LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4813501/3742/22

від 23.01.2025 ·

Номер провадження: 22-ц/813/3108/25 Справа № 501/3742/22 Головуючий у першій інстанції Петрюченко М.І. Доповідач Сєвєрова Є. С. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23.01.2025 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі колегії: головуючого судді Сєвєрової Є.С., суддів: Вадовської Л.М., Комлевої О.С., учасники справи: позивач Акціонерне товариство «Універсал Банк», відповідач ОСОБА_1 , розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 18 липня 2023 року у складі судді Петрюченко М.І., встановив: У грудні 2022 року, «Універсал Банк» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якому просив суд стягнути з відповідача на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість за Договором про надання банківських послуг «Monobank» від 02.03.2020 у розмірі 18 846,83 грн., заборгованості за пенею - 0,00 грн., заборгованості за порушення грошового зобов`язання - 0,00 гр., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 2481,00 грн. В обґрунтування вимог, представник позивача посилається на те, що між АТ «Універсал Банк» та відповідачем укладено договір про надання банківських послуг «Monobank», відповідно до умов якого, відповідачу встановлено кредитний ліміт на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка. Разом із встановленням на платіжній картці кредитного ліміту надається послуга - переведення витрат у розстрочку. За рахунок здійснення зазначеної операції стає доступним попередньо використаний кредитний ліміт. Порушення відповідачем зобов`язань по укладеному договору про надання банківських послуг «Monobank» від 02.03.2020 щодо своєчасного погашення кредиту зумовило звернення АТ «Універсал Банк» до суду із відповідним позовом. Рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 18 липня 2023 року позов АТ «Універсал Банк» задоволено повністю: стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал Банк» заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 02.03.2020 станом на 15.09.2022 у розмірі 18 846,83 грн., яка складається з загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тіло кредиту) - 18 846,83 грн., заборгованості за пенею - 0,00 грн., заборгованості за порушення грошового зобов`язання - 0,00 грн., та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 481,00 грн. Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій посилаючись на порушення судом норм процесуального та неправильне застосування норм матеріального права просить суд скасувати рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 18 липня 2023 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову АТ «Універсал Банк», судові витрати по справі покласти на позивача. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції під час дослідження та оцінки доказів, прийняв до уваги Умови і правила обслуговування в АТ «Універсал Банк», Тарифи та Паспорт споживчого кредиту, які були не чинними на момент підписання відповідачем Анкети заяви, таким чином неправильно встановивши обставини. Також судом першої інстанції неправильно встановлені обставини відносно того, що Умови і Правила надання банківських послуг, Тарифи, таблиця обчислення вартості кредиту, які були надані Банком позичальнику ОСОБА_1 через мобільний додаток, було підписано шляхом накладення електронного цифрового підпису ОСОБА_1 , оскільки в матеріалах справи відсутні будь які докази підписання відповідачем вказаних документів як фізично так і в електронній формі. Також скаржник посилається на те, що висновок суду першої інстанції про доведеність факту визначення сторонами умов щодо встановлення розміру кредитного, розміру відсотків за користування кредитом та зобов`язання за порушення виконання договору є необґрунтованим та безпідставним. Так, як зазначає скаржник, оскільки Анкета-заява від 02 березня 2020 року не містить визначення домовленості сторін про сплату відсотків, комісії (пені), а отже, відсутні підстави для покладення на відповідача обов`язку по сплаті заборгованості за відсотками, пенею, комісією і штрафами за несвоєчасну сплату кредиту і процентів за користування кредитними коштами, а відтак, суми надходжень, які банком були розподілені на погашення складових заборгованостей підлягають зарахуванню на погашення саме тіла кредиту. При цьому, як вбачається з наданої позивачем виписки по картковому рахунку (а.с. 60-68), незважаючи на відсутність погодження між сторонами у визначеній законом формі істотних умов договору щодо нарахування та розміру процентів за користування кредитом, позивачем здійснювалось нарахування та списання відсотків, внесених відповідачем в рахунок погашення заборгованості. Зокрема за період з 02.03.2020 по 26.12.2022 банком були нараховані та списані відсотки на залишок поточної заборгованості за кредитом в загальному розмірі 13472,58 грн. Вказані відсотки були списані банком за рахунок тіла кредиту, без належного договору та згоди відповідача на їх списання, а тому були нараховані та списані безпідставно. На адресу апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу від АТ «Універсал Банк» не надходив, однак відповідно до положень ч.3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Враховуючи вищенаведене, дана справа розглядається судом апеляційної інстанції в порядку спрощеного позовного провадження за наявними матеріалами без виклику учасників справи, як малозначна у зв`язку з її незначною складністю (ч.ч. 4, 6 ст. 19, ч. 1 ст. 368, ч.1 369 ЦПК України). Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду в межах доводів апеляційних скарг та заявлених вимог, апеляційний суд дійшов до наступного висновку. У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Відповідно до вимог статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Зазначеним вимогам закону оскаржуване рішення суду відповідає, з огляду на наступне. Судом першої інстанції встановлено, що між АТ «Універсал Банк» та відповідачем укладено договір про надання банківських послуг «Monobank» від 02.03.2020 відповідно до умов якого, відповідачу встановлено кредитний ліміт на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка. Разом із встановленням на платіжній картці кредитного ліміту надається послуга - переведення витрат у розстрочку. За рахунок здійснення зазначеної операції стає доступним попередньо використаний кредитний ліміт (а.с.12-24). У заяві зазначено, що ОСОБА_1 згодний з тим, що ця заява разом із Умовами і Правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту становить між ним та банком договір про надання банківських послуг, а також, що він ознайомився та погодився з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які були надані йому для ознайомлення. На підтвердження факту укладення кредитного договору, позивач надав Витяг з Умов обслуговування рахунків фізичної особи (ресурс: Умови обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «Універсал Банк» розміщені на офіційному сайті: https://www.monobank.ua/terms) та Тарифи (а.с.12-24). Згідно з наданим банком розрахунком заборгованість відповідача за кредитним договором від 02.03.2020 станом на 15.09.2022 становить 18 846,83 грн., яка складається з загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тіло кредиту) - 18 846,83 грн., заборгованості за пенею - 0,00 грн., заборгованості за порушення грошового зобов`язання - 0,00 грн. (а.с.7-10). Ухвалюючи оскаржуване рішення, районний суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення шляхом стягнення на користь позивача з відповідача боргу за кредитним договором у розмірі 18 846,83 грн. Апеляційний суд погоджується із таким висновком районного суду, оскільки він відповідає вимогам закону та фактичним обставинам справи, виходячи з наступного. Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України). Із прийняттям Закону України Про електронну комерцію №675-VIII від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних. У статті 3 вказаного Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Відповідно до частини 3 статті 11 зазначеного Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону). Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (частина 6 статті 11 вказаного Закону). Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі - частина 12 статті 11 Закону №675-VIII. Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України Про електронний цифровий підпис, за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Судовим розглядом справи встановлено, що у жовтні 2017 року АТ Універсал Банк запустив новий проект "Monobank", в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки "Monobank". Після перевірки кредитної історії на платіжних картках монобанк за заявою клієнтів встановлюється кредитний ліміт. Особливістю проекту "Monobank" є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно без відділень. Попередня ідентифікація відбувається за допомогою завантаження копії паспорта та реєстраційного номера облікової картки платника податків в мобільний додаток, а видача платіжної картки після верифікації фізичної особи здійснюється або у точці видачі, або спеціалістом банку, що виїжджає за адресою, зазначеною клієнтом. Разом із встановленням на платіжній картці кредитного ліміту надається послуга - переведення витрати у розстрочку. За рахунок здійснення зазначеної операції стає доступним попередньо використаний кредитний ліміт. Встановлено, що матеріали справи містять роздруківку скріншоту анкети-заяви до договору про надання банківських послуг від 02.03.2020 з копією паспорту та ідентифікаційного коду ОСОБА_1 (а.с.11). Так, анкета - заява підписана ОСОБА_1 , в якій він просить відкрити поточний рахунок у гривні на її ім`я ОСОБА_1 , встановити кредитний ліміт на суму, вказану у додатку, відповідно до умов договору та наведених нижче умов, він погодився з тим, що вказана анкета-заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг, укладання якого він підтверджує і зобов`язується виконувати його умови. Підписанням цього договору підтвердила, що ознайомлена з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту (згідно вимог діючого законодавства) та отримав їх примірники у мобільному додатку, вони йому зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення. Крім цього, вона беззаперечно погоджується з тим, що банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку зменшувати або збільшувати розмір дозволеного кредитного ліміту, погоджується з тим, що про зміну доступного розміру дозволеного кредитного ліміту банк повідомляє його шляхом надсилання повідомлень у мобільний додаток. Засвідчує генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем, яка буде використовуватися для накладання електронного цифрового підпису у мобільному додатку з метою засвідчення його дій згідно з договором. Визнає, що електронний цифровий підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки з власноручним підписом на документах на паперових носіях. Підтверджує, що всі наступні правочини (у тому числі підписання договорів, угод, листів, повідомлень) можуть вчинятися ним та/або банком з використанням електронного цифрового підпису. Підтверджує, що ця анкета-заява є також заявою на відкриття рахунку і карткою із зразком його підпису. Матеріали справи також містять копію Витягу з Умов обслуговування рахунків фізичної особи, а також копії додатків, до яких включено Тарифи, а також копію паспорту відповідача та картки про присвоєння ідентифікаційного номера (а.с.12-29). Судом встановлено, що кредитний договір між АТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 , у тому числі анкету-заяву разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту, які були надані Банком позичальнику ОСОБА_1 через мобільний додаток, було підписано шляхом накладення електронного цифрового підпису ОСОБА_1 . У підписаній анкеті-заяві відповідач визнав, що електронний цифровий підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах на паперових носіях. Після підписання анкети-заяви у сторін виникли взаємні права та обов`язки, зокрема, у банку виникло зобов`язання надати кредитні кошти відповідачу, а у відповідача виникло зобов`язання оплачувати послуги банку, що виникають в результаті використання платіжних карток згідно Тарифів та повернути кредит. На підставі укладеного договору відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок. Нормою статті 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Отже, між сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору кредитного договору, який оформлений сторонами в електронній формі з використанням електронного підпису. Прийняті на себе зобов`язання за вказаним кредитним договором АТ «Універсал Банк» виконало своєчасно і повністю, надававши кредитні ресурси в повному обсязі. З урахуванням вищенаведеного, апеляційний суд погоджується із висновком районного суду про доведеність факту порушення виконання договору відповідачем. У доводах апеляційної скарги ОСОБА_1 посилається на те, що судом першої інстанції неправильно встановлені обставини відносно того, що Умови і Правила надання банківських послуг, Тарифи, таблиця обчислення вартості кредиту, які були надані Банком позичальнику ОСОБА_1 через мобільний додаток, було підписано шляхом накладення електронного цифрового підпису ОСОБА_1 , оскільки в матеріалах справи відсутні будь які докази підписання відповідачем вказаних документів як фізично, так і в електронній формі. Проте вказані доводи скаржника є необґрунтованими, з огляду на наступе. Так, згідно з Умовами і Правилами, Анкета-заява до Договору про надання банківських послуг «Monobank» (Анкета-заява) це письмове звернення клієнта до Банку з проханням відкрити йому банківський рахунок та/або надання йому інших банківських послуг на умовах, визначених Договором. Підписана клієнтом Анкета-заява є підтвердженням укладення Договору. Відповідно до Умов і Правил, Кредит (кредитна лінія) сума грошових коштів, наданих Банком Клієнту на термін, обумовлений в Договорі, на умовах платності і зворотності. До Кредиту (кредитної лінії) відносяться в тому числі суми, списані за рахунок Кредитного ліміту на погашення заборгованості із сплати відсотків за користування Кредитним лімітом та штрафів за прострочені платежі згідно Тарифів. Положеннями п.п. 2.4. п.2 Розділу І Умов і Правил визначено, що своїм підписом в Анкеті-Заяві клієнт беззастережно підтверджує, що на момент укладення відповідного Договору він ознайомився та погоджується з умовами Договору. Із наданого позивачем алгоритму укладення кредитного договору вбачається, що без ознайомлення з Умовами обслуговування рахунків особи в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» та Тарифами за карткою «Monobank», подальше укладення електронного договору кредиту на сайті є неможливим. Отже, заповненням Анкети-заяви відповідач підтвердив прийняття відповідних умов надання кредиту, а також засвідчив, що він повідомлений кредитодавцем у встановленій законом формі про всі умови, повідомлення про які є необхідним відповідно до вимог чинного законодавства України. Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 листопада 2021 року у справі № 243/6552/20. Безпідставними є і твердження ОСОБА_1 про те, що суд першої інстанції під час дослідження та оцінки доказів неправильно встановив обставини справи, оскільки прийняв до уваги Умови і правила обслуговування в АТ «Універсал Банк», Тарифи та Паспорт споживчого кредиту, які були не чинними на момент підписання відповідачем Анкети заяви. Як вбачається з матеріалів справи, у відзиві на позовну заяву, відповідач хоча і зазначив, що він заперечує проти того, що він підписував з позивачем будь який договір, однак в подальшому у цьому ж відзиві зазначає, що він неодноразово вносив кошти на рахунок карти, однак сплачені ним кошти розподілялися банком на погашення процентів, які передбачені умовами обслуговування рахунків фізичної особи, тобто не спрямовувалися на погашення тіла кредиту (а.с. 47-51). Вказані обставини також зазначені ОСОБА_1 в якості обґрунтування доводів апеляційної скарги. З вищенаведеного вбачається, що відповідач ОСОБА_1 визнав факт існування між ним та АТ «Універсал Банк» правовідносин. Відповідно до розрахунку заборгованості, наданого позивачем, загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) складає 18 846,83 грн. (а.с. 7-10). Отже, не заслуговують на увагу доводи відповідача, що позивачем не підтверджено факт надання грошових коштів відповідачу, оскільки відповідач використовував кредитні кошти на власний розсуд, здійснював різні фінансові операції та частково сплачував заборгованість за договором, що підтверджується копією виписки по особистому рахунку ОСОБА_1 , яка за своєю суттю є первинним банківським документом (а.с.60-67). Вищезазначене не спростовано доводами апеляційної скарги ОСОБА_1 , як не спростовано і розрахунку заборгованості та її відсутності. Твердження скаржника про те, щоАнкета-заява від 02 березня 2020 року не містить визначення домовленості сторін про сплату відсотків, комісії (пені), а отже, відсутні підстави для покладення на відповідача обов`язку по сплаті заборгованості за відсотками, пенею, комісією і штрафами за несвоєчасну сплату кредиту і процентів за користування кредитними коштами, а відтак, суми надходжень, які банком були розподілені на погашення складових заборгованостей підлягають зарахуванню на погашення саме тіла кредиту є також безпідставними, оскільки предметом позову є стягнення заборгованості лише за тілом кредиту. З огляду на вимоги закону та встановлені у справі обставини, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення шляхом стягнення на користь позивача з відповідача боргу за кредитним договором у розмірі 18 846,83 грн. Отже суд першої інстанції, вирішуючи спір по суті, правильно визначився з характером спірних правовідносин та вірно застосував норми права, та як наслідок дійшов правомірного висновку щодо наявності підстав для стягнення з відповідача на користь банку заборгованість за кредитним договором, яка обґрунтована доказами, наявними у матеріалах справи. Відповідно до ч. 1. ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З огляду на положення п.1 ч.6 ст.19 ЦПК України ця справа є малозначною, а тому згідно п.2 ч.3 ст.389 ЦПК України постанова суду апеляційної інстанції оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Керуючись ст. ст. 374, 375, 382, 383, 384 ЦПК України, суд постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 18 липня 2023 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених п.2 ч.3 ст.389 ЦПК України. Головуючий Судді:

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»