Постанова Львівський апеляційний суд № 459/2511/23
від 13.01.2025НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДСправа № 459/2511/23 Головуючий у 1 інстанції: Отчак Н.Я. Провадження № 22-ц/811/3006/24 Провадження № 22-ц/811/3666/24 Доповідач в 2-й інстанції: Цяцяк Р. П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 січня 2025 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючий - суддя Цяцяк Р.П., судді Ванівський О.М. та Шеремета Н.О., за участю: секретаря Ковальчука Ю.П.; Тодорович О.В. - представника ГУ ПФУ у Львівській області, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційними скаргами Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на ухвали Червоноградського міського суду Львівської області від 16 вересня 2024 року та від 18 листопада 2024 року, В С Т А Н О В И В: Рішенням Червоноградського міського суду Львівської області від 18 вересня 2023 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного суду від 04 квітня 2024 року, стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на користь ОСОБА_1 45 000 грн. на відшкодування моральної шкоди(а.с. 67-73, 86-103). ІНФОРМАЦІЯ_1 позивач ОСОБА_1 помер (а.с. 141). 13 серпня 2024 року до суду з заявою про заміну стягувача у виконавчому листі №459/2411/23 від 24.04.2024 року з ОСОБА_1 на його правонаступника, ОСОБА_2 , звернулася представник останньої, посилаючись на те, що позивач ОСОБА_1 помер і заявниця, як його дружина, є його правонаступником (а.с. 137-138). Ухвалою Червоноградського міського суду Львівської області від 16 вересня 2024 року вищезгадану заяву представника заявниці ОСОБА_2 задоволено. Ухвалено замінити стягувача у виконавчому листі № 459/2511/23 з ОСОБА_1 на ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 (а.с. 169). 27 вересня 2024 року Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області звернулося до суду з Заявою про перегляд рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 18 вересня 2023 року за нововиявленими обставинами, покликаючись на те, що ще до набрання цим рішенням законної сили позивач ОСОБА_1 помер, однак станом на час його перегляду судом апеляційної інстанції за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області останньому не було відомо про смерть позивача. Ухвалою Червоноградського міського суду Львівської області від 18 листопада 2024 року у задоволенні заяви Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області про перегляд рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 18 вересня 2023 року за нововиявленими обставинами відмовлено. Вищезгадані ухвали Червоноградського міського суду Львівської області від 16 вересня 2024 року та від 18 листопада 2024 року оскаржило Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області. Апелянт просить оскаржувані ухвали скасувати та задовольнити його заяву про перегляд рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 18 вересня 2023 року за нововиявленими обставинами та «прийняти ухвалу, якою закрити провадження у даній справі», а у задоволенні заяви представника ОСОБА_2 про заміну стягувача у виконавчому листі № 459/2411/23 від 24.04.2024 року з ОСОБА_1 на його правонаступника, ОСОБА_2 , відмовити, покликаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, та на порушення норм процесуального та неправильне застосування норм матеріального права. Вважає, що суд не дав належної оцінки тому, що позивач ОСОБА_1 помер ще до набрання рішенням Червоноградського міського суду Львівської області від 18 вересня 2023 року законної сили, однак відповідачу про це відомо не було, що згаданий апелянт вважає обставиною, яка є правовою підставою для перегляду згаданого рішення суду за нововиявленими обставинами (а.с. 208-210). Вважає, що на момент відкриття спадщини після смерті ОСОБА_1 «відсутні права на виплату моральної шкоди, також моральна шкода не входить до складу спадщини, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, а також згідно Свідоцтва про право на спадщину за законом позивачка не успадкувала кошти зазначені у виконавчому листі виданому 24.04.2024 в сумі 45000,00 грн., у заявниці ( ОСОБА_2 ) відсутнє право на заміну стягувача (сторони) у виконавчому листі» (а.с. 172-173). Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника апелянта на підтримання доводів, наведених у апеляційних скаргах, перевіривши матеріали справи та законність і обґрунтованість оскаржуваних ухвал в межах доводів та вимог поданих на ці ухвали апеляційних скарг, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги до задоволення не підлягають з наступних підстав. ЦПК України встановлено, що: - цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом, і що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (статті 12 і 81); - обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання (частина 1 статті 82). За змістом положень, які закріплені у частині 1 статті 377 та у пункті 7 частини 1 статті 255 ЦПК України, у випадку настання смерті фізичної особи у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва, судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку з закриттям провадження у справі. Однак, частиною 3 статті 377 ЦПК України встановлено, що у випадку, якщо судом першої інстанції ухвалено законне і обґрунтоване рішення, смерть фізичної особи - сторони у спорі, що не допускає правонаступництва, після ухвалення такого рішення не може бути підставою для застосування вимог частини першої цієї статті. Тобто, як вбачається з вищенаведеного, у випадку смерті фізичної особи - сторони у спорі, що не допускає правонаступництва, на стадії апеляційного провадження у справі на суд апеляційної інстанції покладено обов`язок перевірити оскаржуване в апеляційному порядку судове рішення на предмет його законності та обґрунтованості і суд вправі скасувати це рішення в апеляційному порядку та закрити провадження у справі лише у випадку, якщо це рішення не відповідає критеріям законності і обґрунтованості судового рішення. Судами встановлено, стверджується матеріалами справи (а.с. 141) та визнається всіма її учасниками те, що позивач ОСОБА_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто - вже після ухвалення 18 вересня 2023 року Червоноградським міським судом Львівської області рішення про стягнення на його користь з відповідача 45 000 грн. на відшкодування моральної шкоди(а.с. 67-73). Відтак, суд апеляційної інстанції в ході апеляційного провадження у даній справі (незважаючи на те, чи було відомо про смерть позивача чи ні) зобов`язаний був перевірити оскаржуване рішення суду першої інстанції на предмет його законності та обґрунтованості, що і було зроблено шляхом ухвалення ним 04 квітня 2024 року постанови про залишення цього рішення без змін. За вищенаведених обставин суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про відсутність нововиявлених обставин для перегляду законного і обґрунтованого рішення суду першої інстанції, що вже встановлено постановою Львівського апеляційного суду від 04 квітня 2024 року, яка знаходиться в законній силі. Відтак, колегія суддів приходить до висновку про те, що ухвала Червоноградського міського суду Львівської області від 18 листопада 2024 року, якою відмовлено у задоволенні заяви відповідача про перегляд рішення згаданого суду від 18 вересня 2023 року за нововиявленими обставинами, судом винесена з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстави для її скасування відсутні і апеляційну скаргу на неї, доводи якої висновків цієї ухвали не спростовують, слід залишити без задоволення. Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Поняття сторін виконавчого провадження міститься у ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», згідно частин 1 та 2 якої сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник . Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення. ОСОБА_2 , вдова позивача ОСОБА_1 , свою Заяву про заміну стягувача (сторони) у виконавчому листі обґрунтовує посиланням на норми статті 442 ЦПК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження». Згідно ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив. Відповідно до частин першої, другої, п`ятої статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження. Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах. Таким чином, заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто - може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України «Про виконавче провадження». Наявність судового рішення про задоволення вимог позивача, яке не виконане відповідачем (як боржником), не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін, а тому звернення правонаступниці позивача із заявою про надання їй статусу стягувача відповідає змісту статті 15 Закону України «Про виконавче провадження». Крім того, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України і судове рішення є обов`язковим до виконання. У пункті 9 статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду. Частиною першою статті 18 ЦПК визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов`язковості виконання рішення суду, при цьому реалізувати право на примусове стягнення присуджених судом сум можливо лише шляхом заміни сторони стягувача у виконавчому провадженні, оскільки новий кредитор, без вирішення питання про заміну сторони у зобов`язанні, не має права звернутись до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду. Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 643/4902/14-ц (провадження № 61-26197св18), від 31 жовтня 2018 року у справі № 201/8548/16-ц (провадження № 61-16059св18), від 15 серпня 2018 року у справі № 190/2119/14-ц (провадження № 61-20171св18) та від 15 травня 2019 року у справі №370/2464/17 (провадження № 61-39193св18). Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Без заміни сторони стягувача, вдова позивача (як його правонаступник)позбавлена процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України «Про виконавче провадження». Крім того, заміна сторони стягувача її правонаступником може відбуватись на будь-якій стадії процесу. Таким чином, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про наявність правових підстав для заміни стягувача у виконавчому листі з померлого позивача на заявницю ОСОБА_2 , як його правонаступника. За вищенаведених обставин колегія суддів приходить до висновку про те, що ухвала Червоноградського міського суду Львівської області від 16 вересня 2024 року про заміну стягувача у виконавчому листі № 459/2511/23 з ОСОБА_1 на ОСОБА_2 судом також постановлена з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстави для її скасування також відсутні і апеляційну скаргу на неї, доводи якої висновків цієї ухвали не спростовують, слід залишити без задоволення. Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 п.1, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ У Х В А Л И В: Апеляційні скарги Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області залишити без задоволення, а ухвали Червоноградського міського суду Львівської області від 16 вересня 2024 року та від 18 листопада 2024 року - без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови. Повну постанову складено 20 січня 2025 року. Головуючий: Цяцяк Р.П. Судді: Ванівський О.М. Шеремета Н.О.