Постанова Сумський апеляційний суд № 592/10241/24

Справа №592/10241/24 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Косолап М. М. Номер провадження 33/816/191/25 Суддя-доповідач Філонова Ю. О. Категорія 130 КУпАП ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 січня 2025 року суддя Сумського апеляційного суду Філонова Ю. О. ,за участю секретаря судового засідання Баришевої А.І., захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Осмоловського В.А., розглянувши у залі суду в місті Суми справу про адміністративне правопорушення, за апеляційною скаргою особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 22 липня 2024 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Білопілля, Сумської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , працюючого водієм в СК «Центр», визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 01 рік. Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп. В С Т А Н О В И В: Постановою судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 22 липня 2024 року, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн. із позбавленням права керування транспортними засобами строком на 01 рік, за те, що 09 червня 2024 року о 10 год. 37 хв. в м. Суми по вул. Засумська, 18 керував автомобілем «Renault Megane», номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: неприродна блідість обличчя, тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає дійсності. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в медичному закладі КНП СОР «ОКМЦСНЗ» ОСОБА_1 відмовився, що підтверджується висновком лікаря нарколога № 799 від 09 червня 2024 року. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР України. Не погодившись зі вказаним судовим рішенням, особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 22 липня 2024 року, а провадження по справі закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення в його діях. В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на те, що відповідно до долученого відеозапису, він не міг через фізіологічний стан здати зразки сечі, при цьому не заперечував проти відібрання іншого біологічного середовища. Проте, не зважаючи на вказане, лікар оцінив таку поведінку ОСОБА_1 , як відмова від проходження в установленому законом порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння. Окрім цього, дорожня транспортна пригода сталася близько 10 год. 30 хв., проте ОСОБА_1 був доставлений до медичного закладу з метою проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння лише о 13 год. 00 хв. Тобто всупереч вимогам ч. 4 ст. 266 КУпАП, медичний огляд останнього було проведено після спливу двох годин. Лише о 16 год. 31 хв., лікарем було зачитано висновок №

799. Відповідно до ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Таким чином, постанова судді підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі. Заслухавши доповідь головуючого-судді щодо змісту оскаржуваного судового рішення та доводів апеляційної скарги, захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Осмоловського В.А., який подану апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити, допитавши в судовому засіданні свідка лікаря (фельдшера) ОСОБА_2 , апеляційний суд дійшов наступних висновків. У відповідності до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Апеляційний суд вважає, що розглядаючи дану справу, суддя суду першої інстанції вищезазначені вимоги дотримав у повному обсязі та дійшов вірного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, з врахуванням: - протоколу про адміністративне правопорушення від 09 червня 2024 року серії ААД № 747180; - висновку КНП Сумської обласної ради «Обласний клінічний медичний центр соціально небезпечних захворювань» щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09.06.2024 № 799, відповідно якого ОСОБА_1 від подальшого проходження медичного огляду відмовився (від здачі біосередовища (сечі) на вміст опіатів, канабіноїдів, амфетаміту, метамфетаміну, метадону); - відеозаписів із нагрудних камер працівників поліції, яким зафіксована відмова ОСОБА_1 від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння. Вказані докази зібрані у передбаченому законом порядку, є належними та допустимими і ставити їх під сумнів у апеляційного суду підстави відсутні. Відповідно до статті 251 КУпАП відеофіксація є одним із доказів в справі про адміністративне правопорушення, тому з метою всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, судом апеляційної інстанції було досліджено відеозапис з нагрудної відеокамери (відеореєстратора) інспектора патрульної поліції. Із відеозаписів записаних на нагрудні камери працівників поліції вбачається, що 09 червня 2024 року на вул. Засумська, 18 в м. Суми, сталася дорожньо-транспортна пригода, за участю ОСОБА_1 , який керував автомобілем «Renault Megane», номерний знак НОМЕР_1 . У зв`язку зі скоєнням дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якого потерпілі отримали тілесні ушкодження, ОСОБА_1 було доставлено до медичного закладу з метою проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння. У подальшому, в медичному закладі, в присутності працівників поліції ОСОБА_1 неодноразово намагався здати біологічний матеріал, але цього зробити не зміг, пояснюючи тим, що не може з фізіологічних причин здати на аналіз сечу. Згідно з вимогами розділу І п. 3, 4 Інструкції, ознаками наркотичного сп`яніння є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота), тобто порушення координації рухів, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці; звужені чи дуже розширені зіниці,які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи,мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість. У розділі ІІ п. 12 даної Інструкції встановлено, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я. Доводи апелянта в частині того, що він не відмовлявся пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у закладі охорони здоров`я, однак не зміг здати на аналіз сечу, при цьому, у медичному закладі в останнього відмовилися брати на аналіз зразки іншого біологічного середовища, не є слушними, з огляду на таке. Відповідно п.п. 10, 12, 13 розділу ІІІ Інструкції зразки біологічного середовища для лабораторного дослідження відбираються у дві ємності. Вміст однієї ємності використовується для первинного дослідження, вміст другої ємності зберігається протягом 90 днів. Предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук. Для дослідження біологічного середовища може використовуватися кров, якщо в обстежуваної особи неможливо взяти зразки біологічних середовищ, вказаних у пункті 12 цього розділу. Поряд з тим, у даній Інструкції не передбачено, що особа, доставлена для проходження огляду на стан сп`яніння, має право вибирати, зразки якого біологічного середовища слід надати для дослідження. Відтак, такий вибір здійснює лікар, що проводить огляд. При цьому, враховується, які саме зразки біологічного середовища можна дослідити у даному закладі охорони здоров`я, а також швидкість проведення дослідження. Крім того, відповідно до вимог п. 13 розділу ІІІ зазначеної Інструкції для дослідження біологічного середовища кров використовується лише у тих випадках, коли в особи неможливо взяти інші зразки біологічного середовища, наприклад, якщо водій внаслідок ДТП перебуває у несвідомому стані або з тяжкими травмами. З наявного в матеріалах справи відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 роз`яснили, що для проведення дослідження на стан наркотичного сп`яніння необхідно здати саме сечу, на що останній погодився та на пропозицію лікаря почав пити воду, але здати необхідне біологічне середовища не зміг. Враховуючи, що необхідне біологічне середовище ОСОБА_1 так і не здав, лікарем було вірно розцінені вказані дії останнього, як відмова від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння. Також, в апеляційному суді, допитаний як свідок лікар (фельдшер) ОСОБА_2 , пояснив, що працівниками поліції до закладу охорони здоров`я був доставлений ОСОБА_1 , як учасник дорожньо-транспортної пригоди. Під час візуального огляду, в останнього було виявлено ознаки наркотичного сп`яніння (порушення мови, розширені зіниці очей, підвищена жвавість рухів). Оскільки дорожньо-транспортна пригоди відбулася із потерпілими, лікар у відповідно до вимог Інструкції запропоновував ОСОБА_1 здати зразки біологічного середовища, а саме сечі. Проте, останній відмовився від здачі зразків біологічного середовища, сечі, у зв`язку з чим він оцінив таку поведінку ОСОБА_1 , як відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння. Щодо можливості відібрати в ОСОБА_1 зразки крові, свідок пояснив, що відповідно до вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, необхідність відбирати зразки крові передбачено лише за наявності у водія ознак алкогольного сп`яніння. Проте, після продуття ОСОБА_1 спеціального технічного засобу «Драгер», яким встановлено 0 % проміле у видихуваному повітрі та під час візуального огляду, в останнього було виявлено ознаки наркотичного сп`яніння, для підтвердження чого необхідно було відібрати саме зразки біологічного середовища, сечі. Окрім цього, апеляційний суд зауважує про те, що доводи апелянта про фізичну неможливість здати вказане біологічне середовище не заслуговують на увагу, оскільки, як вбачається із відеозапису працівників поліції, останній не вказував лікарю про неможливість здачі зразків сечі через наявність хронічних захворювань. На думку суду апеляційної інстанції, саме усвідомлення ОСОБА_1 можливого виявлення наркотичних речовин в разі проведення лабораторних досліджень його сечі і зумовило таку його поведінку. Також на долученому до матеріалів справи відеозапису вбачається, як ОСОБА_1 під час спілкування із працівниками поліції, біля медичного закладу, повідомив, що увечері вживав наркотичні засоби (палив), а тому впевнений, що здавши зразки сечі, буде підтверджено перебування його в стані наркотичного сп`яніння. Слід зазначити і те, що будь-яких зауважень чи заперечень щодо порядку проведення огляду на стан наркотичного сп`яніння та оформлення протоколу щодо нього, ОСОБА_1 не зазначав, із заявами про неправильність дій чи порушення його процесуальних прав та складання протоколу до компетентних органів не звертався і матеріали справи таких не містять. Відтак, доводи апелянта про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення є необґрунтованими і не заслуговують на увагу. Таку позицію останнього слід розцінювати, як намагання уникнути встановленої Законом відповідальності за скоєне. Доводи апеляційної скарги про те, що огляд на стан сп`яніння проводився пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення, не заслуговують на увагу з огляду на наступне. Відповідно до пунктів 2 та 3 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України № 1452/735 09.11.2015, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Згідно п. 6, 7, 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я. Огляд може також проводитися в спеціально обладнаних пересувних пунктах (автомобілях), що належать закладам охорони здоров`я і відповідають установленим МОЗ вимогам. Поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав. У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я, поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду. Так, із матеріалів справи вбачається, що 09 червня 2024 року о 10 год. 37 хв. по вул. Засумська, 18 в м. Суми мало місце дорожньо-транспортної пригоди і одразу після складання відповідних адміністративних матеріалів, подій ДТП, ОСОБА_1 був доставлений до лікарні на освідування. Проте лікар не завершив процедуру проведення огляду останнього на стан наркотичного сп`яніння, про що було складено висновок про відмову ОСОБА_1 від проходження огляду. Відповідно, огляд ОСОБА_1 на стан наркотичного сп`яніння не був проведений, а тому не вбачається порушення норми ст. 266 КУпАП, оскільки вказаною нормою визначено двохгодинний термін саме для огляду, який проведений лікарем медичного закладу. Вказаний медичний висновок не суперечить вимогам, як ст. 266 КУпАП, так і Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 1452/735 від 09.11.2015. Істотних порушень вимог КУпАП, які б могли стати безумовними підставами для скасування оскаржуваної постанови суду, під час розгляду даних матеріалів судом першої інстанції, апеляційний суд не вбачає. Таким чином, із врахуванням наявних в матеріалах справи доказів, яким була надана належна правова оцінка, суддя вірно встановив в діях ОСОБА_1 ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а доказів на спростування таких висновків під час апеляційного розгляду здобуто не було. Вказана справа про адміністративне правопорушення була розглянута суддею суду першої повно, всебічно, об`єктивно і будь-яких порушень, при цьому, апеляційним судом не встановлено. Вирішуючи питання про визначення відносно ОСОБА_1 адміністративного стягнення, слід зазначити, що в рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, яке з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, вказано, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави. За результатами розгляду вказаної справи, Суд не встановив порушень прав заявників, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 6 Європейської Конвенції з прав людини. Враховуючи вищезазначене, всупереч доводам апеляційної скарги особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , апеляційний суд вважає оскаржуване рішення законним, обґрунтованим та вмотивованим, не вбачає підстав для його скасування, а тому, оскаржувану постанову судді слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Керуючись ст. 294 КУпАП, П О С Т А Н О В И В: Постанову судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 22 липня 2024 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік - залишити без змін, а апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на цю постанову - без задоволення. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Сумського апеляційного судуФілонова Ю. О.