Постанова Київський апеляційний суд № 361/7137/24
від 12.12.2024НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДКИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД справа № 361/7137/24 провадження № 33/824/5445/2024 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 грудня 2024 року м. Київ Київський апеляційний суд в складі судді Кирилюк Г. М., при секретарі Усковій Я. А. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Маляренка Сергія Володимировича на постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 23 жовтня 2024 року в складі судді Анікушина В. М., в справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, - встановив: Постановою Броварського міськрайонного суду Київської області від 23 жовтня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн. 02.11.2024 захисник ОСОБА_1 - адвокат Маляренко С. В. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 23 жовтня 2024 року, а провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Вважає постанову суду першої інстанції незаконною та необґрунтованою, винесену з грубим порушенням норм процесуального права, зокрема ст. 245, 251, 252, 266, 280 КУпАП, та норм матеріального права, зокрема положень Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижує увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 №1103, положень Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я від 09.11.2015 №1452/735, та без врахування роз`яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у п. 3 його постанови №11 від 11.06.04 "Про окремі питання, що виникають при застосуванні судами положень ст. 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення" та п. 24 постанови №14 від 23.12.05 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті, з наступних підстав. Матеріали справи, відеозапис із бодікамери поліцейського не містять відомостей (доказів) факту керування ОСОБА_1 у час та дату, що зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 286232 від 10.07.2024, будь-яким транспортним засобом, у тому числі автомобілем марки «ВАЗ 21099», д.н.з. НОМЕР_1 . На відеозаписі з назвою "000...0127" о 05:22:11 ( в момент увімкнення відеозапису) автомобіль стоїть на узбіччі автодороги, у той час, як згідно протоколу про адміністративне правопорушення о 09 год. 35 хв. ОСОБА_2 нібито керував транспортним засобом. Матеріали справи не містять відеозаписів технічних засобів з фіксацією факту керування водієм ОСОБА_1 транспортним засобом, його зупинки, пропонуванням водію у проміжку часу з 09 год. 35 хв. до 09 год. 45 хв., у встановленому законом порядку пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки з використання технічних засобів та у найближчому закладі охорони здоров`я. Матеріали справи не містять ані свідків, ані відеозаписів технічних засобів з фіксації складання поліцейськими 10.07.2024 з 09 год. 45 хв. протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 286232 від 10.07.2024 щодо водія ОСОБА_2 . Поліцейськими під час збору доказів у справі про адміністративне правопорушення по ст. 130 КУпАП не було роз`яснено ОСОБА_1 його права, передбачені ст. 268 КУпАП. Акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів без дати його складання не було вручено ОСОБА_1 . Акт огляду на стан сп`яніння та направлення на огляд водія не містять дати їх складення та підписів ОСОБА_1 . Протокол про адміністративне правопорушення складено без застосування технічних засобів відеозапису та без присутності двох свідків. Зазначене свідчить про те, що огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння працівниками поліції проведено з порушенням вимоги ст. 266 КУпАП, Інструкції та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що, з урахуванням положень ч. 5 ст. 266 КУпАП, свідчить про те, що такий огляд є недійсним, а протокол серії ААД № 286232 від 10 липня 2024 року - недопустимим доказом у справі. Суд першої інстанції, вже після надання пояснень, дослідження всіх доказів, з власної ініціативи надіслав листа до Броварського РУП ГУНП в Київській області з приводу надання відомостей (інформації) щодо невідповідності часу та дати на відеозаписах з бодікамери поліцейських часу та даті фіксації адміністративного правопорушення та складання процесуальних документів у справі про адміністративне правопорушення. На вказаний лист суду отримано відповідь у формі відповідного рапорту працівника поліції, тобто особи, уповноваженої на складання протоколу про адміністративне правопорушення, в якому останній виклав причини такого, і суд першої інстанції поклав вказаний рапорт працівника поліції в основу обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП , при тому, що останній не є доказом у розумінні ч. 1 ст. 251 КУпАП. В судовому засіданні захисник Маляренко С. П. апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити. Не заперечував проти розгляду справи у відсутність ОСОБА_1 , який повідомлений про розгляду справи. Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Згідно зі ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності. Відповідно до п. 1.3 Правил дорожнього руху учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Згідно з п.1.9 Правил дорожнього руху особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. Згідно з положеннями ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» (із змінами та доповненнями) водій, серед іншого, зобов`язаний: виконувати розпорядження поліцейського, а водії військових транспортних засобів - посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, що даються в межах їх компетенції, передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього руху та іншими нормативними актами; не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів. Відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Отже, з системного аналізу вказаних норм права вбачається, що проходження в установленому порядку медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, за наявності до того підстав, є обов`язком водія, а не його правом. За відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП. Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Відповідно до вимог ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно ст. 294 КУпАП суд апеляційної інстанції розглядає обставини вчиненого правопорушення в межах, що викладені в протоколі про адміністративне правопорушення та визнані доведеними судом першої інстанції, за доводами, зазначеними в апеляційній скарзі. Протокол про адміністративне правопорушення і відомості, які відображені в ньому є лише одним із доказів, на підставі яких суд, в ході розгляду справи, встановлює наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення. При цьому, джерела доказів, перелік яких вказаний в ст. 251 КУпАП, дає можливість суду оцінити кожен з доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. За даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №286232 від 10.07.2024, водій ОСОБА_2 10 липня 2024 року, о 09 год. 35 хв., в Київській області, Броварському районі, с. Требухів по вул. Луговій, 2 А, керував автомобілем марки «ВАЗ 21099», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, почервоніння обличчя. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у КНП Броварська БКЛ БРР БМР та на місці зупинки відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП. Дана подія зафіксовано на нагрудну бодікамеру №9. З відеозапису з нагрудної камери поліцейського вбачається, що ОСОБА_2 перебуває за кермом автомобіля, не пристебнутий ременем безпеки, що і було причиною його зупинки працівниками поліції. ОСОБА_2 на питання працівника поліції, чи вживав він алкогольні напої, повідомив що "вчора вживав", " я сьогодні трохи випив", " в мене такий перегар, бо брата поховали". На твердження поліцейського " ви дуже п`яні" , ОСОБА_2 відповідав: "Я знаю". На пропозицію поліцейського пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки або в медичному закладі, останній відповів відмовою. На питання поліцейського, навіщо керувати нетверезим, останній відповів, що у нього немає кого просити. Відеозаписом також зафіксовано, що ОСОБА_1 були роз`яснені всі права, передбачені ст. 268 КУпАП, при цьому останній повідомив, що він права знає, йому непотрібно їх роз`яснювати. ОСОБА_1 також було забезпечено право на ознайомлення з матеріалами справи, надання пояснень, доказів, отримання юридичної допомоги адвоката при розгляду справи в суді. На відеозаписі також зафіксовано, що протокол про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 серії ААД №286232 було складено саме 10 липня 2024 року, в цей же день виписано тимчасовий талон 175833, за отримання якого ОСОБА_2 розписався в протоколі про адміністративне правопорушення. Дослідивши вказані докази, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність в діях водія ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Неправильна дата та час, які зазначена на відеозаписі, з огляду на зафіксовані на ньому обставини, що дають змогу встановити дійсну дату фіксації правопорушення, не є обставиною, що може слугувати підставою для оцінки даного відеозапису як неналежного та недопустимого доказу у справі. З приєднаного до матеріалів справи відеозапису з відеокамери поліцейського вбачається, що під час спілкування з ОСОБА_1 працівником поліції у нього були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, що стало підставою для пропозиції пройти огляд на стан сп`яніння. Вказаний відеозапис містить фактичні дані про місце знаходження транспортного засобу, про обставини, за яких відбулась зупинка цього транспортного засобу, а також про відмову ОСОБА_1 , як водія цього транспортного засобу, від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, а тому він є належним та допустимим доказом по справі. Відповідно до наданого відеозапису, зафіксована на ньому інформація є достатньою та підтверджує обставини, що мають значення для справи. Сукупністю наявних у справі доказів, які містяться у матеріалах справи та об`єктивно узгоджуються між собою, підтверджуються обставини вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, а відтак суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про порушення вказаною особою п. 2.5 ПДР України, та прийняв законне рішення про притягнення останнього до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП. З огляду на зафіксовану на відеозаписі відмову водія ОСОБА_1 від проходження огляду як на місці зупинки, так і у відповідному медичному закладі, відсутність підпису водія у складених актах огляду на стан сп`яніння та направленні на огляд з метою виявлення стану сп`яніння до медичного закладу, а також доказів вручення останньому вказаних документів не є обставинами, що вказують на відсутність в діях вказаної особи складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Щодо доводів апеляційної скарги про незалучення працівниками поліції свідків правопорушення. Законом України № 1231-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за окремі правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху», який набрав чинності 17 березня 2021 року, до ч.2 ст.266 КУпАП, яка врегульовувала процедуру огляду водія на стан алкогольного сп`янінні, внесено зміни. Зокрема, якщо в попередній редакції присутність двох свідків під час огляду була обов`язковою, то в нинішній редакції ч.2 ст.266 КУпАП достатньо відеозапису, і лише в разі неможливості застосування відеозапису огляд проводиться у присутності двох свідків. В даній справі до протоколу про адміністративне правопорушення додані докази у вигляді відеозапису із нагрудної бодікамери працівників патрульної поліції, які проводили оформлення протоколу про адміністративне правопорушення. Вказаний відеозапис є одними із об`єктивних доказів в справі про адміністративне правопорушення, який свідчить про дотримання працівниками поліції в повному обсязі Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння та вимог ст.266 КУпАП. У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду першої інстанції і могли б слугувати підставами для її скасування та закриття провадження в справі у зв`язку з відсутністю в діях вказаної особи складу адміністративного правопорушення, апеляційна скарга не містить та при розгляді скарги апеляційним судом не встановлено. Враховуючи наведене, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції без змін. Керуючись 294 КУпАП суд постановив: Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Маляренка Сергія Володимировича залишити без задоволення. Постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 23 жовтня 2024 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Г. М. Кирилюк