Постанова 4809 № 404/8803/23

ПОСТАНОВА іменем України 17 січня 2025 року м. Кропивницький справа № 404/8803/23 провадження № 22-ц/4809/97/25 Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах Чельник О.І. (головуючий, суддя-доповідач), Дуковського О.Л., Мурашка С.І. учасники справи: позивач - ОСОБА_1 , відповідач - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Васечко Юрій Андрійович,на рішення Кіровського районного суду міста Кіровограда від 09 липня 2024 року у складі судді Мохонько В.В., ВСТАНОВИВ: У жовтні 2023 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по аліментним платежам за договором про сплату аліментів на утримання неповнолітньої дитини. В обґрунтування заявленого позову посилалася на те, що 24 червня 2011 року між сторонами було укладено шлюб, який був розірваний рішенням Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 02 квітня 2018 року по справі №263/2059/18. ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народився син - ОСОБА_3 . У зв`язку з тим, що син постійно проживає разом із позивачем та є дитиною-інвалідом, між сторонами було укладено договір про сплату аліментів на дитину, посвідчений приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області Стадник О.О. 22 лютого 2018 року та зареєстрований за №176, умовами якого передбачено, що у відповідності зі ст.ст.180, 181, 182 Сімейного кодексу України платник надає одержувачу утримання (аліменти) для дитини, а також здійснює інші виплати, встановлені цим договором. Відповідно до п.п.3, 4 договору аліменти сплачуються платником щомісяця у виді твердої грошової суми, розмір якої за домовленістю сторін встановлений 13500 грн, щомісячно до досягнення сином повноліття, шляхом щомісячної виплати матері дитини - ОСОБА_1 . Виплата аліментів здійснюється платником, починаючи з 01 березня 2018 року щомісячно, не пізніше 10 числа поточного місяця за минулий місяць. Відповідно до пункту 7 договору платник зобов`язується виплатити аліменти, а також інші платежі, передбаченні цим договором, одержувачу своєчасно і в відповідному розмірі, а також своєчасно сповіщати одержувача про зміну місця свого проживання. Вказувала, що з 01 лютого 2022 року відповідач будь-якої матеріальної допомоги сину не надає, перестав сплачувати передбачені зазначеним договором аліменти, що є грошовим зобов`язанням, чим порушує умови договору. Пунктом 12 договору передбачено, що всі спори, що виникають в процесі виконання цього договору, та розбіжності в тлумаченні окремих положень цього договору, вирішуються сторонами шляхом переговорів, а у разі недосягнення згоди - у судовому порядку відповідно до чинного законодавства України. У зв`язку з невиконання відповідачем умов договору та несплатою аліментів у встановлених договором строки та розмірі, на момент подачі позову ОСОБА_2 має заборгованість у розмірі 270000 грн за період з 01.02.2022 по 10.10.2023. Будь-яких штрафних санкцій (неустойки, пені) за несплату чи прострочення сплати аліментів умовами договору про сплату аліментів не передбачено, однак, відповідно до ч.2 ст.625 ЦК боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Вважає, що також має право на стягнення заборгованості за грошовим зобов`язанням, передбаченим договором, а також інфляційні нарахування у розмірі 75869,94 грн та 3 % річних у розмірі 13692,32 грн. Посилаючись на зазначені обставини, з урахуванням поданої заяви про зменшення позовних вимог (а.с.70), просила суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість по виплаті аліментів у розмірі 65180 грн, інфляційні нарахування у розмірі 75869,94 грн, 3% річних у розмірі 13692,32 грн, всього 154742,26 грн. Рішенням Кіровського районного суду міста Кіровограда від 09 липня 2024 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість по виплаті аліментів у розмірі 65180 грн, інфляційні нарахування у розмірі 75869,94 грн, 3% річних у розмірі 13692,32 грн, всього 154742,26 грн. Вирішено питання судових витрат. Не погоджуючись із зазначеним рішенням ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Васечко Юрій Андрійович, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушенням норм матеріального та процесуального права, просив вказане рішення суду змінити в частині штрафних санкцій, зменшивши розмір інфляційних нарахуваньдо 20727,24 грн та 3% річних до 7232 грн. В іншій частині рішення суду не оскаржується, а тому відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК України перегляду та перевірці апеляційним судом не підлягає. ОСОБА_1 направила до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просила рішення Кіровського районного суду міста Кіровограда від 09 липня 2024 року в оскаржуваній частинізалишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_2 - без задоволення. Сторони у судове засідання апеляційного суду не з`явилися. Про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Адвокат Васечко Ю.А., який діє в інтересах ОСОБА_2 , направив заяву про розгляд справи без їх участі (а.с.172). Позивач причини неявки суду не повідомила. Колегія суддів постановила ухвалу про розгляд справи у відсутності сторін на підставі ч.2 ст.372 ЦПК України. Відповідно до ч.5 ст.268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення. Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню в частині, що оскаржується, з ухваленням в цій частині нового рішення про часткове задоволення позовних вимог. Судом встановлено та підтверджено письмовими доказами по справі, що 24 червня 2011 року між сторонами по справі було зареєстровано шлюб (а.с.10). ІНФОРМАЦІЯ_1 у сторін народився син ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 (а.с.13). 22 лютого 2018 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір про сплату аліментів, посвідчений приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області Стадник О.О., зареєстрований у реєстрі за номером

176. Умовами пункту другого договору передбачено, що відповідно зі ст.ст.180, 181, 182 СК України, платник надає одержувачу утримання (аліменти) для дитини, а також здійснює інші виплати, встановлені цим договором. Пунктом третім договору встановлено, що аліменти сплачуються платником щомісяця у виді твердої грошової суми, розмір якої за домовленістю сторін встановлено у сумі 13500 грн. Відповідно до п.п.4, 5 договору ОСОБА_2 зобов`язується сплачувати аліменти до досягнення повноліття дитиною, а саме НОМЕР_2 грн шляхом щомісячної виплати матері - гр. ОСОБА_1 . Виплата аліментів здійснюється платником, починаючи з 01 березня 2018 року щомісячно, не пізніше 10 числа поточного місяця за минулий місяць. Виплата аліментів здійснюється будь-яким шляхом за вибором платника: готівкою безпосередньо одержувачу, що має бути підтверджено її розпискою; грошовим переказом на адресу фактичного проживання одержувача, що має бути підтверджено квитанцією відповідної установи; банківським перерахуванням на поточний (картковий) рахунок одержувача (а.с.12). Звертаючись до суду з позовом, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог (а.с.70), ОСОБА_1 просила суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість по виплаті аліментів за зазначеним договором між батьками про сплату аліментів у розмірі 65180 грн, а також інфляційні нарахування у розмірі 75869,94 грн, які розраховані за формулою 270000 грн (сума боргу) х 128,100 % (сукупний індекс інфляції) / 100% - 270000 грн (сума боргу) = 75869,94 грн, та 3% річних у розмірі 13692,32 грн, які розраховані за формулою (проценти) = (сума боргу) х (процентна ставка) / 100 х (кількість днів) / (кількість днів у році) (а.с.6). Встановлено, що в період з 07.01.2024 по 15.01.2024 відповідач добровільно сплатив на користь позивача 204820 грн в рахунок погашення заборгованості по сплаті аліментів, що підтверджується копіями квитанцій (а.с.53-59). 27 березня 2024 року ОСОБА_2 подав до суду заяву про часткове визнання позовних вимог та надав свій розрахунок заборгованості інфляційних нарахувань та 3% річних на суму боргу 13500 грн, та просив стягнути з нього на користь позивача заборгованість по виплаті аліментів у розмірі 65180,00 грн, інфляційні нарахування у розмірі 20727,84 грн та три проценти річних у розмірі 7323,30 грн (а.с.49-52). Ухвалюючи рішення про задоволення позову та стягнення заборгованості суд першої інстанції, враховуючи баланс інтересів дитини, та матеріальних можливостей батька, дійшов висновку про те, що позивачем надано належні і допустимі докази, які свідчать про обов`язок відповідача своєчасно сплачувати аліменти на утримання дитини. Апеляційний суд не може погодитись з такими висновками суду в частині стягнення інфляційних нарахувань та трьох процентів річних, виходячи з такого. Відповідно до ч.1 ст.3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року в усіх діях щодо дітей, незалежно від того здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Згідно зі ст.27 Конвенції про права дитини батько або (і) інші особи, що виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здатностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України. Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Обов`язок утримувати дитину це моральне і найважливіше правове зобов`язання батьків. Обов`язок утримувати дітей виникає з моменту їх народження і зберігається до досягнення ними повноліття. Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку. Згідно зі ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини. Положеннями ст. 150, 180 СК України визначено, що батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття. Згідно з ч.ч.1, 2 ст.181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. Відповідно до ч.1 ст.189 СК України батьки мають право укласти договір про сплату аліментів на дитину, у якому визначити розмір та строки виплати. Умови договору не можуть порушувати права дитини, які встановлені цим Кодексом. Судом встановлено, що на підставі п.п.3, 4 договору між батьками про сплату аліментів від 22 лютого 2018 року ОСОБА_2 взяв на себе зобов`язання сплачувати аліменти щомісяця у виді твердої грошової суми, розмір якої за домовленістю сторін встановлено 13500 грн. У зв`язку з несплатою аліментів у визначеному договором розмірі, у відповідача виникла заборгованість по їх виплаті у розмірі 270000 грн, яка визнана позивачем, що підтверджується його заявою від 27 березня 2024 року. Під час розгляду справи відповідач частково розрахувався із виниклою заборгованістю, яка зменшилась до 65180 грн, з чим сторони погодились. Проте, колегія суддів не може погодитись із висновком суду першої інстанції про стягнення з відповідача інфляційних втрат та трьох відсотків річних у порядку, передбаченому ст.625 ЦК України як відповідальність за порушення грошового зобов`язання, відповідно до якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, оскільки правовідносини, які виникли між сторонами, цією нормою не регулюються. Відповідальність за прострочення сплати аліментів передбачена ст.196 СК України, відповідно до якої у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості. Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 18 листопада 2020 року у справі №727/10270/18 та від 22 травня 2019 року у справі №754/1167/16-ц. Проте, з вимогою про стягнення з відповідача неустойки (пені) за кожен день прострочення позивач не звертався. Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Отже, колегія суддів вважає, що правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються нормами СК України, а саме частиною другою статті 184 СК України, відповідно до якої розмір аліментів, визначений судом або за домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі підлягає індексації відповідно до закону, а не положеннями статті 625 ЦК України про відповідальність боржника за порушення грошового зобов`язання. Верховний Суд України у своїй постанові від 06 листопада 2013 року, прийнятій у справі № 6-113цс13, висловив позицію про те, що розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, на підставі частини другої статті 184 СК України, підлягає індексації за аналогією закону згідно з пунктом 8 статті 8 ЦПК України у порядку, передбаченому Законом України «Про індексацію грошових доходів населення». У зв`язку із виниклою заборгованістю зі сплати аліментів, визначених у твердій грошовій сумі, наявні підстави для стягнення інфляційних втрат у порядку, визначеному ч.2 ст.184 СК України та Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» із змінами, внесеними, зокрема, і Законом України від 17.05.2016 №1368-VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо індексації розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі (далі по тексту Закон). Частиною першою статті другої вказаного Закону передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, у тому числі розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі. Відповідно до ч.7 ст.5 Закону індексація розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі, проводиться за рахунок коштів платника аліментів. Індексація розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі, здійснюється підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями, які проводять відповідні відрахування аліментів із доходу платника аліментів (ч.2 ст.9 Закону). Колегія суддів не може погодитись із наведеним позивачем розрахунком індексації за період з 01.02.2022 по 31.08.2023, який помилково здійснений не на суму боргу, яка була станом на 01.02.2022 та складала по 13500 грн щомісячно, а на визначену позивачем кінцеву суму боргу у розмірі 270000 грн. Питання щодо здійснення індексації аліментів, визначених в твердій грошовій сумі, було предметом ретельного аналізу Верховного Суду у постанові від 31 серпня 2022 року у справі № 686/5088/20 (провадження №61-18580св21). Індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг (стаття 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення»). Частиною першою статті 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» встановлено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру. Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначені у Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 (далі по тексту Порядок №1078). Відповідно до положень частин першої-четвертої статті 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» (у редакції, чинній до 24 грудня 2015 року) індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсоток. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті. Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (який набув чинності 01 січня 2016 року) у частині першій статті 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» величину «101» замінено величиною «103». Отже, з правового аналізу статті 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» можна зробити висновок, що індексація аліментів, визначених судом у твердій грошовій сумі, проводиться лише у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлено в розмірі 101 відсоток до 01 січня 2016 року, з 01 січня 2016 року така індексація проводиться у разі перевищення 103 відсотків. При цьому, з огляду на Порядок №1078, зокрема Додатку 1 «Приклад обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації» до Порядку, індексація проводиться щомісячно (колонка «Величина приросту індексу споживчих цін для проведення індексації» у таблиці Додатку 1), починаючи з місяця, у якому величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації і подальша зміна розміру індексації відбувається у разі, коли індекс споживчих цін наростаючим підсумком знову перевищить поріг індексації. Відповідно до абзаців один, два пункту 104 Порядку №1078 обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі, здійснюється з місяця, в якому призначено аліменти. Відповідно до частин 1, 3 п. 11 Порядку №1078 підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Згідно з абз.5 п.4 Порядку №1078 сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 %. Зведена таблиця індексів інфляції за розрахунковий період (лютий 2022 року - серпень 2023) за офіційними даними Державного комітету статистики України (%), які публікуються, зокрема, у газеті «Урядовий кур`єр»: МісяцьІндекс споживчих цінДжерело інформації Лютий 2022101,60%"УК" від 03.05.2022 р. № 100 Березень 2022104,50%"УК" від 03.05.2022 р. № 100 Квітень 2022103,10%"УК" від 12.05.2022 р. № 107 Травень 2022102,70%"УК" від 11.06.2022 р. № 129 Червень 2022103,10%"УК" від 12.07.2022 р. № 151 Липень 2022100,70%"УК" від 12.08.2022 р. № 175 Серпень 2022101,10%"УК" від 13.09.2022 р. № 197 Вересень 2022101,90%"УК" від 12.10.2022 р. № 219 Жовтень 2022102,50%"УК" від 12.11.2022 р. № 242 Листопад 2022100,70%"УК" від 13.12.2022 р. № 263 Грудень 2022100,70%"УК" від 12.01.2023 р. № 8 Січень 2023100,80%"УК" від 11.02.2023 р. № 30 Лютий 2023100,70%"УК" від 14.03.2023 р. № 51 Березень 2023101,50%"УК" від 15.04.2023 р. № 76 Квітень 2023100,20%"УК" від 12.05.2023 р. № 95 Травень 2023100,50%"УК" від 13.06.2023 р. № 117 Червень 2023100,80%"УК" від 12.07.2023 р. № 138 Липень 202399,40%"УК" від 11.08.2023 р. № 161 Серпень 202398,60%"УК" від 12.09.2023 р. № 183 На підставі отриманих даних про індекс споживчих цін розраховується величина приросту індексу споживчих цін для проведення індексації аліментів. Починаючи з лютого 2022 року розрахунок індексу споживчих цін наростаючим підсумком вперше перевищив поріг індексації у розмірі 104,50% у березні 2022 року. Розрахунок індексації аліментів з такою величиною приросту індексу споживчих цін буде складати: (13500 грн х 4,5)/100 = 607,50 грн або (13500 грн х 104,50 %) - 13500 = 607,50 грн. Оскільки вперше приріст індексу споживчих цін перевищив поріг індексації у розмірі 104,5 відсотки у березні 2022 року індексація розміру аліментів проводиться за кожен наступний місяць без обмежень. У квітні 2022 року було наступне перевищення - 103,1 %, тому, починаючи з травня 2022 року, індекс споживчих цін для визначення наступного перевищення порогу індексації для проведення наступної індексації обчислюється наростаючим підсумком: 1,027 * 1,031 = 105,8 % (період: травень 2022 року - червень 2022 року). Отже, чергове перевищення порогу індексації мало місце у червні 2022 року 105,8%. Наступне перевищення порогу індексації мало місце у вересні 2022 року (період липень 2022 року - вересень 2022 року): 1,007 х 1,011 х 1,019 х 100 = 103,7 %. Наступне перевищення порогу індексації мало місце в листопаді 2022 року (період жовтень 2022 року - листопад 2022 року): 1,025 х 1,007 х 100 = 103,2 %. Наступне (і останнє перед закінченням розрахункового періоду в серпні 2023 року) перевищення порогу індексації мало місце в березні 2023 року (період грудень 2022 року - березень 2023 року): 1,007 х 1,008 х 1,007 х 1,015 х 100 = 103,7 %. На підставі отриманих даних про індекс споживчих цін розраховується величина приросту індексу споживчих цін для проведення індексації аліментів. 1) Зокрема, величина приросту індексу споживчих цін для проведення індексації у березні 2022 року (місяць, коли офіційно опубліковано індекс споживчих цін за березень 2022 року) становить 4,5 % (104,5 - 100). Тому сума індексації аліментів за цей розрахунковий період дорівнює (сума аліментів) х (4,5 %) х (кількість місяців) = 607,50 грн х 1 = 607,50 грн. 2)У квітні 2022 року величина приросту індексу споживчих цін для проведення індексації становить вже 7,7 % (1,045 х 1,031 х 100 - 100). Розрахунок індексації аліментів з такою величиною приросту індексу споживчих цін буде складати: (13500 грн х 7,7)/100 = 1039,5 грн. Тому сума індексації аліментів за розрахунковий період квітень 2022 року - травень 2022 року дорівнює (сума аліментів) х (7,7 %) х (кількість місяців) = 13500 грн х 7,7 % х 2 = 2079 грн. 3)У червні 2022 року величина приросту індексу споживчих цін для проведення індексації становить 13,9 % (1,077 х 1,058 х 100 - 100). Розрахунок індексації аліментів з такою величиною приросту індексу споживчих цін буде складати: (13500 грн х 13,9)/100 = 1876,50 грн. Тому сума індексації аліментів за розрахунковий період червень 2022 року - серпень 2022 року дорівнює (сума аліментів) х 13,9%) х (кількість місяців) = 13500 грн х 14 % х 3 = 5629,50. 4) У вересні 2022 року величина приросту індексу споживчих цін для проведення індексації становить 18,11 % (1,139 х 1,037 х 100 - 100). Розрахунок індексації аліментів з такою величиною приросту індексу споживчих цін буде складати: (13500 грн х 18,11)/100 = 2444,85 грн. Тому сума індексації аліментів за розрахунковий період вересень 2022 року - жовтень 2022 року дорівнює (сума аліментів) х (18,11 %) х (кількість місяців) = 13500 грн х 18,11 % х 2 = 4889,70 грн. 5) У листопаді 2022 року величина приросту індексу споживчих цін для проведення індексації становить 21,88 % (1,1811 х 1,032 х 100 - 100). Розрахунок індексації аліментів з такою величиною приросту індексу споживчих цін буде складати: (13500 грн х 21,88)/100 = 2953,80 грн. Тому сума індексації аліментів за розрахунковий період листопад 2022 року - лютий 2023 року дорівнює (сума аліментів) х (21,88%) х (кількість місяців) = 13500 грн х 21,88% х 4 = 11815,20 грн. 6) У березні 2023 року величина приросту індексу споживчих цін для проведення індексації становить 26,38 % (1,2188 х 1,037 х 100 - 100) Розрахунок індексації аліментів з такою величиною приросту індексу споживчих цін буде складати: (13500 грн х 26,38)/100 = 3561,30 грн. Тому сума індексації аліментів за розрахунковий період (за березень 2023 року) дорівнює (сума аліментів) х (21,88%) х (кількість місяців) = 13500 грн х 26,38 % х 1 = 3561,30 грн. Всього сума індексації аліментів за період з березня 2022 року до березень 2023 року складає 28582,20 грн (607,50 + 2079 + 5629,50 + 4889,70 + 11815,20 + 3561,30), яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача. Починаючи з квітня 2023 року індекс споживчих цін не перевищує величину 103, отже розмір аліментів не індексується. З огляду на викладене вище апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 75869,94 грн та 3% річних у розмірі 13692,32 грн, оскільки правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються нормами СК України, а саме статтею 184 СК України, яка передбачає індексацію розміру аліментів, визначених у твердій грошовій сумі, тому положення статті 625 ЦК України у цих правовідносинах не застосовуються, а розмір індексації за спірний період складає 28582,20 грн. Зазначені вище обставини залишились поза увагою суду першої інстанції. Відповідно до ч.1 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. За таких обставин колегія суддів вважає, що рішення в частині, що оскаржується, не відповідає вимогам ст.263 ЦПК України щодо законності і обґрунтованості, висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до неправильного застосування судом норм матеріального права, а відтак і помилкового визначення юридичних наслідків цих обставин. Зазначене відповідно до вимог п.4 ч.1, ч.2 ст.376 ЦПК України є підставою для скасування судового рішення в частині, що оскаржується, з ухваленням в цій частині нового рішення про часткове задоволення позову та стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 інфляційних нарахувань у розмірі 28582,20 грн. У задоволенні позову в частині стягнення інфляційних нарахувань у розмірі 47287 грн 74 коп та 3% річних у розмірі 13692,32 грн слід відмовити. Частиною 13 ст.141 ЦПК України передбачено, що у разі, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справу на новий розгляд змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. З відповідача у дохід держави підлягають стягненню понесені судові витрати пропорційно до задоволених вимог за подання позовної заяви у розмірі 936,96 грн (60,55%), а також ОСОБА_2 слід компенсувати судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги, у розмірі 915,86 грн (39,45%). Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 382 - 384 ЦПК України П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Васечко Юрій Андрійович, задовольнити частково. Рішення Кіровського районного суду міста Кіровограда 09 липня 2024 рокускасувати в частині, що оскаржується, та ухвалити в цій частині нове. Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_2 ) інфляційні нарахування у розмірі 28582 (двадцять вісім тисяч п`ятсот вісімдесят дві) грн 20 коп. У задоволенні позовних вимог в частині стягнення інфляційних нарахувань у розмірі 47287 грн 74 коп та трьох відсотків річних у розмірі 13692 грн 32 коп відмовити. Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) в дохід держави судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 963 (дев`ятсот тридцять шість) грн 96 коп. Компенсувати ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 915 (дев`ятсот п`ятнадцять) грн 86 коп. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Головуючий суддя О.І. Чельник Судді О.Л. Дуковський С.І. Мурашко