Постанова Івано-Франківський апеляційний суд № 345/2962/25

Справа № 345/2962/25 Провадження № 22-ц/4808/897/26 Головуючий у 1 інстанції Кулаєць Б. О. Суддя-доповідач Томин ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 травня 2026 року м. Івано-Франківськ Івано-Франківський апеляційний суд у складі: головуючої Томин О. О., суддів: Луганської В. М., Пнівчук О. В., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Дзундзи Ольги Петрівни на рішення Калуського міськрайонного суду від 05 березня 2026 року, ухвалене в складі судді Кулаєць Б. О. в м. Калуші, у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення індексації аліментів неустойки за несвоєчасно сплачені аліменти, ВСТАНОВИВ: Короткий зміст позовних вимог У червні 2025 року ОСОБА_2 , в інтересах якої діяла адвокат Крикун Тетяна Олександрівна, звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за аліментами з індексацією та стягнення неустойки за заборгованими аліментами. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач є батьком дочки позивачки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Повторним заочним рішенням Калуського міськрайонного суду від 20.12.2019 у справі № 345/4121/18 стягнуто з ОСОБА_1 аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання дочки ОСОБА_4 у твердій грошовій сумі в розмірі 2500 грн щомісячно, починаючи з 03.10.2018 і до досягнення дочкою повноліття. Вказане рішення перебувало на виконанні у Калуському МРВ ДВС Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ). Рішенням Калуського міськрайонного суду від 29.05.2023 у справі № 345/1984/23 позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини задоволено. Зменшено розмір аліментів, які стягуються на підставі рішення Калуського міськрайонного суду від 20.12.2019 у справі № 345/4121/18, до 2000 грн щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Стягнення аліментів у новому розмірі розпочато з 28.06.2023, а стягнення аліментів за рішенням Калуського міськрайонного суду від 20.12.2019 у цивільній справі № 345/4121/18 припинено. Виконавчий лист у справі № 345/4121/18 відкликано. Разом з тим, за виконавчим листом у справі № 345/4121/18 залишилася заборгованість зі сплати аліментів, яка станом на 01.05.2025 складала 49 532,95 грн. Позивачка вказувала, що зазначена заборгованість добровільно відповідачем не сплачена, а у зв`язку з відкликанням виконавчого листа виконавча служба примусове стягнення заборгованості зі сплати аліментів не здійснювала. Крім того, аліменти на утримання дитини згідно з рішенням Калуського міськрайонного суду від 20.12.2019 у справі № 345/4121/18 були стягнуті у твердій грошовій сумі, а тому підлягали індексації. Рішенням Калуського міськрайонного суду від 10.11.2021 у справі № 345/4668/21 з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягнуто пеню (неустойку) за прострочення сплати аліментів за період з 02.07.2020 по 22.10.2021 у сумі 88 100 грн. Проте в подальшому відповідач належним чином та своєчасно аліменти не сплачував, проводив їх сплату несвоєчасно та не в повному розмірі, про що свідчить наявність заборгованості. З урахуванням заяви про зменшення позовних вимог позивачка просила суд стягнути з ОСОБА_1 на її користь індексацію аліментів на утримання дочки ОСОБА_3 за виконавчим листом № 345/4121/18 від 20.12.2019 у розмірі 19 777,70 грн; неустойку (пеню) за несвоєчасно сплачені аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 за виконавчим листом № 345/4121/18 від 20.12.2019 за період з листопада 2021 року по травень 2025 року у розмірі 49 532,95 грн; а також понесені судові витрати на правничу допомогу в розмірі 5000 грн. Короткий зміст оскаржуваного рішення суду Рішенням Калуського міськрайонного суду від 05 березня 2026 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів за період з листопада 2021 року по травень 2025 року в розмірі 24 766 грн 48 коп. та суму індексації аліментів згідно з виконавчим листом № 345/4121/18 від 20.12.2019 у розмірі 12 143 грн 80 коп. В іншій частині позову відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 2 662 грн 67 коп. витрат за надання професійної правничої допомоги. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 1211 грн 20 коп. судового збору. Короткий зміст та узагальнюючі доводи апеляційної скарги Не погодившись із вказаним рішенням, представник ОСОБА_1 адвокат Дзундза О. П.подала апеляційну скаргу. Вважає таке рішення незаконним та необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права, за неповного з`ясування обставин справи. Зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо наявності підстав для нарахування індексації аліментів, не врахувавши відсутність заборгованості на момент розгляду справи. За відсутності заборгованості, на думку апелянта, відсутній і об`єкт індексації, а її нарахування фактично призводить до створення нового грошового зобов`язання, не передбаченого законом. Вважає, що суд, встановивши факт погашення заборгованості та наявність переплати, безпідставно погодився з розрахунком індексації. Крім того, суд не перевірив належним чином розрахунок індексації, не дослідив його методику, не встановив базовий місяць, не перевірив дотримання порогу індексації та не з`ясував, чи враховано фактичні платежі відповідача. На думку апелянта, розрахунок залишився лише твердженням сторони, яке не набуло статусу належного доказу. Також вказує, що розрахунок індексації був здійснений самою позивачкою, яка не є суб`єктом, уповноваженим проводити такі обчислення у визначеному законом порядку. Водночас індексація повинна здійснюватися відповідними органами або суб`єктами, які забезпечують виплату чи примусове стягнення доходів, із дотриманням установленого механізму, а самостійний розрахунок сторони спору не може підміняти собою офіційний і підлягає особливо ретельній перевірці судом. Вважає, що суд першої інстанції фактично відтворив наведені позивачкою цифри, не надавши їм критичної оцінки. Крім того, суд не врахував фактичних виплат відповідача, хоча індексація повинна здійснюватися з урахуванням реального руху коштів, що, на думку апелянта, призвело до штучного завищення стягнутої суми. Також, за твердженням апелянта, суд не розмежував періоди, у яких змінювався розмір аліментів, що є обов`язковим елементом правильного розрахунку індексації. Щодо стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів вказує, що суд першої інстанції встановив відсутність заборгованості по аліментах на момент розгляду справи, однак безпідставно застосував до відповідача майнову відповідальність у вигляді пені та індексації. Вважає, що за відсутності заборгованості відсутній сам факт правопорушення, що виключає можливість застосування відповідальності. Також зазначає, що суд допустив внутрішню суперечність у рішенні, одночасно встановивши відсутність боргу та застосувавши санкції. На думку апелянта, покладення на нього додаткових фінансових зобов`язань у вигляді пені та індексації за відсутності заборгованості є непропорційним втручанням у його майнові права. Просить оскаржуване рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі. Позиція інших учасників справи ОСОБА_2 , в інтересах якої діє адвокат Крикун Т. О., подала відзив на апеляційну скаргу. Вважає рішення суду першої інстанції законним, обґрунтованим та ухваленим з дотриманням норм процесуального та матеріального права. Зазначає, що твердження апелянта не відповідають нормам чинного законодавства та правовим висновкам Верховного Суду. Аліменти, визначені у твердій грошовій сумі, підлягають індексації, а тому позивачка правомірно звернулася до суду з вимогою про її стягнення. Наведений у позові розрахунок індексації аліментів був проведений відповідно до правових висновків Верховного Суду, перевірений судом першої інстанції та врахований при ухваленні рішення. При цьому, заявлений до стягнення розмір індексації з 19 777,70 грн судом було зменшено до 12 143,80 грн. Також вказує, що Верховним Судом наведено алгоритм розрахунку індексації аліментів та зазначено, що такі нарахування може здійснювати суд, а тому суд першої інстанції мав правові підстави для проведення індексації у цій справі. Крім того, у разі незгоди з розрахунком апелянт не був позбавлений можливості надати власний, однак не зробив цього. Щодо доводів апеляційної скарги про необхідність врахування фактичних сплат аліментів при проведенні індексації вказує, що індексації підлягають саме аліменти, визначені у твердій грошовій сумі, а не заборгованість по них. Звертає увагу суду, що на час подання позову та відкриття провадження у справі у відповідача існувала заборгованість по аліментах у розмірі 49 532,95 грн, що було встановлено під час судового розгляду та не заперечувалося відповідачем. І лише після відкриття провадження у справі відповідач 18.06.2025 сплатив вказану заборгованість. Вважає, що сплата заборгованості на час розгляду справи не звільняє відповідача від наслідків, які виникають у зв`язку з наявністю боргу зі сплати аліментів, та не позбавляє позивачку права на стягнення неустойки за несвоєчасно сплачені аліменти. Так, на момент подання позову у відповідача була наявна заборгованість по аліментах, а тому у позивачки виникло право на стягнення неустойки. При цьому пеня була нарахована станом на 01.05.2025 у розмірі, який не перевищував 100 % заборгованості. Однак суд, врахувавши обставини, на які посилався відповідач, зокрема стан здоров`я та наявність у нього багатодітної сім`ї, зменшив розмір пені вдвічі. Також зазначає, що позивачка є багатодітною матір`ю, а їхня спільна дитина протягом тривалого часу була позбавлена належного утримання з боку батька, у зв`язку з чим саме на позивачку було покладено тягар самостійного утримання дитини. Наголошує, що виконання основного зобов`язання після подання позову не звільняє боржника від відповідальності за час прострочення, який передував моменту оплати, тому доводи апеляційної скарги про відсутність підстав для стягнення неустойки є безпідставними. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Позиція Івано-Франківського апеляційного суду Згідно з ч. 13 ст. 7, ч.ч. 4, 6 ст. 19, ч. 1 ст. 369 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, без повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав. Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Рішення суду першої інстанції зазначеним вимогам відповідає. Фактичні обставини справи Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, сторони у справі є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією повторно виданого свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 02.04.2019 (а.с. 17, 54). Відповідно до копії розрахунку зі сплати аліментів згідно з виконавчим листом № 345/4121/18 від 20.12.2019, виданим Калуським міськрайонним судом, про стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 у твердій грошовій сумі по 2500,00 грн щомісячно до досягнення дитиною повноліття, сума заборгованості відповідача станом на 01.05.2025 становить 49 532,95 грн (а.с. 18). Згідно з копією розрахунку зі сплати аліментів відповідно до виконавчого листа № 345/4121/18 від 20.12.2019, у червні 2025 року було сплачено боржником/стягнуто виконавцем 29 050,00 грн та 20 583,00 грн. Сума переплати відповідача по сплаті аліментів станом на 18.06.2025 становить 100,05 грн (а.с. 46). Рішенням Калуського міськрайонного суду від 29.05.2023 у справі № 345/1984/23 зменшено розмір аліментів, які стягуються на підставі рішення Калуського міськрайонного суду від 20.12.2019 по справі № 345/4121/18, та вирішено стягувати із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дочки ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 по 2000,00 грн щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Стягнення аліментів у новому розмірі розпочато з 28.06.2023, а стягнення аліментів за рішенням Калуського міськрайонного суду від 20.12.2019 у цивільній справі № 345/4121/18 припинено. Виконавчий лист у справі № 345/4121/18 відкликано (а.с. 6-9). Відповідно до копії розрахунку зі сплати аліментів згідно з виконавчим листом № 345/1984/23 від 05.07.2023, виданим Калуським міськрайонним судом, про стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , по 2000,00 грн щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 28.06.2023, сума переплати відповідача по сплаті аліментів станом на 18.06.2025 становить 2003,49 грн (а.с. 45). З 19.04.2023 ОСОБА_1 перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_5 , є батьками ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копіями свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 від 19.04.2023, свідоцтв про народження серії НОМЕР_3 від 26.04.2019, № НОМЕР_4 від 14.03.2023 та посвідчення серії НОМЕР_5 від 28.03.2023, в якому, окрім вказаних дітей, також містяться відомості про ОСОБА_8 , 2009 року народження. Мають право на пільги, передбачені законодавством України для багатодітних сімей (а.с. 53, 56, 57, 72). Також ОСОБА_1 є батьком ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_6 від 21.10.2010 (а.с. 55). Відповідно до копії розрахунку зі сплати аліментів згідно з виконавчим листом № 345/2090/19 від 01.08.2019, виданим Калуським міськрайонним судом, про стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_9 аліментів у твердій грошовій сумі в розмірі по 1500,00 грн щомісячно на утримання дочки ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , сума заборгованості відповідача станом на 01.06.2025 становить 8,16 грн (а.с. 60). Також згідно копії повторно виданого свідоцтва про народження серії НОМЕР_7 від 31.07.2019 ОСОБА_1 та ОСОБА_11 є батьками ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Згідно з копією консультативного висновку спеціаліста від 28.01.2025 відповідачу встановлено діагноз: S 06.8 стійкі залишкові явища після перенесеної ЗЧМТ, струсу головного мозку від 30.05.2016, у вигляді розсіяної органічної неврологічної симптоматики з різко вираженим астено-цефалгічним стійким вестибуло-атактичним синдромом, частими церебро-васкулярними кризами (2-3 рази на тиждень), періодичними синкопальними станами, помірними когнітивно-мнестичними порушеннями. Криптогенна епілепсія, стадія медикаментозної ремісії. Містяться відомості про діагноз «епілепсія», який встановлено з дитинства. Надано відповідні лікарські рекомендації (а.с. 68). Відповідно до копії акта дослідження стану здоров`я КНП «Калуський міський центр первинної медико-санітарної допомоги Калуської міської ради» від 09.06.2025 відповідачу встановлено діагноз: далекозорість правого ока, далекозорість лівого ока, амбліопія високого ступеня лівого ока, сліпота лівого ока (а.с. 69). До апеляційної скарги долучена копія виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 6563 від 04.07.2025 та копії акта дослідження стану здоров`я № 564 від 16.06.2025 вбачається, що ОСОБА_1 діагностовано гіперметропію правого ока слабкого ступеня, гіперметропію лівого ока високого ступеня, амбліопію лівого ока високого ступеня. ОСОБА_13 , матері апелянта, встановлено ряд діагнозів та зазначено, що вона потребує часткової допомоги у виконанні повсякденної роботи, що підтверджується копіями виписок з протоколу ЛКК № 306 від 22.02.2023, № 861 від 11.04.2025 (а.с. 58, 59). Застосовані норми права та висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачу було відомо про стягнення аліментів, які мають сплачуватися ним на утримання дочки ОСОБА_4 , однак допустив прострочення сплати, що ним належними доказами не спростовано, доказів об`єктивної неможливості сплати таких не надано. Відповідач не довів існування обставин, які б слугували підставою для висновку про відсутність його вини щодо виникнення боргу по аліментах, тобто свідчили б про виникнення такої заборгованості не внаслідок дій чи бездіяльності платника аліментів. Представником позивачка відповідно до закону надано розрахунки пені та індексації аліментів, які відповідачем також не спростовано. Однак, враховуючи засади розумності та справедливості, на підставі вимог ч. 2 ст. 196 СК України, ч. 3 ст. 551 ЦК України, суд дійшов висновку про необхідність зменшення розміру неустойки (пені) на 50 % від її максимального розміру, яка підлягає стягненню, а саме: до суми 24766,48 гривень (49532,95 грн. х 50 %). Також судом враховано, що дія Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» на 2023 рік була зупинена, отже підстави для індексації аліментів за цей період також відсутні. Тому суд прийшов до висновку про стягнення з відповідача на користь позивачки суми індексації аліментів у розмірі 12 143,80 грн (з березня 2019 року по грудень 2022 року). Пропорційно до задоволених позовних вимог з відповідача на користь позивача вирішено стягнути витрати на правничу допомогу в розмірі 2662,67 грн та на користь держави судовий збір в сумі 1211,20 грн. Апеляційний суд погоджується із такими висновками, з огляду на наступне. Згідно з вимогами ст.ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Згідно з частиною другою статті 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Відповідно до частини п`ятої статті 11 ЦК України у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства (частина дев`ята статті 7 СК України). Відповідно до ч.1 ст. 3 Конвенції про права дитини, частин 7, 8 ст. 7 СК України, під час вирішення будь - яких питань щодо дітей суд повинен виходити з найкращого забезпечення інтересів дітей. Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-XII від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Згідно із ч.1 ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Згідно зі ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Згідно із частиною четвертою статті 155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (частина 3 статті 181 СК України). Відповідно до частин першої та другої статті 184 СК України, суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період. Разом з цим, 17 травня 2016 року прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо індексації розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі», яким внесені зміни до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» щодо індексації розміру аліментів. Індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг (стаття 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення»). Абзацом 7 частини 1 статті 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» встановлено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі. Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначені у Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 (далі - Порядок № 1078). Відповідно до частин першої-четвертої статті 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті. Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін. Отже, індексація аліментів, визначених судому твердій грошовій сумі, проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлено в розмірі 103 відсотки. При цьому, з огляду на Порядок № 1078, зокрема Додаток 1 «Приклад обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації» до Порядку, індексація проводиться щомісячно (колонка «Величина приросту індексу споживчих цін для проведення індексації» у таблиці Додатку 1), починаючи з місяця, у якому величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації і подальша зміна розміру індексації відбувається у разі, коли індекс споживчих цін наростаючим підсумком знову перевищить поріг індексації. Відповідно до абзаців 1, 2 пункту 104 Порядку № 1078 обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі, здійснюється з місяця, в якому призначено аліменти. Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 31.08.2022 у справі № 686/5088/20, зокрема судом роз`яснено порядок розрахунку суми індексації аліментів, визначених судом у твердій грошовій сумі. У справі, що переглядається, встановлено, що повторним заочним рішенням Калуського міськрайонного суду від 20.12.2019 у справі № 345/4121/18 стягнуто з ОСОБА_1 аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання дочки ОСОБА_4 у твердій грошовій сумі в розмірі 2500 грн щомісячно, починаючи з 03.10.2018 і до досягнення дочкою повноліття. Відповідно до розрахунку, наданого позивачкою, індексація розміру аліментів, які були стягнуті судом в твердій грошовій сумі, та які відповідачем належним чином не сплачувались, за період з березня 2019 року по грудень 2022 року становить 12 143,80 грн. Зазначений розрахунок виконано за правильним алгоритмом для розрахунку суми індексації аліментів, який відповідає Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку № 1078 та висновку щодо підстав та порядку розрахунку індексації аліментів, наведеному у постанові Верховного Суду від 31.08.2022 у справі № 686/5088/20. При цьому, судом першої інстанції вірно враховано, що дія Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» була зупинена на 2023 рік згідно із Законом України про Державний бюджет на 2023 рік. Таке призупинення поширювалося на всі доходи, що підлягають індексації, включно з розміром аліментів у твердій грошовій сумі. Тому судом правомірно вирішено стягнути з відповідача на користь позивача суми індексації аліментів саме у розмірі 12 143,80 грн (за період з березня 2019 року по грудень 2022 року). Що стосується доводів апелянта про те, що суд не перевірив належним чином розрахунок індексації, не дослідив його методику, не встановив базовий місяць, не перевірив дотримання порогу індексації та не з`ясував, чи враховано фактичні платежі відповідача, не розмежував періоди, у яких змінювався розмір аліментів, то такі є безпідставними. Як вже було зазначено, методика розрахунку відповідає Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку № 1078 та висновку щодо підстав та порядку розрахунку індексації аліментів, наведеному у постанові Верховного Суду від 31.08.2022 у справі № 686/5088/20. Встановлено, що відповідно до частин першої, третьої пункту 11 Порядку № 1078 підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Згідно з абзацом п`ятим пункту 4 Порядку № 1078 сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків. Розрахунок індексу споживчих цін наростаючим підсумком вперше перевищив поріг індексації у розмірі 103 % у січні 2019 року: 103,2 %. І розрахована сума індексації застосовується для індексації аліментів з березня 2019 року (місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін за січень 2019 року, а саме у лютому 2019 року). Визначення наступного перевищення порогу індексації для проведення наступної індексації теж обчислюється наростаючим підсумком. При цьому, щодо необхідності врахування фактично сплачених позивачем сум аліментів колегія суддів звертає увагу, що позивачем при здійсненні розрахунку індексації взято за основу не суму аліментів щомісяця (2500,00 грн), а відповідний розмір прожиткового мінімуму для дитини до 6 років, що є меншим. Тому загальна сума індексації не перевищує розраховану суму з врахуванням розміру аліментів і сплачених в грудні 2021, березні-грудні 2022 року сум. Однак, з врахуванням принципу диспозитивності, суд враховує заявлені вимоги позивача. Доводи апелянта про те, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо наявності підстав для нарахування індексації аліментів та стягнення пені, не врахувавши відсутність заборгованості на момент розгляду справи, також не заслуговують на увагу. Погашення заборгованості зі сплати аліментів не звільняє платника від відповідальності. Одержувач має право вимагати сплату неустойки (пені) за весь період фактичного прострочення від дня виникнення боргу до дня його повного погашення. Так, частинами першою та другою статті 196 СК України встановлено, що у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості. Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів. Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов`язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов`язку сплатити аліменти. Стягнення неустойки є санкцією за ухилення від сплати аліментів. У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 грудня 2020 року у справі № 661/905/19 (провадження № 61-16670сво19) зазначено, що положення ЦК України субсидіарно застосовуються для регулювання сімейних відносин. Стягнення пені, передбаченої абзацом першим частини першої статті 196 СК України, можливе лише у разі виникнення заборгованості з вини особи, зобов`язаної сплачувати аліменти. У СК України не передбачено випадки, коли вина платника аліментів виключається. У такому разі підлягають застосуванню норми цивільного законодавства. Якщо платник аліментів доведе, що вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов`язання, то платник аліментів є невинуватим у виникненні заборгованості і підстави стягувати неустойку (пеню) відсутні. Саме на платника аліментів покладено обов`язок доводити відсутність своєї вини в несплаті (неповній сплаті) аліментів. Тобто відповідач зобов`язаний довести відсутність його вини у виникненні заборгованості зі сплати аліментів і сплачувати аліменти, що свідчить про наявність презумпції вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати та є підставою для застосування до відповідача відповідальності, передбаченої частиною першою статті 196 СК України. При цьому стягнення пені, передбаченої абзацом першим частини першої 196 СК України, можливе лише у разі виникнення заборгованості з вини особи, зобов`язаної сплачувати аліменти. Отже, для застосування зазначеної вище санкції до платника аліментів необхідні такі умови: існування заборгованості зі сплати аліментів, встановлених рішенням суду або за домовленістю між батьками згідно з частиною першою статті 189 СК України; наявність винних дій особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти, що призвели до виникнення заборгованості. За змістом статей 12 та 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. У статті 76 ЦПК України зазначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Разом з тим, відповідач, достовірно обізнаний про розмір аліментів до сплати, у добровільному порядку не вжив заходів щодо сплати таких у визначеному судом розмірі, не надав належних та допустимих доказів на підтвердження того, що він мав об`єктивні перешкод для своєчасної сплати аліментів. Доказів про вжиття всіх залежних від нього дій щодо своєчасної та належної сплати аліментів відповідачем у період з листопада 2021 року по травень 2025 року суду не надано. Така заборгованість погашена ним у червні 2025 року, що вбачається з розрахунку зі сплати аліментів відповідно до виконавчого листа № 345/4121/18 від 20.12.2019 (а.с. 46). Отже, відповідачем не спростовано презумпцію вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати за вказаний період по час повного погашення заборгованості, що є правовою підставою для застосування до нього відповідальності, передбаченої частиною першою статті 196 СК України. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 квітня 2019 року у справі № 333/6020/16-ц (провадження № 14-616цс18) відступила від висновків Верховного Суду України щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у раніше прийнятих постановах від 02 листопада 2016 року у справі № 6-1554цс16, від 16 березня 2016 року у справі № 6-2589цс15, від 03 лютого 2016 року у справі № 6-1477цс15 та від 16 березня 2016 року у справі № 6-300цс16, і дійшла висновку, що пеня за заборгованість зі сплати аліментів нараховується на весь розмір несплачених у відповідному місяці аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення. Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов`язання не включається до строку заборгованості) та помножити на один відсоток. Тобто формула така: заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1 %. За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем. Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем. Якщо заборгованість зі сплати аліментів погашено частково в іншому місяці, то визначення пені на заборгованість зі сплати аліментів розраховується з урахуванням розміру несплаченої частки аліментів за певний місяць з дня сплати частки місячного платежу і до дня, який передує дню погашення заборгованості за відповідним місячним платежем, помножену на 1 %. Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі 1 % від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов`язку буде різним, отже, і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення. Отже, зобов`язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі частини першої статті 196 СК України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з`ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов`язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого - обчислити розмір пені виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов`язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму. Судом встановлено, що позивачем відповідно до вказаних норм і практики Верховного Суду розраховано неустойку (пеню) за період з листопада 2021 року по травень 2025 року у відповідності до наданого державним виконавцем розрахунку заборгованості, враховано часткові сплати відповідачем аліментів. Стороною відповідача належними доказами не спростовано надані позивачем розрахунки, власних розрахунків суду не надано. Крім того, суд першої інстанції, врахувавши обставини, на які посилався відповідач, зокрема стан здоров`я та наявність у нього багатодітної сім`ї, зменшив розмір пені вдвічі. За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів за період з листопада 2021 року по травень 2025 року в розмірі 24 766 грн 48 коп. та суми індексації аліментів згідно з виконавчим листом № 345/4121/18 від 20.12.2019 у розмірі 12 143 грн 80 коп. Стягнення судових витрат судом розраховано на підставі ст. 141 ЦПК України пропорційно до задоволених позовних вимог. Доводи апеляційної скарги правильності висновків суду першої інстанції не спростовують та намістять підстав для зміни чи скасування судового рішення, фактично зводяться до незгоди з таким. Також апеляційний суд враховує, що Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (пункти 29, 30 рішення від 09 грудня 1994 року у справі «Руїз Торіха проти Іспанії» («Ruiz Torija v. Spain»), заява № 18390/91). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (пункт 2 рішення від 27 вересня 2001 року у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» («Hirvisaari v. Finland»), заява № 49684/99). Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З огляду на викладене, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін. За вимогами п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України. Ціна позову в цій справі не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, справа є малозначною, тому судове рішення у ній в касаційному порядку оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України. Керуючись ст.ст. 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Дзундзи Ольги Петрівни залишити без задоволення. Рішення Калуського міськрайонного суду від 05 березня 2026 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з її ухвалення, касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України. Головуюча: О. О. Томин Судді: В. М. Луганська О. В. Пнівчук Повний текст постанови складено 27 травня 2026 року.