Постанова 4813 № 520/9612/14-ц

Номер провадження: 22-ц/813/195/24 Справа № 520/9612/14-ц Головуючий у першій інстанції Маломуж А. І. Доповідач Погорєлова С. О. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23.12.2024 року м. Одеса Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Одеського апеляційного суду у складі: головуючого судді: Погорєлової С.О. суддів: Таварткіладзе О.М., Заїкіна А.П. за участю секретаря: Зєйналової А.Ф.к., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 та апеляційну скаргу ОСОБА_2 , який діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , який діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 , третя особа: Орган опіки та піклування Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування за законом та поділ спадкового майна в натурі, та за позовом ОСОБА_2 , який діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання права власності в порядку спадкування, на рішення Київського районного суду м. Одеси, ухваленого під головуванням судді Маломуж А.І. 30 липня 2020 року у м. Одеса, - встановила: У липні 2014 року ОСОБА_1 звернулася до Київського районного суду м. Одеси з позовом, який було уточнено, до ОСОБА_2 , який діяв в інтересах на той час малолітньої ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування за законом та поділ спадкового майна в натурі (т. 1 а.с. 2, 174-178, 221-225, т. 2 а.с. 197-201, т. 4 а.с. 94-98) В обґрунтування позову ОСОБА_1 посилалася на те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є рідними бабусею та онукою. А представник ОСОБА_3 - ОСОБА_2 , є її рідним батьком, що підтверджується свідоцтвом про народження ОСОБА_3 , актовий запис №10678 від 28.11.2012 року. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 померла (актовий запис про смерть №5849 від 12.06.2013 року). ОСОБА_4 була дочкою позивача, що вбачається із свідоцтва про народження, та матір`ю ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження. Таким чином, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 відносяться до першої черги спадкоємців за законом після смерті ОСОБА_4 ОСОБА_1 та ОСОБА_3 своєчасно звернулись до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Борецької В.М. із заявами про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , на підставі заяв про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_4 , приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Борецькою В.М. була заведена спадкова справа за № 12-2013 року. У переліку майна, яке є спадщиною, знаходиться земельна ділянка, розташована за адресою: АДРЕСА_1 яка має площу 0,0554 га, з цільовим призначенням - обслуговування житлового будинку та господарських будівель. 27.03.2014 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Борецькою В.М. на адресу ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було направлено листа про неможливість вчинення нотаріальних дій, у зв`язку із ненаданням оригіналів правовстановлюючих документів на спадкове майно, а саме на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 . У вересні 2014 року ОСОБА_2 , який діяв в інтересах малолітньої на той час ОСОБА_3 , звернувся до Київського районного суду м. Одеси із позовом до ОСОБА_1 про визнання права власності в порядку спадкування (т. 1 а.с. 2-6). В обґрунтування позову ОСОБА_2 посилався на те, що 27.04.2006 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 був зареєстрований шлюб, про що Міським відділом реєстрації актів цивільного стану Одеського обласного управління юстиції в Книзі реєстрації шлюбів було зроблено відповідний актовий запис за №394 та видано Свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 . Від даного шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_3 у них народилась донька, ОСОБА_3 , про що Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції складено відповідний актовий запис №10678 та видано Свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 . ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати малолітньої ОСОБА_3 - ОСОБА_4 , про що Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції складено відповідний актовий запис №5849 та видано Свідоцтво про смерть серії НОМЕР_3 . У встановлений законом строк ОСОБА_2 , діючи від імені та в інтересах малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Борецької В.М. із заявою про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_4 11.07.2013 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Горецька В.М. була заведена спадкова справа №12-2013 після смерті ОСОБА_4 27.03.2014 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Горецька В.М. на адресу ОСОБА_2 було направлено листа про неможливість вчинення нотаріальних дій, у зв`язку із не наданням оригіналів правовстановлюючих документів на спадкове майно. Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 30.07.2020 року уточнений позов ОСОБА_1 було задоволено частково. Визнано за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , право власності на 2/3 частини земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , яка має площу 0,0554 га з цільовим призначенням - обслуговування житлового будинку та господарських будівель, в порядку спадкування за законом після смерті дочки - ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 . В іншій частині позову ОСОБА_1 відмовлено. Позов ОСОБА_2 , який діє в інтересах малолітньої ОСОБА_3 , задоволено частково. Визнано за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на 2/3 частини земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , яка має площу 0,0554 га з цільовим призначенням - обслуговування житлового будинку та господарських будівель, в порядку спадкування за законом після смерті матері - ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_5 . В іншій частині позову ОСОБА_2 відмовлено (т. 5 а.с. 96-99). В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати, та ухвалити нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 задовольнити повністю, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права (т. 5 а.с 102-105). Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції не було вирішено спір по суті, що призвело до введення спадкоємця у стан, в якому останнього фактично було позбавлено можливості здійснювати захист власних прав та інтересів. Підставою спору було те, що спадкоємці не могли вільно спільно володіти спадковим майном, у зв`язку із чим звернулись до суду за поділом спадкового майна таким шляхом, щоб кожному зі спадкоємців було передано у власність індивідуально визначене майно, без поділу на частки. Однак, судом так і не було вирішено спірну ситуацію. В апеляційній скарзі ОСОБА_2 , діючий від імені та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , просить рішення суду першої інстанції скасувати, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права (т. 5 а.с 226-230). В процесі розгляду справи Одеським апеляційним судом, 19.12.2024 року представник ОСОБА_1 повідомив суд апеляційної інстанції про укладення мирової угоди із ОСОБА_2 , надавши її копію. 23.12.2024 року в судове засідання з`явилась ОСОБА_1 , яка просила затвердити мирову угоду та закрити провадження у справі. Однак, оскільки відповідач ОСОБА_2 у судове засідання для підписання мирової угоди не з`явився, колегія суддів доходить висновку про відсутність правових підстав для затвердження мирової угоди між сторонами. Одночасно, оскільки в ході апеляційного розгляду справи судом апеляційної інстанції було створено сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, зокрема, було надано достатньо часу та створено відповідні можливості для реалізації кожним учасником своїх процесуальних прав, колегія суддів вважає за можливе закінчити розгляд апеляційної скарги в даному судовому засіданні. Згідно зі ст. 372 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у скаргах доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги представника ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав. Згідно п.п. 1-3 ч.1 ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; порушення судом норм матеріального права; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги; суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_4 була дочкою ОСОБА_1 , що вбачається з свідоцтва про її народження з актовим записом 257 від 26.02.1982 року по Приморському бюро ЗАГСу м. Одеси. 27.04.2006 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 був зареєстрований шлюб, про що Міським відділом реєстрації актів цивільного стану Одеського обласного управління юстиції в Книзі реєстрації шлюбів зроблено відповідний актовий запис за №394 та видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 . ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є, відповідно, рідними бабусею та онукою. А ОСОБА_2 є рідним батьком ОСОБА_3 , що вбачається зі свідоцтва про народження ОСОБА_3 з актовим записом №10678 від 28.11.2012 року по відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Одесі Одеського міського управління юстиції. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть, актовий запис №5849 від 12.06.2013 року по відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Одесі реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції. Спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_4 є: ОСОБА_2 - чоловік померлої, ОСОБА_3 - дочка померлої, ОСОБА_1 - мати померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Борецькою В.М. була заведена спадкова справа №12-2013 після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 . З матеріалів спадкової справи вбачається, що ОСОБА_1 та діючий в інтересах ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , її законний представник - ОСОБА_2 , своєчасно звернулись до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Борецької В.М. з заявами про прийняття спадщини за законом після смерті померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 . У наступному ОСОБА_2 в межах строку, визначеного ст. 1270 ЦК України, подав заяву про відмову від спадщини, яка відкрилася після смерті його дружини ОСОБА_4 , на користь відповідача ОСОБА_1 27.03.2014 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Борецька В.М. на адресу ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було направлено листа про неможливість вчинення нотаріальних дій, у зв`язку із не наданням оригіналів правовстановлюючих документів на спадкове майно, а саме на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 . У переліку майна, яке є спадщиною, дійсно знаходиться земельна ділянка, розташована за адресою: АДРЕСА_1 яка має площу 0,0554 га з цільовим призначенням - обслуговування житлового будинку та господарських будівель. 08.07.2004 року державним нотаріусом Третьої Одеської державної нотаріальної контори Смірновій М.О. було видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 . Вказана земельна ділянка належала ОСОБА_5 на підставі акту про право приватної власності на землю серії І-ОД №74319, виданого виконкомом Одеської міської ради народних депутатів 30.03.2000 року, зареєстрованого в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №3570. Зазначене свідоцтво про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку було видано ОСОБА_4 08.07.2004 року Третьою Одеською державною нотаріальною конторою було зареєстроване у реєстрі за № 1-2589, спадкова справа №633/2004. Тоді ж ОСОБА_4 успадкувала після померлої ОСОБА_5 1/2 частину житлового будинку з надвірними спорудами під АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом з реєстровим номером 1-2592 по спадковій справі №633/2004, та встигла зареєструвати право власності на будинок у ОМБТІ та РОН, що підтверджується витягом № 4422616 від 12.08.2004 року. При цьому, ОСОБА_4 , отримавши свідоцтво про право на спадщину, не встигла отримати державний акт про право власності на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 яка має площу 0,0554 га з цільовим призначенням - обслуговування житлового будинку та господарських будівель. Частково задовольняючи позовні вимоги в частині поділу між сторонами земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , та відмовляючи у задоволенні вимог ОСОБА_6 та ОСОБА_2 про визнання права власності на 377/1000 частини гаражного приміщення АДРЕСА_2 , квартири АДРЕСА_3 , 1/2 частини житлового будинку з надвірними спорудами, що знаходяться в АДРЕСА_1 , розташованого на земельній ділянці розміром 600 кв.м., автомобіль марки MITSUBISHI модель COLT, 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_4 , номер шасі (кузов) НОМЕР_5 , суд першої інстанції виходив з відсутності у сторін перешкод в отриманні щодо вказаного майна свідоцтва про право на спадщину. Однак, колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду, з наступних підстав. Згідно з ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначено частиною другою вказаної статті. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ст. 5 ЦПК України). Об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи. Розпорядження своїм правом на захист є приписом цивільного законодавства і полягає в наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.02.2021 року у справі № 925/642/19 зазначено, що позивач, тобто особа, яка подала позов, самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюються судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову. Згідно ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України). Згідно із ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. За правилами ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст. ст. 