Постанова Львівський апеляційний суд № 461/5287/25

Справа № 461/5287/25 Головуючий у 1 інстанції: Павлюк О. В. Провадження № 22-ц/811/3004/25 Доповідач в 2-й інстанції: Мікуш Ю. Р. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 березня 2026 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючої судді Мікуш Ю.Р., Cуддів: Савуляка Р.В.,Шандри М.М., Cекретар Іванова О.О., З участю представника позивачки ОСОБА_1 -адвоката Брухаль Т.І., представника відповідача Стрельнік В.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Галицького районного суду м.Львова від 31 липня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про стягнення коштів у порядку спадкування в с т а н о в и в : 01 липня 2025 року представник ОСОБА_2 адвокат Брухаль Т.І. звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про стягнення коштів у порядку спадкування. Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_1 є дочкою та єдиною спадкоємицею ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . 14 грудня 2021 року набрало законної сили рішення Львівського окружного адміністративного суду у справі №380/15196/21 від 11.11.2021, яким зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_3 із 01 грудня 2019 року та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум. 01 лютого 2022 року на виконання згаданого рішення суду відповідач здійснив перерахунок пенсії ОСОБА_3 за період часу з 01 грудня 2019 року по 01 лютого 2022 року, нарахував до виплати, проте не виплатив пенсію у розмірі 180 682,02 грн. 01.09.2023 набрало законної сили рішення Львівського окружного адміністративного суду у справі №380/18664/23 від 30.08.2023, яким зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області перерахувати та виплатити з 01 лютого 2022 року ОСОБА_3 щомісячну доплату у розмірі 2000 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб» з урахуванням раніше виплачених сум. 01 листопада 2023 року на виконання вказаного рішення суду відповідач здійснив перерахунок пенсії ОСОБА_3 за період часу з 01 лютого 2022 року по 01 листопада 2023 року, нарахував до виплати, проте не виплатив йому пенсію у розмірі 42000грн. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер. 18 січня 2024 року приватний нотаріус Савицька Т.О. по смерті ОСОБА_3 завела спадкову справу №06/2024. 24 січня 2024 року ОСОБА_1 звернулась до ГУ ПФ України у Львівській області зі зверненням, у якому висловила прохання виплатити їй донараховану на виконання рішень Львівського окружного адміністративного суду №380/15196/21 від 11.11.2021 та №380/18664/23 від 30.08.2023 пенсію її померлого батька ОСОБА_3 у сумах 180682,02 грн та 42000 грн відповідно. ПФУ у Львівській області відмовив у виплаті ОСОБА_1 нарахованих її батькові пенсійних виплат. Просить стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на користь ОСОБА_1 у порядку спадкування після смерті її батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , недоотриману пенсію у розмірі 222682,02 грн. Рішенням Галицького районного суду міста Львова від 31 липня 2025 року позов задоволено. Стягнут о з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на користь ОСОБА_1 у порядку спадкування за законом після смерті її батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , недоотриману пенсію у розмірі 222682,02 грн, а також сплачений судовий збір у розмірі 1781,46 грн. Рішення суду оскаржив відповідач в особі представника ГУ ПФУ у Львівській області. Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду є незаконним. Рішеннями Львівського окружного адміністративного суду від 11.11.2021 у справі №380/15196/21 та 30.08.2023 у справі №380/18664/23, було зобов"язано здійснити перерахунок ГУ ПФ України у Львівській області пенсії ОСОБА_3 ОСОБА_3 за життя не звертався до суду з позовом про стягнення недоплаченої пенсії. На підставі ст.8 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" виплата такої пенсії здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Видатки на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду, виданими або ухваленими після набрання чинності Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судового рішення" плануються в межах коштів Державного бюджету України, передбачених у Державному бюджеті України на фінансування пенсійних програм. Черговість виплат на виконання рішень суду визначаються датою набрання ними законної сили. Виплата коштів, нарахованих на виконання рішення суду, буде здійснена після виділення відповідних коштів з Державного бюджету України. Станом на сьогодні в Головному управлінні проведена робота щодо виплати заборгованості, яка виникла внаслідок виконання судових рішень, які