Постанова Київський апеляційний суд № 761/36977/15-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Апеляційне провадження: Доповідач - Кафідова О.В. № 22-ц/824/2893/2025 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И м. Київ Справа № 761/36977/15-ц 13 січня 2025року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді - Кафідової О.В. суддів - Оніщука М.І. - Шебуєвої В.А розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника третьої особи ОСОБА_1 адвоката Ясинецького Олега Анатолійовича на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 16 серпня 2024 року, постановлену під головуванням судді Юзькової О.Л. у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_1 , Служби у справах дітей Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації про визнання права власності на спадкове майно, визнання недійсним договору дарування нерухомого майна, - в с т а н о в и в: У грудні 2015 року позивач звернулася до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_1 , Служби у справах дітей Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації про визнання права власності на спадкове майно, визнання недійсним договору дарування нерухомого майна. Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 11 листопада 2021 року позов задоволено частково. Визнано недійсним договір дарування квартири укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 19 грудня 2014 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Доценко І.П., № 2965. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись із цим рішенням в частині відмовлених вимог, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просила його скасувати в цій частині та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог про визнання права власності на спадкове майно, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, неповне з`ясування судом усіх обставин справи. Постановою Київського апеляційного суду від 02 лютого 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено. Рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 11 листопада 2021 року скасувано в частині відмови у визнанні права власності на спадкове майно та ухвалено в цій частині нове судове рішення. Визнано за ОСОБА_2 право власності на частину квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . 13 серпня 2024 року до Шевченківського районного суду м. Києва від представника позивача ОСОБА_2 адвоката Сахнацького Олександра Анатолійовича надійшла заява про виправлення описки у рішення суду. В обґрунтування заявлених вимог зазначав, що в рішенні суду визнано недійсним договір дарування квартири укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 19 грудня 20214 року посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Доценко І.П. № 2965 замість правильного № 2964. Зазначає, що зазначена описка може перешкодити здійсненню державної реєстрації речового права на нерухоме майно, оскільки така реєстрація здійснюється за умови відповідності законодавству поданих для державної реєстрації документів. З огляду на вище викладене просив суд виправити описку в рішенні Шевченківського районного суду м. Києва зазначивши № 2964 замість № 2965. Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 16 серпня 2024 року заяву задоволено. Виправлено описку в резолютивній частині рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 11 листопада 2011 року, а саме зазначено: "Визнано недійсним договір дарування квартири укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 19 грудня 2014 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Доценко І.П., № 2964" замість: "Визнано недійсним договір дарування квартири укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 19 грудня 2014 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Доценко І.П., № 2965". Не погоджуючись з такою ухвалою суду першої інстанції, 20 вересня 2024 року представник третьої особи ОСОБА_1 адвокат Ясинецький Олег Анатолійович подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм процесуального права. Зазначає, що в порушення положень ч. 2 ст. 183 ЦПК України представником позивача не додано до заяви доказів надіслання (надання) такої заяви іншим учасникам справи, а саме: Службі у справах дітей та сім?ї Шевченківської районної в місті Києві державної алміністрації, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 . Вказує на те, що предметом спору є договір дарування, однак даний договір відсутній в матеріалах справи. Звертає увагу на те, що Шевченківський районний суд м. Києва виправив описку в рішенні від 11 листопада 2011 року, а не в рішенні від 11 листопада 2021 року. Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 ч. 1 ст. 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Заслухавши доповідь судді Кафідової О.В., обговоривши доводи апеляційної скарги вивчивши наявні у справі докази, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Задовольняючи заяву представника позивача про виправлення описки суд першої інстанції посилався на те, що в другому абзаці резолютивної частині рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 11 листопада 2021 року допущено описку, а саме: невірно зазначено реєстраційний номер договору дарування від 19 грудня 2014 року, а тому наявна помилка підлягає виправленню. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 269 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки. Питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що поставляється ухвала. За ініціативою суду питання про внесення виправлень вирішується в судовому засіданні за участю учасників справи, проте їхня неявка не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень. Судове рішення повинно бути точним. Помилки у тексті судового рішення, зумовлені арифметичними помилками або граматичними помилками (описками), що стосуються істотних обставин або ускладнюють виконання рішення, можуть бути усунуті судом, який ухвалив рішення або ухвалу. Описки - це помилки, зумовлені неправильним написанням слів. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків. Особливо це стосується резолютивної частини рішення. В резолютивній частині будь-яка описка має істотне значення, оскільки вона може утруднити виконання рішення. Арифметична помилка - це неточність у розмірі присудженого, неправильність арифметичних розрахунків. Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні, постанові або ухвалі), суд не вправі змінювати зміст судового рішення, він лише усуває неточності щодо встановлених фактичних обставин справи (наприклад, дати події, номеру і дати документа, найменування сторін, прізвища, імені, по батькові особи тощо), або мають технічний характер (тобто, виникли в процесі виготовлення тексту рішення). Таким чином, виправлення допущених у рішенні, постанові, ухвалі описок, арифметичних помилок допускається, якщо при цьому не зачіпається суть судового рішення. Пунктом 19 Постанови Пленуму Верховного суду України № 14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» роз`яснено, що вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності. Таким чином, під опискою слід розуміти зроблену судом механічну (мимовільну, випадкову) граматичну помилку в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках, тощо). Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належать написання прізвищ та імен, адреси, зазначення дат та строків. З матеріалів справи вбачається, що звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_2 просила суд визнати недійсним договір дарування укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 19 грудня 2014 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Доценко І.П., № 2964. Разом з тим, в рішенні Шевченківського районного суду міста Києва від 11 листопада 2021 року було помилково зазначено "Визнано недійсним договір дарування квартири укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 19 грудня 2014 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Доценко І.П., № 2965". З урахуванням того, що судом першої інстанції при ухваленні рішення у даній справі було допущено помилку у реєстраційному номері договору дарування, суд першої інстанції прийшов до правильного та обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення заяви представника позивача про виправлення зазначеної описки у рішенні суду. Доводи апеляційної скарги відносно того, що в порушення положень ч. 2 ст. 183 ЦПК України представником позивача не додано до заяви доказів надіслання (надання) такої заяви іншим учасникам справи, а саме: Службі у справах дітей та сім?ї Шевченківської районної в місті Києві державної алміністрації, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , колегія суддів відхиляє, оскільки такі доводи спростовуються наявними в матеріалах справи доказами. (т. 3 а.с.219-221 ) Доводи апеляційної скарги відносно того, що предметом спору є договір дарування, однак даний договір відсутній в матеріалах справи, колегія суддів також відхиляє, оскільки в матеріалах справи міститья копія договору дарування, який укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 19 грудня 2014 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Доценко І.П., № 2964 (т. 2 а.с. 172-174). Доводи апеляційної скарги відносно того, що Шевченківський районний суд м. Києва виправив описку в рішенні від 11 листопада 2011 року, а не в рішенні від 11 листопада 2021 року, не спростовують правильноситі висновків суду першої інстанції, а можуть бути підставою для звернення до суду з заявою про виправлення описки. Відповідно ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що ухвала Шевченківського районного суду м. Києва від 16 серпня 2024 року постановлена з дотриманням норм процесуального права, а тому відсутні правові підстави для задоволення апеляційної скарги представника третьої особи ОСОБА_1 адвоката Ясинецького Олега Анатолійовича. Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381 - 384 ЦПК України, суд,- п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу представника третьої особи ОСОБА_1 адвоката Ясинецького Олега Анатолійовича залишити без задоволення. Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 16 серпня 2024 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Головуючий: Судді: