Постанова 4851 № 440/6858/23

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 січня 2025 р. Справа № 440/6858/23 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Любчич Л.В., Суддів: Присяжнюк О.В. , Спаскіна О.А. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 04.10.2023, головуючий суддя І інстанції: А.О. Чеснокова, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, повний текст складено 04.10.23 по справі № 440/6858/23 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( далі позивач, ФОП ОСОБА_1 ) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Полтавській області (далі відповідач, ГУ ДПС в Полтавській області, апелянт) в якій просить: визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо приведення у відповідність до актуального стану інтегрованої картки позивача щодо відображення показників розрахунків платника з ЄСВ; зобов`язати відповідача здійснити коригування відомостей інтегрованої картки позивача шляхом виключення відомостей про наявність заборгованості з ЄСВ. 04.10.2023 рішенням Полтавського окружного адміністративного суду частково задоволено позов. Визнано протиправною бездіяльність ГУ ДПС у Полтавській області щодо приведення у відповідність до актуального стану інтегрованої картки ФОП ОСОБА_1 щодо відображення показників розрахунків платника з ЄСВ в частині відображення заборгованості в розмірі 6295,30 грн, визначеної вимогою від 11 листопада 2020 року № Ф-17912-13. Зобов`язано ГУ ДПС у Полтавській області здійснити коригування відомостей інтегрованої картки платника податків ФОП ОСОБА_1 шляхом виключення відомостей про наявність заборгованості з ЄСВ у розмірі 6295,30 грн. Відповідач, не погоджуючись з судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просив скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову. Зазначив, що скасування вимоги податкового органу про сплату боргу в порядку адміністративного оскарження , не визначає обов`язку здійснення коригування відомостей в інтегрованій картці платника податку, в тому числі шляхом виключення з обліку відповідних сум податків та зборів. Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Відповідно до положень ч.1 ст. 308 , п.3 ч.1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України ( далі КАС України) розгляд справи проведено в порядку письмового провадження за наявними у ній доказами та в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Колегія суддів вислухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які відповідач посилається в апеляційній скарзі, прийшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлені наступні обставини, які не оспорені сторонами. Фахівцями ГУ ДПС в Полтавській області на ім`я позивача винесено вимогу від 11 листопада 2020 року № Ф-17912-13, якою визначено заборгованість з ЄСВ за 2018-2019 роки в розмірі 19760,74 грн. За результатами адміністративного оскарження вимоги від 11 листопада 2020 року № Ф-17912-13 вищий контролюючий орган рішенням № 875/6/99-00-06-02-01-06 від 15 січня 2021 року скасував вимогу від 11 листопада 2020 року № Ф-17912-13, якою визначено заборгованість з ЄСВ за 2018-2019 роки в розмірі 19760,74 грн. Зазначена вимога на суму 19760,74 грн включає заборгованість з ЄСВ, що визначена скасованою судом вимогою № Ф-5041-50 від 20 лютого 2020 року на суму 13465,44 грн (за період 4 квартал 2018 року та 2019 рік, судове рішення по справі № 440/1513/20), а також заборгованість з ЄСВ в розмірі 6295,30 грн (1 - 3 квартали 2020 року). Відповідно до Рішення про коригування облікових показників інтегрованої картки платника від 14 лютого 2023 року № 86 в ІК платника (71040000) зменшено нарахування єдиного внеску за 4 квартал 2018 року та за 2019 рік в сумі 13465,44 грн. На дату розгляду справи судом ІКП позивача містить відомості про наявність заборгованості з ЄСВ за І-ІІІ квартал 2020 року в розмірі 6295,30 грн, за 4 квартал 2020 року в розмірі 3300,00 грн та за 2022 рік у розмірі 13002,00 грн. 10.02.2023 позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій вимагав привести у відповідність до фактичних обставин відомості його інтегрованої картки платника шляхом виключення інформації про наявність заборгованості з ЄСВ. 20.02.2023 листом контролюючий орган відмовив у задоволенні вищевказаної заяви. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Податковий кодекс України (далі ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику /пункт 1.1 статті 1 ПК України/. Механізм ведення обліку сплати податків встановлено Порядком «Про затвердження Порядку ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», затвердженим Наказом Міністерства фінансів України № 5 від 12 січня 2021 року (далі - Порядок № 5). Відповідно до положень розділу ІІ Порядку № 5, з метою обліку нарахованих і сплачених, повернутих та відшкодованих сум платежів територіальними органами ДПС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які мають сплачуватися такими платниками на рахунки, відкриті в розрізі адміністративно-територіальних одиниць. ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та фондами загальнообов`язкового державного соціального і пенсійного страхування за відповідним видом платежу та відповідною адміністративно-територіальною одиницею. Під час проведення облікової операції в ІКП зазначається дата запису операції, зміст операції та/або документ, на підставі якого здійснюється запис. Спеціальне кодування всіх операцій, що використовуються для відображення в ІКП облікових показників, забезпечує автоматизоване ведення ІКП. Усі вартісні облікові операції та облікові показники в ІКП проводяться у гривнях з двома десятковими знаками. Облік платежів ведеться в ІКП окремими обліковими операціями в хронологічному порядку. При цьому кожна операція фіксується в окремому рядку із зазначенням виду операції та дати її проведення. Інформаційна система після відображення облікової операції забезпечує автоматичне проведення в ІКП розрахункових операцій. Облікові показники, які відображаються в ІКП, залежать від форми обліку, яка передбачена умовами адміністрування відповідного платежу, що відкриваються для юридичних та фізичних осіб (далі - Перелік форм ІКП). Для організації оперативного обліку кожній ІКП присвоюється код, який її ідентифікує в інформаційній системі та не може бути присвоєний іншій ІКП. Постійними реквізитами ІКП є: податковий номер або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний територіальний орган ДПС і мають відмітку у паспорті) (далі - податковий номер); найменування - для юридичної особи або прізвище, ім`я, по батькові (за наявності) - для фізичної особи; код виду бюджету; код класифікації доходів бюджету/технологічний код класифікації єдиного внеску; дата відкриття ІКП; дата закриття ІКП; код територіального органу ДПС, в якому відкрита ІКП. Змінними реквізитами ІКП є: дата здійснення облікової операції; код облікової операції; сума за обліковою операцією. Під час відкриття, ведення, передачі, закриття ІКП використовується інформація про платників з реєстраційних даних. Податковому органу, в якому перебуває платник за основним місцем обліку, надається доступ до ІКП, відкритих за основним місцем обліку, для внесення відповідної інформації, а за неосновним місцем обліку - в режимі перегляду. Податковому органу, в якому перебуває платник за неосновним місцем обліку, надається доступ до ІКП, відкритих за неосновним місцем обліку, для внесення відповідної інформації. Відповідно до пункту 4 розділу V Порядку № 5 працівники підрозділів адміністративного/судового оскарження податкового органу, до компетенції яких належать розгляд скарг під час проведення процедури адміністративного оскарження або супроводження справ у судах, під час проведення процедури судового оскарження прийнятих податкових повідомлень-рішень/рішень/вимог та/або рішень щодо єдиного внеску, в установленому порядку відповідно до вимог регламентів використання відповідних інформаційних систем вносять дані до інформаційних систем, які забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскарження, у день отримання чи складання відповідних документів або отримання інформації з подальшим збереженням даних та встановленням зв`язків записів зазначених інформаційних систем із записами підсистеми, що відображає результати контрольно-перевірочної роботи. Відображенню в інформаційній системі підлягають матеріали, які зареєстровані в інформаційних системах, що забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскарження, та мають безпосередній зв`язок з матеріалами, внесеними до підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи в ході виконання її функцій. Такими матеріалами є: скарга (заява) платника податків; рішення про результати розгляду скарги (заяви); ухвала суду про відкриття провадження; рішення суду, прийняте по суті. Залежно від інформації, яка завантажена в інформаційну систему з інформаційних систем, які забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскарження, в підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, одночасно змінюється статус податкових повідомлень-рішень/рішень/вимог та/або рішень щодо єдиного внеску та в ІКП відображається така інформація щодо оскарження донарахованих сум та прийнятих рішень відповідними органами, зокрема, інформація з рішення суду, прийнятого по суті. Статус податкових повідомлень-рішень/рішень/вимог та/або рішень щодо єдиного внеску змінюється відповідно до суті рішення (постанови) ("Скасовується в судовому порядку"/"Вручено, судовий розгляд"). У підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, статус податкових повідомлень-рішень/рішень/вимог та рішень щодо єдиного внеску змінюється на "Скасовується в судовому порядку"/"Вручено, судовий розгляд". У разі якщо за результатами судового оскарження донарахована/зменшена сума з урахуванням її складових (платіж, санкція, пеня) у повному обсязі скасовується (статус податкових повідомлень-рішень/рішень/вимог та/або рішень щодо єдиного внеску в підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, змінюється на "Скасовується в судовому порядку"), то в ІКП відображення облікових показників (операцій) щодо донарахування/зменшення суми не проводиться. Інформація, внесена та збережена працівниками підрозділів адміністративного/судового оскарження до інформаційної системи податкових органів, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження, та інформаційної системи податкових органів, яка забезпечує відображення результатів адміністративного оскарження, щоденно автоматично відображається в реєстрі "Апеляційне та судове оскарження" підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи. Працівники підрозділів, які проводять контрольно-перевірочні заходи, щоденно опрацьовують інформацію, завантажену в підсистему, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи з інформаційних систем, які забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскаржень.. Колегія суддів зазначає, що аналіз наведених положень свідчить про те, що відображення контролюючим органом в інтегрованій картці платника податків відомостей щодо наявності у позивача заборгованості з ЄСВ в розмірі 19760,74 грн, визначеної вимогою від 11 листопада 2020 року № Ф-17912-13, якою нараховано заборгованість з ЄСВ за 2018-2019 роки, створює певні наслідки для платника податків та наявність у останнього матеріально-правового інтересу, щоб дані інтегрованих карток правильно відображали фактичний стан розрахунків з бюджетом. Відповідно, у разі скасування вимоги про сплату податкового боргу, контролюючий орган повинен вчинити дії щодо відображення/коригування у особовій картці позивача актуального стану зобов`язань перед бюджетом. Подібна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 26 лютого 2019 року (справа № 805/4374/15-а), від 20 грудня 2023 року (справа № 813/2689/17) У справі, що розглядається, судом встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами факт відсутності у позивача непогашених зобов`язань з ЄСВ у розмірі 19760,74 грн, визначеної вимогою від 11 листопада 2020 року № Ф-17912-13, яка включає заборгованість з ЄСВ за 2018-2019 роки та 1-3 квартали 2020 року (Рішення ДПС України від 15 січня 2021 року № 875/6/99-00-06-02-01-06). За викладених обставин колегія суддів зазначає, що у контролюючого органу відсутні передбачені чинним податковим законодавством підстави для відмови позивачу у внесенні відповідних коригувань до ІКП. При цьому матеріалами справи підтверджено, що визначена вимогою № Ф-5041-50 від 20 лютого 2020 року сума 13465,44 грн відкоригована контролюючим органом та станом на дату розгляду справи судом не відображається у складі заборгованості позивача в ІКП. Відтак, колегія суддів зазначає, що в ІКП підлягає коригуванню включена до вимоги від 11 листопада 2020 року № Ф-17912-13 різниця між сумою заборгованості, що визначена скасованою судом вимогою від 11 листопада 2020 року № Ф-17912-13, та сумою заборгованості, визначеною скасованою ДПС України вимогою № Ф-5041-50 від 20 лютого 2020 року, тобто 6295,30 грн (19760,74 грн - 13465,44 грн), що охоплює період 1 - 3 квартали 2020 року. Долученими до матеріалів справи документами підтверджено, що ІКП позивача крім заборгованості, якій оцінка надавалась вище, містить відомості про наявність заборгованості зі сплати ЄСВ за 4 квартал 2020 року (3300,00 грн) та 2022 рік (13002,00 грн). Колегія суддів також зазначає, що правомірність обліку в ІКП заборгованості позивача зі сплати ЄСВ за 4 квартал 2020 року (3300,00 грн) та 2022 рік (13002,00 грн) не є предметом дослідження у цій справі, оскільки вона не включена до вимоги від 11 листопада 2020 року № Ф-17912-13 та не оскаржувалася в судовому порядку. Так, за період 2020 року позивачем до контролюючого органу не надавалась податкова звітність, а саме Додаток 5 "Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску" та Таблиця 1 "Нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальні страхування", а тому нарахування єдиного внеску відображалися в ІК платника в автоматичному режимі. Загальна сума нарахувань за 2020 рік складає 9595, 30 грн (в тому числі за І-ІІІ кв. 2020 року - 6295,30 грн, за ІV кв. 2020 року - 3300,00 грн). 19 січня 2023 року платником подана Податкова декларація платника єдиного подати фізичної особи - підприємця та Додаток, 1 "Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску" за звітний 2022 рік, в якому відображено нарахування ЄСВ в сумі 13002,00 грн (за березень-квітень, червень-грудень 2022 року). Відтак нарахування ЄСВ за ІV кв. 2020 року та 2022 рік відображено в ІКП позивача та ним не оскаржувалось. Доводи апеляційної скарги щодо відсутності обов`язку здійснити коригування відомостей в ІК ОСОБА_1 шляхом виключення з обліку сум єдиного внеску колегія суддів вважає необґрунтованими з вище зазначених підстав. Ухвалюючи дане судове рішення колегія суддів керується ст.322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення Серявін та інші проти України) та Висновком № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень. Згідно рішення Європейського суду з прав людини по справі Серявін та інші проти України(п.58) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Враховуючи вище зазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по даній справі, колегія суддів дійшла до висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи апелянта, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення. Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується із судом першої інстанції, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено правомірності вчиненої бездіяльності в частині непроведення коригування показників інтегрованої картки позивача щодо відображення показників розрахунків платника з ЄСВ Відповідно до ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області - залишити без задоволення. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 4 жовтня 2023 року по справі № 440/6858/23 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя Л.В. Любчич Судді О.В. Присяжнюк О.А. Спаскін