набрали законної сили по 19 листопада 2020 року. У разі переходу до позивача належних спадкодавцеві соціальних виплат, відповідні відносини не є спадковими, у зв"язку з чим не застосовуються норми спадкового права. Спірні суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера. Спірні правовідносини не допускають правонаступництва. Грошові кошти у вигляді заборгованості по пенсії, які належать стягуванню за судовим рішенням, не є власністю ГУ ПФУ у Л/о та не знаходяться на його рахунках. Виконання судового рішення у повному обсязі можливе лише за наявності відповідного бюджетного призначення за рахунок Державного бюджету України та може поставити під загрозу функціонування діяльність ГУ ПФУ. Просить скасувати рішення Галицького районного суду міста Львова від 31 липня 2025 року та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 . Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача ОСОБА_4 на підтримання доводів апеляційної скарги, пояснення представника позивачки -адвоката Брухаль Т.І. на спростування доводів апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав. Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Матеріалами справи та судом встановлено, що померлий ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 - батько позивачки ОСОБА_5 . Відповідно до Рішення Львівського окружного адміністративного суду у справі № 380/15196/21 від 11 листопада 2021 року, яке 14 грудня 2021 року набрало законної сили, зобов`ґязано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_3 із 01 грудня 2019 року відповідно до довідки про розмір грошового забезпечення №747 від 25 травня 2021 року, виданої Державною установою «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Львівській області» та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум. Відповідно до Рішення Львівського окружного адміністративного суду у справі №380/18664/23 від 30 серпня 2023 року, яке 01 вересня 2023 року набрало законної сили, зобов`ґязано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області перерахувати та виплатити з 01.02.2022 ОСОБА_3 щомісячну доплату у розмірі 2000 гривень відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб» з урахуванням раніше виплачених сум (а. с. 29-31). Нарахована на виконання вищевказаних рішень суду доплата пенсії становить 222 682,02 грн., що підтверджується відповідними розрахунками. 24 січня 2024 року ОСОБА_1 звернулась до ГУ ПФ України у Львівській області із зверненням про виплату їй донарахованої на виконання рішень Львівського окружного адміністративного суду №380/15196/21 від 11 листопада 2021 року та №380/18664/23 від 30 серпня 2023 року пенсію її померлого батька ОСОБА_3 у сумах 180682,02 гривень та 42000,00 гривень відповідно. У відповіді від 12 лютого 2024 року №4121-32998/Г52/8-1300/24 відповідач відмовив у запиті ОСОБА_1 , у зв`язку з тим, що доплата, обчислена батькові на виконання судових рішень, може бути отримана нею за умови покладення судом зобов`язань у частині виплати їй пенсії, яка була нарахована при житті її батькові. Позивачка ОСОБА_1 вказане рішення ГУ ПФ України у Львівській області оскаржила до Львівського окружного адміністративного суду. 15 травня 2025 року набрало законної сили рішення за у справі №380/14395/24, відповідно до якого зобов`язано ГУ ПФУ у Л\о повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 24 січня 2024 року про виплату неодержаних її батьком - ОСОБА_3 у зв`язку зі смертю, суми пенсії за вислугу років за період з 01.12.2019 по 31.10.2023 в сумі 222682,02 грн., з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні у цій справі. За результатами повторного розгляду звернення ГУ ПФ України у Львівській області у листі №1300-5405-8/79712 від 12 червня 2025 року повторно відмовив у проханні ОСОБА_1 , аргументуючи це тим, що відповідно до ч.1 ст.61 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" передбачено, що суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей і залишились недоотриманими у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Ухвалюючи рішення про задоволення позову ОСОБА_1 , суд виходив з тих підстав, що позивачка має право, як спадкоємець, на отримання нарахованих, але не виплачених у повному обсязі сум пенсії, які входять до складу спадщини і не були отримані спадкодавцем за життя. З такими висновками колегія суддів погоджується з наступних підстав. Згідно положень ст.ст. 12, 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Відповідно до ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Таким чином, спадщиною є сукупність прав та обов`язків, які в разі смерті фізичної особи (спадкодавця) переходять від нього до інших осіб (спадкоємців). Об`єктом спадкування можуть бути лише права та обов`язки, які належали спадкодавцеві на момент його смерті. Право на спадщину переходить лише до спадкоємців, які прийняли спадщину в установленому порядку. У разі неприйняття спадщини спадкоємцями за заповітом право на спадкування виникає у спадкоємців за законом почергово. Ці спадкоємці набувають право на спадщину в рівних частках. Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. Статтею 1227 ЦК України передбачено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини. Верховний Суд у постанові від 14 лютого 2022 року у справі № 243/13575/19 (провадження № 61-11268сво20) зазначив, що «тлумачення статті 1227 ЦК України доводить, що: - цією правовою нормою встановлено сингулярне правонаступництво членів сім`ї спадкодавця на отримання належних йому та не отриманих ним за життя грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат. Вказані суми включаються до складу спадщини лише у разі відсутності у спадкодавця членів сім`ї чи їх відмови від права на отримання вказаних сум. Специфіка правонаступництва прав на отримання сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат обґрунтовується необхідністю: а) створення умов для охорони майнових інтересів членів сім`ї спадкодавця в разі, коли вони не є його спадкоємцями; б) забезпечення можливості реалізації права на одержання членами сім`ї спадкодавця належних йому грошових коштів без дотримання передбаченої ЦК України процедури оформлення спадщини; - право на одержання грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат виникає у членів сім`ї спадкодавця внаслідок вказівки закону (стаття 1227 ЦК України) та додаткового юридичного факту - смерті спадкодавця. Окрім цього, звичайно, необхідно, щоб спадкодавець не реалізував належне йому право на отримання певних сум. Причини, через які ці суми не були отримані, можуть бути різноманітними, але закон не надає їм юридичного значення. Моментом, з якого виникатимуть права на отримання виплат, буде момент смерті спадкодавця. Законодавець не вказує, що перехід права на отримання цих сум є спадкуванням, а члени сім`ї - спадкоємцями. Це має важливе значення, оскільки дозволяє зробити висновок, що на набуття права на одержання грошових сум відповідно до статті 1227 ЦК України не поширюються норми про спадкування за заповітом або законом, зокрема, щодо усунення від спадкування (стаття 1224 ЦК України), прийняття, строків прийняття та оформлення спадщини, врахування цих сум при визначенні розміру обов`язкової частки (стаття 1241 ЦК України), задоволення вимог кредиторів (стаття 1281 ЦК України). Відповідно, при включенні зазначених прав до складу спадщини їх спадкування має відбуватися за правилами, встановленими для спадкування за заповітом або законом; - право на перерахунок певних виплат, яке мав винятково спадкодавець, що був їх одержувачем, оскільки така можливість пов`язана з його суб`єктивним правом (зокрема право на страхові виплати). Саме тому у членів сім`ї спадкодавця або ж у спадкоємців не виникає права вимагати перерахунку відповідних сум. Теж саме стосується і випадку вимагати призначення тієї чи іншої виплати. Тому потрібно відмежовувати ситуації при застосуванні положень статті 1217 ЦК України, за яких члени сім`ї чи спадкоємці вимагають перерахунку чи призначення певних виплат, та випадки, за яких спадкодавцю неправомірно припиняють ті чи інші виплати». Спеціальний закон, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України з числа осіб, які перебували, зокрема на військовій службі, є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Відповідно до ч. 1 ст. 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», яка врегульовує питання виплати пенсії та допомоги в разі смерті пенсіонера, суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Частинами 2, 3 ст. 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» передбачено, що при зверненні кількох членів сім`ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну. Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера. Відповідно до ст. 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася не доотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Члени сім`ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини. Положення ч.ч. 2, 3 ст. 52 Закону «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», які є спеціальними стосовно правовідносин про спадкування сум пенсії, не обмежують право на отримання сум пенсії, що належала пенсіонерові і не була ним отримана у зв`язку з його смертю. Ці положення тільки визначають подію, умови, час, коло осіб їх правове становище, предмет правовідносин, із настанням яких можлива виплаті недоотриманої пенсії померлого пенсіонера. Приміром, недоотримана пенсія померлого пенсіонера виплачується як пенсія членам його сім`ї за умови, якщо саме ці суб`єкти правовідносин звернулися за її виплатою упродовж шести місяців з до відкриття спадщини, а якщо у цей проміжок часу не звернулися, сума недоотримано пенсії набирає іншої правової якості переходить у спадщину, яку члени сім`ї та/або інші особи, але вже як спадкоємці, можуть отримати як спадщину. Таку правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 23 вересня 2020 року у справі № 428/6685/19, у постанові 30 січня 2024 року у справі № 420/8604/21. Згідно ч. 1 ст. 91 Закону України «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії, що належали пенсіонеру і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, передаються членам його сім`ї, а в разі їх відсутності входять до складу спадщини. Суд першої інстанції звернув увагу, що ГУ ПФ України у Л/о фактично визнає наявність заборгованості перед позивачкою та розмір заборгованості, однак своїми діями незаконно перешкоджає реалізації права позивачки, як спадкоємця, на отримання усього належного їй спадкового майна, а саме недоотриманої пенсії її батьком в розмірі 222682,02 грн. Позивачка має право на отримання усієї суми недоотриманої за життя її батька пенсії. Заборгованість перед спадкодавцем виникла через неналежну діяльність відповідача, який несвоєчасно виконав свої зобов`язання та не вчиняв дій, спрямованих на своєчасну виплату позивачці пенсії. Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню. Відтак, своєчасне проведення соціальних виплат є прямим обов`язком відповідача, який підлягає неухильному виконанню останнім. Такі висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 05 серпня 2020 року у справі № 673/393/19, від 27 серпня 2020 року у справі № 804/536/18, згідно якої сумами пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, слід вважати і суми пенсії, які не були отримані пенсіонером за життя, внаслідок неправомірних дій пенсійного фонду, який не виконував у добровільному порядку судове рішення, що набрало законної сили, і яким пенсійний орган було зобов`язано провести нарахування та виплату підвищення до пенсії. При цьому, згідно правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду у постанові від 22 лютого 2024 року у справі № 461/5878/22, невиконання рішення суду, яке ухвалено за життя спадкодавця та набрало законної сили, про зобов`язання пенсійного фонду здійснити перерахунок та виплату спадкодавцю пенсії, не позбавляє його спадкоємця (спадкоємців) можливості спадкувати право на отримання грошових сум пенсії. У розумінні положень статті 1227 ЦК України ці суми вважаються такими, що належали до виплати спадкодавцю. Правопорядок не може допускати ситуації, коли нівелюється законна сила судового рішення. ОСОБА_1 є спадкоємцем після смерті її батька ОСОБА_3 , на отримання нарахованих, але не виплачених у повному обсязі сум пенсії, що є підставою для задоволення її позову про стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області у порядку спадкування за законом після смерті її батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , недоотриману пенсію у розмірі 222682,02 грн. Доводи апеляційної скарги не містять посилання на докази, які б спростовували висновки суду і впливали на їх законність, а зводяться до переоцінки доказів і незгоди скаржника з висновками суду щодо їх оцінки стосовно встановлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом. Судом першої інстанції правильно встановлено фактичні обставини справи, вірно застосовано матеріальний закон та дотримано процедуру розгляду справи, встановлену ЦПК України, ухвалено справедливе рішення, тому підстав для його зміни чи скасування колегія суддів не вбачає. Враховуючи те, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, підстав для скасування оскаржуваного рішення колегія суддів не вбачає. Керуючись ст.ст. 374 ч.1 п.1; 375; 383; 384; 389-391 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,- у х в а л и в: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області залишити без задоволення. Рішення Галицького районного суду м.Львова від 31 липня 2025 року у справі № 461/5287/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про стягнення коштів у порядку спадкування - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня ухвалення, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови в порядку, визначеному ст. ст. 389-391 ЦПК України. Повний текст постанови складено 16 березня 2026 року. Головуюча суддя Ю.Р. Мікуш Судді: Р.В. Савуляк М.М. Шандра