому у задоволенні позову про стягнення безпідставно набутих коштів у порядку статті 1212 ЦК України слід відмовити. Вимоги позивача про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат згідно ст. 625 ЦК України є похідними від вимог про стягнення безпідставно набутих коштів у порядку статті 1212 ЦК України, а тому такі вимоги також задоволенню не підлягають. При цьому, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції не вирішив позовні вимоги в частині стягнення 3 % річних в розмірі 2118 грн та інфляційних втрат в розмірі 6 419,43 грн згідно ст. 625 ЦК України за прострочення ОСОБА_2 безспірної заборгованості перед ОСОБА_1 в сумі 88 314, 73 грн, оскільки ні позовна заява ОСОБА_1 , ні заява про збільшення позовних вимог таких вимог не містять. Щодо позовних вимог до приватного виконавця колегія суддів зазначає наступне. Частиною другою статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом. З наведених норм права вбачається, що Законом України «Про виконавче провадження» встановлено спеціальний порядок судового оскарження рішення, дії чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця щодо стягнення виконавчого збору та/або витрат на проведення виконавчих дій, згідно з яким відповідні спори відносяться до юрисдикції адміністративних судів та підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2018 року у справі № 921/16/14-г/15). Аналогічні правові висновки викладені Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 06 червня 2018 року у справах № 921/16/14-г/15 та № 127/9870/16-ц, від 28 листопада 2018 року у справі № 2-01575/11, від 13 березня 2019 року у справі № 545/2246/15-ц, від 03 та 10 квітня 2019 року у справах № 370/1288/15 та № 766/740/17-ц. Наведене, у свою чергу, свідчить про те, що питання про повернення боржнику стягнутої приватним виконавцем винагороди приватного виконавця та витрат виконавчого провадження має вирішуватися не в порядку стягнення безпідставно набутих коштів. Подібна за змістом позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 31 березня 2021 року у справі № 296/7644/17. Апеляційна скарга за своїм змістом є повторенням правової позиції, викладеної в позовній заяві, аргументи якої знайшли належну оцінку в рішенні суду першої інстанції. Доводів на спростування висновків суду апеляційна скарга не містить. Ураховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції повно і всебічно досліджено наявні у справі докази та дана їм належна правова оцінка, правильно встановлено обставини справи, в результаті чого ухвалено законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального і процесуального права. Відповідно до частини третьої статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення. За таких підставапеляційну скаргу адвоката Бойка О.І. в інтересах ОСОБА_1 слід залишити без задоволення, а рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 18 грудня 2023 року залишити без змін. Керуючись ст.ст. 369, 374, 375, 382-384 ЦПК України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу адвоката Бойка Олексія Ігоровича в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 18 грудня 2023 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, визначених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України. Головуючий Т.О. Невідома Судді В.А. Нежура В.В. Соколова