Постанова 4801 № 143/691/22

Справа № 143/691/22 Провадження № 22-ц/801/281/2025 Категорія: 45 Головуючий у суді 1-ї інстанції Сич С. М. Доповідач:Войтко Ю. Б. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 січня 2025 рокуСправа № 143/691/22м. Вінниця Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з цивільних справ: головуючого (судді-доповідача): Войтка Ю. Б., суддів Матківської М. В., Сопруна В. В., з участю секретаря судового засідання: Кахно О. А., розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду № 2 апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Борусевич Сергій Йосипович на ухвалу Погребищенського районного суду Вінницької області від 28 листопада 2024 року, ухвалену під головуванням судді Сича С. М. в залі суду в м. Погребище, дата складення повного тексту ухвали невідома, в цивільній справі № 143/691/22 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди, завданої суспільно небезпечним діянням, встановив: Короткий зміст вимог У серпні 2022 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди, завданої суспільно небезпечним діянням в сумі 700000 грн. 27.11.2024 під час розгляду справи представник позивача ОСОБА_2 - адвокат Покоєвич А. О. подав заяву про забезпечення позову, в якій просив вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на рухоме та нерухоме майно, в тому числі грошові кошти, що знаходяться на рахунках в банківських установах, в межах вартості майна на суму 2300000,00 грн., що належать відповідачці ОСОБА_1 . Заява мотивована тим, що згідно проведеної судової психологічної експертизи розмір грошової компенсації за завдані моральні страждання малолітньому ОСОБА_3 може становити 288 мінімальних заробітних плат, тобто близько 2300000 (два мільйони триста тисяч) грн. 00 коп. Вказує, що на даний час відповідачка намагається продати нерухоме майно, в якому вона зареєстрована та проживає, а саме квартиру АДРЕСА_1 , що підтверджується відповідною інформацією із сайту оголошень на ринку нерухомості. Такі дії відповідачки дають підстави для висновку, що ОСОБА_1 може відчужити належну їй квартиру на користь інших осіб для ухилення від виконання рішення суду, що, в свою чергу, ускладнить або навіть зробить неможливим виконання рішення суду. Водночас наголошує на тому, що враховуючи недобросовісну поведінку відповідачки, також існує загроза, що остання проводить аналогічні дії щодо приховування рухомого майна, в тому числі грошових коштів. Ураховуючи розмір позовних вимог та з метою охорони матеріально правових вимог позивачки проти несумлінних дій відповідачки, вважає, що є необхідність у вжитті заходів забезпечення позову, що гарантуватиме реальне виконання прийнятого судом рішення у запропонований ним спосіб. Вказані обставини стали підставою для звернення з даною заявою до суду. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Ухвалою Погребищенського районного суду Вінницької області від 28 листопада 2024 року заяву про забезпечення позову задоволено частково. Вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться на всіх рахунках в банківських установах, рухоме та нерухоме майно, що належать відповідачці ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає в квартирі АДРЕСА_1 , в межах ціни позову, що становить 700000 (сімсот тисяч) грн. 00 коп. Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що ураховуючи принципи співмірності запропонованих заходів забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами та диспозитивності цивільного судочинства, суд вважає, що накласти арешт необхідно на грошові кошти та майно в межах ціни позову, що становить 700000 (сімсот тисяч) грн. 00 коп., а не в розмірі визначеної у висновку експерта можливої компенсації завданої малолітньому ОСОБА_3 моральної шкоди в сумі 2300000 (два мільйони триста тисяч) грн. 00 коп. Також суд констатує, що накладення арешту на грошові кошти та майно відповідача без конкретизації його виду, вартості та ідентифікуючих ознак у межах ціни позову є належним способом забезпечення заявлених позивачем майнових вимог. Відмовлено в задоволенні решти вимог заяви. Короткий зміст вимог апеляційної скарги У грудні 2024 року адвокат Борусевич С. Й., який діє в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції в частині накладення арешту на грошові кошти ОСОБА_1 , що знаходяться на рахунках в банківських установах в АТ КБ «ПриватБанк» (заробітні виплати) та АТ «Державний ощадний банк України» філія Вінницьке обласне управління АТ «Ощадбанк» (рахунок для виплати субсидії) та ухвалити в цій частині нову постанову, якою відмовити в задоволені заяви про забезпечення позову в цій частині. Рух справи в суді апеляційної інстанції Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Вінницького апеляційного суду від 12 грудня 2024 року для розгляду цієї справи визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Войтко Ю. Б., судді: Матківська М. В., Сопрун В. В. Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 30 грудня 2024 року відкрито апеляційне провадження у справі, надано учасникам справи строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та витребувано матеріали цивільної справи з місцевого суду. Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 08 січня 2025 року справу призначено до апеляційного розгляду на 21 січня 2025 року о 12:00 год з повідомленням сторін. Аргументи учасників справи Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції задовольняючи заяву не дотримався розумного балансу між необхідністю забезпечити можливе майбутнє виконання судового рішення та забезпечення мінімальних вимог для існування людини, адже накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться на всіх рахунках в банківських установах (в тому числі на рахунок для виплати субсидій та картковий рахунок на який виплачується заробітна плата), в межах ціни позову, що становить 700 00,00 грн, поставить відповідача у скрутне матеріальне становище та позбавить її засобів для існування. Місцевий суд не взяв до уваги, що накладення арешту на усі рахунки фактично позбавить відповідача отримувати хоч якісь доходи необхідні для трудової діяльності та покриття витрат необхідних для існування людини. Звертає увагу, що забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти на карткових рахунках не є співмірними із заявленими позивачем вимогами, та не призведе до фактичного виконання рішення суду в разі задоволення позову. Доводи особи, яка подала відзив апеляційну скаргу Сторони не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не направили, що за положеннями ч. 3 ст. 360 ЦПК України не перешкоджає перегляду ухвали суду першої інстанції. Позиція учасників справи у судовому засіданні ОСОБА_1 та її представник адвокат Борусевич С. Й. у судовому засіданні підтримали доводи апеляційної скарги, просять її задовольнити. Адвокат Борусевич С. Й. суду пояснив, що вони з відповідачем не заперечують проти накладення арешту на інше майно, проте в оскаржуваній частині просять зняти арешт, оскільки відповідач з дитиною залишилися без засобів до існування. При звернені до виконавчої служби їм повідомили, що відповідно до ч. 4 ст. 150 ЦПК, з урахуванням категорії даної справи, арешт накладається на всі рахунки без виключення. Зауважив, що при виконанні рішення суду хоча б залишається не менше 50 % заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, а без заробітної плати і можливості сплатити комунальні платежі відповідач з дитиною, 2008 року народження, опиняться на вулиці. ОСОБА_2 та її представник адвокат Покоєвич А. О. повідомлялися судом про день, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилися, причини неявки не повідомили. Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка у судове засідання сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про день, час та місце розгляду справи не перешкоджає розгляду справи. Позиція суду апеляційної інстанції Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення учасників судового провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в частині накладення арешту на грошові кошти ОСОБА_1 , що знаходяться на рахунках в банківських установах в АТ КБ «ПриватБанк» (заробітні виплати) та АТ «Державний ощадний банк України» філія Вінницьке обласне управління АТ «Ощадбанк» (рахунок для виплати субсидії), суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, з огляду на наступне. Ухвала суду оскаржується в частині накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться на рахунках в банківських установах в АТ КБ «ПриватБанк» та АТ «Державний ощадний банк України» філія Вінницьке обласне управління АТ «Ощадбанк», в іншій частині ухвала суду першої інстанції не оскаржується, а тому відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України апеляційним судом не переглядається. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відповідно до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Критерії оцінки правомірності оскаржуваного судового рішення визначені в статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Указаним вимогам ухвала суду першої інстанції не відповідає. Мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції, та застосовані норми права Згідно з частинами першою, третьою статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності. Суд першої інстанції свій висновок мотивував тим, що метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача у разі існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання рішення суду, якщо воно буде прийнято на користь позивача, які мають бути співмірними з негативними наслідками, що можуть настати від вжиття цих заходів, а також конкретні обставини зазначеної справи, а тому що накладення арешту на кошти відповідачки, що знаходяться на рахунках у банківських установах, а також належне їй рухоме та нерухоме майно є достатнім та ефективним способом забезпечення позову. Колегія суддів не може в повній мірі погодитись з таким висновком суду. Відповідно до вимог ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Відповідно до вимог ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову. Отже, забезпечення позову - це вжиття судом, в провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом про присудження реальне виконання позитивно прийнятого рішення. Такий інститут цивільно-процесуального законодавства передбачений з метою попередження несумлінних дій відповідача, який може, наприклад, сховати або продати майно, тобто з метою усунення утруднення або неможливості виконання рішення. Згідно ч. 1 ст. 151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову, захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності. У пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді справ про забезпечення позову» роз`яснено судам, що при розгляді заяви про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконанню чи утрудненню виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовних вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб, чи учасників процесу (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 березня 2019 року у справі № 824/239/2018). Зі змісту поданої позовної заяви слідує, що між сторонами справи виник спір щодо стягнення моральної шкоди завданої суспільно небезпечним діянням. Як вбачається із матеріалів справи, суд забезпечив позов шляхом накладення арешту серед іншого на всі рахунки в банківських установах, які належать відповідачу у межах ціни позову 700000, 00 грн. 06.12.2024 постановою державного виконавця відкрито виконавче провадження з виконання ухвали суду першої інстанції та вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти ОСОБА_1 , що знаходяться на всіх рахунках в банківських установах. У ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Арештовані кошти слід обмежувати розміром суми позову та можливих судових витрат. Накладення судом арешту на рахунки боржника чинним законодавством не передбачене, але суд вправі накласти арешт на кошти, які обліковуються на рахунках у банківських або в інших кредитно-фінансових установах, у межах розміру сум позовних вимог та можливих судових витрат. Відомості про наявність рахунків, їх номери та назви відповідних установ, в яких вони відкриті, надаються суду заявником. Вказане вище узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 25 вересня 2019 року (справа № 320/3560/18, провадження № 61-5051св19). Без зазначення конкретних рахунків відповідача, арешт рахунків може зашкодити істотним чином правам та охоронюваним законом інтересів відповідача та не забезпечить збалансованості інтересів сторін. Не допускається забезпечення позову шляхом накладення арешту на заробітну плату, пенсію та стипендію, допомогу по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню, яка виплачується у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю (включаючи догляд за хворою дитиною), вагітністю та пологами, по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, на допомогу, яка виплачується касами взаємодопомоги, благодійними організаціями, а також на вихідну допомогу, допомогу по безробіттю, на кошти, що знаходяться на кореспондентських рахунках банку, на майно (активи) або грошові кошти неплатоспроможного банку, банку, щодо якого прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених ст. 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність» (крім ліквідації банку за рішенням його власників), а також на майно (активи) або грошові кошти Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Ця вимога не поширюється на позови про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, про відшкодування збитків, заподіяних кримінальним правопорушенням (ч. 4 ст. 150 ЦПК України). Відповідно до частини третьої статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Звертаючись із апеляційною скаргою в частині накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться на карткових рахунках в банківських установах, відповідачка посилалася на те, що рахунок відкритий в АТ КБ «ПриватБанк» призначений для виплати заробітної плати та рахунок в АТ «Державний ощадний банк України» філія Вінницьке обласне управління АТ «Ощадбанк» призначений для виплати субсидії, про що надала належні докази. Так, відповідно до довідки АТ КБ «ПриватБанк» від 09 грудня 2024 року ОСОБА_1 має картку на яку отримує зарплатні виплати, також згідно довідки АТ «Державний ощадний банк України» 09 грудня 2024 року має відкритий рахунок для виплат субсидії. Отже, наведене свідчить про те, що у вказаних банківських установах відповідач має відкритими два рахунки: для зарахування заробітної плати та для зарахування житлових субсидій, це особливий вид соціальної виплати, захищений законом. За загальним правилом, ці кошти не можуть використовуватися для погашення боргів чи стягнень. Тому, накладення арешту на ці рахунки в рамках виконавчого провадження є неправомірним. Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом (ст. 43 Конституції України). Відповідно до ст. 94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно - ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується. Відтак, застосовані судом заходи забезпечення позову поставить відповідача та її дитину у скрутне матеріальне становище та позбавить її отримувати доходи необхідні для трудової діяльності та покриття витрат необхідних для існування людини. Наведені в апеляційній скарзі доводи є суттєвими та дають підстави вважати, що суд першої інстанції не дотримався розумного балансу між необхідністю забезпечити можливе майбутнє виконання судового рішення й забезпечення мінімальних вимог для існування людини. З урахуванням наведених обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що накладення арешту на грошові кошти відповідача на вказаних рахунках порушує справедливий баланс співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, а відтак ухвалу суду першої інстанції в частині накладення арешту на грошові кошти ОСОБА_1 , що знаходяться на всіх рахунках в банківських установах слід змінити, знявши арешт з грошових коштів, що знаходяться на рахунках в банківських установах в АТ КБ «ПриватБанк» - рахунок заробітної плати, та АТ «Державний ощадний банк України» філія Вінницьке обласне управління АТ «Ощадбанк» - рахунок для виплати субсидії. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги Відповідно до пункту 2 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Згідно зі статтею 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи. За таких обставин апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвалу суду першої інстанції змінити в частині накладення арешту на грошові кошти ОСОБА_1 , що знаходяться на всіх рахунках в банківських установах. В решті ухвалу суду залишити без змін. На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 369, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд, постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Борусевич Сергій Йосипович - задовольнити. Ухвалу Погребищенського районного суду Вінницької області від 28 листопада 2024 року в частині накладення арешту на грошові кошти ОСОБА_1 , що знаходяться на всіх рахунках в банківських установах змінити, зняти арешт з грошових коштів, що знаходяться на рахунках в банківських установах в АТ КБ «ПриватБанк» (IBAN НОМЕР_1 , рахунок заробітної плати) та АТ «Державний ощадний банк України» філія Вінницьке обласне управління АТ «Ощадбанк» (IBAN НОМЕР_2 , рахунок для виплати субсидії). В решті ухвалу суду залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 22 січня 2025 року. Суддя-доповідач Ю. Б. Войтко Судді: М. В. Матківська В. В. Сопрун