Постанова Сумський апеляційний суд № 592/5497/25

Справа №592/5497/25 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Титаренко В. В. Номер провадження 33/816/838/25 Суддя-доповідач Філонова Ю. О. Категорія 130 КУпАП ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 жовтня 2025 року суддя Сумського апеляційного суду Філонова Ю. О. ,за участі захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Бітюкова В.В., розглянувши у залі суду в місті Суми справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Бітюкова В.В. на постанову судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 13 травня 2025 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн. зі позбавленням права керування транспортними засобами строком на 01 рік. Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп. В С Т А Н О В И В: Постановою судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 13 травня 2025 року ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн. із позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік за те, що 25 березня 2025 року близько 12 год. 10 хв. в м. Суми по проспекту Т. Шевченка, 25, керував транспортними засобом «BMW 318 D», державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: звужені зіниці, що не реагують на світло, поведінка, що не відповідає обстановці, підвищена жвавість. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у медичному закладі КНП СОР «ОКМЦСНЗ» у лікаря-нарколога відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Не погодившись зі вказаним судовим рішенням, захисник особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 Бітюков В.В. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 13 травня 2025 року та закрити провадження у справі. В обґрунтування доводів апеляційної скарги захисник Бітюков В.В. посилається на те, що на долучених відеозаписах не зафіксовано у ОСОБА_1 ознаки наркотичного сп`яніння. Так, поведінка останнього була адекватна, тому пропозиція працівників поліції пройти йому огляд на стан сп`яніння є безпідставним та необґрунтованим. Окрім цього, в матеріалах справи відсутнє направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що суперечить вимогам Інструкції № 1452/735 від 09 листопада 2015 року. Від проходження огляду в медичному закладі, ОСОБА_1 не відмовлявся, а навпаки чекав на складання направлення. Вказане також підтверджується проходження ним медичного огляду самостійно в належній установі КНП СОР «Обласний клінічний медичний центр соціально небезпечних захворювань». Також апелянт зазначає про те, що ОСОБА_1 виконував обов`язки військової служби, а тому згідно зі ч. 2, ч. 3 ст. 266-1 КУпАП огляд останнього повинно було здійснюватися виключно уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України особою. Беручи до уваги вище викладене, постанова судді прийнята з порушеннями вимог КУпАП, а тому не відповідає нормами процесуального та матеріального права, та є незаконною і обґрунтованою. До податку апеляційного розгляду, від захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Бітюкова В.В. надійшло клопотання про зупинення провадження у справі, на період проходження ОСОБА_1 військової служби за контрактом під час військового стану до його звільнення з військової служби. Так, на даний час ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_2 та безпосередньо бере участь в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі та стримування військової агресії РФ проти України. А тому, наявні обґрунтовані підстави для зупинення судового провадження, застосувавши за аналогією закону відповідно до положень кримінального процесуального законодавства. Так, вирішуючи клопотання захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Бітюкова В.В. про зупинення провадження у справі про адміністративне правопорушення, апеляційний суд приходить до наступного висновку. Частиною 1 статті 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Європейський суд з прав людини у справах «Енгель та інші проти Нідерландів» («Engel and Others v. the. Netherlands», 08.06.1976 року, №№ 5100/71, 5101/71, 5102/71, 5354/72, 5370/72), «Озтюрк проти Німеччини» («Ozturk v. Germany», 21.02.1984 року, № 8544/79), «Лутц проти Німеччини» («Lutz v. Germany», 25.08.1987 року, № 9912/82) тлумачить поняття «кримінальний» автономно, тобто незалежно від національної термінології, включаючи сюди адміністративні, дисциплінарні, митні проступки тощо. Разом з тим у КУпАП відсутня норма, яка б передбачала підстави для зупинення судового провадження, тому суд вважає, що у даному випадку необхідно застосувати аналогію найбільш близької галузі права кримінального процесуального права та при вирішенні питання про зупинення провадження керуватися статтею 335 КПК України. Відповідно до частини 1 статті 335 КПК України у разі якщо обвинувачений ухилився від явки до суду або захворів на психічну чи іншу тяжку тривалу хворобу, яка виключає його участь у судовому провадженні, або був призваний для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, суд зупиняє судове провадження стосовно такого обвинуваченого до його розшуку, видужання або звільнення з військової служби і продовжує судове провадження стосовно інших обвинувачених, якщо воно здійснюється щодо декількох осіб. Розшук обвинуваченого, який ухилився від суду, оголошується ухвалою суду, організація виконання якої доручається слідчому та/або прокурору. Зупинення провадження по справі - це врегульована законом й оформлена ухвалою суду тимчасова перерва в провадженні у справі, викликана наявністю однієї з передбачених у законі обставин, які заважають здійснювати її розгляд (Ухвала Великої Палати Верховного Суду від 20 травня 2021 року в справі № 11- 398сап20). При цьому серед завдань кримінального провадження, окреслених у статті 2 КПК України, законодавець визначив такі, як захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу, і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура. Водночас апеляційний розгляд здійснюється згідно з правилами судового розгляду в суді першої інстанції з урахуванням особливостей, передбачених цією главою (частина перша статті 405 КПК України). Судовий розгляд має бути проведений і завершений протягом розумного строку (стаття 318КПК України). Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для прийняття процесуальних рішень (частина перша статті 28КПК України). Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку, що зупинення провадження у справі призведе до тривалого перебування ОСОБА_1 у стані невизначеності щодо своєї долі, що не відповідає завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення. Крім цього, провівши системний аналіз зазначених норм закону, апеляційний суд враховує, що ключовим при вирішенні питання зупинення судового провадження є не сама по собі відповідність фактичної ситуації одній з обставин, закріпленій у частині 1 статті 335 КПК України, а й те, що її існування призводить до об`єктивної неможливості обвинуваченого брати участь у судовому провадженні. Неможливість брати участь у судовому засіданні під час судового провадження має бути пов`язана з незалежними від волі особи, яка притягується до відповідальності, обставинами. Саме такого підходу стосовно підстав зупинення судового провадження дотримується й Велика Палата Верховного Суду у своїй ухвалу від 20 травня 2021 року у справі № 11-398сап20, де колегія суддів зазначила, що: (1) зупинення провадження по справі є тимчасовою перервою в провадженні, викликаною наявністю однієї з передбачених у законі обставин, які заважають здійснювати її розгляд; (2) для вирішення питання про зупинення провадження у справі суд у кожному випадку повинен з`ясовувати, чим обумовлюється неможливість розгляду справи. З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 проходить військову службу у ВЧ НОМЕР_2 . Приймаючи рішення про доцільність зупинення провадження, апеляційний суд враховує те, що справа про адміністративне правопорушення може бути розглянута без участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності у разі, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Крім того, відповідно до вимог частини 1 статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи. Частиною 2 цієї статті не передбачена обов`язкова участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності при розгляді справи про притягнення до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Водночас, суд апеляційної інстанції зауважує, що ОСОБА_1 в даній справі користується правовою допомогою захисника адвоката Бітюкова В.В., який приймав участь в судовому засіданні в суді першої інстанції та в апеляційному суді, тим самим особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності скористалась представником своїх інтересів в суді апеляційної інстанції. З врахуванням викладеного, апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення клопотання адвоката Бітюкова В.В. про зупинення провадження у справі і вважає за необхідне провести розгляд апеляційної скарги по суті. Тому, заслухавши доповідь головуючого-судді щодо змісту оскаржуваного судового рішення та доводів апеляційної скарги, захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Бітюкова В.В., який подану апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити, апеляційний суд дійшов наступних висновків. У відповідності до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Апеляційний суд вважає, що розглядаючи дану справу, суддя суду першої інстанції вищезазначені вимоги дотримав у повному обсязі та дійшов вірного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, з врахуванням: - протоколу про адміністративне правопорушення від 25 березня 2025 року серії ЕПР 1 № 281234; - направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яким підтверджено відмову ОСОБА_1 від проходження в КНП СОР «ОКМЦСНЗ» медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння; - постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 4349971 від 25 березня 2025 року, яким ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП; - відеозаписів із нагрудних камер працівників поліції та відеореєстратора службового автомобіля, якими підтверджено відмову ОСОБА_1 від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння. Вказані докази зібрані у передбаченому законом порядку, є належними та допустимими і ставити їх під сумнів в апеляційного суду підстави відсутні. Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами (частини 1, 2 статті 251 КУпАП). Із долучених до протоколу про адміністративне правопорушення, відеозаписів нагрудних камер працівників поліції та відеореєстратора службового автомобіля, чітко вбачається, як 25 березня 2025 року близько 12 год. 10 хв. по проспекту Т. Шевченка, 25 в м. Суми було зупинено автомобіль «BMW 318 D», державний номерний знак НОМЕР_1 , який несвоєчасно подав світловий покажчик повороту у відповідному напрямку. Під час встановлення особи водія та спілкування, у ОСОБА_1 було виявлено ознаки наркотичного сп`яніння, а саме: звужені зіниці очей, що не реагують на світло, підвищена жвавість, поведінка, що не відповідає обстановці. Відповідно до вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, працівниками поліції було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у найближчому закладі охорони здоров`я. Проте, водій категорично відмовився проходить огляд в установленому порядку, мотивуючи тим, що не має вільного часу. На вимогу водія ОСОБА_1 , працівники поліції викликали військовослужбовця Військової служби правопорядку, у присутності якого водію повторно було запропоновано пройти медичний огляд на стан наркотичного сп`яніння в найближчому закладі охорони здоров`я. Також ОСОБА_1 було роз`яснено правові наслідки відмови від проходження медичного огляду та складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Апеляційний суд вважає, що зафіксована на відеозаписі інформація є достатньою та об`єктивно підтверджує обставини, що мають значення для справи та узгоджуються з іншими наявними в матеріалах справи доказами. Доводи апелянта про те, що у ОСОБА_1 були відсутні ознаки наркотичного сп`яніння, не заслуговують на увагу, так як вони спростовуються відеозаписом події, згідно яких у останнього були наявні ознаки наркотичного сп`яніння, які встановлені працівником поліції у відповідності до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідно до п.п.2, 3 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, а також перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками наркотичного сп`яніння є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість. Отже, зазначеними нормами закону встановлено, що поліцейський уповноваженого підрозділу Національної поліції України, керуючись вищенаведеним переліком ознак наркотичного сп`яніння, самостійно визначає наявність чи відсутність підстав у особи для проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння. Вирішення їх наявності чи відсутності відноситься до виключної компетенції поліцейського, який керуючись загальносуспільними нормами зовнішнього вигляду особи, яка не перебуває в наркотичному сп`янінні, на власний розсуд визначає наявність чи відсутність ознак такого сп`яніння. Відтак, доводи апелянта про відсутність у ОСОБА_1 ознак наркотичного сп`яніння носять суб`єктивний характер. Складання працівниками поліції направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп`яніння, після того, як останній відмовився слідувати до найближчого закладу охорони здоров`я для проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння, не є підставою для визнання незаконними дій поліцейських, пов`язаних із виявленням та фіксуванням адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. Як зазначалось вище, апеляційний суд вважає доведеним те, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння. За умови відмови останнього від проходження огляду на стан сп`яніння, що було зафіксовано поліцейським за допомогою нагрудної відеокамери, поліцейські позбавлялися обов`язку взагалі видавати відповідне направлення. Це узгоджується із п.8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого або сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМ України від 17 лютого 2008 року № 1103, відповідно до якого у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду у закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису складає протокол про адміністративне правопорушення, в якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду. Аналіз положень пунктів 6 та 8 Порядку дає підстави стверджувати те, що направлення на проведення огляду видається водію, який виявив згоду на проведення такого огляду. Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в медичному закладі, однак працівники поліції не направили його до закладу охорони здоров`я, оскільки не видали відповідного направлення, апеляційний суд також вважає безпідставним з підстав, наведених вище. Твердження захисника в поданій апеляційній скарзі про те, що ОСОБА_1 , 25 березня 2025 року о 13 год. 45 хв. самостійно пройшов огляд на визначення стану сп`яніння в медичному закладі, за результатом якого сп`яніння не виявлено, не спростовує висновків суду першої інстанції щодо порушення ним вимог п. 2.5 ПДР України, а саме відмова особи, яка керує транспортними засобами від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП. Посилання апелянта на ч. 3 ст. 266-1 КУпАП, Порядок направлення військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, та проведення такого огляду, зважаючи, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, з приводу порушення порядку проведення огляду на стан сп`яніння стосовно військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані сп`яніння перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях, повинен проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів є необґрунтованими. У даному випадку ОСОБА_1 не перебував у вказаних місцям, внаслідок чого, як водій транспортного засобу, повинен виконувати вимоги п. 2.5 ПДР України. З огляду на наведене, у цьому випадку ОСОБА_1 керував транспортним засобом з ознаками наркотичного сп`яніння, що не охоплюється порядком проведення огляду військовослужбовців Збройних Сил України, передбаченого ст. 266-1 КУпАП чи Закону України «Про Військову службу правопорядку у Збройних Силах України». Істотних порушень вимог КУпАП, які б могли стати безумовними підставами для скасування оскаржуваної постанови суду, під час розгляду даних матеріалів судом першої інстанції, апеляційний суд не вбачає. Таким чином, із врахуванням наявних в матеріалах справи доказів, яким була надана належна правова оцінка, суддя вірно встановив в діях ОСОБА_1 ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а доказів на спростування таких висновків під час апеляційного розгляду здобуто не було. Вказана справа про адміністративне правопорушення була розглянута суддею суду першої повно, всебічно, об`єктивно і будь-яких порушень, при цьому, апеляційним судом не встановлено. Вирішуючи питання про визначення відносно ОСОБА_1 адміністративного стягнення, слід зазначити, що в рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, яке з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, вказано, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави. За результатами розгляду вказаної справи, Суд не встановив порушень прав заявників, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 6 Європейської Конвенції з прав людини. Враховуючи вищезазначене, всупереч доводам апеляційної скарги, апеляційний суд вважає оскаржуване рішення законним, обґрунтованим та вмотивованим, не вбачає підстав для його скасування, а тому, оскаржувану постанову судді слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Керуючись ст. 294 КУпАП, П О С Т А Н О В И В: Відмовити в задоволенні клопотання адвоката Бітюкова В.В. про зупинення провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Постанову судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 13 травня 2025 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн. із позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Бітюкова В.В. на цю постанову - без задоволення. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Сумського апеляційного судуФілонова Ю. О.