Постанова 4852 № 340/4931/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 21 січня 2025 року м. Дніпросправа № 340/4931/24 (суддя Науменко В.В., м. Кропивницький) Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Чередниченка В.Є. (доповідач), суддів: Іванова С.М., Сафронової С.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Територіального управління Державної судової адміністрації України у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2024 року у справі №340/4931/24 за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Кіровоградській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,- ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 23 липня 2024 звернувся до суду з позовом Територіального управління Державної судової адміністрації України у Кіровоградській області, згідно з яким, просить суд: - визнати протиправною бездіяльність Територіального управління Державної судової адміністрації України в Кіровоградській області щодо підготовки і надання ОСОБА_1 довідки про суддівську винагороду для обчислення та перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, розраховану із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» у розмірі 2684 грн. виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2023 р; - зобов`язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Кіровоградській області (ЄДРПОУ 26241445) підготувати і надати ОСОБА_1 довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2023 у розмірі 2684 грн розраховану на підставі ч. 2 ст. 130 Конституції України, ч. 3 ст. 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» із застосуванням встановленого ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» з 01 січня 2023 року прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2684 грн. Позов обґрунтовано тим, що позивач має право на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, а відповідач має видати відповідну довідку, натомість відповідач протиправно відмовив позивачу у видачі такої довідки. Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2024 року позов задоволено повністю. Рішення суду мотивовано тим, що заміна гарантованої Конституцією України однієї зі складових суддівської винагороди прожиткового мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01.01.2023 року (2684 грн), на іншу розрахункову величину, яка Законом № 1402-VIII не передбачена, а саме на прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді 2102 грн, згідно з положеннями Закону України «Про Державний бюджет України» є неправомірним. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач, зазначаючи про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, оскаржив його в апеляційному порядку. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю. Апеляційна скарга фактично обґрунтована тим, що посадовий оклад працюючого судді Ульяновського районного суду Кіровоградської області станом на 01.01.2023 становив 63060 грн, а саме 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, у розмірі 2102 грн, а тому у відповідача немає жодних підстав для видачі довідки з іншим розміром посадового окладу. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції з`ясовано та знайшло підтвердження під час апеляційного розгляду справи, що наказом голови Ульяновського районного суду Кіровоградської області №16-о позивача звільнено 15.05.2009 року з посади судді Ульяновського районного суду Кіровоградської області у зв`язку із закінченням строку, на який його призначено (а.с.12). Позивач 25 червня 2024 року звернувся до відповідача із заявою, у якій просив надати йому довідку про суддівську винагороду з розрахунку прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2023 у розмірі 2684 грн. для обчислення довічного грошового утримання судді у відставці (а.с. 13). Листом №1082/24 від 03.07.2024 року відповідач повідомив позивача про відсутність підстав для виготовлення і видачі довідки про суддівську винагороду з розрахунку прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2023 у розмірі 2684 грн. для обчислення довічного грошового утримання судді у відставці (а.с.15). Правомірність дій відповідача щодо відмови у виготовленні довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці є предметом спору переданого на вирішення суду. Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при ухвалені оскарженого рішення, виходить з наступного. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Частиною 1 статті 135 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» визначено, що суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами. Згідно з ч.2, 4, 5 ст. 135 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» суддівська винагорода виплачується судді з дня зарахування його до штату відповідного суду, якщо інше не встановлено цим Законом. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці. Відповідно до частини третьої статті 135 Закону № 1402-VIII (яка згідно з Рішенням Конституційного Суду № 4-р/2020 від 11.03.2020 діє в редакції Закону № 1774-VIII) базовий розмір посадового окладу судді становить: 1) судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; 2) судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; 3) судді Верховного Суду - 75 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. Розмір посадового окладу судді, який є складовим елементом суддівської винагороди, на пряму залежить від прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За визначенням, що міститься у ст. 1 Закону України «Про прожитковий мінімум» від 15.07.1999 №966-XIV (далі - Закон № 966-XIV) прожитковий мінімум - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров`я набору продуктів харчування (далі - набір продуктів харчування), а також мінімального набору непродовольчих товарів (далі - набір непродовольчих товарів) та мінімального набору послуг (далі - набір послуг), необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості. Прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років; дітей віком від 6 до 18 років; працездатних осіб; осіб, які втратили працездатність. Отже, у змісті ст. 1 Закону № 966-XIV закріплено вичерпний перелік основних соціальних і демографічних груп населення відносно яких визначається прожитковий мінімум. Статтею 4 Закону №966-XIV передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження. Виходячи з аналізу вищезазначених положень, Законом №966-XIV не визначено такого виду прожиткового мінімуму, як «прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді». Також, судді не віднесені до соціальної демографічної групи населення стосовно яких прожитковий мінімум повинен встановлюватися окремо. При цьому, приписами Законів України «Про Державний бюджет» був введений новий вид прожиткового мінімуму, як «прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді», розмір якого становить 2102 грн. В той же час, зміни до Закону №1402-VIII та Закону № 966-XIV щодо визначення прожиткового мінімуму чи розширення переліку видів такого не вносилися, відтак, колегія суддів вважає, що законних підстав для застосування прожиткового мінімуму 2021 грн, з метою визначення суддівської винагороди, немає. Аналогічну правову позицію у подібних правовідносинах висловив Верховний Суд у постановах від 22.06.2023 по справі № 400/4904/21, від 12.07.2023 у справі № 140/5481/22, від 21.09.2023 у справі №380/25627/21. Частиною 4 статті 142 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» визначено, що у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання. Зважаючи на те, що розрахунок суддівської винагороди має бути здійсненим виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, що свідчить про зміну розміру суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, суд апеляційної інстанції вважає, що ці обставини є підставою для перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання та як наслідок для видачі позивачу оновленої довідки. На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи об`єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Керуючись: пунктом 1 частини 1 статті 315, статтями 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації України у Кіровоградській області - залишити без задоволення, а рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2024 року у справі №340/4931/24 без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Повне судове рішення складено 21 січня 2025 року. Головуючий - суддя В.Є. Чередниченко суддя С.М. Іванов суддя С.В. Сафронова