Постанова 4819 № 766/2726/24

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Єдиний унікальний номер справи: 766/2726/24 провадження 33/819/16/25 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 січня 2025 року м. Херсон Херсонський апеляційний суд в складі : головуючий: Бездрабко В.О., секретар судового засідання: Вєрємєєнко В.О., за участі захисника-адвоката: Ганги Д.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану в його інтересах адвокатом Гангою Дмитром Григоровичем, на постанову Херсонського міського суду Херсонської області від 03 грудня 2024 року, ухвалену під головуванням судді Іванцової Н.К., у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , військовослужбовця ВЧ НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , встановив: Постановою Херсонського міського суду Херсонської області від 03 грудня 2024 року ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та відносно нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605,60 грн. Згідно постанови суду, ОСОБА_1 13 лютого 2024 року о 14 год. 15 хв., на автодорозі Одеса Мелітополь Новоазовськ керував транспортним засобом марки ВАЗ 21093, номерний знак НОМЕР_3 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя). Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу або в медичному закладі водій відмовився, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Не погодившись з постановою суду, ОСОБА_1 , діючи через захисника адвоката Гангу Д.Г., подав апеляційну скаргу, пославшись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просив провадження у справі закрити на підставі п.4 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Скаржник зазначив, що в ході складення адміністративного протоколу за ст.130 ч.1 КУпАП співробітниками поліції порушено вимоги ст.266 КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, Інструкції про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер ( відеореєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступ до відеозаписів з них, затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції НПУ № 100 від 03 лютого 2016 року. В обґрунтування своїх вимог посилався на такі обставини: -складений протокол про адміністративне правопорушення від 13 лютого 2024року не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки у протоколі неправильно зазначений час, коли водію було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння, а саме протокол про адміністративне правопорушення складений о 14 год.45 хв., а відеозапис з місця події здійснювався о 16 год.18 хв., різниця становить майже дві години, тобто відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння зафіксована після складання протоколу; -наданий до протоколу відеозапис не є безперервним (не зафіксовано процедуру зупинки транспортного засобу, оформлення протоколу та вручення особі його копії), що тягне за собою недопустимість цього доказу; -порушений порядок проходження водієм огляду на стан алкогольного сп`яніння, оскільки під час виявлення у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння, у поліцейського був відсутній технічний прилад Драгер для проведення огляду. Зі слів поліцейського прилад необхідно чекати, щоб його доставили. Пропозиція пройти огляд у медичному закладі була неналежною, так як матеріали справи не містять акта огляду та направлення водія до найближчого медичного закладу. За твердженнями скаржника, поліцейським пропущений двогодинний термін, впродовж якого мали бути вжиті заходи для доставлення водія до закладу охорони здоров`я, на що суд першої інстанції не звернув уваги; - ОСОБА_1 не були роз`яснені процесуальні права, передбачені ст.256 КУпАП, ст.63 Конституції України; не поінформовано про наслідки відмови від проходження огляду на стан сп`яніння у медичному закладі. -посвідчення водія, як встановлено ч.1 ст.265-1 КУпАП, не вилучалось. Суд першої інстанції не надав оцінки доводам ОСОБА_1 про те, що він є військовослужбовцем, за місцем служби виконує обов`язки водія, є учасником бойових дій. Право керування транспортним засобом є надзвичайно важливим для особи, оскільки, позбавлення цього права вплине на здатність виконувати функціональні обов`язки в рамках несення бойової служби. В судовому засіданні суду апеляційної інстанції захисник-адвокат Ганга Д.Г. апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити. Дослідивши матеріали адміністративної справи, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи та зібрані докази, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення. Згідно вимог ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення окрім іншого, повинен вирішити чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення. Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. За положеннями ст.33 КУпАП, стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України . При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. Пункт 1.3 Правил дорожнього руху України (далі - ПДР України), передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (п.1.9 ПДР України). Статтею 251 ч.1 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, серед іншого, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, тощо. За матеріалами справи, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ №248148 встановлено, що 13 лютого 2024 року о 14 год. 15 хв. на автодорозі Одеса Мелітополь Новоазовськ, ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 21093, реєстраційний номер НОМЕР_3 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, мав запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу або в медичному закладі водій відмовився, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України (водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин), та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП - відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан алкогольного сп`яніння. Висновок суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, які підтверджені зібраними у справі та перевіреними судом доказами. Цей висновок суду підтверджується сукупністю зібраних у справі доказів, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення від 13 лютого 2024року серії ААБ №248148 (а.с.1); відеозаписом з місця події, на якому зафіксована відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою спеціального технічного засобу та проходження огляду в медичному закладі (а.с.6); письмовими поясненнями ОСОБА_1 , відповідно до яких він не заперечував, що зранку 13 лютого 2024року вживав пиво, відмовився від проходження огляд на стан сп`яніння на місці зупинки автомобілю, оскільки він є військовослужбовцем та поспішав у зв`язку з передислокацією, а очкувати алкотестер «Драгер», який мали доставити інші співробітники поліції, не мав часу (а.с.36-39); відміткою в протоколі про адміністративне правопорушення про передачу керування транспортним засобом іншій особі - ОСОБА_2 (права водія НОМЕР_4 ) у відповідності до вимог ч.1 ст.266 КУпАП. Суд зауважує, що за приписами п.2.5 ПДР України, проведення огляду на стан сп`яніння на вимогу поліцейського є обов`язком водія. ОСОБА_1 , реалізуючи своє право керувати транспортним засобом, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно встановлених норм законів держави Україна. Протокол про адміністративне правопорушення від 13 лютого 2024року серії ААБ №248148 відповідає вимогам статті 256 КУпАП, серед яких дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за вчинене правопорушення, тощо. Суд апеляційної інстанції не погоджується з доводами скаржника про те, що зазначений протокол складений із суттєвими порушеннями, оскільки він складений та підписаний уповноваженою особою, за встановленою законом формою, містить запис, що ОСОБА_1 від ознайомлення з протоколом, отриманням його копії, надання пояснень та підпису відмовився, що також підтверджується відеозаписом з місця події. Фіксування за допомогою відеозйомки такої відмови о 16год.18хв. (таймер часу відеозапису) не спростовує викладених у протоколі обставин, які надавалися ОСОБА_1 під час його складення, а в подальшому були зафіксовані й проведеним відеозаписом. З відеозапису вбачається, що при наближені працівників поліції до автомобіля, водієм якого був ОСОБА_1 , останній не заперечував факт керування транспортним засобом, а також факт вживання алкогольних напої(дві пляшки пива), у зв`язку з чим особі було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння у встановленому законом порядку, але водій відмовився від проходження огляду, пославшись на відсутність необхідного для огляду часу. В ході розгляду справи суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що відсутність синхронізації часу складання протоколу про адміністративне правопорушення за ст.130 ч.1 КУпАП та проведеної відеофікасації з місця події не спростовує факт відмови ОСОБА_3 від встановленого для нього обов`язку проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на вимогу працівників поліції, що становить суть інкримінуємого особі правопорушення. Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що наявний в матеріалах справи відеозапис не є безперервним та дійсно не відображає повного перебігу подій оформлення адміністративних матеріалів, але зафіксована відеозаписом інформація є достатньою для висновку про те, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, і наведений аргумент не може бути підставою для звільнення особи від відповідальності. Посилання в апеляційній скарзі на те, що в матеріалах справи відсутній акт огляду та направлення водія до найближчого медичного закладу, що свідчить про порушення порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, суд визнає неприйнятними з огляду на таке. Відповідно до п. 10 Розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735 (Інструкція №1452/735), результати огляду на стан сп`яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів. У випадку встановлення стану сп`яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду. Направлення водія для проведення огляду на стан алкогольного чи іншого виду сп`яніння у медичному закладі видається поліцейським, у випадку незгоди водія з результатами показників Драгеру при огляді, що проведений поліцейськими на місці зупинки, або бажанні пройти такий огляд лише у медичному закладі. Досліджені докази вказують, що водій відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в цілому, як на місці зупинки транспортного засобу, так і в медичному закладі. За таких обставин, складення працівником поліції письмового направлення до закладу охорони здоров`я для проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння було недоцільним. Посилання скаржника на те, що при складанні адміністративних матеріалів йому не були роз`ясненні права, передбачені ст.268 КУпАП, ст.63 Конституції України спростовуються протоколом про адміністративне правопорушення 13 лютого 2024року серії ААБ №248148, який містить відмітку про роз`яснення ОСОБА_1 його прав. Зауважень з цього приводу особа на місці події не висловила. Матеріали справи свідчать, що на час розгляду справи ОСОБА_1 є військовослужбовцем Збройних Сил України та проходить військову службу на посаді водія (а.с.44). Аргументи скаржника про те, що призначення адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік, позбавить його можливості виконувати функціональні обов`язки водія та перебувати на бойових позиціях, суд оцінює критично. Настання негативних наслідків, пов`язаних з притягненням особи до адміністративної відповідальності за ст.130 ч.1 КУпАП, перебуває в прямій залежності від протиправних дій самого порушника. Позбавлення особи права керування транспортними засобами не впливає на виконання конституційного обов`язку із захисту Батьківщини та продовження несення військової служби, але вимагає вжиття заходів зміни виконання обов`язків служби на іншій посаді. Оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу в їх сукупності, суд апеляційної інстанції вважає, що при розгляді справи судом першої інстанції дотримано вимоги чинного законодавства, у відповідності до положень КУпАП правильно враховано характер вчиненого правопорушення, ступінь суспільної небезпеки скоєного та ступінь вини ОСОБА_1 , а тому доводи апеляційної скарги визнає безпідставними та такими, що спростовуються зібраними у справі та дослідженими судом доказами. Висновок суду про доведеність вини у вчиненні ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП є законним та обґрунтованим, а відтак підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні. Відповідно до п. 1 ч. 8 ст. 294 КУпАП - за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін. Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану в його інтересах адвокатом Гангою Дмитром Григоровичем, залишити без задоволення, а постанову Херсонського міського суду Херсонської області від 03 грудня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП - без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Херсонського апеляційного суду В.О. Бездрабко