Ухвала КЦС ВС № 487/6470/23

УХВАЛА 15 січня 2025 року м. Київ справа № 487/6470/23 провадження № 61-17302ск24 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., розглянувши касаційну скаргу Миколаївського обласного центру зайнятості на постанову Миколаївського апеляційного суду від 09 грудня 2024 року в справі за позовомМиколаївського обласного центру зайнятості доОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - товариство з обмеженою відповідальністю «НІКМОРСЕРВІС НІКОЛАЄВ», про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю, встановив: У вересні 2023 року Миколаївський обласний центр зайнятості звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю. Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 26 вересня 2024 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Миколаївського обласного центру зайнятості незаконно отриману допомогу по безробіттю в сумі 51 861, 44 грн та судовий збір в сумі 2 684, 00 грн. Постановою Миколаївського апеляційного суду від 09 грудня 2024 року рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 26 вересня 2024 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким в задоволенні позову відмовлено. Стягнутоз Миколаївського обласного центру зайнятості на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 3220, 80 грн. 26 грудня 2024 року заявником через підсистему «Електронний суд» надіслано до Верховного Суду касаційну скаргу напостанову Миколаївського апеляційного суду від 09 грудня 2024 року у вказаній справі. Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково. Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев'ята статті 19 ЦПК України). Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» встановлено, що з 01 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 3 028, 00 грн. Ціна позову в цій справі становить 51 861, 44 грн, що станом на 01 січня 2024 року не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028, 00 грн * 250 = 757 000, 00 грн). У касаційній скарзі заявник вказує, що скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики (підпункт «а» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України). При цьому заявник у касаційній скарзі зазначає про застосування судом апеляційної інстанції норми права без урахування висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, а також про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах. Верховний Суд у визначенні правового питання як такого, що має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, виходить з того, що таке правове питання має бути головним або основним питанням правозастосовчої практики, воно повинно мати одночасно винятково актуальне значення для її формування. Такі ознаки визначаються предметом спору, вагомістю для держави й суспільства у цілому правового питання, що постало перед практикою його застосування. Проте заявником не наведено переконливих доводів стосовно того, в чому саме полягає фундаментальне значення цієї справи для формування єдиної правозастосовчої практики із зазначенням новітніх, проблемних, засадничих, раніше ґрунтовано не досліджуваних питань права, відповідь касаційного суду на які мала б надати нового, уніфікованого розуміння та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб'єктів правовідносин. Крім того, посилання на застосування апеляційним судом норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду та на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах є виконанням вимог процесуального закону щодо змісту будь-якої касаційної скарги, а тому такі посилання самі по собі не вказують на фундаментальність порушених у скарзі питань для формування єдиної правозастосовчої практики. Інших підстав, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких суд міг би визнати оскаржуване судове рішення таким, що підлягає касаційному оскарженню, у касаційній скарзі не зазначено та не обґрунтовано. Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають Конституції України, відповідно до статті 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Оскільки оскаржуване заявником судове рішення ухвалено в справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, і воно не підлягає касаційному оскарженню, тому у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити. Верховним Судом взято до уваги, що під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження (зокрема й про відмову у відкритті провадження) у справі не надається правова оцінка законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень, а виключно встановлюється наявність чи відсутність підстав для їх касаційного оскарження відповідно до вимог статей 389, 394 ЦПК України. Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, ухвалив: У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Миколаївського обласного центру зайнятості на постанову Миколаївського апеляційного суду від 09 грудня 2024 року в справі за позовом Миколаївського обласного центру зайнятості до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - товариство з обмеженою відповідальністю «НІКМОРСЕРВІС НІКОЛАЄВ», про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю відмовити. Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявнику. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: М. Ю. Тітов А. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко