Ухвала КЦС ВС № 546/347/23

УХВАЛА 09 січня 2025 року м. Київ справа № 546/347/23 провадження № 61-17488ск24 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Литвиненко І. В., розглянувши питання про прийняття до розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 на рішення Решетилівського районного суду Полтавської області від 29 лютого 2024 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 16 вересня 2024 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бурат-Агро» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа - реєстратор виконавчого комітету Нехворощанської сільської ради Полтавської області Веременич Дмитро Сергійович, про визнання недійсним договору оренди землі та скасування його державної реєстрації та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бурат-Агро» про визнання недійсною додаткової угоди до договору оренди землі, ВСТАНОВИВ: У грудні 2024 року представник ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 , подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Решетилівського районного суду Полтавської області від 29 лютого 2024 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 16 вересня 2024 року. Разом зі скаргою ОСОБА_1 подає заяву про поновлення строку на касаційне оскарження, в обґрунтування якого посилається на те, що Верховний Суд ухвалою від 05 грудня 2024 року повернув вперше подану касаційну скаргу заявнику, копію якої ОСОБА_1 отримала 19 грудня 2024 року. На підставі наведеного заявник вважає, що строк на касаційне оскарження пропущений з поважних причин та просить його поновити. Відповідно до приписів статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Повний текст оскаржуваної постанови складений 16 вересня 2024 року. Останній день строку на касаційне оскарження припав на 16 жовтня 2024 року. Касаційну скаргу подано 25 грудня 2024 року, тобто поза межами строку на касаційне осакрження. За змістом ухвали Верховного Суду від 05 грудня 2024 року вперше касаційну скаргу ОСОБА_1 подала 16 жовтня 2024 року, тобто в межах тридцятиденного строку з моменту складання повного тексту оскаржуваної постанови. Згідно зі сканкопією зворотного поштового повідомлення в Автоматизованій системі документообігу суду копію ухвали ОСОБА_1 отримала 19 грудня 2024 року. За таких умов суд дійшов висновку про те, що строк на касаційне оскарження був пропущений з поважних причин, а отже заява про поновлення строку на касаційне оскарження є обґрунтованою та підлягає задоволенню, а строк - поновленню. Однак касаційна скарга не може бути прийнята судом до розгляду та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає в повній мірі вимогам статті 392 ЦПК України. Разом зі скаргою заявник надає також заяву про звільнення від сплати судового збору, в обґрунтування якого ОСОБА_1 посилається на те, що сума судового збору значно перевищує 5% її річного доходу, отриманого за попередній календарний рік. За таких обставин просить звільнити її від сплати судового збору за подання касаційної скарги. Відповідно до частини першої та третьої статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати. Згідно з приписами статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Тлумачення статті 136 ЦПК України та статті 8 Закону України «Про судовий збір» свідчить, що підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, є врахування судом майнового стану сторони. Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред`явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (рішення ЄСПЛ «SHISHKOV v. RUSSIA» від 20 лютого 2014 року, пункт 111). Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і надати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі. Разом з тим надані заявником відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми виплачених доходів та утриманих податків за період з 01 кварталу 2023 року до 03 кварталу 2024 року не є достатніми, оскільки не дають не дають безапеляційних підстав для висновку про неможливість сплати судового збору у визначеному законом розмірі на час подання касаційної скарги, оскільки відомості у зазначеному доказі не характеризують в повній мірі майновий стан особи, натомість відображають виключно відомості, які надійшли від заявника до органу фіскальної служби. Відповідач має право просити суд відстрочити, розстрочити сплату судового збору, зменшити його розмір або звільнити від його сплати, надавши суду не тільки інформацію про доходи за один рік із Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого податку та військового збору, але й інші документи, які можуть характеризувати майновий стан, зокрема витяг з Державного реєстру прав на нерухоме майно (можна замовити на вебпорталі «Дія» за посиланням https://diia.gov.ua/services/informaciya-z-derzhavnogo-reyestru-rechovih-prav-na-neruhome-majno), витяг з Єдиного державного реєстру власників транспортних засобів (для отримання інформації про транспортні засоби фізичних осіб можна замовити на вебпорталі https://e-driver.mvs.gov.ua/blog), витяг з Єдиного реєстру довіреностей України (видає нотаріус). За відсутності належних підстав для відстрочення, розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати відповідачка має надати документ про сплату судового збору, який підлягає сплаті за подання касаційної скарги. Суд водночас надає оцінку змісту ухвали Полтавського апеляційного суду від 16 травня 2024 року, якою апеляційну скаргу ОСОБА_1 було залишено без руху та зобов`язано заявника сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 5 636,40 грн, а також змісту ухвали Полтавського апеляційного суду від 12 червня 2024 року, якою відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та зазначено, зокрема, що апеляційна скарга за формою і змістом відповідає вимогам статті 356 ЦПК України; одночасно з апеляційною скаргою клопотання (заяви) скаржником не подавалися. Зазначені обставини свідчать про те, що заявник під час подання апеляційної скарги у 2024 році за того ж рівня доходів за попередній календарний рік не порушувала питання про звільнення від сплати судового збору, що в сукупності з іншими обставинами, яким суд вже надав оцінку, додатково породжує справедливі сумніви незадовільного майнового стану заявника. За таких обставин суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору. Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. За змістом статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги на рішення суду підлягає сплаті судовий збір, який становить 200% ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, скарги. З позовом до суду ТОВ «Бурат-Агро» звернулося у 2023 році та заявило дві вимоги немайнового характеру. ОСОБА_1 з зустрічним позовом звернулася до суду в 2023 році та заявила позовну вимогу немайнового характеру. Відповідно до статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання юридичною особою позовної заяви немайнового характеру підлягає сплаті судовий збір, який дорівнює 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання позовної заяви немайнового характеру фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Законом України «Про державний бюджет на 2023 рік» станом на 01 січня 2023 року встановлений прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2 684 грн. Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру. Враховуючи наведене, за подання касаційної скарги підлягає сплаті судовий збір у розмірі 12 883,20 грн ((2 684 х 2 + 2 684 х 0,4) х 200%). Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс.р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт ІВАN): UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування платежу: «Судовий збір (Верховний Суд, 055)». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Відповідно до приписів статей 185, 393 ЦПК України якщо касаційна скарга не відповідає вимогам процесуального закону, то підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків. Враховуючи наведене, касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду та підлягає залишенню без руху з наданням заявнику строку для усунення недоліків. Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ: Задовольнити заяву ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження. Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Решетилівського районного суду Полтавської області від 29 лютого 2024 року та постанови Полтавського апеляційного суду від 16 вересня 2024 року. Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Решетилівського районного суду Полтавської області від 29 лютого 2024 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 16 вересня 2024 року залишити без руху. Надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали до касаційної скарги застосовуються наслідки, передбачені цивільним процесуальним законодавством. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя І. В. Литвиненко