Постанова Дніпровський апеляційний суд № 205/4099/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/381/25 Справа № 205/4099/23 Суддя у 1-й інстанції - Бізяєва Н. О. Суддя у 2-й інстанції - Максюта Ж. І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 січня 2025 року м. Дніпро Дніпровський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах: головуючого судді - Максюти Ж.І. суддів: - Космачевської Т.В., Халаджи О.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у м.Дніпрі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 31 травня 2024 року по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Споживчий кредит до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,- В С Т А Н О В И В: У жовтні 2023 року ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів «Споживчий центр» звернулося до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська із вищезазначеним позовом, за підписом представника - адвоката Солодовнік А.О. (діє на підставі довіреності № 2811/22-01 в якому просить: стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий центр» заборгованість за Кредитним договором № 02.10.2021-100002281 від 02.10.2021 року у розмірі 14840,00 гривень та сплачену суму судового збору у розмірі 2684,00 грн. Свої вимоги обґрунтовує тим, що 02.10.2021 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір (оферти № 02.10.2021-100002281, шляхом підписання Заявки, що є невід`ємною частиною даного Договору. Відповідно до умов Договору та Заявки Позичальнику надано кредит у розмірі 7000,00 грн., що підтверджується чеком про електронний переказ коштів від 02.10.2021 року, строком на 42 дні за процентною ставкою «Економ». Відповідно до Заявки від 02.10.2021 року та чеку про електронний перерахунок від 02.10.2021 року, Кредитодавцем надано Позичальнику кредит у розмірі 7000,00 грн., строком на 42 дні, а ОСОБА_1 02.10.2021 року отримано кредитні кошти у розмірі 7000,00 грн. Отже, TOB «Споживчий центр» свої зобов`язання за Договором виконано в повному обсязі. В свою чергу ОСОБА_1 свої зобов`язання за Договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим, станом на 12.11.2021, утворилась заборгованість у розмірі 14840,00 грн., що складається з заборгованості по тілу кредиту у розмірі 7000,00 грн.. та по процентах 7840,00 грн. чим порушуються права та інтереси ТОВ «Споживчий центр». На підставі вищевикладеного, позивач змушений звернутися до суду із вказаним позовом. Заочним рішенням Ленінського районного суду від 01.08.2023 року позовні вимоги задоволені. Стягнено з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий центр» заборгованість за Кредитним договором № 02.10.2021-100002281 від 02.10.2021 року у розмірі 14840,00 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий центр» судовий збір у розмірі 2684,00 грн. Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 06.11.2023 року заяву ОСОБА_1 задоволено. Заочне рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 01.08.2023 року скасовано, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 31 травня 2024 року позовні вимоги ТОВ «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задоволені. Стягнено з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий центр» заборгованість за Кредитним договором № 02.10.2021-100002281 від 02.10.2021 року у розмірі 14840 грн. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат. Не погодившись із рішенням суду ОСОБА_1 звернувся до суду із апеляційною скаргою, в якій посилаючись на те, що судом порушено норм процесуального та матеріального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ «Споживчий центр». В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що він не отримував від позивача жодних електронних повідомлень та жодних одноразових ідентифікаторів. У матеріалах судової справи відсутні будь-які докази отримання ним чи будь-якою іншою особою жодних електронних повідомлень та жодних одноразових ідентифікаторів. Також, вказує на те, що позивачем не доведено факт укладання з ним Кредитного договору № 02.10.2021-100002281 від 02.10.2021 року Позивачем не доведено факту видачі кредиту та розміру заборгованості загального та по її складовим (які не були погоджені у письмовій формі), а надані позивачем скріни та електронні документи без підписів унеможливлює ідентифікацію їх можливих підписантів, зміст їх не захищений від внесення правок та викривлення, а тому прийняття рішення судом першої інстанції на підставі вказаних скрінів та надання цим додаткам до позову статусу доказів не відповідає нормам статей 77, 78, 79, 95, 100 України, ст. 1055 ЦК України, ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг) та принципу безпосереднього дослідження доказів судом. Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив. Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, а також позовних вимог та підстав позову, що були предметом розгляду в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з наступного. Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Частиною другою статті 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Судом встановлено, що 02.10.2021 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір (оферти) № 02.10.2021-100002281, шляхом підписання Заявки, що є невід`ємною частиною даного Договору (а. с. 7-12). Відповідно до умов Договору та Заявки Позичальнику надано кредит у розмірі 7000, 00 грн., що підтверджується чеком про електронний переказ коштів від 02.10.2021 року, строком на 42 дні за процентною ставкою «Економ». Згідно п. 1.1 Пропозиції укладення кредитного договору (Оферта) за цим Договором Кредитодавець зобов`язується надати Кредит Позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених Договором, а Позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Пунктом 1.2 Пропозиції укладення кредитного договору (Оферта) встановлено, що кредит надається на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника. Відповідно до п. 1.3. Договору протягом 3 робочих днів з дати прийняття пропозиції Позичальником Кредитодавець надає Позичальнику кредит на наступних умовах: сума кредиту встановлюється у Заявці, яка є невід`ємною частиною даної оферти; тип кредиту - фінансовий кредит; строк, на який надається кредит, встановлюється у Заявці, яка є невід`ємною частиною даної оферти; проценти за користування кредитом (проценти) встановлюються у Заявці, яка є невід`ємною частиною даної оферти; графік платежів встановлюється у Заявці, яка є невід`ємною частиною кредитного договору. Кредитодавець надає Позичальнику Кредит на умовах його строковості, платності і поворотності (п. 2.1 Договору). Згідно п. 2.3. Договору надання кредиту здійснюється шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Позичальника. Днем надання Кредиту вважається день списання відповідної суми коштів з рахунку Кредитодавця, а днем погашення Кредиту/сплати платежу день зарахування коштів на поточний рахунок Кредитодавця, що підтверджується випискою з поточного рахунку Кредитодавця. У випадку перерахування коштів Позичальником на поточний рахунок Кредитодавця, Позичальник зобов`язаний забезпечити надходження коштів на останній день строку сплати платежу (п. 2.4 Договору). Відповідно до п. 4.1. Договору Позичальник зобов`язався використати кредит на зазначені в Договорі цілі, що не суперечать чинному законодавству України і забезпечити своєчасне повернення кредиту та процентів за користування шляхом внесення в касу Кредитодавця готівкою або перерахування на рахунок Кредитодавця в такі терміни: а) повернення кредиту, сплату Процентів - до дати, вказаній у Заявці, яка є невід`ємною частиною даної оферти; б) неустойка, яка може бути нарахована Кредитодавцем за несвоєчасне виконання зобов`язань за цим Договором,- негайно, з моменту пред`явлення Кредитодавцем вимоги (усної чи письмової) про нарахування таких санкцій. Відповідно до Заявки від 02.10.2021 року та чеку про електронний переказ коштів від 02.10.2021 року, Кредитодавцем надано Позичальнику кредит у розмірі 7000,00 грн. строком на 42 дні, а ОСОБА_1 02.10.2021 року отримано кредитні кошти у розмірі 7000,00 грн. Відповідно до п. 4.1 Пропозиції Позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти до дати, вказаної у заявці. Згідно з п. 4.5.2 Пропозиції Позичальник повністю розуміє та вважає справедливими щодо себе усі умови договору, свої права та обов`язки за договором, погоджується з ними. Всі повідомлення Позичальника за цим Договором будуть вважатися зробленими належним чином у випадку, якщо вони здійснені у письмовій формі та надіслані рекомендованим листом, кур`єром або вручені особисто за зазначеним в п. 12 цього Договору місцезнаходженням Кредитодавця. Виключенням є Заявка, відповідь Позичальника про прийняття пропозиції (акцепт), які є невід`ємною частиною договору підтвердження укладення кредитного договору, які вчиняються в електронній формі (п. 11.3 Пропозиції). До правовідносин, пов`язаних з укладанням, виконанням, невиконанням цього договору, включаючи правовідносини нарахування та сплати неустойки, застосовується загальний строк позовної давності тривалістю у три роки (п. 11.1 Пропозиції). У Заявці від 02.10.2021 року вказано, що відповідно до умов кредитного договору № 02.10.2021-100002281 від 02.10.2021 року кредитодавець ТОВ «Споживчий кредит» надає позичальнику ОСОБА_1 кредит на наступних умовах: сума кредиту: 7000,00 грн..; первинний період користування кредитом - 14 днів з дня його надання ("первинний період"); черговий період користування кредитом кожні наступні 14 днів з дня закінчення первинного періоду ("черговий період"); період користування ставкою «Економ» період фактичного користування Кредитом, протягом якого застосовується фіксована процентна ставка «Економ», який розпочинається в день, наступний за днем сплати Позичальником повністю всіх Процентів, нарахованих на дату платежу, та закінчується через 14 днів (період «Економ»), строк, на який надається кредит - 56 днів з дня його надання. Ставка «Економ» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 2 % за 1 (один) день користування «Економ». Ставка "Стандарт" - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 3 % за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит, окрім первинного періоду та періоду «Економ». Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. Проценти розраховуються шляхом множення кредиту (залишку кредиту у разі його дострокового частково повернення) на кількість днів користування кредитом/залишком кредиту та на процентну ставку, яка застосовується у відповідному періоді (а.с. 10-11). Вказана Заявка підписана відповідачем ОСОБА_1 за допомогою одноразового ідентифікатора та поставлено підпис за допомогою комп`ютерної миші о 14 год. 52 хв. 35 сек. 02.10.2021 року (а. с. 11). Крім того, матеріали справи містять паспорт споживчого кредиту, який також визначає суму кредиту, спосіб його надання, процентну ставку, вказує на відсутність застережень, який також підписано відповідачкою за допомогою одноразового ідентифікатора та поставлено підпис за допомогою комп`ютерної миші о 14 год. 52 хв. 35 сек. 02.10.2021 року (а. с. 13). Роздруківкою здійснення переказу та карткою субконто підтверджується, що 02.10.2021 року ТОВ «Споживчий центр» надало ОСОБА_1 кошти у сумі 7000,00 грн. згідно з договором № 02.10.2021-100002281 від 02.10.2021 року. Відповідно до вказаної карки субконто сума заборгованості відповідача складає 14840,00 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 7000,00 грн. заборгованість за процентами 7840,00 гривень (а. с. 15-16). Відповідач ні суду першої, ні суду апеляційної інстанцій не надав належних та допустимих доказів, які б спростовували його твердження про не укладення кредитного договору та неотримання ним кредитних коштів. Перевіряючи законність рішення суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне. Підставою позову зазначено невиконання кредитних зобов`язань відповідачем, що пов`язані з отриманням ним кредитних коштів. Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України). Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі - Закон). У статті 3 Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. За змістом частин 3, 4, 6 статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. Відповідно до частини 12 статті 11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Статтею 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Згідно статті 1056 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів. Відповідно до статті 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом. Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (частина перша статті 1048 ЦК України). З огляду на викладені норми права, у позичальника виникає зобов`язання повернути кредитодавцю позику (кредит) в порядку, на умовах та в строк, що передбачені кредитним договором та сплатити проценти за користування кредитними коштами. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України). Згідно з положеннями статті 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Вимогами цивільного процесуального законодавства передбачено, що суд зобов`язаний установити: чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси позивача; у чому полягає таке порушення прав; якими доказами воно підтверджується. Залежно від установленого суд повинен вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні. У свою чергу учасники справи мають передбачені процесуальним законом права і обов`язки. Обов`язок доказування певних обставин лежить на стороні, яка посилається на них як на підставу своїх вимог та заперечень. Недоведеність обставин, на наявності яких наполягає позивач - є підставою для відмови у позові; а у разі, якщо на тому наполягає відповідач - для відхилення його заперечень проти позову. У випадку невиконання учасником справи його обов`язку із доведення відповідних обставин необхідними доказами, такий учасник має це усвідомлювати та несе ризик відповідних наслідків. За змістом частин другої, третьої статті 89 ЦПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Згідно з практикою ЄСПЛ змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і, відповідно, правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно приводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає. Матеріалами справи встановлено, що боргові зобов`язання між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 виникли на підставі кредитного договору № 02.10.2021-100002281 від 02 жовтня 2021 року. На підтвердження укладення указаного кредитного договору позивачем було надано суду докази з чіткою хронологією дій учасників електронної комерції при укладенні електронного договору в інформаційно-комунікаційній системі. Згідно з пропозицією про укладення кредитного договору (оферта) ТОВ «Споживчий центр» пропонує укласти кредитний договір на умовах, встановлених товариством. Кредитний договір складається з наступних електронних документів, які містять всі його істотні умови: пропозиція про укладення договору (оферта), розміщена на сайті кредитора заявка, сформована на сайті кредитора після ідентифікації позичальника, обрання ним конкретних умов та схвалення їх кредитором; відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт), сформована на сайті кредитора, та підписана позичальником за допомогою одноразового ідентифікатора (коду), отриманого позичальником в смс-повідомленні на номер телефону, вказаний при його ідентифікації на сайті. Відповідач підтвердив, що ознайомлений і приймає умови кредитного договору (оферти), а також підтверджує, що однозначно та безумовно приймає (акцептує) пропозицію про укладення кредитного договору (оферти), невід`ємною частиною якої є заявка до кредитного договору від 02 жовтня 2021 року № 02.10.2021-100002281, з якими він попередньо ознайомився. Акцептовані ним умови кредитного договору містяться у вказаних заявці та оферті. Крім того, відповідач розумів, що підписує та укладає кредитний договір на вищевказаних умовах, підписуючи даний акцепт одноразовим ідентифікатором (код смс-повідомлення). Відповідно до пунктів 11.6, 11.8 пропозиції про укладення кредитного договору (оферта) позичальник підтверджує, що вказаний ним при реєстрації номер телефону належить виключно позичальнику, не переданий та не буде переданий у користування та/або володіння та/або розпорядження будь-яким особам, саме цей номер телефону використовується та буде використовуватись позичальником при виконанні умов даного договору, вчиненні будь-яких операцій за ним. Позичальник зобов`язаний забезпечити/гарантувати неможливість для третіх осіб здійснити доступ та/або використати номер телефону, зазначений при реєстрації позичальника у інформаційній системі. Позичальник несе ризик та негативні наслідки втрати, незаконного володіння, технічного перехоплення інформації, тощо, вибуття з володіння мобільного телефону позичальника (зокрема, відповідної SIM-карти). Ризик і всю відповідальність за несанкціоноване використання номеру телефону несе виключно позичальник. Будь-яку особу, яка використала такі засоби, кредитор безумовно вважає позичальником, і не несе відповідальності, якщо це не відповідає дійсності. Згідно пункту 11.7 про укладення кредитного договору (оферта) позичальник підтверджує, що вказаний ним для перерахування коштів платіжний засіб/поточний рахунок належить виключно позичальнику на законних підставах, право на його використання не зупинене, не припинене, не обмежене іншим чином, платіжний засіб не є втраченим, безперешкодно використовується виключно позичальником. Матеріалами справи підтверджено, що 02 жовтня 2021 року у встановленому вказаними заявкою та пропозицією порядку, а також у відповідності до Закону «Про електронну комерцію», ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 строком на 42 календарних днів уклали кредитний договір за заявкою в електронній формі № 02.10.2021-100002281 на суму 7 000 грн з процентною ставкою Економ - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 2 % за 1 день користування Кредитом, яка застосовується протягом первинного періоду та протягом періоду Економ та за підвищеною процентною ставкою Стандарт - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 3% за 1 день користування Кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит , окрім первинного періоду та періоду Економ. Цього ж дня указана сума позики була перерахована відповідачу на його платіжну картку, що підтверджується електронним чеком про електронний переказ коштів від 02 жовтня 2021 року. Вказані обставини відповідач не спростував належними та допустимими доказами. Згідно статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Частиною першою статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Кожна сторона повинна довести обставин, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, що врегульовано частиною третьою статтею 12 ЦПК України. Згідно статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Відповідно до статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Колегія суддів звертає увагу на те, що одним із принципів цивільного судочинства є змагальність сторін, відповідно до якого кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, та відповідно, несе ризик настання наслідків, пов`язаний із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Надані позивачем докази, колегія суддів визнає належними і допустимими, також достовірними і достатніми, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог, вони логічно пов`язані з тими обставинами, які підтверджують наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості. Натомість стороною відповідача не надано доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та подані позивачем докази. Матеріали справи не містять будь - яких доказів, які б спростували як укладення самого договору, так і отримання відповідачем коштів за таким, а відтак і проведений позивачем розрахунок заборгованості за вказаним кредитним договором. Встановивши факт укладення між позивачем та відповідачем кредитного договору, а також факт отримання відповідачем коштів за договором кредиту та їх неповернення у відповідності до умов вказаного договору та у строки визначені сторонами, те, що розрахунок суми заборгованості відповідає умовам кредитного договору, докази зворотнього в матеріалах справи відсутні, місцевий суд дійшов до вірного висновку про обґрунтованість вимог позивача, а відтак і про задоволення таких. Заявником не спростовано та не надано доказів того, що банківський рахунок, на який здійснено переказ кредитних доказів, належить не йому.. Відтак, доводи апеляційної скарги є неспроможними. Суд першої інстанції належним чином оцінив наявні в матеріалах справи докази, а доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду першої інстанції. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони гуртуються. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Справа "Серявін та інші проти України" № 4909/04 §58 ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справ «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32.). Пункт 1 статті 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burgandothers v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], §

41. Пунктом 1 частини першої статті 374 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Згідно статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За вказаних обставин, колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції, дотримавшись норм матеріального та процесуального права, повно і всебічно з`ясувавши всі дійсні обставини спору сторін, вирішив дану справу згідно із законом і підстави для скасування ухваленого у справі судового рішення та задоволення поданої апеляційної скарги, виходячи з меж її доводів, відсутні. Враховуючи викладене, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін. Відповідно до статті 382 ЦПК України в резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції зазначаються, зокрема, новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення; розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції. Оскільки колегія суддів прийшла до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, відповідно до приписів статті 141 ЦПК України підстав вирішення питання нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, відсутні. Керуючись статтями 259, 268, 367, 368, 374, 375, 382 384 ЦПК України, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 31 травня 2024 року - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови. Судді: