Постанова 4824 № 755/13222/24

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 755/13222/24 № апеляційного провадження: 22-ц/824/2401/2025 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 13 січня 2025 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ : Судді - доповідача Слюсар Т.А. Суддів : Голуб С.А., Таргоній Д.О., розглянувши у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката Завойка Дмитра Івановича в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 05 серпня 2024 року про повернення позовної заяви у складі судді Хромової О.О., у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , яка діє як законний представник ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ майна,- В С Т А Н О В И В : У липні 2024 року ОСОБА_1 , яка діє як законний представник ОСОБА_2 звернулася у суд із позовом до ОСОБА_3 про поділ майна. Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 05 серпня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 , яка діє як законний представник ОСОБА_2 - визнано такою, що не подана та повернуто позивачці. У поданій апеляційній скарзі адвоката Завойко Д.І. в інтересах ОСОБА_1 посилаючись на порушення положень процесуального права, просила ухвалу суду скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що підставою для повернення позову стало те, що в ордері про надання правничої допомоги зазначено, що адвокат дії н підставі договору від 01 березня 2023 року, тоді як до справи долучено договір від 01 березня 2024 року, що позбавило суд можливості перевірити відсутність обмежень адвоката. Разом з тим представник скаржниці вказує, що такий висновок суду є безпідставним, оскільки зазначення дати 01 березня 2023 року в ордері є технічною опискою, а до позову долучений договір про надання правничої допомоги від 01 березня 2024 року, який не містить обмежень у повноваженням адвоката діяти в інтересах позивачки. Також представник позивача посилається на практику викладену в постанові Верховного Суду від 01 серпня 2024 року у справ № 903/1199/23, де за замістом вказано, що надмірний формалізм при вирішенні питання щодо прийняття позовної заяви або скарги - є порушенням права на справедливий судовий захист. Відзиву на апеляційну скаргу не надійшло. Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України. Згідно вимог ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Частиною 13 статті 7 ЦПК України визначено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Оскільки предметом апеляційного оскарження є ухвала суду про повернення позовної заяви, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши наявні у справі докази, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦПК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Відповідно до частини 2 статті 175 ЦПК України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи. Відповідно до частини 7 статті 177 ЦПК України до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача. Сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника (частина 1 статті 58 ЦПК України). У частинах третій, четвертій, восьмій статті 62 ЦПК України визначено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів:1) довіреністю; 2) ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"; 3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України "Про безоплатну правничу допомогу". Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (кваліфікованим електронним підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами. Повертаючи позовну заяву районний суд виходив з того, що адвокатом Завойком Д.І. не надано належних повноважень, які надавали б йому право на підписання позову від імені ОСОБА_1 . Суд зазначає, що до справи долучено договір про надання правничої допомоги від 01 березня 2024 року, тоді як в ордері вказано, що адвокат діє на підставі договору від 01 березня 2023 року, що позбавляє можливості пересвідчитися у відсутності обмежень у повноваженнях адвоката, а також до позовної заяви не долучено копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю та посвідчення адвоката України. Між тим з таким висновком районного суду колегія суддів непогоджується з наступних підстав. З ордеру вбачається, що Завойко Д.І. діє в інтересах ОСОБА_1 на підставі договору про надання правової допомоги від 01 березня 2023 року (а.с. 6). До позову представником долучено договір про надання правової допомоги від 01 березня 2024 року (а.с. 7-8) Відповідно до Положення про ордер про надання правничої допомоги, яке затверджено рішенням Ради адвокатів України № 41 від 12 квітня 2019 року з наступними змінами на 17 листопада 2020 року, а саме п. 3 Положення передбачено, що в Україні встановлюється єдина, обов`язкова для всіх адвокатів, типова форма ордера, яку затверджує Рада адвокатів України, згідно додатку №

1. Згідно п. 2 Положення ордером на надання правничої допомоги є письмовий документ (в паперовій або електронній формі), що посвідчує повноваження адвоката на надання правничої допомоги у випадках і порядку, встановлених Законом України від 05 липня 2012 року № 5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та іншими законами України. Згідно п. 4 Положення ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням та повинен містити обов`язкові реквізити, передбачені цим Положенням. Згідно п. 5 Положення ордер встановленої форми є обов`язковим для прийняття усіма органами, установами, організаціями на підтвердження правомочності адвоката на вчинення дій, передбачених статтею 20 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Згідно п. 6 Положення бланки ордерів, згідно затвердженої типової форми, генеруються у відповідному розділі "Особистого кабінету адвоката" на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України www.unba.org.ua слідуючи командам системи. Згідно п. 11 цього Положення ордер, встановленої цим Положенням форми, є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта. Згідно п. п. 12.1,-12,13 п. 12 Положення ордер містить наступні реквізити: серію, порядковий номер ордера; прізвище, ім`я, по батькові або найменування особи, якій надається правнича допомога; посилання на договір про надання правничої допомоги/доручення органу (установи), уповноважених законом на надання безоплатної правничої допомоги, номер (у випадку наявності) та дату цього документа; назву органу, у якому надається правнича допомога адвокатом із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності відповідно до статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"; прізвище, ім`я, по батькові адвоката, який надає правничу допомогу на підставі ордера, номер та дату його свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, найменування органу, який його видав (КДКА відповідного регіону, з 01 січня 2013 року радою адвокатів відповідного регіону); номер посвідчення адвоката України, ким та коли воно видане; ким ордер виданий (назву організаційної форми): адвокатом, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально (із зазначенням адреси робочого місця); адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням (повне найменування адвокатського бюро/адвокатського об`єднання та його місцезнаходження);адресу робочого місця адвоката, якщо вона відрізняється від адреси місцезнаходження адвокатського бюро/адвокатського об`єднання, яке видає ордер; обмеження повноважень, якщо такі передбачені договором про надання правничої допомоги; дату видачі ордера; підпис адвоката (власноручний або електронний) який видав ордер, у разі здійснення ним індивідуальної діяльності (у графі "Адвокат");підпис адвоката (власноручний або електронний) який надає правничу допомогу, якщо ордер, виданий адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням (у графі "Адвокат");підпис (власноручний або електронний) керівника адвокатського бюро/адвокатського об`єднання, відтиск печатки адвокатського бюро/адвокатського об`єднання (за наявності) у випадку, якщо ордер видається адвокатським бюро/адвокатським об`єднанням; двовимірний штрих-код (QR-код) з посиланням на профайл адвоката в ЄРАУ. Згідно з підпунктом 15.4 пункту 15 Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17 грудня 2012 року № 36, ордер має містити назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом, із зазначенням за необхідності виду адвокатської діяльності відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI. Наданий представником позивача ордер серії АІ № 1620109 від 29 липня 2024 року відповідає вимогам законодавства, оскільки містить всі необхідні реквізити, передбачені п. 12 Положення про ордер на надання правової допомоги. У вказаному ордері є примітка, що договором про надання правничої допомоги повноваження адвоката не обмежуються. Проаналізувавши викладене, колегія суддів вважає, що при зверненні до суду із позовною заявою адвокатом Завойком Д.І. були подані достатні докази на підтвердження його повноважень представляти інтереси ОСОБА_1 при розгляді справи у Дніпровському районному суді м. Києва, позовна заява повернута судом першої інстанції безпідставно, з формальних причин. При цьому колегія суддів зауважує, що у разі надання ордеру про надання правничої (правової) допомоги, долучення договору про надання правової допомоги не є обов`язковим, про що зроблено висновки в постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 9901/736/18 (провадження № 11-989заі18). Зокрема, "ордер, який видано відповідно до Закону № 5076-VI, є самостійним документом, що підтверджує повноваження адвоката. Надання договору про правничу допомогу, його копії або витягу разом із ордером чинна редакція КАС України не вимагає. Велика Палата Верховного Суду звертає увагу, що виходячи зі змісту ч. 1, 3 ст. 26 Закону № 5076-VI, ордер може бути оформлений адвокатом (адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням) лише на підставі вже укладеного договору. Крім того, адвокат несе кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення суду про повноваження представляти іншу особу в суді, а так само умисне невнесення адвокатом до ордера відомостей щодо обмежень повноважень, установлених договором про надання правничої допомоги (ст. 400-1 Кримінального кодексу України). Положенням ч. 5 ст. 5 КАС України, яка гарантує право на судовий захист, передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку. Згідно практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише і фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги - є порушенням права на справедливий судовий захист". З урахуванням вказаного, безпідставними також є посилання суду й на те що, представником позивачки не надано копії свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю та посвідчення адвоката України. Сумніви щодо повноважень представника, судом першої інстанції мали бути усунені у процесуальний спосіб визначений ст. 185 ЦПК України, відповідно до якої суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Колегія суддів зауважує, що застосування судом правових норм й вчинення дій, що мають юридичне значення, повинно відбуватись із урахуванням обставин конкретної справи та забезпеченням ефективного захисту прав, свобод та законних інтересів. Формальний підхід суду до здійснення своїх повноважень вже на стадії звернення особи до суду може призвести до порушення права на справедливий судовий розгляд. З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що постановляючи оскаржувану ухвалу про повернення позовної заяви, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність документу, що беззаперечно свідчив та містив у собі делеговане позивачем право представнику на підписання даної позовної заяви, оскільки наданий представником ордер серії АІ № 1620109 від 29 липня 2024 року є належним документом, що підтверджує повноваження адвоката. Згідно з ч. 6 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Відповідно до ст. 379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права, що відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України є підставною для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст. ст. 367, 374, 379, 381 ЦПК України, суд,- П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу адвоката Завойка Дмитра Івановича в інтересах ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 05 серпня 2024 року скасувати, а справу направити для продовження розгляду до того ж суду. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів. Суддя-доповідач: Судді: