Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 440/6509/22

Головуючий І інстанції: С.С. Бойко ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 червня 2023 р. Справа № 440/6509/22 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді Ральченка І.М., Суддів: Катунова В.В. , Чалого І.С. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19.12.2022 по справі № 440/6509/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом, в якому просив: - визнати незаконною бездіяльність Головного управління ДПС у Полтавській області, яка полягає у невиключенні з електронного кабінету та інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 заборгованості по єдиному внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в сумі 24447,45 грн. - зобов`язати Головне управління ДПС у Полтавській області виключити з електронного кабінету та інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 заборгованість по єдиному внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в сумі 24447,45 грн. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 19.12.2022 задоволено частково позов. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області щодо внесення відомостей до інтегрованої картки з єдиного соціального внеску ОСОБА_1 . Зобов`язано Головне управління Державної податкової служби у Полтавській області внести зміни до інтегрованої картки ОСОБА_1 шляхом виключення інформації про наявність заборгованості, визначених вимогами від 16 травня 2019 року №Ф-29023-16/3367У у розмірі 13645,72 грн та від 11 лютого 2020 року №Ф-29023-16/772У у розмірі 8262,54 грн. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Головне управління ДПС у Полтавській області (далі - відповідач), не погодившись із прийнятим рішенням, подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати рішення суду першої інстанції з підстав порушення судом норм матеріального та процесуального права та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає про не врахування судом першої інстанції, що коригування даних проводиться лише на підставі перевірки, яка в даному випадку не проводилася. Також апелянт вказує на порушення судом норм процесуального права: ст.ст. 6, 9 , 72, 90, 242 КАС України. Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України) справа розглядається в межах доводів та вимог апеляційної скарги. На підставі положень ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судовим розглядом встановлено, 16.05.2019 Головним управлінням ДПС у Полтавській області сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-29023-16/3367У з єдиного внеску у розмірі 21281,77 грн. 11.02.2020 Головним управлінням ДПС у Полтавській області сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-29023-16/772У з єдиного внеску у розмірі 29544,31 грн. Зазначені вимоги були оскаржені ОСОБА_1 в судовому порядку. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 19.03.2021 у справі №440/33/21, зокрема, визнано протиправною та скасовано вимогу Головного управління ДПС у Полтавській області від 16.05.2019 №Ф-29023-16/3367У в частині нарахування боргу (недоїмки) з єдиного внеску у розмірі 13645,72 грн. Визнано протиправною та скасовано вимогу Головного управління ДПС у Полтавській області від 11.02.2020 №Ф-29023-16/772У про сплату боргу (недоїмки) у розмірі 8262,54 грн. 04.06.2022 року позивач звернувся до Головного управління ДПС у Полтавській області із заявою, в якій просив повідомити на підставі чого і в якій сумі за ним рахується заборгованість з ЄСВ. За результатами розгляду заяви відповідач повідомив, що згідно інформаційних систем ДПС України ОСОБА_1 значився на податковому обліку в ГУ ДПС у Полтавській області, Глобинська ДПІ як фізична особа-підприємець з 04.11.2002. В період з 01.01.2012 по 31.03.2016 платник перебував на спрощеній системі оподаткування. 03.03.2020 платник податків прийняв рішення про припинення підприємницької діяльності. Станом на 29.06.2022 згідно інтегрованої картки платника по єдиному внеску, рахується заборгованість, яка виникла за рахунок щоквартальних нарахувань в сумі 24 447,45 грн та яка підлягає сплаті. Позивач, вважаючи незаконною бездіяльність відповідача щодо невиключення з електронного кабінету та інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 заборгованості, звернувся до суду з даним позовом. Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що інформаційні бази даних податкового органу не можуть містити інформацію про податкові зобов`язання платника податків у тому числі і по сплаті єдиного внеску без наявності у особи обов`язку щодо його сплати. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно п. 63.1 ст. 63 Податкового кодексу України (далі ПК України) облік платників податків ведеться з метою створення умов для здійснення контролюючими органами контролю за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплати податків, нарахованих фінансових санкцій, дотримання податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Відповідно до п. 63.12 ст. 63 ПК України інформація, що збирається, використовується та формується контролюючими органами у зв`язку з обліком платників податків, вноситься до інформаційних баз даних. Правила ведення в податкових органах оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування визначені Порядком ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 року №

5. Згідно пункту 2 розділу І Порядку № 5 інтегрована картка платника (далі - ІКП) - форма оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску (далі - платежі), що ведеться за кожним видом платежу. Відповідно до пункту 1 глави 1 розділу ІІ Порядку №5 з метою обліку нарахованих і сплачених, повернутих та відшкодованих сум платежів територіальними органами ДПС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які мають сплачуватися такими платниками на рахунки, відкриті в розрізі адміністративно-територіальних одиниць. ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та фондами загальнообов`язкового державного соціального і пенсійного страхування за відповідним видом платежу та відповідною адміністративно-територіальною одиницею. Під час проведення облікової операції в ІКП зазначається дата запису операції, зміст операції та/або документ, на підставі якого здійснюється запис. Облік платежів ведеться в ІКП окремими обліковими операціями в хронологічному порядку. При цьому кожна операція фіксується в окремому рядку із зазначенням виду операції та дати її проведення. Інформаційна система після відображення облікової операції забезпечує автоматичне проведення в ІКП розрахункових операцій. Згідно з п.4-5 розділу І Порядку № 5 відображення/занесення первинних показників у підсистемах інформаційної системи здійснюється працівниками структурних підрозділів територіальних органів ДПС за напрямами роботи. Моніторинг повноти та своєчасності внесення первинних показників у підсистеми інформаційної системи забезпечується керівниками структурних підрозділів територіального органу ДПС за напрямами роботи. Загальний контроль за достовірністю відображення в ІКП облікових показників забезпечується підрозділом, що здійснює облік платежів. Аналіз положень вказаного Порядку № 5 свідчить про те, що оскільки облік нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску відображається в інтегрованій картці платника, то матеріально-правовий інтерес платника податків полягає в тому, щоб дані інтегрованих карток правильно відображали фактичний стан розрахунків з бюджетом, реальну структуру податкових вигод та податкових зобов`язань платника податків. У разі визнання вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску протиправною з огляду на відсутність у суб`єкта господарювання податкового боргу, вимога про здійснення коригування відомостей в ІКП є також обґрунтованою, оскільки дані ІКП повинні відображати його дійсний стан розрахунків з бюджетом. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у подібних правовідносинах у постановах від 19.02.2019 у справі №825/999/17, від 26.02.2019 у справі №805/4374/15-а, від 25.03.2020 у справі № 826/9288/18, від 10.04.2020 у справі №813/1760/18; від 01.07.2020 у справі №640/8980/19; від 17.06.2021 у справі №520/7599/19. Разом з тим, незважаючи на скасування вимог про сплату боргу (недоїмки) від 16.05.2019 №Ф-29023-16/3367У в частині нарахування боргу (недоїмки) з єдиного внеску у розмірі 13645,72 грн, та від 11.02.2020 №Ф-29023-16/772У про сплату боргу (недоїмки) у розмірі 8262,54 грн., відповідач продовжує обліковувати в інтегрованій картці платника податків вищенаведену заборгованість позивача зі сплати єдиного внеску, який був визначений відповідними податковими вимогами, що свідчить про неправильне відображення стану розрахунків позивача з бюджетом. Зважаючи на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що відображення належного розміру податкових зобов`язань в ІКП є обов`язком контролюючого органу для ведення оперативного обліку податків і зборів та достовірності показників стану розрахунків платників за цими податками та зборами, що свідчить про обґрунтованість позовних вимог та наявності підстав для їх задоволення. Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав вважати, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Доводи апелянта про порушення судом першої інстанції норм процесуального права колегія суддів не приймає до уваги, оскільки з цього приводу апеляційна скарга не містить жодних обґрунтувань. У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області - залишити без задоволення. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19.12.2022 по справі № 440/6509/22 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя І.М. Ральченко Судді В.В. Катунов І.С. Чалий