Постанова Житомирський апеляційний суд № 295/8070/24

УКРАЇНА Житомирський апеляційний суд Справа №295/8070/24 Головуючий у 1-й інст. Кузнецов Д. В. Номер провадження №33/4805/35/25 Категорія ч. 1 ст. 130 КУпАП Доповідач Григорусь Н. Й. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 січня 2025 року м.Житомир Суддя Житомирського апеляційного суду Григорусь Н.Й., за участю особи, захисника - адвоката Колупаєва В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Житомирі апеляційну скаргу адвоката Колупаєва Валерія Вікторовича, який звернувся в інтересах ОСОБА_1 на постанову Богунського районного суду міста Житомира від 12 листопада 2024 року, якою останнього визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, ВСТАНОВИВ: Постановою Богунського районного суду міста Житомира від 12 листопада 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, призначено йому адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605,60 грн. Згідно з постановою судді місцевого суду, ОСОБА_1 15 травня 2024 року о 22-40 год по вул. Чехова, 12 в м. Житомирі, керував транспортним засобом Audi Q7 номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів). Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння відмовився. Водій відсторонений від керування транспортним засобом. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Не погоджуючись із вказаною постановою судді місцевого суду, адвокат Колупаєв В.В. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову скасувати, провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, неповне з`ясування судом обставин справи. Апеляційна скарга обґрунтована, зокрема тим, що працівники поліції безпідставно зупинили транспортний засіб ОСОБА_1 під час повітряної тривоги. Вважає акт огляду неналежним доказом, оскільки останній не містить дати та часу складення, огляд за допомогою газоаналізатора Драгер не проводився; а направлення не можна брати до уваги, оскільки огляд водія на визначення стану сп`яніння не проводився. Відеозапис оформлення адміністративних матеріалів наданий частинами, а протокол про адміністративне правопорушення за участю ОСОБА_1 не складався та не надавався йому на ознайомлення. Вважає, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а вина не доведена. Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення адвоката Колупаєва В.В., який апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити, дослідивши доводи апеляційної скарги, доходжу наступного висновку. Згідно ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Оцінка доказів, у відповідності до ст. 252 КУпАП, здійснюється за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності. Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Як слідує з матеріалів справи ОСОБА_1 порушив пункт 2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність згідно ч. 1 ст. 130 КУпАП. Відповідно до ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом. Згідно пункту 1.3 Правил дорожнього руху (далі - ПДР України) передбачено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Пунктом 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. Пункт 2.5 ПДР України зобов`язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідальність за порушення зазначеної вимоги ПДР України передбачена ст. 130 КУпАП. Адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за встановлених та викладених у постанові обставин, підтверджується зібраними у справі доказами, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 695711 від 15 травня 2024 року; копією постанови серії ЕНА №2157745 від 15 травня 2024 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 126 КУпАП; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, огляд не проводився, від підпису водій відмовився; направленням на огляд водія транспортного засобу до КНП «ОМСЦ» ЖОР з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 15 травня 2024 року, огляд не проводився; рапортом інспектора роти №3 батальйону УПП в Житомирській області ДПП старшого лейтенанта поліції Віталія Шибистюка від 15 травня 2024 року; відеозаписами з нагрудних камер поліцейських та відеореєстратора службового автомобіля працівників поліції. Так, із вказаного відеозапису з нагрудних портативних камер працівників поліції вбачається, що 15 травня 2024 року о 22-40 год в м. Житомирі поліцейські за допомогою проблискових маячків зупинили ОСОБА_1 за кермом автомобіля Audi Q7, державний номерний знак НОМЕР_2 , пояснили причини зупинки. Встановивши особу водія, працівник поліції вказав на наявність у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння. Працівник поліції запропонував йому пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці за допомогою приладу газоаналізатора Драгер або у найближчому медичному закладі, на що отримав однозначну відмову. Далі ОСОБА_1 роз`яснили наслідки такої відмови, права й обов`язки, передбачені Конституцією України та КУпАП. В подальшому працівники поліції у присутності водія склали щодо нього постанову серії ЕНА № 2157745 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП та протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, відсторонили від керування транспортним засобом до повного витверезіння. Від підпису складених адміністративних матеріалів ОСОБА_1 відмовився. Наданий відеозапис апеляційний суд визнає відповідним п. 5 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом МВС України 18.12.2018 р. №1026, оскільки останній у повному обсязі відтворює обставини, за яких патрульні, після виявлених у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння, у відповідності до встановленого законом порядку, пропонували йому пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння. ОСОБА_1 відмовився від огляду на місці зупинки автомобіля та в медичному закладі, а тому його дії вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Разом з тим, відеозапис не має ознак монтування, містить фіксацію обставин, які мають значення для справи та відповідає вимогам ст. 251 КУпАП, а тому є належним і допустимим. При цьому зупинка автомобіля, яким керував ОСОБА_1 , відповідала вимогам ст. 35 Закону України «Про національну поліцію», водію надані чіткі роз`яснення, що зупинка його транспортного засобу зумовлена службовим орієнтуванням на вказаний транспортний засіб, за кермом якого перебуває особа у стані алкогольного сп`яніння, виклик щодо якої надійшов на службу 102, а тому його подальші дії регламентуються нормами п. 2.5 ПДР та не знаходяться у причинному зв`язку з його незгодою з діями працівників поліції стосовно зупинки автомобіля. У зв`язку з цим доводи захисника про неприпустимість зупинки автомобіля під час повітряної тривоги апеляційний суд вважає такими, що звільняють водія від обов`язку дотримання ПДР України. Дані зафіксовані на відеозаписі повністю спростовують доводи апелянта та свідчать, що поліцейські діяли з дотриманням вимог ст. 266 КУпАП та Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції». Апеляційний суд звертає увагу, що у розмові з поліцейськими ОСОБА_1 пропонував працівникам поліції домовитись без складення протоколу про адміністративне правопорушення, обмежившись сплатою штрафу на місці, проте попереджався про кримінальну відповідальність за пропозицію неправомірної вигоди. Посилання в апеляційній скарзі на те, що акт огляду на стан сп`яніння та направлення водія на огляд до медичного закладу складені з порушенням та є неналежними доказами, на думку суду, правового значення не мають, оскільки за приписами «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом Міністерство внутрішніх справ України Міністерство охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року №1452/735 акт огляду на стан сп`яніння складається виключно за результатами проведення огляду водія на стан сп`яніння, а водій ОСОБА_1 відмовився від проходження будь-якого огляду. Разом з тим, перелік ознак, за якими у поліцейських виникли підстави вважати, що водій перебуває у стані алкогольного сп`яніння, зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови та координації рухів. Крім того, пунктом 2 Розділу І Інструкції встановлено, що огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Тобто за змістом цієї норми поліцейський, як посадова особа, на яку покладено обов`язок забезпечення безпеки дорожнього руху, самостійно за власним переконанням визначає наявність у водіїв транспортних засобів ознак сп`яніння, визначених п.п. 3, 4 Розділу І Інструкції. Працівники поліції зауважили водію на запах алкоголю з ротової порожнини, що є однією із ознак алкогольного сп`яніння як підстави для вимоги про проходження відповідного огляду. Доводи захисника, що адміністративні матеріали складені у відсутності ОСОБА_1 , суперечать відеозаписам, оскільки від моменту зупинки до оголошення протоколу останній знаходився на місці оформлення адміністративного правопорушення та у подальшому мав можливість ознайомитися із матеріалами, проте відмовився. Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність у особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у зв`язку з тим, що він дійсно мав ознаки алкогольного сп`яніння, відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу Драгер та у медичному закладі, що підтверджується вищевказаними відеозаписами. Тобто сам факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду був причиною складання протоколу про адміністративне правопорушення за п. 2.5 Правил дорожнього руху України. Як встановлено під час апеляційного розгляду, суддя місцевого суду дав належну оцінку всім доказам у справі, проаналізував їх у сукупності та взаємозв`язку з іншими доказами, та дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 130 КУпАП. Інші доводи апеляційної скарги не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність ухваленої у справі постанови. Враховуючи наведене, приходжу до висновку про те, що при розгляді даної справи суддя місцевого суду повною мірою дотримався вимог ст.ст. 245, 251, 252, 278, 280, 283 КУпАП, правильно встановив всі фактичні обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення судом першої інстанції норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права. Висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, та не спростовуються доводами апеляційної скарги. За таких обставин, підстав для скасування чи зміни постанови судді районного суду відносно ОСОБА_1 немає. Керуючись ст. 294 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу адвоката Колупаєва Валерія Вікторовича, подану в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення, а постанову Богунського районного суду міста Житомира від 12 листопада 2024 року без змін. Постанова апеляційного суду є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Н.Й. Григорусь