Постанова 4811 № 444/3664/24

Справа № 444/3664/24 Головуючий у 1 інстанції: Зеліско Р. Й. Провадження № 33/811/1874/24 Доповідач в 2-й інстанції: Урдюк Т. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 січня 2025 року Львівський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Урдюк Т.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу адвоката Андрусенка І.Я. в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: Україна, Тернопільської області, місце проживання: АДРЕСА_1 , на постанову судді Жовківського районного суду Львівської області від 21 листопада 2024 року про притягнення останньої до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП, в с т а н о в и в: вищенаведеною постановою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) гривень. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь державного бюджету України судовий збір у сумі 605 грн 60 коп. Згідно з постановою судді, 24.08.2024 о 00 год. 05 хв. прикордонним нарядом «Перевірка документів» у складі головного сержанта ОСОБА_2 під час оформлення осіб на в`їзд в Україну з Республіки Польща було виявлено громадянку, яка пред`явила на паспортний контроль паспорт громадянина США для виїзду за кордон серії НОМЕР_1 виданий 08.12.2021 року, уповноваженим органом США на ім`я ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 . Під час додаткового вивчення питання щодо наявності законних підстав для перетинання державного кордону України було встановлено, що особа є громадянкою України, що підтверджує паспорт гр. України для виїзду за кордон серії НОМЕР_2 виданий 02.12.2019 року, виданий на установчі дані громадянки України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Тому використання паспорта громадянина США громадянкою України ОСОБА_1 є порушенням, так як відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про громадянство України» у правових відносинах з Україною визнається лише громадянкою України. Даним фактом вищевказана громадянка порушила вимоги ст. 2,3 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України», п. 2 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою КМУ від 27.01.1995 року №57, тобто здійснила спробу незаконного перетинання ДКУ без відповідних документів, вчинивши адміністративне правопорушення відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст.204-1 КУпАП. Не погоджуючись із рішенням судді суду першої інстанції, адвокат Андрусенко І.Я. подав апеляційну скаргу, у якій просить поновити строк апеляційного оскарження, скасувати постанову судді Жовківського районного суду Львівської області від 21 листопада 2024 року. Зазначає, що ні ОСОБА_1 , ні її захисник не були присутніми під час розгляду справи, копію постанови отримали 03.12.2024. В обґрунтування своїх апеляційних вимог апелянт покликається на те, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Апелянт зазначає, що у матеріалах справи відсутні докази спроби перетину ОСОБА_1 державного кордону України без відповідних документів. Із долучених до матеріалів справи копій документів, вбачається, що у ОСОБА_1 були усі наявні документи, які надавали право їй перетинати кордон України. ОСОБА_1 мала при собі паспорт громадянина України для виїзду за кордон, а тому мала усі підстави для в`їзду в Україну. Факт наявності у ОСОБА_1 паспорта громадянина США не свідчить про порушення нею законодавства України та про спробу незаконного перетину кордону. В матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_1 маючи при собі паспорт громадянина України для виїзду за кордон та паспорт громадянина США, здійснила спробу перетнути кордон України по підроблених документах. Суб`єктивна сторона незаконного перетинання державного кордону передбачає наявність прямого умислу, тобто виражається в навмисній формі вини, коли особа розуміє, що незаконно перетинає ДКУ без відповідних документів та бажає вчинити такі протиправні дії. Апелянт наголошує, що ОСОБА_1 не мала наміру незаконно перетинати кордон України без відповідних документів. У судове засідання ОСОБА_1 , захисник Андрусенко І.Я. не з`явились, причини неявки апеляційному суду не повідомили, та клопотання про відкладення розгляду справи не подали. З огляду на те, що доказів, які підтверджують поважність неявки ОСОБА_1 та захисника Андрусенка І.Я. суду не надано, враховуючи вимоги ч. 6 ст. 294 КУпАП та з метою дотримання розумних строків розгляду справи, апеляційний суд вважає за можливе провести апеляційний розгляд у їх відсутності. Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що строк апеляційного оскарження слід поновити, апеляційну скрагу залишити без задоволення. Матеріалами справи підтверджуються доводи апелянта щодо причин пропуску строку апеляційного оскарження. Суд вважає, що строк апеляційного оскарження пропущений апелянтом з поважних причин, а тому його слід поновити. Згідно зі ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. За правилами ст. 284 КУпАП рішенням, що доводить вину особи, є постанова про накладення адміністративного стягнення або застосування заходів впливу, умовою якої є визначення вини. Отже, наявність або відсутність вини встановлюється саме під час здійснення провадження у справі про адміністративне правопорушення. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У постанові, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів. Відповідно до ч. 1 ст. 251 та ст. 