Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 520/7149/24

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 січня 2025 р.Справа № 520/7149/24 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Мінаєвої О.М., Суддів: Кононенко З.О. , Калиновського В.А. , за участю секретаря судового засідання Тютюник О.Ю. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 20.11.2024 року, головуючий суддя І інстанції: Панов М.М., м. Харків, повний текст складено 20.11.24 року у справі № 520/7149/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області, в якому просив суд: - визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області щодо непроведення з ОСОБА_1 остаточного розрахунку при звільненні, яка полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 грошового забезпечення з 01.01.2020 по 20.05.2023 за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня кожного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії; - зобов`язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошового забезпечення (з урахуванням раніше сплачених сум) за періоди: з 01.01.2020 по 31.12.2020 за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України Про Державний бюджет України на 2020 рік" на 1 січня 2020 року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії у спосіб: щодо надбавки за особливості проходження служби - правильного математичного обрахунку, шляхом сумування перерахованих за вказаним механізмом числових показників посадового окладу + окладу за спеціальне звання + надбавки за вислугу років та 50% від отриманої суми буде становити надбавка за особливості проходження служби; щодо премії - відсотки премії, зазначені у наказах ГУ ДСНС України в Харківській області з 01.01.2020 по 31.12.2020 про преміювання ОСОБА_1 від розміру посадового окладу, перерахованого за вищевказаним механізмом; з 01.01.2021 по 31.12.2021 за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" на 1 січня 2021 року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії у спосіб: щодо надбавки за особливості проходження служби - правильного математичного обрахунку, шляхом сумування перерахованих за вказаним механізмом числових показників посадового окладу + окладу за спеціальне звання + надбавки за вислугу років та 50% від отриманої суми буде становити надбавка за особливості проходження служби; щодо премії - відсотки премії, зазначені у наказах ГУ ДСНС України в Харківській області з 01.01.2021 по 31.12.2021 про преміювання ОСОБА_1 від розміру посадового окладу, перерахованого за вищевказаним механізмом; з 01.01.2022 по 31.12.2022 за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" на 1 січня 2022 року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії у спосіб: щодо надбавки за особливості проходження служби - правильного математичного обрахунку, шляхом сумування перерахованих за вказаним механізмом числових показників посадового окладу + окладу за спеціальне звання + надбавки за вислугу років та 50% від отриманої суми буде становити надбавка за особливості проходження служби; щодо премії - відсотки премії, зазначені у наказах ГУ ДСНС України в Харківській області з 01.01.2022 по 31.12.2022 про преміювання ОСОБА_1 від розміру посадового окладу, перерахованого за вищевказаним механізмом; з 01.01.2023 по 20.05.2023 за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" на 1 січня 2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії у спосіб: щодо надбавки за особливості проходження служби - правильного математичного обрахунку, шляхом сумування перерахованих за вказаним механізмом числових показників посадового окладу + окладу за спеціальне звання + надбавки за вислугу років та 50% від отриманої суми буде становити надбавка за особливості проходження служби; щодо премії - відсотки премії, зазначені у наказах ГУ ДСНС України в Харківській області з 01.01.2023 по 20.05.2023 про преміювання ОСОБА_1 від розміру посадового окладу, перерахованого за вищевказаним механізмом; - зобов`язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області здійснити ОСОБА_1 , нарахування та виплату середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з військової служби за період з 01.01.2020 по день фактичної виплати перерахованих сум грошового забезпечення. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 31.05.2024 року у даній справі адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області щодо не проведення з ОСОБА_1 остаточного розрахунку при звільненні, яка полягає у не нарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 грошового забезпечення з 29.01.2020 по 19.05.2023 за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня кожного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії. Зобов`язано Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошового забезпечення (з урахуванням раніше сплачених сум) за періоди: з 29.01.2020 по 31.12.2020 за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" на 1 січня 2020 року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням; з 01.01.2021 по 31.12.2021 за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" на 1 січня 2021 року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням; з 01.01.2022 по 31.12.2022 за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" на 1 січня 2022 року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням; з 01.01.2023 по 19.05.2023 за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" на 1 січня 2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. ОСОБА_1 , не погодившись з вищевказаним рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 11.07.2024 року апеляційну скаргу задоволено частково. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 31.05.2024 у справі №520/7149/24 скасовано в частині відмови у задоволенні позову про визнання протиправною бездіяльності Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області, яка полягає у не нарахуванні та не виплаті грошового забезпечення ОСОБА_1 з 01.01.2020 по 28.01.2020 за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" на 1 січня 2020 року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, та зобов`язання Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 з 01.01.2020 по 28.01.2020 за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" на 1 січня 2020 року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії. Прийнято в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області, яка полягає у не нарахуванні та не виплаті грошового забезпечення ОСОБА_1 з 01.01.2020 по 28.01.2020 за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" на 1 січня 2020 року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії. Зобов`язано Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 з 01.01.2020 по 28.01.2020 за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" на 1 січня 2020 року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, з урахуванням раніше сплачених сум. В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 31.05.2024 по справі № 520/7149/24 залишено без змін. ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з заявою про встановлення судового контролю, в якій просив суд встановити судовий контроль за виконанням рішення по справі №520/7149/24 у спосіб зобов`язання ГУ ДСНС України у Харківській області подати у строк, встановлений судом, звіт про виконання рішення у спосіб вчинення належного перерахунку та виплати грошового забезпечення позивача в розрізі збереження відсоткового розміру премії та правильного математичного обрахунку, з наданням суду та позивачу в особі представника підтверджуючих доказів. В обґрунтування поданої заяви зазначав, що внаслідок неправильного перерахунку відповідачем грошового забезпечення позивача його розмір, з урахуванням раніше отриманих сум ж неналежним та таким, що не відповідає дійсності, а відтак, попри вчинення відповідачем дій щодо виконання рішення суду у справі №520/7149/24, останнє залишається невиконаним. Вказував, що позивач за наслідками перерахунку грошового забезпечення мав отримати 320 597,93 грн., а не 710, 97 грн., як зазначив відповідач. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 20.11.2024 року заяву представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення Харківського окружного адміністративного суду в адміністративній справі №520/7149/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії залишено без задоволення. ОСОБА_1 , не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу (за підписом його представника), в якій просив суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 20.11.2024 року у справі №520/7149/24 про відмову у встановленні судового контролю та ухвалити нову постанову про задоволення заяви про встановлення судового контролю за виконанням рішення у справі №520/7149/24. В обґрунтування вимог скарги посилається на те, що відповідач допустив наступні помилки при перерахунку та виплаті грошового забезпечення позивача, покладеного на нього у судовому порядку: правильно розрахувавши помісячні показники посадового окладу, окладу за звання, надбавки за вислугу років, надбавки за ОПС, надбавку за кваліфікацію, водночас неправильно математично обрахував різницю до виплати; знехтував відсоток премії, встановлений самим же відповідачем відповідними наказами, протиправно його зменшивши до рівня, який нічим не передбачений та не обґрунтований. Зазначає, що сумуючи різниці до виплати по всім складовим грошового забезпечення вбачається, що обрахований відповідачем результат до виплати 710,97 грн. є таким, що не відповідає дійсним обставинам справи. Вказує, що суми недоотриманого позивачем грошового забезпечення в розрізі поскладового обрахунку значно перевищують ту суму, яка обрахована відповідачем, відтак, виконанням обов`язку, покладеного на відповідача у судовому порядку є сплата позивачеві 320 597,93 грн., а не 710, 97 грн., як зазначив відповідач. Посилається на приписи ст.370 КАС України. Вважає, що внаслідок неправильного перерахунку грошового забезпечення, розмір перерахованого грошового забезпечення, з урахуванням раніше отриманих сум, є неналежним та таким, що не відповідає дійсності, отже, попри вчинення відповідачем дій щодо виконання рішення у справі №520/7149/24, останнє залишається невиконаним. Вказує на наявність підстав для застосування положень ст.382 КАС України. Посилається на невідповідність оскаржуваної ухвали вимогам ст.242 КАС України. Стосовно посилання суду першої інстанції, що прохання судового контролю під час розгляду справи не заявлялось, то вважає вказане формальною відпискою, оскільки норма ст.382 КАС України може бути застосована, у разі доказового підтвердження, як до, так і після ухвалення рішення. Вважає, що постановляючи оскаржувану ухвалу, судом першої інстанції було неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи; має місце недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; має місце невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; має місце порушення норм процесуального права, а зазначене у сукупності зумовлює наявність підстав для застосування приписів ст.317 КАС України. Відповідач не скористався правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, передбаченим ст.304 КАС України. Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Колегія суддів, заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги та оскаржувану ухвалу суду першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. Приймаючи рішення про залишення без задоволення заяви представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення Харківського окружного адміністративного суду в адміністративній справі №520/7149/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, суд першої інстанції виходив з того, що КАС України передбачено право, а не обов`язок суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, зобов`язати суб`єкта владних повноважень, проти якого ухвалено судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, а зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об`єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами. Окрім того, суд першої інстанції виходив в оскаржуваній ухвалі з того, що оскільки під час судового розгляду справи №520/7149/24 позивачем не заявлялась вимога щодо встановлення судового контролю за рішенням суду в порядку ст.382 КАС України, не було наведено доводів та не було надано доказів, які б свідчили про те, що відповідач ухилятиметься від виконання рішення суду, після набрання таким рішенням законної сили. Колегія суддів частково погоджується з висновками суду першої інстанції, вважаючи, що наявні правові підстави для зміни оскаржуваної ухвали в частині мотивів та підстав її прийняття, з огляду на наступне. Відповідно до ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Згідно ч. ч. 2, 3 ст.14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Статтею 370 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Відповідно до ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Європейський суд з прав людини у справі "Горнсбі проти Греції" наголосив, що, відповідно до усталеного прецедентного права, пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. З аналізу рішень Європейського суду з прав людини (остаточні рішення у справах "Алпатов та інші проти України", "Робота та інші проти України", "Варава та інші проти України", "ПМП "Фея" та інші проти України"), якими було встановлено порушення п. 1 ст. 6, ст.13 Конвенції та ст.1 Першого протоколу до Конвенції, вбачається однозначна позиція про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення, а також констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що повністю узгоджується з нормою ст.129-1 Конституції України. Згідно з приписами ст.372 КАС України у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб`єктів владних повноважень можуть бути покладені обов`язки щодо забезпечення виконання рішення. Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст.382 КАС України (в редакції, станом на дату подання позивачем заяви про встановлення судового контролю) суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. З урахуванням наведеного вище, судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню такої постанови суду та відновленню порушених прав особи-позивача. КАС України регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови. Законодавець фактично наділив суд повноваженнями контролю за виконанням того, що для суб`єкта владних повноважень передбачив у своєму рішенні адміністративний суд. Звертаючись до суду із заявою про встановлення судового контролю, позивач зобов`язаний навести аргументи на переконання необхідності вжиття таких процесуальних заходів і надати докази в підтвердження наміру відповідача на ухилення від виконання судового рішення. Наведене вище узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 23 червня 2020 року у справі №802/357/17-а. При цьому, суд зазначає, що зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об`єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами. Практика Верховного Суду вказує на те, що адміністративним процесуальним законодавством регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови. У свою чергу, правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. Як встановлено з матеріалів справи, позивач, звертаючись до суду першої інстанції з заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішення у справі №520/7149/24, пов`язував необхідність встановлення судом такого заходу контролю неправильним перерахунком відповідачем розміру його грошового забезпечення на виконання рішення суду у справі №520/7149/24, зазначаючи, що, сумуючи різниці до виплати по всіх складових грошового забезпечення, у відповідача виходить результат до виплати 710,97 грн., що не відповідає дійсним обставинам справи, за наслідками такого перерахунку він мав отримати 320 597, 93 грн., а не 710,97 грн., як зазначив відповідач, а тому судове рішення, як на його думку, залишається невиконаним. Водночас, суд зазначає, що в межах справи №520/7149/24 судовими рішеннями (судів першої та апеляційної інстанцій) було зобов`язано Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області здійснити позивачу перерахунок та виплату грошового забезпечення з 01.01.2020 по 19.05.2023 року за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня 2020, 01 січня 2021, 01 січня 2022, 01 січня 2023 Законом України "Про Державний бюджет України" на відповідний рік, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії. Визначення розміру складових грошових забезпечення (конкретних розмірів таких складових) позивача не було встановлено судовим рішенням у справі №520/7149/24, а тому суд не може перевірити правомірність визначення позивачу таких розмірів (які в т.ч. зазначає позивач), в порядку, передбаченому ст.382 КАС України. Надання правової оцінки діям відповідача, які не охоплювалися предметом спору, в межах процедури судового контролю є недопустимим, оскільки за таких обставин суд фактично вирішить новий публічно-правовий спір між сторонами. Водночас у разі незгоди позивача із визначеним відповідачем розміром грошового забезпечення наявні ознаки іншого публічно-правового спору між сторонами, який може бути вирішений шляхом подання позовної заяви. Також суд зазначає, що з доданих позивачем до заяви про встановлення судового контролю матеріалів вбачається, що у виконавчих провадженнях ВП №75668330 та №75668475 відкрито виконавче провадження щодо виконавчих листів №520/7149/24, виданих 24.07.2024. Зазначене також вказує на вчинення примусових дій з виконання судового рішення (судових рішень) у справі №520/7149/24. Окрім того, суд також звертає увагу і на те, що особа, яка вважає, що відповідач ухиляється від виконання судового рішення, вправі звернутись до суду в порядку статті 383 КАС України із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду. При цьому, реалізація цього права позивачем не залежить від вирішення питання про встановлення судом судового контролю за виконанням судового рішення згідно ст.382 КАС України. Відтак, суд вважає, що відсутні обґрунтовані підстави для застосування заходів судового контролю у даній справі, згідно поданої позивачем заяви, в порядку ст.382 КАС України. При цьому, доводи апеляційної скарги не спростовують наведених вище висновків. Таким чином, з огляду на викладене, колегія суддів погоджується з загальним висновком суду першої інстанції про залишення без задоволення заяви представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення Харківського окружного адміністративного суду в адміністративній справі №520/7149/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. Водночас, надаючи правову оцінку висновкам суду першої інстанції, викладеним в оскаржуваній ухвалі суду про те, що під час судового розгляду справи №520/7149/24 позивачем не заявлялась вимога щодо встановлення судового контролю за рішенням суду в порядку ст.382 КАС України в якості мотивів прийняття оскаржуваної ухвали та відповідним доводам апеляційної скарги з приводу цього, суд зазначає наступне. Відповідно до правової позиції Верховного Суду, встановити судовий контроль за виконанням судового рішення згідно ст.382 КАС України можливо як під час ухвалення судового рішення, так і вже після ухвалення рішення у справі, що підтверджується ухвалами Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2018 року у справі №800/592/17 та від 05.07.2018 р. у справі №206/3911/17 та постановою Верховного Суду від 18.04.2019 року у справі №286/766/17. Використання у приписах ст.382 КАС України словосполучення "суд, який ухвалив" дає підстави для висновку, що для встановлення судового контролю після ухвалення судового рішення у справі повинен видаватись окремий процесуальний документ (ухвала) після ухвалення рішення у справі, якщо воно фактично не виконується, і саме судом, який виніс відповідне рішення. Вказана позиція узгоджується із правовою позицією Великої палати Верховного Суду, викладеною в ухвалі від 20.06.2018 року у справі №800/592/17, та правовою позицію Верховного Суду, викладеною в постанові від 18.04.2019 року у справі №286/766/17. З огляду на приписи ч.5 ст.242 КАС України, врахуванню у даній справі підлягають висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, на які посилається суд апеляційної інстанції вище та які є релевантними до спірних відносин. Відтак, вищенаведені висновки суду першої інстанції суд вважає помилковими, а відповідні доводи апеляційної скарги обґрунтованими, що вказує на необхідність зміни оскаржуваної ухвали суду в частині мотивів та підстав її прийняття. Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Пунктом 2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Згідно п.4 ч.1 ст.317 КАС України підставами для скасування рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Частиною 4 ст.317 КАС України передбачено, що зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини. Таким чином, враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції підлягає зміні в частині мотивів та підстав її прийняття, а в іншій частині підлягає залишенню без змін. Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 20.11.2024 року у справі № 520/7149/24 змінити в частині мотивів та підстав її прийняття. В іншій частині ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 31.10.2023 року у справі №520/14907/2020 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню. Головуючий суддя О.М. Мінаєва Судді З.О. Кононенко В.А. Калиновський Повний текст постанови складено 15.01.2025 року