Постанова 4851 № 440/7989/24

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 січня 2025 р.Справа № 440/7989/24 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Калиновського В.А., Суддів: Мінаєвої О.М. , Кононенко З.О. , за участю секретаря судового засідання Афанасьєвої К.Р. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 04.11.2024, головуючий суддя І інстанції: Н.Ю. Алєксєєва, м. Полтава, по справі № 440/7989/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Пирятинський делікатес" до Державної податкової служби України, Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Пирятинський делікатес", звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової служби України, Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, в якому просив суд: - визнати протиправним та скасувати рішення Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі відповідач) №10798805/36313601 від 28.03.2024 про відмову в реєстрації розрахунку коригування № 910/6 від 05.02.2024 до податкової накладної № 412/6 від 16.12.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних; - зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати розрахунок коригування №910/6 від 05.02.2024 до податкової накладної № 412/6 від 16.12.2023 складений та поданий на реєстрацію Товариством з обмеженою відповідальністю «Пирятинський делікатес» (далі ТОВ «Пирятинський делікатес», позивач), датою його фактичного подання на реєстрацію. В обґрунтування позовних вимог ТОВ «Пирятинський делікатес» зазначило, що оспорюване рішення є протиправним та підлягає скасуванню, а розрахунок коригування № 910/6 від 05.02.2024 до податкової накладної № 412/6 від 16.12.2023 підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі ЄРПН), оскільки ТОВ «Пирятинський делікатес» надало відповідачеві письмові пояснення і всі первинні бухгалтерські документи, достатні для прийняття рішення про реєстрацію розрахунку коригування № 910/6 від 05.02.2024 до податкової накладної № 412/6 від 16.12.2023, однак, оскаржуваним рішенням № 10798805/36313601 від 28.03.2024 позивачу відмовлено в його реєстрації. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 04.11.2024 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Пирятинський делікатес" задоволено. Визнано протиправним і скасовано рішення комісії Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків № 10798805/36313601 від 28.03.2024 про відмову в реєстрації розрахунку коригування № 910/6 від 05.02.2024 до податкової накладної від 06.12.2023 № 412/6. Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №910/6 від 05.02.2024 до податкової накладної № 412/6 від 06.12.2023 датою його фактичного подання. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на користь ТОВ "ПИРЯТИНСЬКИЙ ДЕЛІКАТЕС" витрати зі сплати судового збору в сумі 3028,00 (три тисячі двадцять вісім гривень) грн, витрати на правничу допомогу в сумі 1000,00 (одна тисяча гривень) грн. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті рішення, норм матеріального та процесуального права, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі. Зазначив, що реєстрацію розрахунку коригування №910/6 від 05.02.2024 до податкової накладної від 06.12.2023 №412/6 було зупинено в автоматичному режимі, у зв`язку з тим, що по покупцю ТОВ "ХЕЙРІ ДЕЛАЙТ" прийнято рішення про відповідність платника податку п. 8 Критеріїв ризиковості відповідно до п. 6 Порядку, затвердженого Постановою № 1165. Запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Первинно, ТОВ «ПИРЯТИНСЬКИЙ ДЕЛІКАТЕС» подано на розгляд комісії Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великим платниками податків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Повідомлення № 19 від 28.02.2024 (вх. №9051905284 від 08.03.2024) про подання пояснень та копій щодо розрахунку коригування, реєстрацію якого зупинено № 910/6 від 05.02.2024 на суму (-) 55 726,70 грн. (у т.ч. ПДВ (-) 11145,34 грн.), виписаному до податкової накладної № 525/6 від 03.05.2023 на покупця ТОВ «ХЕЙРІ ДЕЛАЙТ». Надані Позивачем документи разом із Повідомленням № 19 від 28.02.2024 не підтвердили правомірність виписки розрахунку коригування. У зв`язку з чим, комісією прийнято рішення про направлення на адресу ТОВ «ПИРЯТИНСЬКИЙ ДЕЛІКАТЕС» повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 10729821/36313601 від 15.03.2024, в якому запропоновано: «надати документи щодо розрахунків по договору № 94/SI від 18.07.2022 р., ТТН та договори з перевізником (ами), сертифікати якості, первинні документи щодо придбання товару, акти звірки або регістри бухгалтерського обліку». За результатами розгляду додаткових документів комісією Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків прийнято рішення від 28.03.2024 № 10798805/36313601 про відмову в реєстрації розрахунку коригування № 910/6 від 05.02.2024 в ЄРПН, у зв`язку з частковим наданням додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у розрахунку коригування, перелік яких було запропоновано контролюючим органом надати платнику податків додатковим повідомленням від 15.03.2024, а не у зв`язку із встановленими порушеннями діючого законодавства з боку контрагента ТОВ «ХЕЙРІ ДЕЛАЙТ». Апелянт зауважив, що суд першої інстанції залишив поза увагою, що контролюючим органом забезпечено право платника податків на надання пояснень та документів шляхом направлення на адресу товариства повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією, яке містить чіткий перелік документів, який необхідний податковому органу для прийняття позитивного рішення. Відзив на апеляційну скаргу поданий не був. Відповідно ч. 4 ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України, справа розглядається за відсутності сторін. Згідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, колегія суддів, враховуючи неявку у судове засідання всіх учасників справи, вважає за можливе фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювати. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ТОВ «Пирятинський делікатес» створене та зареєстроване в Єдиному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 29.09.2009 запис № 15761020000000506, код суб`єкта господарювання ЄДРПОУ 36313601. Перебуває на обліку в якості платника податків з 29.09.2009. Видами діяльності є: 10.13 виробництво м`ясних продуктів (основний); 10.72 виробництво сухарів і сухого печива; виробництво борошняних кондитерських виробів, тортів і тістечок тривалого зберігання; 10.73 виробництво макаронних виробів і подібних борошняних виробів; 10.85 виробництво готової їжі та страв; 46.12 діяльність посередників у торгівлі паливом, рудами, металами та промисловими хімічними речовинами; 46.19 діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту та ін. /т. 1 а.с.13-19/. Підприємство є платником податку на додану вартість, індивідуальний номер платника податку на додану вартість 363136016239. 18.07.2022 між ТОВ «Пирятинський делікатес» (постачальник) та ТОВ «Хейрі Делайт» (покупець) укладений договір постачання № 94/SI (далі - договір). Відповідно до пункту 1.1. договору, постачальник зобов`язується поставляти і передавати на умовах даного Договору продовольчу та непродовольчу продукцію у власність покупця з метою його подальшої реалізації третім особам, а покупець зобов`язується приймати Товар у власність, реалізовувати споживачам і оплачувати вартість Товару Постачальнику на умовах даного Договору /т. 1 а.с. 142-143/. На виконання умов договору ТОВ «Пирятинський делікатес» був поставлений товар - одноразові електронні сигарети в кількості 186 шт, на підставі видаткової накладної 16003 від 06.12.2023 на загальну суму 62017,92 грн, сума ПДВ 12305,38 грн. За фактом постачання товару було виписано та зареєстровано в ЄРПН податкову накладну від 06.12.2023 №412/6. Згідно з пунктом 6.4. договору сторони погодили, що в разі нереалізації Покупцем Товару Постачальника третім особам (споживачам) протягом 3 місяців з моменту його отримання, Покупець має право вимагати його повернення Постачальнику, шляхом направлення відповідної вимоги. В такому разі Постачальник зобов`язаний власними силами та за свій рахунок забрати нереалізований Покупцем такий Товар протягом 10 (десяти) днів з дати направлення відповідної вимоги. Покупець в такому разі не платить Постачальнику за такий Товар кошти, незалежно від того забрав Постачальник вказаний товар чи ні. Згідно з пунктом 7.3. договору сторони домовились, що Покупець не сплачує кошти за нереалізований Товар Постачальника, визначений в пункті 6.4. цього договору, незалежно від того забрав Постачальник вказаний Товар чи ні. Покупцем було ініційоване питання щодо повернення частини товару, який був поставлений позивачем в межах цього договору (лист ТОВ «Хейрі Делайт» № вих. 180/1 від 30.01.2024 та лист ТОВ «Пирятинський делікатес» № вих. 30/1 від 01.02.2024). За повернення частини товару сторонами була складена та підписана уповноваженими представниками видаткова накладна (повернення) № ВП-0000009 від 05.02.2024, в графі «№ та дата накладної» видаткової накладної на повернення № ВП-0000009 від 05.02.2024 за №№ 103-114 вказано видаткову накладну № 16003 від 06.12.2023, на підставі якої був поставлений товар - одноразові електронні сигарети. За даними видаткової накладної на повернення покупцем була повернута частина поставленого товару /т. 1 а.с. 144-145/. За фактом відвантаження товару, позивач здійснив коригування в бік зменшення вартісних показників поставленого товару, про що було складено розрахунок коригування № 910/6 від 05.02.2024 до податкової накладної від 06.12.2023 № 412/6, який було надіслано покупцю - ТОВ «Хейрі Делайт» для реєстрації в ЄРПН /т. 1 а.с. 140-141/. Відповідачем реєстрацію розрахунку коригування № 910/6 від 05.02.2024 до податкової накладної від 06.12.2023 №412/6 було зупинено, у квитанції від 27.02.2024 зазначено, що відповідно до п. 201.16. ст. 201 Податкового кодексу України, Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі -Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (зі змінами), реєстрація розрахунку коригування від 05.02.2024 № 910/6 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. РК подана платником податку, який відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку (додаток № 1 Порядку). Запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. 28.02.2024 ТОВ «Пирятинський делікатес» відповідачеві надано повідомлення про подання пояснень та копій документів у кількості 8 примірників № 19 /т. 1 а.с.125/. 08.03.2024 позивач направив відповідачеві пояснення № 402 від 07.03.2024 /т. 1 а.с.31-34/ та копії наступних документів: договору постачання № 94/SI від 18.07.2022; податкової накладної № 412/6 від 06.12.2023; розрахунку коригування № 910/6 від 05.02.2024; видаткової накладної № 16003 від 06.12.2023; рішення ТОВ «Хейрі Делайт» №5/2022 від 19.07.2022; видаткової накладної (повернення) № ВП - 0000009 від 05.02.2024; товарно-транспортної накладної №0000009 від 05.02.2024 та, крім того: товарно - транспортної накладної № 0000009 від 05.02.2024; договору оренди нежилих приміщень № 34/2021 від 01.08.2021; контракту № 127/PR від 23.11.2021; вантажно - митної декларації за 2021, 2022, 2023; декларацій про відповідність з висновками акредитованого органу з оцінки відповідності. Відповідачем на адресу ТОВ «Пирятинський делікатес» направлене повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень /т. 1 а.с.129-130/, запропоновано надати документи щодо розрахунків по договору № 94/SI від 18.07.2022, ТТН та договори з перевізником (ами), сертифікати якості, первинні документи щодо придбання товару, акти звірки або регістри бухгалтерського обліку. Позивачем 21.03.2024 надане повідомлення про надання додаткових пояснень /т. 1 а.с.129/ із додатковими документами 11 примірників. За наслідками розгляду пояснень з додатками та додаткових документів відповідачем прийняте рішення від 28.03.2024 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування № 910/6 від 05.02.2024 до податкової накладної №412/6 від 16.12.2023. Підставою відмови в реєстрації розрахунку коригування № 910/6 від 05.02.2024 до податкової накладної № 412/6 від 16.12.2023 в ЄРПН зазначено про ненадання/часткове надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових документів та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального півня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Позивач, не погодившись з рішенням відповідача про зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН № 10798805/36313601 від 28.03.2024, яким відмовлено у реєстрації розрахунку коригування № 910/6 від 05.02.2024 до податкової накладної № 412/6 від 16.12.2023, звернувся до суду з даним позовом. Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що у відповідача були відсутні правові підстави для відмови у реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування № 910/6 від 05.02.2024 до податкової накладної від 06.12.2023 № 412/6, а тому рішення № 10798805/36313601 від 28.03.2024 прийняте відповідачем без урахування всіх обставин, що мають значення для його прийняття, тобто необґрунтовано, а отже є протиправним та підлягає скасуванню. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне. Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків і визначає заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу є Податковий кодекс України від 02.12.2010 року № 2755-VI (далі - ПК України). Відповідно до підпунктів 16.1.2,16.1.3, пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів. Згідно із пп. "а" п. 185.1 ст. 185 ПК України об`єктом оподаткування податком на додану вартість є постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю. Відповідно до п. 187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Відповідно до п.п. 201.16.1. п. 201.16 ст. 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України. Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на час виникнення спірних правовідносин був визначений Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165. Відповідно до п. 2 Порядку № 1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації. Згідно з п.5 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3). Відповідно до п. 6 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється. Пунктом 7 Порядку № 1165 визначено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної / розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється. Відповідно до п. 11 Порядку № 1165 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації. Наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520 затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, яким визначено механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до п.201.16 ст. 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України. Так, відповідно до п. 4 Порядку № 520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі. Згідно з п. 5 Порядку № 520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством. Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку (пункт 7). Пунктом 11 Порядку № 520 визначено, що комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства. У ході судового розгляду справи встановлено, що підставою для зупинення реєстрації розрахунку коригування № 910/6 від 05.02.2024 зазначена відповідність платника податків, яким подано розрахунок коригування, п. 8 Критеріїв ризиковості платника податків, у зв`язку із чим платнику податків запропоновано подати пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної в розрахунку коригування. На виконання зазначеної вимоги позивачем надано повідомлення із поясненнями про здійснену господарську операцію та надані копії підтверджуючих документів про здійснення операції. Однак, встановлюючи критерії оцінки ступеня ризиків, відповідачем не враховано надані документи на усунення вказаних ризиків. При цьому, відповідачем не зазначено підстави їх не врахування. Також, слід вказати, що зазначена квитанція про зупинення реєстрації спірного розрахунку коригування не містить жодних доводів щодо наявності податкової інформації, що була підставою для віднесення позивача до критеріїв ризиковості платника податку. Відповідачем не надано достатніх, достовірних та допустимих доказів на підтвердження того, що господарська операція, за результатами якої позивачем складено розрахунок коригування носить характер ризикової. У квитанції про зупинення реєстрації спірного розрахунку коригування відсутня інформація про те, чому позивач визначений ризиковим або які саме його операції стали причиною для визнання його ризиковим. Отже, нечітке формулювання п. 8 Критеріям ризиковості платника податку унеможливлює встановлення конкретних ознак ризиковості платника. Крім того, вказана квитанція не містить посилань на відповідне рішення щодо віднесення позивача до ризикових платників. Разом з тим, в апеляційній скарзі відповідач зазначає, що реєстрацію розрахунку коригувань № 910/6 від 05.02.2024 було зупинено в автоматичному режимі у зв`язку з тим, що по покупцю ТОВ «ХЕЙРІ ДЕЛАЙТ» прийнято рішення про відповідність платника податку п. 8 критеріїв ризиковості відповідно до п. 6 Порядку, затвердженого Постановою № 1165. З цього приводу колегія суддів звертає увагу на існуючий принцип індивідуальної відповідальності платника податків, згідно з яким платник податків не може нести відповідальність за зловживання свого контрагента, якщо не буде доведено залученість цього платника до таких зловживань. Таким чином, виходячи з принципу індивідуального застосування відповідальності за порушення правил оподаткування, негативні наслідки, у тому числі, у вигляді відмови реєстрації розрахунку коригувань, можуть бути застосовані саме до того платника податків, який їх припустився, а не до іншої особи, яка з даним платником має господарські взаємовідносини. При цьому, нереальність господарських операцій із придбання платником податку товару/робіт, послуг має підтверджуватися належними, допустимими та достатніми доказами й не може ґрунтуватися на припущеннях, зокрема обумовлюватися лише допущеними контрагентом порушеннями вимог законодавства або недостатньою кількістю в контрагента трудового ресурсу для самостійного виконання договірних зобов`язань. Якщо вказаний контрагент допустив такі порушення, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо нього, адже законом іншого не передбачено. Слід враховувати, що обов`язок доведення правомірності прийняття оскаржуваних рішень покладається на суб`єкта владних повноважень, з огляду на що саме податковий орган повинен довести, що платник податків діяв без належної обачності. Втім, у спірних правовідносинах контролюючим органом не було встановлено та не надано доказів на підтвердження того, що позивач, як платник податку, діяв без належної обачності й обережності і йому було відомо про можливі порушення, які допустив його контрагент, або що самостійною діловою метою здійснення господарських операцій з ТОВ «ХЕЙРІ-ДЕЛАЙТ» було одержання податкової вигоди. Враховуючи викладене колегія суддів погоджується із твердженням суду першої інстанції про те, що можливі порушення контрагентом ТОВ «ХЕЙРІ-ДЕЛАЙТ» вимог податкового законодавства щодо відображення господарських операцій в податковому обліку та сплати податків спричиняє негативні наслідки саме для нього, а не для позивача. Посилання відповідача на прийняте в автоматичному режимі рішення про відповідність покупця товару ТОВ «ХЕЙРІ- ДЕЛАЙТ», як платника податку, п. 8 Критеріїв ризиковості, не можна вважати достатньою для висновку про нереальність здійснення вказаними контрагентами господарських операцій, оскільки інформація, що міститься в інформаційних базах даних контролюючих органів носить інформативний характер та не доводить наявності порушень податкового законодавства позивачем. Щодо посилань апелянта стосовно невідповідностей в оформленні наданих позивачем первинних документів, колегія суддів зазначає наступне. Так, відповідач зазначає, що у складеній позивачем видатковій накладній № 16003 від 06.12.2023 зазначено адресу доставки: м. Київ, вул. Віскозна, 17, у той час як складені ТОВ «ХЕЙРІ ДЕЛАЙТ» видаткова накладна (повернення) № 0000009 від 05.02.2024 та ТТН № 000009 від 05.02.2024 містять адресу пункту навантаження: м. Київ, вул. Віскозна,

12. Крім того, відповідач звертав увагу, що видаткова накладна (повернення) № ВП-0000009 від 05.02.2024 та ТТН № 0000009 від 05.02.2024 не містять суму податку на додану вартість на товар, який повертався. З цього приводу колегія суддів зазначає, що за загальним правилом відсутність або неточності у оформленні певних первинних документів не є безумовною підставою для висновків щодо нереальності господарських операцій. Дослідивши вказані документи слід дійти висновку, що неточності, на які посилається відповідач, за своєю суттю є технічними помилками, зокрема, в частині зазначення номера будинку пункту навантаження, яка жодним чином не впливає на суть проведених операцій позивачем з його контрагентами. Слід додати, що податковим правопорушенням є не будь-які арифметичні чи методологічні помилки, а лише ті, які призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, встановлених Податковим кодексом України та іншим законодавством, а саме до невірного формування податкових зобов`язань, податкового кредиту та завищення суми від`ємного значення ПДВ. Крім того наявність або відсутність окремих документів, як і деякі помилки чи неточності у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних випливає, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце (відбулися), а певні недоліки в заповненні первинних документів носять оціночний характер. Більш того, здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу. Стосовно посилань податкового органу на ненадання позивачем певних первинних документів після зупинення реєстрації розрахунку коригування колегія суддів зазначає, що квитанція від 27.02.2024 про зупинення реєстрації розрахунку коригування № 910/6 не містила конкретного переліку документів, необхідних для реєстрації розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що унеможливлює визначення позивачем порядку своїх дій, які він має вчинити з метою прийняття контролюючим органом позитивного рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних. Проте, як встановлено судовим розглядом, 28.02.2024 ТОВ «Пирятинський делікатес» відповідачеві надане повідомлення про подання пояснень та копій документів у кількості 8 примірників №19 /а.с.125/. 08.03.2024 позивач направив відповідачеві пояснення № 402 від 07.03.2024 /т. 1 а.с. 31-34/ та копії наступних документів: договору постачання № 94/SI від 18.05.2022; податкової накладної № 412/6 від 06.12.2023; розрахунку коригування № 910/6 від 05.02.2024; видаткової накладної № 16003 від 06.12.2023; рішення ТОВ «Хейрі Делайт» № 5/2022 від 19.07.2022; видаткової накладної (повернення) № ВП - 0000009 від 05.02.2024; товарно-транспортної накладної №0000009 від 05.02.2024 та, крім того: товарно - транспортної накладної № 0000009 від 05.02.2024; договору оренди нежилих приміщень № 34/2021 від 01.08.2021; контракту № 127/PR від 23.11.2021; вантажно - митної декларації за 2021, 2022, 2023; декларацій про відповідність з висновками акредитованого органу з оцінки відповідності. Пояснення та документи на підтвердження господарської операції позивачем були надані на власний розсуд та які позивач вважав за доцільне надати до контролюючого органу, з огляду на не виконання контролюючим органом обов`язку конкретизувати чіткий перелік документів, які б йому було б достатньо для прийняття рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації розрахунку коригування, чим відповідач вдався до введення інтересів. Також, судом встановлено, що відповідачем 21.03.2024 на адресу ТОВ «Пирятинський делікатес» направлене повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень /т. 1 а.с.129-130/, запропоновано надати документи щодо розрахунків по договору № 94/SI від 18.07.2022, ТТН та договори з перевізником (ами), сертифікати якості, первинні документи щодо придбання товару, акти звірки або регістри бухгалтерського обліку. Позивачем 21.03.2024 надане повідомлення про надання додаткових пояснень /т. 1 а.с.129/ із додатковими документами 11 примірників. Водночас, як вірно зазначив суд першої інстанції, запитувані відповідачем документи не стосуються тієї господарської операції, на оформлення якої ТОВ «Пирятинський делікатес» складений та направлений на реєстрацію розрахунок коригування № 910/6 від 05.02.2024 до податкової накладної від 06.12.2023 № 412/6. Запитувані документи стосуються господарської операції, за якою оформлена податкова накладна від 06.12.2023 № 412/6 зареєстрована в ЄРПН. В апеляційній скарзі відповідачем наведені аргументи, які не були висвітлені в квитанції про зупинення реєстрації розрахунку коригування № 910/6 від 05.02.2024 до податкової накладної від 06.12.2023 № 412/6, не вказувались в повідомленні про необхідність надання додаткових пояснень та документів і, відповідно, не можуть бути оцінені судом як такі, що стали підставою для прийняття рішення про відмову в реєстрації розрахунку коригування за обставин ненадання платником документів на пропозицію відповідача. Підставою для відмови в реєстрації розрахунку коригування № 910/6 від 05.02.2024 до податкової накладної від 06.12.2023 № 412/6 стало ненадання / часткове надання позивачем додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в ЄРПН, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та / або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в ЄРПН, платником податку. З матеріалів справи судом встановлено надання позивачем до контролюючого органу копій первинних документів, в обсязі, цілком достатньому, для підтвердження наявності фактичної можливості, законності та виконання господарської операції, за здійснення якої складений та поданий для реєстрації в ЄРПН розрахунок коригування № 910/6 від 05.02.2024 до податкової накладної від 06.12.2023 № 412/6. Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 30.03.2018 у справі № 821/2106/13-а, з метою податкового обліку господарські операції можуть оформлюватися будь-якими первинними документами, зміст яких відповідає наведеним вимогам податкового законодавства, та складення яких відповідає законодавчо установленим вимогам щодо оформлення такої операції або звичаєвій практиці. Умовою документального підтвердження операції є можливість на підставі наявних документів зробити висновок про те, що витрати фактично понесені. Отже, правомірним є висновок суду першої інстанції про те, що позивачем були здійснені усі, визначені законодавством дії, необхідні для реєстрації розрахунку коригування № 910/6 від 05.02.2024 до податкової накладної від 06.12.2023 № 412/6, а вимога відповідача про надання додаткових документів, ТОВ «Пирятинський делікатес» виконана в повному обсязі, що виключає правомірність твердження, викладеного в рішенні № 10798805/36313601 від 28.03.2024 про ненадання документів на пропозицію відповідача. Щодо аналізу господарських операцій між позивачем та його контрагентом, відповідачем це питання повинно досліджуватись під час здійснення податкового контролю, що відповідно до пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу України включає в себе систему заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, зокрема, шляхом здійснення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин. Підсумовуючи вищевикладене, враховуючи встановлені обставини, зважаючи на наявність у позивача всіх передбачених чинним законодавством документів, необхідних для складання розрахунку коригування № 910/6 від 05.02.2024 до податкової накладної від 06.12.2023 № 412/6 та беручи до уваги, що реальність господарської операції може бути перевірена контролюючим органом під час проведення перевірки платника податків, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що у відповідача були відсутні правові підстави для відмови у реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування № 910/6 від 05.02.2024 до податкової накладної від 06.12.2023 № 412/6, а тому рішення № 10798805/36313601 від 28.03.2024 прийняте відповідачем без урахування всіх обставин, що мають значення для його прийняття, тобто необґрунтовано, а отже є протиправним та підлягає скасуванню. Суд зауважує, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення. Зазначена позиція повністю кореспондується з висновками Європейського суду з прав людини, відповідно до яких, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності «небезпідставної заяви» за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, в тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)). Абзацами 5, 6, та 7 вступної частини Рекомендації Rec (2004) 6 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам «Щодо вдосконалення національних засобів правового захисту», ухваленої на 114-й сесії 12.05.2004, передбачено, що, відповідно до вимог статті 13 Конвенції, держави-члени зобов`язуються забезпечити будь-якій особі, що звертається з оскарженням порушення її прав і свобод, викладених в Конвенції, ефективний засіб правового захисту в національному органі; крім обов`язку впровадити такі ефективні засоби правового захисту у світлі прецедентної практики Європейського суду з прав людини, на держави покладається загальний обов`язок розв`язувати проблеми, що лежать в основі виявлених порушень; саме держави-члени повинні забезпечити ефективність таких національних засобів як з правової, так і практичної точок зору, і щоб їх застосування могло привести до вирішення скарги по суті та належного відшкодування за будь-яке виявлене порушення. У пункті 145 рішення від 15.11.1996 у справі «Чахал проти Об`єднаного Королівства» (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 13 гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Суть цієї статті зводиться до вимоги надати заявникові такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Отже, «ефективний засіб правого захисту» в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату. Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Пунктами 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1246 від 29.12.2010, передбачено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду. Таким чином, обов`язок щодо реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних поданого розрахунку коригування № 910/6 від 05.02.2024 до податкової накладної № 412/6 від 06.12.2023, покладений на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику - ДПС України. Беручи до уваги викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що належним та ефективним способом захисту прав позивача є: визнання протиправним та скасування рішення № 10798805/36313601 від 28.03.2024 та зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в ЄРПН розрахунок коригування № 910/6 від 05.02.2024 до податкової накладної від 06.12.2023 № 412/6, поданий на реєстрацію ТОВ «Пирятинський делікатес», датою його фактичного подання. Таким чином, позовні вимоги ТОВ «Пирятинський делікатес» підлягають задоволенню. Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги жодним чином не спростовують висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права, тому не є підставою для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції. Апеляційна скарга не містить доводів апелянта щодо не згоди із рішенням суду першої інстанції в частині вирішення питання про стягнення витрат на правничу допомогу, а тому суд апеляційної інстанції, відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, не надає оцінку рішенню суду в цій частині. Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Згідно ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 04.11.2024 року по справі № 440/7989/24 прийнято з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для його скасування не виявлено. Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків залишити без задоволення. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 04.11.2024 по справі № 440/7989/24 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя В.А. Калиновський Судді О.М. Мінаєва З.О. Кононенко Повний текст постанови складено 23.01.2025 року