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Частиною 1 статті 204-1 КУпАП передбачена відповідальність за перетинання або спроба перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади. Відповідно до ст. 12 Закону України «Про державний кордон» пропуск осіб, які перетинають державний кордон України, здійснюється органами Державної прикордонної служби України за дійсними документами на право в`їзду на територію України або виїзду з України. Згідно з приписами статті 2 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» документами, що дають право громадянину України на виїзд з України і в`їзд в Україну, є: паспорт громадянина України для виїзду за кордон; дипломатичний паспорт України; службовий паспорт України; посвідчення особи моряка; посвідчення члена екіпажу; посвідчення особи на повернення в Україну (дає право на в`їзд в Україну). Судом встановлено, що, 24.08.2024 року о 00 год. 05 хв. під час проходження прикордонного контролю на в`їзд в Україну з Республіки Польща ОСОБА_1 пред`явила на паспортний контроль паспорт громадянина США для виїзду за кордон серії НОМЕР_1 виданий 08.12.2021 року, уповноваженим органом США на ім`я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Під час додаткового вивчення питання щодо наявності законних підстав для перетинання державного кордону України було встановлено, що ОСОБА_1 є громадянкою України, що підтверджує паспорт гр. України для виїзду за кордон серії НОМЕР_2 виданий 02.12.2019 року, виданий на установчі дані громадянки України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Тому використання паспорта громадянина США громадянкою України ОСОБА_1 є порушенням, так як відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про громадянство України» у правових відносинах з Україною визнається лише громадянкою України. Даним фактом вищевказана громадянка порушила вимоги ст. 2,3 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України», п. 2 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою КМУ від 27.01.1995 року №57, тобто здійснила спробу незаконного перетинання ДКУ без відповідних документів, вчинивши адміністративне правопорушення відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст.204-1 КУпАП. Згідно з рапортами начальника 4 групи інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип А) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип Б) ОСОБА_4 та інспектора прикордонної служби 3 категорії 2 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип А) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип Б) ОСОБА_5 о 00:05 год. під час оформлення осіб на в`їзд в Україну з Республіки Польща, ними було виявлено громадянку, яка пред`явила на паспортний контроль паспорт громадянки США для виїзду за кордон серії НОМЕР_1 виданий 08.12.2021 року, уповноваженим органом США на ім`я ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 . У подальшому було встановлено, що особа є громадянкою України, що підтверджує паспорт гр. України для виїзду за кордон серії НОМЕР_2 виданий 02.12.2019 року, виданий на установчі дані громадянки України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . З наявних у матеріалах справи відомостей вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка Тернопільської області, Україна 02.12.2019 отримала паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_2 (а.с. 6). Так, ст. 4 Конституції України проголошено, що в Україні існує єдине громадянство. Поняття єдиного громадянства визначається у ч. 1 ст. 2 Закону України від 18.01.2001 №2235-ІІІ «Про громадянство України», як один із принципів законодавства України про громадянство. Єдине громадянство держави Україна, що виключає можливість існування громадянства адміністративно-територіальних одиниць України. Якщо громадянин України набув громадянство іншої держави або держав, то у правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України. Якщо іноземець набув громадянство України, то у правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України. Відповідно до ст. 6 Закону України «Про громадянство України» громадянство України набувається: 1) за народженням; 2) за територіальним походженням; 3) внаслідок прийняття до громадянства; 4) внаслідок поновлення у громадянстві; 5) внаслідок усиновлення; 6) внаслідок встановлення над дитиною опіки чи піклування, влаштування дитини в заклад охорони здоров`я, заклад освіти або інший дитячий заклад, у дитячий будинок сімейного типу чи прийомну сім`ю; 7) внаслідок встановлення над особою, визнаною судом недієздатною, опіки; 8) у зв`язку з перебуванням у громадянстві України одного чи обох батьків дитини; 9) внаслідок визнання батьківства чи материнства або встановлення факту батьківства чи материнства; 10) за іншими підставами, передбаченими міжнародними договорами України. Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження Тернопільська область, Україна, а тому є громадянкою України, та незважаючи на отримання паспорта громадянки США на ім`я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у правових відносинах з Україною, ОСОБА_1 визнається лише громадянкою України. За таких обставин, апеляційний суд погоджується із висновком судді суду першої інстанції про те, що ОСОБА_1 порушила вимоги статей 2, 3 Закону України «Про порядок виїзду з України та в`їзду в Україну громадян України» та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 204-1 КУпАП, оскільки під час здійснення прикордонного контролю на в`їзд в Україну, громадянка України ОСОБА_7 пред`явила паспорт громадянки США. Інші доводи апеляційної скарги не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність винесеної у справі постанови. За таких обставин, суддя суду першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП, за перетин державного кордону України, громадянином України, за паспортними документами іншої країни. Вказані висновки судді відповідають зібраним у справі доказам, яким суддею надана належна оцінка, правильно визначена юридична природа правовідносин, що виникли, і закон, який їх регулює, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, спростовуються матеріалами справи та оцінюються судом як такий спосіб захисту, що має на меті безпідставне уникнення від відповідальності за вчинене правопорушення. Призначене ОСОБА_1 адміністративне стягнення відповідно до вимог ст. 33 КУпАП в межах санкції ч. 1 ст. 204-1 КУпАП відповідає завданню та меті накладення адміністративного стягнення та є необхідним й достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови судді, апеляційним переглядом не встановлено. З огляду на зазначене, оскаржувана постанова судді є законною та обґрунтованою, а отже підстави для задоволення апеляційних вимог відсутні. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд п о с т а н о в и в : поновити адвокату Андрусенку І.Я. строк апеляційного оскарження. Постанову судді Жовківського районного суду Львівської області від 21 листопада 2024 року, якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП, залишити без змін, апеляційну скаргу адвоката Андрусенка І.Я. в інтересах останньої без задоволення. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Львівського апеляційного суду Т.М. Урдюк