Ухвала КЦС ВС № 450/3377/20

УХВАЛА 15 січня 2025 року м. Київ справа № 450/3377/20 провадження № 61-12946ск24 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Тітова М. Ю. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного суду від 20 серпня 2024 року в справі за позовом ОСОБА_2 доОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , Сокільницької сільської ради Пустомитівського району Львівської області, Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Реєстраційна служба Пустомитівського районного управління юстиціїЛьвівської області, приватний нотаріус Пустомитівського районного нотаріального округу Баллод Галина Антонівна, приватний нотаріус Пустомитівського районного нотаріального округуШаравара Оксана Романівна, про визнання недійсним та скасування рішення Сокільницької сільської ради Пустомитівського району Львівської області від 14 липня 2005 року № 191, визнання недійсними та скасування державних актів, визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, скасуваннярішень приватного нотаріуса, усунення перешкод у користуванніземельною ділянкою, встановив: 18 вересня 2024 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Львівського апеляційного суду від 20 серпня 2024 року у вказаній справі. Ухвалою Верховного Суду від 01 жовтня 2024 року касаційну скаргу залишено без руху з наданням строку для усунення її недоліків. Відповідно до частини першої статті 131 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають електронного кабінету, за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому суду адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає, не перебуває або не знаходиться. Ухвала Верховного Суду від 01 жовтня 2024 року про залишення касаційної скарги без руху неодноразово надсилалась ОСОБА_1 на останню відому суду адресу, вказану у касаційній скарзі, проте повернулася на адресу Верховного Суду без вручення адресату з відміткою «за закінченням терміну зберігання». Постановою Верховного Суду від 19 грудня 2022 року в справі № 910/1730/22 визначено, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, за відсутності відомостей у суду про наявність у такої сторони інших засобів зв'язку та/або адреси електронної пошти, необхідність зазначення яких у процесуальних документах передбачена статтями 162, 165, 258, 263, 290, 295 ГПК України, і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі. Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком осіб, які беруть участь у справі, однак станом на 15 січня 2025 року вимоги ухвали Верховного Суду від 01 жовтня 2024 року не виконано і відомості про те, що заявник вживав заходів щодо усунення недоліків скарги у Єдиній автоматизованій системі діловодства Верховного Суду відсутні, тому суд не може вирішити питання про відкриття касаційного провадження. Згідно з частиною першою статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. За приписами частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу. Відповідно до частини третьої статті 185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві. Повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню із скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення. Керуючись статтям 185, 393 ЦПК України, ухвалив: Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного суду від 20 серпня 2024 року визнати неподаною та повернути заявнику. Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя М. Ю. Тітов