Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 440/8242/24

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 січня 2025 р.Справа № 440/8242/24 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Калиновського В.А., Суддів: Мінаєвої О.М. , Кононенко З.О. , за участю секретаря судового засідання Афанасьєвої К.Р. представник позивача Руденко С.П. представник відповідача Хлестунов О.Г. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю "Пирятинський делікатес", Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 25.11.2024, головуючий суддя І інстанції: Н.Ю. Алєксєєва, м. Полтава, по справі № 440/8242/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Пирятинський делікатес" до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків , Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення,, ВСТАНОВИВ: Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Пирятинський делікатес", звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової служби України, Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, в якому просив суд: - визнати протиправним та скасувати рішення Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків №10798806/36313601 від 28.03.2024 про відмову в реєстрації розрахунку коригування №913/6 від 05.02.2024 до податкової накладної №738/6 від 15.11.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних та зобов`язання Державної податкової служби України; - зареєструвати розрахунок коригування №913/6 від 05.02.2024 до податкової накладної №738/6 від 15.11.2023 складений та подану на реєстрацію Товариством з обмеженою відповідальністю «Пирятинський делікатес» (далі ТОВ «Пирятинський делікатес», позивач), датою його фактичного подання на реєстрацію. В обґрунтування позовних вимог ТОВ «Пирятинський делікатес» зазначило, що оспорюване рішення є протиправним та підлягає скасуванню, а розрахунок коригування №913/6 від 05.02.2024 до податкової накладної №738/6 від 15.11.2023 підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, оскільки ТОВ «Пирятинський делікатес» надало відповідачеві письмові пояснення і всі первинні бухгалтерські документи, достатні для прийняття рішення про реєстрацію розрахунку коригування №913/6 від 05.02.2024 до податкової накладної №738/6 від 15.11.2023, однак, оскаржуваним рішенням №10798806/36313601 від 28.03.2024 позивачу відмовлено в його реєстрації. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 25.11.2024 задоволено позов. Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №10798806/36313601 від 28.03.2024 про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №913/6 від 05.02.2024 до податкової накладної №738/6 від 15.11.2023, який складений Товариством з обмеженою відповідальністю "ПИРЯТИНСЬКИЙ ДЕЛІКАТЕС", датою його фактичного подання на реєстрацію. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПИРЯТИНСЬКИЙ ДЕЛІКАТЕС" витрати зі сплати судового збору в сумі 3028,00 грн та витрати на правничу допомогу в розмірі 1000 грн. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті рішення, норм матеріального та процесуального права, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі. Зазначив, що реєстрацію розрахунку коригування №913/6 від 05.02.2024 до податкової накладної від 15.11.2023 №738/6 було зупинено в автоматичному режимі, у зв`язку з тим, що по покупцю ТОВ "ХЕЙРІ ДЕЛАЙТ" прийнято рішення про відповідність платника податку п. 8 Критеріїв ризиковості відповідно до п. 6 Порядку, затвердженого Постановою № 1165. Запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Первинно, ТОВ «ПИРЯТИНСЬКИЙ ДЕЛІКАТЕС» подано на розгляд комісії Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великим платниками податків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Повідомлення № 16 від 28.02.2024 (вх. №9051894918 від 08.03.2024) про подання пояснень та копій щодо розрахунку коригування, реєстрацію якого зупинено № 913/6 від 05.02.2024 на суму (-) 21 127,60 грн. (у т.ч. ПДВ (-) 4 225, 52 грн.), виписаному до податкової накладної № 738/6 від 15.11.2023 на покупця ТОВ «ХЕЙРІ ДЕЛАЙТ». Надані Позивачем документи разом із Повідомленням № 16 від 28.02.2024 не підтвердили правомірність виписки розрахунку коригування. У зв`язку з чим, комісією прийнято рішення про направлення на адресу ТОВ «ПИРЯТИНСЬКИЙ ДЕЛІКАТЕС» повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 10730931/36313601 від 15.03.2024, в якому запропоновано: «надати документи щодо розрахунків по договору № 94/SI від 18.07.2022, ТТН та договори з перевізником (ами), сертифікати якості, первинні документи щодо придбання товару, акти звірки або регістри бухгалтерського обліку». За результатами розгляду додаткових документів комісією Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків прийнято рішення від 28.03.2024 №10798806/36313601 про відмову в реєстрації розрахунку коригування № 913/6 від 05.02.2024 в ЄРПН, у зв`язку з частковим наданням додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у розрахунку коригування, перелік яких було запропоновано контролюючим органом надати платнику податків додатковим повідомленням від 15.03.2024, а не у зв`язку із встановленими порушеннями діючого законодавства з боку контрагента ТОВ «ХЕЙРІ ДЕЛАЙТ». Апелянт зауважив, що суд першої інстанції залишив поза увагою, що контролюючим органом забезпечено право платника податків на надання пояснень та документів шляхом направлення на адресу товариства повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією, яке містить чіткий перелік документів, який необхідний податковому органу для прийняття позитивного рішення. Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції в частині витрат на правову допомогу, подав апеляційну скаргу, в якій просив суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду в частині розподілу витрат на правничу допомогу та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги про стягнення з відповідача судові витрати на оплату правничої допомоги в розмірі 5000 грн. Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги вказав, що судом першої інстанції суттєво знижено розмір компенсації судових витрат позивача на правничу допомогу із 5000,00 грн. до 1000,00 грн., що є протиправним. Відповідачем подано відзив, в якому він просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, наполягаючи на необґрунтованості доводів апелянта та правильності висновків суду першої інстанції у частині стягнення витрат на правничу допомогу Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просив апеляційну скаргу відповідача задовольнити частково, а рішення суду скасувати в частині стягнення витрат на правничу допомогу, та ухвалити в цій частині нове рішення, яким стягнути витрати на правничу допомогу в розмірі 5000 грн. В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник позивача, просив рішення суду скасувати в частині стягнення витрат на правничу допомогу, та ухвалити в цій частині нове рішення, яким стягнути витрати на правничу допомогу в розмірі 5000 грн., в іншій частині рішення залишити без змін. Представник відповідача, наполягаючи на порушенні судом першої інстанції, при прийнятті рішення, норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні позову, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які прибули в судове засідання, перевіривши рішення суду та доводи апеляційних скарг, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, а апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ТОВ «Пирятинський делікатес» створене та зареєстроване в Єдиному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 29.09.2009 запис №15761020000000506, код суб`єкта господарювання ЄДРПОУ 36313601. Перебуває на обліку в якості платника податків з 29.09.2009. Видами діяльності є: 10.13 виробництво м`ясних продуктів (основний); 10.72 виробництво сухарів і сухого печива; виробництво борошняних кондитерських виробів, тортів і тістечок тривалого зберігання; 10.73 виробництво макаронних виробів і подібних борошняних виробів; 10.85 виробництво готової їжі та страв; 46.12 діяльність посередників у торгівлі паливом, рудами, металами та промисловими хімічними речовинами; 46.19 діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту та ін. /а.с.81/. Підприємство є платником податку на додану вартість, індивідуальний номер платника податку на додану вартість 363136016239. 18.07.2022 між ТОВ «Пирятинський делікатес» (постачальник) та ТОВ «Хейрі Делайт» (покупець) укладений договір постачання №94/SI (далі - договір). Відповідно до пункту 1.1. договору, постачальник зобов`язується поставляти і передавати на умовах даного поговору продовольчу та непродовольчу продукцію у власність покупця з метою його подальшої реалізації третім особам, а покупець зобов`язується приймати товар у власність, реалізовувати споживачам і оплачувати вартість товару постачальнику на умовах даного договору /а.с.52-54/. На виконання умов договору ТОВ «Пирятинський делікатес» був поставлений товар - одноразові електронні сигарети в кількості 116 шт, на підставі видаткової накладної 15011 від 15.11.2023 на загальну суму 32989,68 грн, сума ПДВ 6545,60 грн /а.с.55/. За фактом постачання товару було виписано та зареєстровано в ЄРПН податкову накладну від 06.12.2023 №412/6 /а.с.59-61/. Згідно з пунктом 6.4. договору сторони погодили, що в разі нереалізації покупцем товару постачальника третім особам (споживачам) протягом 3 місяців з моменту його отримання, покупець має право вимагати його повернення постачальнику, шляхом направлення відповідної вимоги. В такому разі постачальник зобов`язаний власними силами та за свій рахунок забрати нереалізований покупцем такий товар протягом 10 (десяти) днів з дати направлення відповідної вимоги. Покупець в такому разі не платить постачальнику за такий товар кошти, незалежно від того забрав постачальник вказаний товар чи ні. Згідно з пунктом 7.3. договору сторони домовились, що покупець не сплачує кошти за нереалізований товар постачальника, визначений в пункті 6.4. цього договору, незалежно від того забрав постачальник вказаний товар чи ні. Покупцем було ініційоване питання щодо повернення частини товару, який був поставлений позивачем в межах цього договору (лист ТОВ «Хейрі Делайт» №вих.180/1 від 30.01.2024 та лист ТОВ «Пирятинський делікатес» №вих.30/1 від 01.02.2024) /а.с.62,63/. За повернення частини товару сторонами була складена та підписана уповноваженими представниками видаткова накладна (повернення) №ВП- 0000009 від 05.02.2024, в графі «№ та дата накладної» видаткової накладної на повернення №ВП-0000009 від 05.02.2024 за №79-844 вказано видаткову накладну №16011 від 16.11.2023, на підставі якої був поставлений товар - одноразові електронні сигарети /а.с.72-74/. За даними видаткової накладної на повернення покупцем була повернута частина поставленого товару. За фактом відвантаження товару, позивач здійснив коригування в бік зменшення вартісних показників поставленого товару, про що було складено розрахунок коригування №913/6 від 05.02.2024 до податкової накладної від 15.11.2023 №738/6, який було надіслано покупцю - ТОВ «Хейрі Делайт» для реєстрації в ЄРПН /а.с.77-78/. Відповідачем реєстрація розрахунку коригування №913/6 від 05.02.2024 до податкової накладної від 15.11.2023 №738/6 зупинена, у квитанції від 27.02.2024 зазначено, що відповідно до п. 201.16. ст. 201 Податкового кодексу України, Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі -Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (зі змінами), реєстрація розрахунку коригування від 05.02.2024 № 913/6 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. РК подана платником податку, який відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку (додаток № 1 Порядку). Запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних /а.с.79/. 28.02.2024 ТОВ «Пирятинський делікатес» відповідачеві надане повідомлення про подання пояснень та копій документів у кількості 8 примірників №19 /а.с.125/. Позивач направив відповідачеві пояснення №399 від 07.03.2024 /а.с.80-87/ та копії наступних документів: договору постачання №94/SI від 18.05.2022; податкової накладної №738/6 від 15.11.2023; розрахунку коригування №913/6 від 05.02.2024; видаткової накладної №15011 від 15.11.2023; рішення ТОВ «Хейрі Делайт» №5/2022 від 19.07.2022; видаткової накладної (повернення) №ВП - 0000009 від 05.02.2024; товарно-транспортної накладної №0000009 від 05.02.2024 та, крім того: товарно - транспортної накладної №0000009 від 05.02.2024; видаткової накладної №0000009 від 05.02.2024. Відповідачем на адресу ТОВ «Пирятинський делікатес» направлене повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень, запропоновано надати документи щодо розрахунків по договору №94/SI від 18.07.2022, ТТН та договори з перевізником(ами), сертифікати якості, первинні документи щодо придбання товару, акти звірки або регістри бухгалтерського обліку /а.с.112/. Позивачем 21.03.2024 надане повідомлення про надання додаткових пояснень /а.с.88/ із додатковими документами 11 примірників. За наслідками розгляду пояснень з додатками та додаткових документів відповідачем прийняте рішення №10798806/36313601 від 28.03.2024 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування № 913/6 від 05.02.2024 до податкової накладної №738/6 від 15.11.2023. Підставою відмови в реєстрації розрахунку коригування №913/6 від 05.02.2024 до податкової накладної №738/6 від 15.11.2023 в ЄРПН зазначено про ненадання/часткове надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових документів та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального півня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Позивач не погодився з рішенням відповідача про зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН №№10798809/36313601 від 28.03.2024, яким відмовлено у реєстрації розрахунку коригування № 913/6 від 05.02.2024 до податкової накладної №738/6 від 15.11.2023, у зв`язку з чим ТОВ «Пирятинський делікатес» звернулося до суду з даним позовом. Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що у відповідача були відсутні правові підстави для відмови у реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування № 913/6 від 05.02.2024 до податкової накладної від 15.11.2023 № 738/6, а тому рішення №10798806/36313601 від 28.03.2024 прийняте відповідачем без урахування всіх обставин, що мають значення для його прийняття, тобто необґрунтовано, а отже є протиправним та підлягає скасуванню. Стягуючі на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків витрати, пов`язані з правничою допомогою у розмірі 1000,00 грн., суд першої інстанції виходив з того, що розмір заявлених позивачем до стягнення витрат на оплату послуг адвоката в даному випадку є неспівмірним із складністю справи та наданими адвокатом послугами. Надаючи оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає на наступне. Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків і визначає заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу є Податковий кодекс України від 02.12.2010 року № 2755-VI (далі - ПК України). Відповідно до підпунктів 16.1.2,16.1.3, пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів. Згідно із пп. "а" п. 185.1 ст. 185 ПК України об`єктом оподаткування податком на додану вартість є постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю. Відповідно до п. 187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Відповідно до п.п. 201.16.1. п. 201.16 ст. 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України. Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на час виникнення спірних правовідносин був визначений Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165. Відповідно до п. 2 Порядку № 1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації. Згідно з п.5 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3). Відповідно до п. 6 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється. Пунктом 7 Порядку № 1165 визначено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної / розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється. Відповідно до п. 11 Порядку № 1165 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації. Наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520 затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, яким визначено механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до п.201.16 ст. 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України. Так, відповідно до п. 4 Порядку № 520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі. Згідно з п. 5 Порядку № 520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством. Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку (пункт 7). Пунктом 11 Порядку № 520 визначено, що комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства. У ході судового розгляду справи встановлено, що підставою для зупинення реєстрації розрахунку коригування № 913/6 від 05.02.2024 зазначена відповідність платника податків, яким подано розрахунок коригування, п. 8 Критеріїв ризиковості платника податків, у зв`язку із чим платнику податків запропоновано подати пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної в розрахунку коригування. На виконання зазначеної вимоги позивачем надано повідомлення із поясненнями про здійснену господарську операцію та надані копії підтверджуючих документів про здійснення операції. Однак, встановлюючи критерії оцінки ступеня ризиків, відповідачем не враховано надані документи на усунення вказаних ризиків. При цьому, відповідачем не зазначено підстави їх не врахування. Також, слід вказати, що зазначена квитанція про зупинення реєстрації спірного розрахунку коригування не містить жодних доводів щодо наявності податкової інформації, що була підставою для віднесення позивача до критеріїв ризиковості платника податку. Відповідачем не надано достатніх, достовірних та допустимих доказів на підтвердження того, що господарська операція, за результатами якої позивачем складено розрахунок коригування носить характер ризикової. У квитанції про зупинення реєстрації спірного розрахунку коригування відсутня інформація про те, чому позивач визначений ризиковим або які саме його операції стали причиною для визнання його ризиковим. Отже, нечітке формулювання п. 8 Критеріям ризиковості платника податку унеможливлює встановлення конкретних ознак ризиковості платника. Крім того, вказана квитанція не містить посилань на відповідне рішення щодо віднесення позивача до ризикових платників. Разом з тим, в апеляційній скарзі відповідач зазначає, що реєстрацію розрахунку коригувань № 913/6 від 05.02.2024 було зупинено в автоматичному режимі у зв`язку з тим, що по покупцю ТОВ «ХЕЙРІ ДЕЛАЙТ» прийнято рішення про відповідність платника податку п. 8 критеріїв ризиковості відповідно до п. 6 Порядку, затвердженого Постановою № 1165. З цього приводу колегія суддів звертає увагу на існуючий принцип індивідуальної відповідальності платника податків, згідно з яким платник податків не може нести відповідальність за зловживання свого контрагента, якщо не буде доведено залученість цього платника до таких зловживань. Таким чином, виходячи з принципу індивідуального застосування відповідальності за порушення правил оподаткування, негативні наслідки, у тому числі, у вигляді відмови реєстрації розрахунку коригувань, можуть бути застосовані саме до того платника податків, який їх припустився, а не до іншої особи, яка з даним платником має господарські взаємовідносини. При цьому, нереальність господарських операцій із придбання платником податку товару/робіт, послуг має підтверджуватися належними, допустимими та достатніми доказами й не може ґрунтуватися на припущеннях, зокрема обумовлюватися лише допущеними контрагентом порушеннями вимог законодавства або недостатньою кількістю в контрагента трудового ресурсу для самостійного виконання договірних зобов`язань. Якщо вказаний контрагент допустив такі порушення, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо нього, адже законом іншого не передбачено. Слід враховувати, що обов`язок доведення правомірності прийняття оскаржуваних рішень покладається на суб`єкта владних повноважень, з огляду на що саме податковий орган повинен довести, що платник податків діяв без належної обачності. Втім, у спірних правовідносинах контролюючим органом не було встановлено та не надано доказів на підтвердження того, що позивач, як платник податку, діяв без належної обачності й обережності і йому було відомо про можливі порушення, які допустив його контрагент, або що самостійною діловою метою здійснення господарських операцій з ТОВ «ХЕЙРІ-ДЕЛАЙТ» було одержання податкової вигоди. Враховуючи викладене колегія суддів погоджується із твердженням суду першої інстанції про те, що можливі порушення контрагентом ТОВ «ХЕЙРІ-ДЕЛАЙТ» вимог податкового законодавства щодо відображення господарських операцій в податковому обліку та сплати податків спричиняє негативні наслідки саме для нього, а не для позивача. Посилання відповідача на прийняте в автоматичному режимі рішення про відповідність покупця товару ТОВ «ХЕЙРІ- ДЕЛАЙТ», як платника податку, п. 8 Критеріїв ризиковості, не можна вважати достатньою для висновку про нереальність здійснення вказаними контрагентами господарських операцій, оскільки інформація, що міститься в інформаційних базах даних контролюючих органів носить інформативний характер та не доводить наявності порушень податкового законодавства позивачем. Щодо посилань апелянта стосовно невідповідностей в оформленні наданих позивачем первинних документів, колегія суддів зазначає наступне. Так, відповідач зазначає, що у складеній позивачем видатковій накладній № 16003 від 06.12.2023 зазначено адресу доставки: м. Київ, вул. Віскозна, 17, у той час як складені ТОВ «ХЕЙРІ ДЕЛАЙТ» видаткова накладна (повернення) № 0000009 від 05.02.2024 та ТТН № 000009 від 05.02.2024 містять адресу пункту навантаження: м. Київ, вул. Віскозна,

12. Крім того, відповідач звертав увагу, що видаткова накладна (повернення) № ВП-0000009 від 05.02.2024 та ТТН № 0000009 від 05.02.2024 не містять суму податку на додану вартість на товар, який повертався. З цього приводу колегія суддів зазначає, що за загальним правилом відсутність або неточності у оформленні певних первинних документів не є безумовною підставою для висновків щодо нереальності господарських операцій. Дослідивши вказані документи слід дійти висновку, що неточності, на які посилається відповідач, за своєю суттю є технічними помилками, зокрема, в частині зазначення номера будинку пункту навантаження, яка жодним чином не впливає на суть проведених операцій позивачем з його контрагентами. Слід додати, що податковим правопорушенням є не будь-які арифметичні чи методологічні помилки, а лише ті, які призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, встановлених Податковим кодексом України та іншим законодавством, а саме до невірного формування податкових зобов`язань, податкового кредиту та завищення суми від`ємного значення ПДВ. Крім того наявність або відсутність окремих документів, як і деякі помилки чи неточності у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних випливає, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце (відбулися), а певні недоліки в заповненні первинних документів носять оціночний характер. Більш того, здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу. Стосовно посилань податкового органу на ненадання позивачем певних первинних документів після зупинення реєстрації розрахунку коригування колегія суддів зазначає, що квитанція від 27.02.2024 про зупинення реєстрації розрахунку коригування № 913/6 не містила конкретного переліку документів, необхідних для реєстрації розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що унеможливлює визначення позивачем порядку своїх дій, які він має вчинити з метою прийняття контролюючим органом позитивного рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних. Проте, як встановлено судовим розглядом, 28.02.2024 ТОВ «Пирятинський делікатес» відповідачеві надане повідомлення про подання пояснень та копій документів у кількості 8 примірників №19 /а.с.125/. Позивач направив відповідачеві пояснення № 399 від 07.03.2024 /т. 1 а.с. 80-87/ та копії наступних документів: договору постачання №94/SI від 18.05.2022; податкової накладної №738/6 від 15.11.2023; розрахунку коригування №913/6 від 05.02.2024; видаткової накладної №15011 від 15.11.2023; рішення ТОВ «Хейрі Делайт» №5/2022 від 19.07.2022; видаткової накладної (повернення) №ВП - 0000009 від 05.02.2024; товарно-транспортної накладної №0000009 від 05.02.2024 та, крім того: товарно - транспортної накладної №0000009 від 05.02.2024; видаткової накладної №0000009 від 05.02.2024. Пояснення та документи на підтвердження господарської операції позивачем були надані на власний розсуд та які позивач вважав за доцільне надати до контролюючого органу, з огляду на не виконання контролюючим органом обов`язку конкретизувати чіткий перелік документів, які б йому було б достатньо для прийняття рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації розрахунку коригування, чим відповідач вдався до введення інтересів. Також, судом встановлено, що відповідачем 15.03.2024 на адресу ТОВ «Пирятинський делікатес» направлене повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень /т. 1 а.с.111/, запропоновано надати документи щодо розрахунків по договору №94/SI від 18.07.2022, ТТН та договори з перевізником(ами), сертифікати якості, первинні документи щодо придбання товару, акти звірки або регістри бухгалтерського обліку. Позивачем 21.03.2024 надане повідомлення про надання додаткових пояснень /т. 1 а.с.129/ із додатковими документами 11 примірників. Водночас, як вірно зазначив суд першої інстанції, запитувані відповідачем документи не стосуються тієї господарської операції, на оформлення якої ТОВ «Пирятинський делікатес» складений та направлений на реєстрацію розрахунок коригування № 913/6 від 05.02.2024 до податкової накладної від 15.11.2023 № 738/6. Запитувані документи стосуються господарської операції, за якою оформлена податкова накладна від 15.11.2023 № 738/6 зареєстрована в ЄРПН. В апеляційній скарзі відповідачем наведені аргументи, які не були висвітлені в квитанції про зупинення реєстрації розрахунку коригування № 913/6 від 05.02.2024 до податкової накладної від 15.11.2023 № 738/6, не вказувались в повідомленні про необхідність надання додаткових пояснень та документів і, відповідно, не можуть бути оцінені судом як такі, що стали підставою для прийняття рішення про відмову в реєстрації розрахунку коригування за обставин ненадання платником документів на пропозицію відповідача. Підставою для відмови в реєстрації розрахунку коригування № 913/6 від 05.02.2024 до податкової накладної від 15.11.2023 № 738/6 стало ненадання / часткове надання позивачем додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в ЄРПН, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та / або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в ЄРПН, платником податку. З матеріалів справи судом встановлено надання позивачем до контролюючого органу копій первинних документів, в обсязі, цілком достатньому, для підтвердження наявності фактичної можливості, законності та виконання господарської операції, за здійснення якої складений та поданий для реєстрації в ЄРПН розрахунок коригування № 913/6 від 05.02.2024 до податкової накладної від 15.11.2023 № 738/6. Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 30.03.2018 у справі № 821/2106/13-а, з метою податкового обліку господарські операції можуть оформлюватися будь-якими первинними документами, зміст яких відповідає наведеним вимогам податкового законодавства, та складення яких відповідає законодавчо установленим вимогам щодо оформлення такої операції або звичаєвій практиці. Умовою документального підтвердження операції є можливість на підставі наявних документів зробити висновок про те, що витрати фактично понесені. Отже, правомірним є висновок суду першої інстанції про те, що позивачем були здійснені усі, визначені законодавством дії, необхідні для реєстрації розрахунку коригування № 913/6 від 05.02.2024 до податкової накладної від 15.11.2023 № 738/6, а вимога відповідача про надання додаткових документів, ТОВ «Пирятинський делікатес» виконана в повному обсязі, що виключає правомірність твердження, викладеного в рішенні № 10798806/36313601 від 28.03.2024 про ненадання документів на пропозицію відповідача. Щодо аналізу господарських операцій між позивачем та його контрагентом, відповідачем це питання повинно досліджуватись під час здійснення податкового контролю, що відповідно до пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу України включає в себе систему заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, зокрема, шляхом здійснення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин. Підсумовуючи вищевикладене, враховуючи встановлені обставини, зважаючи на наявність у позивача всіх передбачених чинним законодавством документів, необхідних для складання розрахунку коригування № 913/6 від 05.02.2024 до податкової накладної від 15.11.2023 № 738/6 та беручи до уваги, що реальність господарської операції може бути перевірена контролюючим органом під час проведення перевірки платника податків, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що у відповідача були відсутні правові підстави для відмови у реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування № 913/6 від 05.02.2024 до податкової накладної від 15.11.2023 № 738/6, а тому рішення № 10798806/36313601 від 28.03.2024 прийняте відповідачем без урахування всіх обставин, що мають значення для його прийняття, тобто необґрунтовано, а отже є протиправним та підлягає скасуванню. Суд зауважує, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення. Зазначена позиція повністю кореспондується з висновками Європейського суду з прав людини, відповідно до яких, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності «небезпідставної заяви» за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, в тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)). Абзацами 5, 6, та 7 вступної частини Рекомендації Rec (2004) 6 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам «Щодо вдосконалення національних засобів правового захисту», ухваленої на 114-й сесії 12.05.2004, передбачено, що, відповідно до вимог статті 13 Конвенції, держави-члени зобов`язуються забезпечити будь-якій особі, що звертається з оскарженням порушення її прав і свобод, викладених в Конвенції, ефективний засіб правового захисту в національному органі; крім обов`язку впровадити такі ефективні засоби правового захисту у світлі прецедентної практики Європейського суду з прав людини, на держави покладається загальний обов`язок розв`язувати проблеми, що лежать в основі виявлених порушень; саме держави-члени повинні забезпечити ефективність таких національних засобів як з правової, так і практичної точок зору, і щоб їх застосування могло привести до вирішення скарги по суті та належного відшкодування за будь-яке виявлене порушення. У пункті 145 рішення від 15.11.1996 у справі «Чахал проти Об`єднаного Королівства» (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 13 гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Суть цієї статті зводиться до вимоги надати заявникові такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Отже, «ефективний засіб правого захисту» в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату. Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Пунктами 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1246 від 29.12.2010, передбачено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду. Таким чином, обов`язок щодо реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних поданого розрахунку коригування № 913/6 від 05.02.2024 до податкової накладної № 738/6 від 15.11.2023, покладений на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику - ДПС України. Беручи до уваги викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що належним та ефективним способом захисту прав позивача є: визнання протиправним та скасування рішення № 10798806/36313601 від 28.03.2024 та зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в ЄРПН розрахунок коригування № 913/6 від 05.02.2024 до податкової накладної від 15.11.2023 № 738/6, поданий на реєстрацію ТОВ «Пирятинський делікатес», датою його фактичного подання. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позовні вимоги ТОВ «Пирятинський делікатес» підлягають задоволенню. Щодо доводів апеляційної скарги позивача, що судом першої інстанції протиправно суттєво знижено розмір компенсації судових витрат позивача на правничу допомогу із 5000,00 грн. до 1000,00 грн., колегія суддів зазначає наступне. Статтею 132 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи. Згідно частини третьої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Згідно з пунктами 6, 7 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. З аналізу положень статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі. Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у частині п`ятій статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина 5 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України). При цьому розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Отже, питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження). Згідно з пунктом 4 частини першої статті першої Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Статтею 19 цього ж Закону визначено такі види адвокатської діяльності як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Таким чином, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності. Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (пункт 9 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"). Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"). Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Відповідно до ч.7 ст.139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. Згідно ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись. Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що на підтвердження надання правової допомоги необхідно долучати, у тому числі, розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися в акті приймання-передачі послуг за договором. Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час, витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо. При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи. При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 01 жовтня 2018 року у справі № 569/17904/17. З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження розміру витрат на правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн позивач надав копії договору про надання правової допомоги № б/н від 01.10.2021; додаткової угоди від 19.03.2024 до договору про надання правової допомоги №б/н від 01.10.2021; додаткової угоди №2/РК913 від 30.03.2024 до договору про надання правової допомоги № б/н від 01.10.2021, свідоцтва, ордеру. Колегія суддів звертає увагу, що розмір витрат на правничу допомогу, який заявляється позивачем до відшкодування відповідає загальній вартості таких послуг. Колегія суддів звертає увагу, що процесуальним законодавством передбачено механізм зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката шляхом подання відповідного клопотання, водночас, на сторону, яка подає клопотання про зменшення витрат, покладено обов`язок доведення не співмірності витрат. З матеріалів справи вбачається, що Північним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків не подавалися письмові заперечення щодо розподілу судових витрат. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що складність даної справи та виконані адвокатом роботи (надані послуги); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт є співмірними із заявленою сумою на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, а тому зазначені витрати підлягають стягненню у сумі 5000 грн. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. За змістом частини першої статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для скасування рішення суду в частині стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПИРЯТИНСЬКИЙ ДЕЛІКАТЕС" витрати зі сплати судового збору в сумі 3028,00 грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі 1000 грн та прийняти в цій частині нову постанову, якою стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПИРЯТИНСЬКИЙ ДЕЛІКАТЕС" витрати зі сплати судового збору в сумі 3028 грн та витрати на правничу допомогу в розмірі 5000 грн. . Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків залишити без задоволення. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Пирятинський делікатес" задовольнити. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 25.11.2024 по справі № 440/8242/24 скасувати в частині стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПИРЯТИНСЬКИЙ ДЕЛІКАТЕС" витрати зі сплати судового збору в сумі 3028,00 грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі 1000 грн. Прийняти в цій частині постанову, якою стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (код ЄДРПОУ 44131658) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПИРЯТИНСЬКИЙ ДЕЛІКАТЕС" (код ЄДРПОУ 36313601) витрати зі сплати судового збору в сумі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн та витрати на правничу допомогу в розмірі 5000 (п`ять тисяч) грн. В іншій частині рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 25.11.2024 по справі № 440/8242/24 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя В.А. Калиновський Судді О.М. Мінаєва З.О. Кононенко Повний текст постанови складено 27.01.2025 року