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини. Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (ч.1 ст. 1268 ЦК України). Спадщина належить спадкоємцям, які прийняли її на праві спільної часткової власності (ч. 4 ст. 355 ЦК України), а тому при її поділі застосовуються правила передбачені в главі 26 ЦК України, які регулюють відносини спільної часткової власності. Якщо згоди про поділ спадщини досягти не вдалося, то поділ провадиться в судовому порядку відповідно до часток, які належать кожному із спадкоємців за законом або за заповітом. Вирішення судового спору щодо поділу спадкового майна не залежить від отримання спадкоємцями свідоцтва про право на спадщину. Відповідно до ст. 1278 ЦК України, частки кожного спадкоємця у спадщині є рівними, якщо спадкодавець у заповіті сам не розподілив спадщину між ними. Кожен із спадкоємців має право на виділ його частки в натурі. Виділ (поділ) між спадкоємцями частки спадщини в натурі проводиться з огляду на сукупність об`єктів, що складають спадщину, їх вартість з урахуванням можливого виділу в натурі такої частки. Такий виділ (поділ) не повинен порушувати права та законні інтереси спадкоємців. Якщо виділ (поділ) частки спадщини неможливий, то спадкоємець може отримати від іншого спадкоємця грошову компенсацію вартості цієї частки. Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 02.02.2024 року у справі № 524/8320/21. Згідно з ч. 1-4 ст. 12, ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Згідно ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). У даному випадку матеріалами справи підтверджено та визнається сторонами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що до складу спадщини, стосовно якої виник спір, входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок її смерті, а саме: - право власності на 1/2 (одну другу) частину житлового будинку з надвірними спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 , та в цілому складається з «А» черепашняного житлового будинку, загальна житлова площа якого становить 36,3 кв.м., та надвірних споруд: «Г» убиральня; «Д» душєва; «Е» гараж; «Ж» сарай; №1-5 - огородження; І-ІІ - мостіння, розташованого на земельній ділянці розміром 600 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 6460689, - на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом (реєстровий № 1-2592), виданого державним нотаріусом Третьої Одеської державної нотаріальної контори Пучковою І.А. від 08.07.2004 року; - право власності на земельну ділянку площею 0,0554 га, цільове призначення - для обслуговування житлового будинку та господарських будівель, яка розташована у АДРЕСА_1 , - на підставі свідоцтва про право власності на спадщину за заповітом (реєстровий № 1-2589), виданого державним нотаріусом Третьої Одеської державної нотаріальної контори Пучковою І.А. від 08.07.2004 року; - право власності на квартиру АДРЕСА_3 , яка в цілому складається з чотирьох житлових кімнат, загальною площею 151,7 кв.м. у тому числі житловою 90,6 кв.м, корисною площею 150,2 кв.м., на підставі договору дарування (реєстровий № 4645), посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округа Сімоновою О.Ю. від 27.06.2003 року; - право власності на 377/1000 частин гаражного приміщення № НОМЕР_6 , який розташований за адресою: АДРЕСА_4 , на підставі договору дарування (реєстровий № 11535), посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Горецькою В.М. від 26.09.2003 року; - право власності на автомобіль марки MITSUBISHI модель СОLТ, 2006 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_4 , сірого кольору, легковий комбі, об`єм двигуна 1332 куб.см., реєстраційний номер шасі (кузова): НОМЕР_5 , на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_7 , виданого РЕВ 1-го МРВ ДАІ ГУ УМВС України в Одеській області 21.07.2006 року на підставі довідки - рахунку КІВ 564650. Також матеріалами справи підтверджено, що спадщину прийняли спадкоємці першої черги за законом ОСОБА_1 , яка є матір`ю померлої ОСОБА_4 , та ОСОБА_3 , яка є донькою померлої ОСОБА_4 . Спадкоємець першої черги за законом ОСОБА_2 , який є чоловіком померлої ОСОБА_4 , подав заяву до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округа Горецької В.М. 29.11.2013 року, в якій відмовився від належних йому прав на спадкове майно на користь ОСОБА_1 , та від права на частку у спільному майні подружжя у зв`язку із тим, що майно придбавалося на особисті кошти його дружини ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , і протягом шести місяців не відкликав її. Таким чином, у зв`язку із відмовою ОСОБА_2 від спадщини, частка ОСОБА_1 у кожному об`єкті спадкового майна складає 2/3, а частка ОСОБА_3 в кожному об`єкті спадкового майна складає 1/3. У заявлених позовних вимогах сторони посилались на те, що спадкоємці не можуть дійти згоди щодо вільного спільного володіння спадковим майном, у зв`язку із чим ОСОБА_2 в інтересах доньки, та ОСОБА_1 звернулись до суду за поділом спадкового майна таким чином, щоб кожному зі спадкоємців було передано у власність індивідуально визначене майно, без поділу його на частки. У пункті 86 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019 року у справі № 917/1739/17 вказано, що саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту. Суд, з`ясувавши під час розгляду справи, що сторона або інший учасник судового процесу на обґрунтування своїх вимог або заперечень послався не на ті норми права, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну їх правову кваліфікацію та застосовує для прийняття рішення ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини (аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 року в справі № 924/1473/15). Незгода суду з наведеним у позовній заяві правовим обґрунтуванням щодо спірних правовідносин не є підставою для відмови у позові, оскільки суд згідно з принципом juranovit curia («суд знає закони») під час розгляду справи має самостійно здійснити правову кваліфікацію спірних правовідносин. У даному випадку колегія суддів приймає до уваги, що оскільки між сторонами дійсно існує спір щодо поділу спадкового майна, спільне користування яким є неможливим, та сторони надали до суду апеляційної інстанції проект мирової угоди, за якою домовились про поділ такого майна, яка була узгоджена між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , однак затвердженню мирової угоди завадила неявка у судове засідання ОСОБА_2 та невизначення вартості майна, - то колегія суддів доходить висновку про наявність правових підстав для поділу спадкового майна шляхом виділення в особисту власність одному із спадкоємців, а саме: ОСОБА_1 , в порядку спадкування за законом, набуває в особисту власність: - автомобіль марки «MITSUBISHI» модель «COLT», 2006 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_4 , сірого кольору, легковий комбі, об`єм двигуна 1332 куб.см, реєстраційний номер шач (кузову): НОМЕР_5 . Крім того, ОСОБА_1 набуває право власності, в порядку спадкування за законом, на: - 2/3 (дві третіх) частин від 1/2 (одної другої) частини житлового будинку з надвірними спорудами, що знаходиться у АДРЕСА_1 , та в цілому складається з «А» черепашняного житлового будинку, загальна площа якого становить 36,3 кв.м, та надвірних споруд: «Г» убиральня; «Д» душева; «Е» гараж; «Ж» сарай; №1-5 - огородження; І-ІІ - мостіння, розташованого на земельній ділянці розміром 600 кв.м.; - 2/3 (дві третіх) частин земельної ділянки площею 0,0554 га, цільове призначення - для обслуговування житлового будинку та господарських будівель, яка розташована в АДРЕСА_1 , з правом оформлення технічної документації на зазначену частину земельної ділянки та отримання кадастрового номеру на цю частину земельної ділянки; - на 2/3 (дві третіх) частин квартири АДРЕСА_3 , яка в цілому складається з чотирьох житлових кімнат, загальною площею 151,7 кв.м, у тому числі житловою 90,6 кв.м, корисною площею 150,2 кв.м.; - на 1/2 (одну другу) частину від 337/1000 частин гаражного приміщення № НОМЕР_6 , який розташований за адресою: АДРЕСА_4 . Спадкоємець ОСОБА_3 набуває право власності, в порядку спадкування за законом, на: - 1/3 (одну третю) частину від 1/2 (одної другої) частини житлового будинку з надвірними спорудами, що знаходиться у АДРЕСА_1 , та в цілому складається з «А» черепашняного житлового будинку, загальна житлова площа якого становить 36,3 кв.м, та надвірних споруд; «Г» убиральня; «Д» душева; «Е» гараж; «Ж» сарай; № 1-5 - огородження; I-II - мостіння, розташованого на земельній ділянці розміром 600 кв.м; - 1/3 (одну третю) частину земельної ділянки площею 0,0554 га, цільове призначення - для обслуговування житлового будинку та господарських будівель, яка розташована в АДРЕСА_1 , з правом оформлення технічної документації на зазначену частину земельної ділянки та отримання кадастрового номеру на цю частину земельної ділянки; - на 1/3 (одну третю) частину квартири АДРЕСА_3 , яка в цілому складається з чотирьох кімнат, загальною площею 151,7 кв.м, у тому числі житловою 90,6 кв.м, корисною площею 150,2 кв.м.; - на 1/2 (одну другу) частину від 377/1000 частин гаражного приміщення 10, який розташований за адресою: АДРЕСА_4 . Зазначений порядок поділу спадкового майна не порушує майнових прав неповнолітньої ОСОБА_3 , та відповідає найкращим інтересам дитини. При вищевказаних обставинах, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не визначився із юридичною природою спірних правовідносин і законом, що їх регулює, у зв`язку із чим рішення Київського районного суду м. Одеси від 30.06.2020 року підлягає скасуванню із ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та зустрічного позову ОСОБА_2 та з підстав, викладених у даному судовому рішенні. Керуючись ст. ст. 367, 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. ст. 376, 381-384, 390 ЦПК України, колегія суддів, - постановила: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 задовольнити частково. Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , який діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 , задовольнити частково. Рішення Київського районного суду м. Одеси від 30 червня 2020 року - скасувати. Ухвалити нове судове рішення. Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , який діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 , третя особа: Орган опіки та піклування Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування за законом та поділ спадкового майна в натурі - задовольнити частково. Позов ОСОБА_2 , який діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання права власності в порядку спадкування - задовольнити частково. В порядку поділу спадкового майна виділити в особисту власність ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_8 ) автомобіль марки «MITSUBISHI» модель «COLT», 2006 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_4 , сірого кольору, легковий комбі, об`єм двигуна 1332 куб.см, реєстраційний номер шач (кузову): НОМЕР_5 . Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_8 ) право власності, в порядку спадкування за законом, на: - 2/3 (дві третіх) частин від 1/2 (одної другої) частини житлового будинку з надвірними спорудами, що знаходиться у АДРЕСА_1 , та в цілому складається з «А» черепашняного житлового будинку, загальна площа якого становить 36,3 кв.м, та надвірних споруд: «Г» убиральня; «Д» душева; «Е» гараж; «Ж» сарай; №1-5 - огородження; І-ІІ - мостіння, розташованого на земельній ділянці розміром 600 кв.м.; - 2/3 (дві третіх) частин земельної ділянки площею 0,0554 га, цільове призначення - для обслуговування житлового будинку та господарських будівель, яка розташована в АДРЕСА_1 , з правом оформлення технічної документації на зазначену частину земельної ділянки та отримання кадастрового номеру на цю частину земельної ділянки; - на 2/3 (дві третіх) частин квартири АДРЕСА_3 , яка в цілому складається з чотирьох житлових кімнат, загальною площею 151,7 кв.м., у тому числі житловою 90,6 кв.м, корисною площею 150,2 кв.м.; - на 1/2 (одну другу) частину від 337/1000 частин гаражного приміщення АДРЕСА_2 . Визнати за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , від імені якої діє ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_9 ) право власності, в порядку спадкування за законом, на: - 1/3 (одну третю) частину від 1/2 (одної другої) частини житлового будинку з надвірними спорудами, що знаходиться у АДРЕСА_1 , та в цілому складається з «А» черепашняного житлового будинку, загальна житлова площа якого становить 36,3 кв.м, та надвірних споруд; «Г» убиральня; «Д» душева; «Е» гараж; «Ж» сарай; № 1-5 - огородження; I-II - мостіння, розташованого на земельній ділянці розміром 600 кв.м; - 1/3 (одну третю) частину земельної ділянки площею 0,0554 га, цільове призначення - для обслуговування житлового будинку та господарських будівель, яка розташована в АДРЕСА_1 , з правом оформлення технічної документації на зазначену частину земельної ділянки та отримання кадастрового номеру на цю частину земельної ділянки; - на 1/3 (одну третю) частину квартири АДРЕСА_3 , яка в цілому складається з чотирьох кімнат, загальною площею 151,7 кв.м, у тому числі житловою 90,6 кв.м, корисною площею 150,2 кв.м.; - на 1/2 (одну другу) частину від 377/1000 частин гаражного приміщення 10, який розташований за адресою: АДРЕСА_4 . В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відмовити. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку за правилами ст. 389 ЦПК України. Повний текст судового рішення складений 14 січня 2025 року. Головуючий С.О. Погорєлова Судді А.П. Заїкін О.М. Таварткіладзе