Постанова Київський апеляційний суд № 753/7047/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 753/7047/23 № апеляційного провадження: 22-ц/824/5410/2024 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 26 січня 2024 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді - доповідача Слюсар Т.А., суддів: Голуб С.А., Таргоній Д.О., розглянувши у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката Ясинецького Олега Анатолійовича в інтересах ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 18 липня 2023 року у складі судді Колесника О.М. у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «СЛ СЕЙЛС» про захист прав споживачів, стягнення коштів, - У С Т А Н О В И В : У лютому 2023 року ОСОБА_1 звернулася у суд із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «СЛ СЕЙЛС» про захист прав споживачів, стягнення коштів. Вимоги обґрунтовано тим, що, що 05 січня 2022 року між позивачкою та відповідачем було укладено договір № ТЕР0020865 про надання спортивно-оздоровчих послуг. Вказано, що відповідач мав надати позивачу комплекс фізкультурно-спортивних послуг за адресою: Sport Life Теремки, терміном на 720 календарних днів. Позивачка відвідувала даний фітнес клуб, однак з 24 лютого 2022 року він зачинився, про що її було повідомлено. На виконання умов договору позивачем було сплачено 22 211 грн за 720 календарних днів, виконавши умови договору, проте відповідач умов договору не виконало, оскільки Sport Life Теремки зачинений. Позивач вважає вказані дії відповідача неналежним виконанням зобов`язання (ст. 526 ЦК України), односторонньою відмовою від належного виконання зобов`язання (ст. 525 ЦК України), порушенням зобов`язання (ст. 610, 526 ЦК України), істотним порушенням договору другою стороною (ч. 2 ст. 651 ЦК України). Так, позивач вказує, що з 24 лютого 2022 року не отримувала послуги, а відтак просить суд повернути невикористані грошові кошти за 671 календарний день у розмірі 20 693 грн 64 коп., а також стягнути штрафні санкції відповідно до ч. 5 ст. 10 Закону України "Про захист прав споживачів", зокрема пеню у розмірі 3 968 грн 64 коп., інфляційні втрати у розмірі 765 грн 67 коп. та три відсотки річних у розмірі 238 грн 11 коп. Крім того просила суд відшкодувати витрати на правничу допомогу у розмірі 10 000 грн. Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 18.07.2023 у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. В апеляційній скарзі адвокат Ясинецький О.А. в інтересах ОСОБА_1 просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове про задоволення позовних вимог у повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що п. 5.1., 5.4 договору порушує право споживача на отримання грошових коштів від виконавця в разі не надання послуг. Посилається на те, що п. 5.1 суперечить ч. 4 ст. 10 Закону України "Про захист прав споживачів", а тому має бути визнаний недійсним відповідно до ч. 5 ст. 15 Закону України "Про захист прав споживачів" та ст. 203, ч. 3 ст. 215 та ст. 217 ЦК України. У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «СЛ СЕЙЛС» посилаючись на необґрунтованість апеляційної скарги, просить її залишити без задоволення, а рішення Дарницького районного суду м. Києва від 18 липня 2023 року, як ухвалене з дотриманням вимог матеріального й процесуального права - без змін. Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає судове рішення таким, що не підлягає скасуванню з огляду на наступне. Відповідно до ч. ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Таким вимогам рішення районного суду відповідає в повній мірі. Районний суд повно та об`єктивно з`ясував обставини справи, зібраним доказам дав належну правову оцінку й ухвалив законне та обґрунтоване рішення. Твердження апеляційної скарги про неналежне виконання відповідачем умов договору про надання спортивно-оздоровчих послуг у зв`язку із закриттям спортивного клубу, - безпідставні. Установлено, що 05 січня 2022 року з урахуванням заяви приєднання № ТЕР 0020865 від 05.01.2022 між ОСОБА_1 та ТОВ «СЛ СЕЙЛС» було укладено договір про надання спортивно-оздоровчих послуг, відповідно до п. 1.1. якого клієнт доручає, а виконавець надає спортивно-оздоровчі послуги у спортивному клубі « Sport Life ». Клієнт зобов`язується сплатити вартість послуги та дотримуватися усіх умов цього Договору та усіх додатків до нього. Додатки до Договору невід`ємними частинами, Договору. Згідно з умовами п. 2.1. договору, виконавець надає послуги в клубі згідно категорії та типу обраної клієнтом клубної картки. Категорія клубної картки визначає доступ клієнта до конкретного клубу та конкретних послуг, що надаються клієнту. Виконавець надає клієнтові послуги за переліком, який відповідає клубній картці клієнта. Обсяг і види послуг наведено у Додатку № 1 Загальні «Клубні правила», зокрема, але не виключно, у п. 1.7. загальних Клубних правил. До правил відвідування клубу відносяться: загальні «Клубні правила», «Правила Дитячого Клубу» та «Правила відвідування сквош-кортів», що розміщені на сайті: www.sportlife.ua/uk/rules. Пунктом 8.7. Договору визначено, що підписання цього договору засвідчує факт отримання клієнтом клубної картки, ознайомлення та повне, безумовне, беззастережне прийняття договору, умов усіх правил до договору, які розміщені на сайті: www.sportlife.ua/uk/rules . Моментом акцепту усіх правил до договору є підписання цього договору та отримання клубної картки клієнтом. Відповідно до п. 8.7 договору клієнт заявляє, що він усвідомлює, що факт укладення цього договору означає, що: а) клієнт свідомо погоджується на всі умови договору; б) клієнт ознайомлений з вартістю послуг за цим договором, яка його повністю влаштовує та п.п. 1.19. додатку №1І «Загальні Клубні правила» до Договору, укладаючи цей договір, клієнт підтверджує, що він ознайомлений з переліком та обсягом послуг, порядком їх надання, а також з усією інформацією, яка необхідна для повноцінного споживання послуг у клубі»; д) він не має жодних претензій до змісту цього договору і умови договору його повністю влаштовують та є справедливими по відношенню до обох сторін. Установлено, що на виконання умов договору позивачка оплатила вартість послуг, у сумі 22 211 грн та отримала клубну карту категорії ПРЕМІУМ, типу «Індивідуальна повна клубна картка», строком на 720 календарних днів й того ж дня - 05.01.2022 почала отримувати спортивно-оздоровчі послуги за договором у фітнес клубі Sport Life Теремки, за адресою: м. Київ, вул. Маршала Конєва (Самійла Кішки),8 . Відповідно до справи, у зв`язку з агресією російської федерації та бойових дій, які відбувалися на території Київської області, відповідачем з 22.02.2002 було припинено роботу фітнес клубу Sport Life Теремки, про що повідомлено позивачку шляхом інформування її через мобільний додаток, персональне повідомлення вайбер смс - повідомлення на номер телефону, а також офіційний сайт відповідача. Установлено, що 20.05.2022 товариством було відновлено роботу фітнес клубу Sport Life Теремки, шляхом сповіщення про це позивачку наступним чином: розміщення в мережі Інтернет, на офіційній сторінці Інстаграм, Телеграм, на офіційному сайті відповідача та мобільному додатку. Окрім цього, направлено смс-повідомлення: 13.05.2022 про відкриття клубу 20.05.2022 та додатково у день відкриття (а.с. 77-83). Відповідно до справи, відповідачем було продовжено строк дії картки на строк дії обставин, через які клуб було зачинено - 84 дні, а в подальшому прийнято рішення про відкладення активації картки до фактичного візиту клієнта до клубу, але не пізніше 31 січня 2023 року. Отже, відповідачка належно повідомлена про відкриття роботи фітнес клубу, проте жодного разу для спортивно-оздоровчих занять не з`явилася. Положеннями ч. 1 ст.627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а також дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. У постанові Верховного Суду від 23 січня 2019 року в справі N 355/385/17 міститься висновок, що у статті 629 ЦК України закріплено один із фундаментів, на якому базується цивільне право - обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати. Невиконання обов`язків, встановлених договором, може відбуватися при: розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; розірванні договору в судовому порядку; відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; припиненні зобов`язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду). Відповідно до матеріалів справи та змісту апеляційної скарги, ОСОБА_1 виїхала за межі України та перебуває в евакуації. Відповідно до п. 5.4 договору кошти, сплачені клієнтом у відповідності до п.5.1 ст.5 цього договору поверненню не підлягають. Винятком з цього правила може бути лише умова п.3.7.5 ст.3 цього договору. В апеляційній скарзі, посилаючись на ч.1,2,5 ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів» скаржник вважає п.5.4 договору несправедливим у зв`язку з тим, що указаний пункт обмежує позивачку, як споживача послуг, на повернення внесених нею коштів у зв`язку з ненаданням чи неналежним наданням відповідачем таких послуг, на які вона розраховувала при укладенні договору. Між тим, такі доводи апеляційної скарги апеляційний суд відхиляє як необґрунтовані. Відповідно до п. 3.7, п.3.7.7 договору про надання спортивно - оздоровчих послуг, виконавець має право за існування обставин, що за існування обставин, що існують поза волею Сторін та/або інших обставин, що не залежать від волі Виконавця, припиняти надання Послуг або переносити надання Послугу інший спортивний клуб, не обумовлений Клубною карткою, на період дії таких обставин, якщо буде така можливість, або на час дії таких обставин зупинити дію Клубної картки Клієнта до дати припинення існування обставин, що існують поза волею Сторін. У такому випадку, після припинення дії обставин, що існують поза волею Сторін строк дії Клубної картки Клієнта подовжується на строк існування дії обставин непереборної сили Матеріалами справи доведено, що у відповідності до умов п.3.7, п.п.3.7.7 договору, відповідачем було припинено надання послуг у період з 24.02.2022 по 20.05.2022 у зв`язку з введенням на території України воєнного стану та воєнними діями зумовленими збройною агресією російської федерації проти України. Проте відповідно до справи, після припинення дії обставин, що існували поза волею сторін, строк дії картки було продовжено на строк існування дії обставин непереборної сили, через які клуб було зачинено з 24.02.2022 по 19.05.2022 - 84 дні й відновлено роботу клубу. У подальшому, відповідно до долучених до справи письмових пояснень керівника департаменту супроводу клієнтів ОСОБА_2 , приблизно у листопаді-грудні 2022 року до клубу з`явилася позивачка та цікавилася питанням призупинення дії клубної картки у зв`язку з бажанням виїзду за кордон та пообіцяла надати докази про це. З матеріалів справи убачається, що після відвідування ОСОБА_1 клубу, незважаючи на ненадання доказів перебування за кордоном, адміністрацією було прийнято рішення про призупинення дії клубної картки позивачки, але не пізніше 31.01.2023. Проте як установлено матеріалами справи, позивачка у фітнес клуб не з`являлася й доказів перебування за межами України не надала як відповідачу, так і не долучила відповідну інформацію до матеріалів справи. З огляду на викладене, колегія суддів вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції про відсутність правових підстав до визнання умов укладеного між сторонами договору несправедливими. Тлумачення як статті 3 ЦК України загалом, так і пункту 6 статті 3 ЦК України, свідчить, що загальні засади (принципи) цивільного права мають фундаментальний характер й інші джерела правового регулювання, в першу чергу, акти цивільного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад. Це, зокрема, проявляється в тому, що загальні засади (принципи) є по своїй суті нормами прямої дії та повинні враховуватися, зокрема, при тлумаченні норм, що містяться в актах цивільного законодавства. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15 ЦК України, частина перша статті 16 ЦК України). Реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України. Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи. Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час вирішення судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів. Реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України. Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи. Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час вирішення судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів. Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права. Згідно з практикою ЄСПЛ змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і, відповідно, правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно приводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонами матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає. За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Вимогами ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Згідно ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивном та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Змістом договору та характером дій відповідача не доведено порушення прав позивачки як споживача послуг, що виключає правові підстави до задоволення позову й стягнення грошових коштів. За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав до задоволення позову. Справа судом розглянута повно та об`єктивно. Викладені у рішенні районного суду висновки відповідають обставинам справи, норми матеріального й процесуального права застосовано правильно. Згідно п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За таких обставин, коли доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду першої інстанції - залишенню без змін. Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд,- П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу адвоката Ясинецького Олега Анатолійовича в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 18 липня 2023 року залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття й оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Суддя-доповідач: Судді: