Постанова 4818 № 630/315/24

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ Єдиний унікальний номер 630/315/24 Номер провадження 22-ц/818/425/25 22-ц/818/428/25 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 13 січня 2025 року м. Харків Харківський апеляційний суд у складі: головуючого судді Мальованого Ю.М., суддів: Маміної О.В., Тичкової О.Ю. розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Харківської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» на рішення Люботинського міського суду Харківської області від 29 серпня 2024 року та додаткове рішення Люботинського міського суду Харківської області від 11 вересня 2024 року в складі судді Зінченко О.В. по справі № 630/315/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Харківської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» до ОСОБА_1 про стягнення вартості не облікованого (донарахованого) обсягу природного газу та витрат, пов`язаних з демонтажем, транспортуванням та проведенням експертизи, - В С Т А Н О В И В: У квітні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Харківської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення вартості не облікованого (донарахованого) обсягу природного газу та витрат, пов`язаних з демонтажем, транспортуванням та проведенням експертизи. Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_1 є власником будинку і споживачем послуг з розподілу природного газу, які надає позивач за адресою: АДРЕСА_1 . 08 листопада 2023 року ним підписано заяву-приєднання до умов договору розподілу природного газу. 03 жовтня 2023 року за вищезазначеною адресою було демонтовано для проведення експертизи побутовий лічильник газу Gallus 2000 G-4 заводський №U00635749 та виявлено ознаки зняття мастичних пломб або порушення повірочного тавра, про що складено відповідні акти. Акт про порушення складено у присутності споживача ОСОБА_1 без зауважень. За результатами експертизи лічильника газу підтверджено факт несанкціонованого втручання в роботу газового лічильника. Експертизою встановлено невідповідність ідентифікаційних ознак захисного пломбування лічильника, наявність доступу до відлікового механізму та при відкритті відлікового механізму виявлено механічні пошкодження відлікових барабанів та трибів відлікового механізму, що свідчить про викривлення даних обліку природного газу. ДП «Укрметртестстандарт» надано довідку про непридатність засобу вимірювальної техніки № 39-1-3/25700 від 12 жовтня 2023 року через наявність пошкодження пломбування у місцях, що визначені ЕД на лічильнику (невідповідність ідентифікаційних ознак захисного пломбування). Комісією з розгляду актів про порушення ТОВ «Газорозподільні мережі України» 21 листопада 2023 року розглянуто акт про порушення № 000411 від 03 жовтня 2023 року щодо порушення вимог Кодексу ГРС, а саме щодо несанкціонованого втручання в роботу газового лічильника, зафіксованого по об`єкту ОСОБА_1 , та прийнято рішення про донарахування об`ємів необлікованого природного газу з 01 липня 2023 року по 03 жовтня 2023 року за цінами закупівлі природного газу для Харківської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України», які діяли у зазначений період. Вартість донарахованих об`ємів склала 8 710,42 грн. Також за рахунок споживача мають бути компенсовані витрати, пов`язані з демонтажем, транспортуванням, монтажем засобу вимірювальної техніки та витрати, пов`язані з експертизою і встановленням нового засобу вимірювальної техніки, в розмірі 5103,91 грн. Позивач просив стягнути з ОСОБА_1 вартість необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу в розмірі 8 710,42 грн, витрати, пов`язані з демонтажем, транспортуванням, монтажем ЗВТ, та витрати, пов`язані з експертизою, в розмірі 5 103,91 грн, та судовий збір в розмірі 3028,00 грн. 10 травня 2024 року від представника ОСОБА_1 - адвоката Кайданніка Д.А. надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити у задоволенні позову та стягнути з позивача витрати на правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн. Відзив мотивовано тим, що наявні в матеріалах справи докази не свідчать про наявність викривлення даних обліку природного газу, яке є обов`язковим наслідком несанкціонованого втручання у роботу лічильника газу. Позивачем не доведено наявність в діях відповідача усіх складових правопорушення, наслідків (дії, що призвели до викривлення даних обліку природного газу, та причинно-наслідкового зв`язку між втручанням в лічильник та діями відповідача). Акт експертизи №156 від 12 жовтня 2023 року виконано з порушенням п.п. 3.3.3.3., 3.3.3.4. Положення та з порушенням п.п. 37. п. 4 глави 1 Кодексу газорозподільних систем, тому він не може бути допустимим доказом. З акту експертизи неможливо взагалі встановити, який відбиток пломбувального тавра на пломбі має бути з зовнішньої та внутрішньої сторони пломби, чи відповідає цей відбиток відбитку заводу виробника цього лічильника газу, як і неможливо встановити, який відбиток пломбувального тавра з зовнішньої та внутрішньої сторони пломби виявлений на лічильнику при його дослідженні комісією. Ні комісія, ні позивач не спростували його зауваження до акту експертизи. Повірка лічильника газу не проводилася, адже її результати в акті експертизи відсутні. Невідповідність ідентифікаційних ознак захисного пломбування лічильника не свідчить про викривлення даних обліку природного газу. 13 травня 2024 року ТОВ «Газорозподільні мережі України» подав відповідь на відзив. Вказав, що саме відповідач, як споживач природного газу, несе відповідальність за збереження і цілісність вузла обліку природного газу, зокрема, лічильника газу №U00635749. Враховуючи, що експертизою установлено непридатність лічильника споживача до використання, про що зазначено в довідці про непридатність, крім того, установлено факт несанкціонованого втручання споживача у роботу засобу вимірювальної техніки (лічильника), що свідчить про несанкціонований відбір природного газу з газорозподільних систем (крадіжка газу), отже позовні вимоги підлягають задоволенню. Акт експертизи є належним доказом. Жодних заяв від відповідача про проведення експертизи не надходило. Заявлені представником відповідача до стягнення витрати на професійну правничу допомогу не пов`язані з розглядом справи, їх розмір є не обґрунтованим, оскільки він не підтверджений належними доказами, та не є пропорційним до предмета спору. 17 травня 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Кайданнік Д.А. подав заперечення на відповідь на відзив, в яких наголосив на порушеннях при проведенні експертизи та відсутності доказів щодо викривлення даних обліку природного газу. Вказав, що акт експертизи лічильника є внутрішньовідомчим інформаційним документом і не є висновком експерта в розумінні ст. 102 ЦПК України. Отже акт експертизи №156 від 12 жовтня 2023 року є неналежним та недопустимим доказом на підтвердження факту несанкціонованого втручання з боку відповідача. Заява про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, обґрунтування та додатки будуть надані суду протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду в даній справі. Рішенням Люботинського міського суду Харківської області від 29 серпня 2024 року відмовлено у задоволенні позовної заяви ТОВ «Газорозподільні мережі України» в особі Харківської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України». Рішення суду мотивовано тим, що позивач не довів достатніми та допустимими доказами факт вчинення відповідачем правопорушення на ринку природного газу щодо несанкціонованого відбору природного газу. 02 вересня 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Кайданнік Д.А. подав заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій просив стягнути з позивача на користь ОСОБА_1 судові витрати, а саме витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн. Заява мотивована тим, що витрати відповідача на професійну правничу (правову) допомогу у розмірі 3000,00 грн підтверджуються: договором про надання правничої (правової) допомоги № 2024/04/26 від 26 квітня 2024 року; додатковою угодою (Додаток №1) до договору про надання правничої (правової) допомоги № 2024/04/26 від 26 квітня 2024 року; рахунком на оплату виконаних робіт від 31 серпня 2024 року; платіжною інструкцією №0.0.3858569333.1 від 02 вересня 2024 року; актом виконаних робіт від 02 вересня 2024 року. 03 вересня 2024 року ТОВ «Газорозподільні мережі України» подав заперечення на клопотання, в яких просив заяву про ухвалення додаткового рішення повернути заявнику без розгляду, оскільки її не направлено учасникам справи. Вказав, що відповідачем під час розгляду справи не подавались докази на підтвердження витрат на правничу допомогу, а також заява про надання можливості подати відповідні докази. Розмір витрат на правничу допомогу не відповідає критерію розумності та є завищеним. Додатковим рішенням Люботинського міського суду Харківської області від 11 вересня 2024 року заяву представника відповідача Піпенка С.С. задоволено та стягнуто з ТОВ «Газорозподільні мережі України» в особі Харківської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» на користь ОСОБА_1 судові витрати у виді витрат на правову допомогу у розмірі 3000,00 грн. Додаткове рішення суду мотивоване тим, що судові витрати відповідача у вказаному розмірі підтверджені належним чином, копію заяви про ухвалення додаткового рішення надіслано до «Електронного кабінету» позивача. На вказані судові рішення поштою 19 вересня 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Харківської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» до суду апеляційної інстанції подало апеляційну скаргу, в якій просило рішення суду - скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі; додаткове рішення суду - скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення; судові витрати покласти на відповідача. Апеляційна скарга мотивована тим, що суд не надав належної оцінки поданим ним доказам. Акт про порушення № 000411 від 03 жовтня 2023 року відповідач підписав та жодних заперечень не надав, чим фактично визнав виявлені порушення. За результатами експертизи підтверджено факт несанкціонованого втручання в роботу газового лічильника, що призводить до викривлення даних обліку природного газу (невідповідність ідентифікаційних ознак захисного пломбування лічильника, існує доступ до відлікового механізму, при відкритті відлікового механізму виявлені пошкодження пломбувального кройштейну та монтажної планки, що свідчить про викривлення даних обліку природного газу). Вказані порушення можуть перешкоджати роботі лічильника або впливати на його функціонування. З тих же підстав зроблено висновок про непридатність лічильника для подальшої експлуатації, що підтверджується копією довідки про непридатність законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 39-1-3/25700 від 12 жовтня 2023 року. При ухваленні оскаржуваного рішення судом першої інстанції не було враховано, що при негативних результатах будь-якої операції повірка лічильника припиняється. Також судом не було досліджено акт інвентаризації домоволодіння, складений 08 листопада 2023 року за участю відповідача, та договір дарування і не взято до уваги, що власність зобов`язує. Акт експертизи відповідачем не спростовано, з клопотанням про призначення експертизи до суду він не звертався. При ухваленні додаткового рішення судом не враховано, що розмір витрат на правничу допомогу не відповідає критерію розумності та є завищеним. Також відповідачем не доведено належними та допустимими доказами тієї обставини, що він не міг передбачити такі витрати, оскільки подання процесуальних документів здійснювалося під час розгляду справи. 25 листопада 2024 року за допомогою системи «Електронний суд» представник ОСОБА_1 - адвокат Кайданнік Д.А. подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залишити її без задоволення, а судові рішення - без змін. Відзив мотивовано тим, що наявні в матеріалах справи докази не свідчать про наявність викривлення даних обліку природного газу, яке є обов`язковим наслідком несанкціонованого втручання у роботу лічильника газу. Позивачем не доведено наявності в діях відповідача усіх складових правопорушення. Сам позивач у апеляційній скарзі зазначає, що виявлений ним факт несанкціонованого втручання в роботу лічильника може перешкоджати роботі лічильника, тобто він з впевненістю не може стверджувати, що лічильник газу у відповідача працює невірно, з викривленням даних обліку природного газу. Підписуючи акт про порушення відповідач лише засвідчив, що отримав примірник цього акту від слюсарів, та отримання цього акту ніяким чином не підтверджує згоду відповідача з його змістом. Акт експертизи, виконаної з порушеннями, є відомчим документом, а також є неповним, має зауваження відповідача, не є належним і допустимим доказом несанкціонованого втручання в роботу газового лічильника. Саме позивач мав звертатися до суду з клопотанням про проведення експертизи. Позивач посилається на судову практику, що не є релевантною. Понесені відповідачем витрати на правничу(правову) допомогу є обґрунтованими та доведеними належними та допустимими доказами. Відповідно до частин 1, 2, 4, 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Частиною 3 статті 3 ЦПК України встановлено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Суд апеляційної інстанції розглядає апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Харківської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» на рішення Люботинського міського суду Харківської області від 29 серпня 2024 року та додаткове рішення Люботинського міського суду Харківської області від 11 вересня 2024 року в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами на підставі частини 1 статті 369 ЦПК України. Як передбачено статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення та додаткового рішення суду першої інстанції відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України в межах доводів та вимог апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав. Судом встановлено, що ОСОБА_1 є співвласником будинку і споживачем послуг з розподілу природного газу, що надаються ТОВ «Газорозподільні мережі України», за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 28-30). У домоволодінні за вказаною адресою 26 червня 2001 року встановлено та оплобмовано лічильник газу № 00635749, що підтверджується актом приймання до експлуатації зі встановлення побутових лічильників газу (а.с. 10-11). 03 жовтня 2023 року представниками ТОВ «Газорозподільні мережі України» при огляді лічильника за адресою: АДРЕСА_1 , виявлено ознаки несанкціонованого втручання в роботу встановленого лічильника газу Gallus G-4 заводський номер U00635749, 2001 року випуску, а саме: ознаки зняття мастичних пломб або порушення повірочного тавра, про що у присутності ОСОБА_1 складено акт про порушення № 000411 від 03 жовтня 2023 року та акт № 32 про виявлені порушення від 03 жовтня 2023 року. Вказані акти підписано ОСОБА_1 (а.с. 12-13, 15). Того ж дня лічильник газу в домоволодінні за вищевказаною адресою демонтовано та направлено на експертизу до Метрологічного центру Харківської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України», про що складено відповідний акт № 32, який також підписаний ОСОБА_1 . Споживача повідомлено про час і місце проведення експертизи - 12 жовтня 2023 року о 09-30 год (а.с. 14). 12 жовтня 2023 року комісією Харківської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» спільно з Державним підприємством «Укрметртестстандарт» у присутності споживача проведено експертизу лічильника газу Gallus 2000 заводський номер U00635749. За результатами експертизи встановлено: «Невідповідність ідентифікаційних ознак захисного пломбування лічильника. Існує доступ до відлікового механізму. При відкритті виявлені механічні пошкодження пломбувального кронштейну та монтажної планки (подряпини), що свідчить про викривлення даних обліку природного газу». За результатами експертизи складено акт експертизи лічильника газу № 156 від 12 жовтня 2023 року, підписаний членами комісії і представником Державного підприємства «Укрметртестстандарт» з висновком комісії: «Несанкціоноване втручання в роботу газового лічильника». ОСОБА_1 виклав свої зауваження до акту, а саме вказав, що при зовнішньому огляді лічильника він є опломбованим, відтиск пломби не пошкоджений, доступ до відлікового механізму відсутній, подряпини лакофарбового покриття на кронштейні монтажної планки утворилися при проведені демонтажу монтажної планки з механізмом обліку представником комісії, шестерня та колеса з цифрами не пошкоджені (а.с. 16). 12 жовтня 2023 року Державним підприємством «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів» видано довідку № 39-1-3/25700 про непридатність законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки щодо лічильника газуGallus 2000 G-4 заводський номер U00635749, через наявність пошкодження пломбування у місцях, що визначені ЕД на лічильник (невідповідність ідентифікаційних ознак захисного пломбування) (а.с. 18). 08 листопада 2023 року складено акт інвентаризації домоволодіння ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 19-20). 08 листопада 2023 року ОСОБА_1 підписано заяву-приєднання до умов договору розподілу природнього газу (для побутового споживача) до вказаного приватного будинку (а.с. 8). 21 листопада 2023 року комісією з розгляду актів про порушення Мереф`янського УЕГГ Харківської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» розглянуто акт про порушення від 03 жовтня 2023 року з приводу несанкціонованого втручання в роботу газового лічильника, зафіксованого по об`єкту за адресою: АДРЕСА_1 ), споживач ОСОБА_1 , та прийнято рішення про задоволення акту і донарахування об`ємів необлікованого природного газу за граничними об`ємами споживання природного газу населенням: за період з 01 липня 2023 року по 03 жовтня 2023 року за цінами закупівлі природного газу для Харківської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України», які діяли у зазначений період. Вартість донарахованих об`ємів склала 8710,42 грн. Також за рахунок споживача мають бути компенсовані витрати, пов`язані з демонтажем, транспортуванням, монтажем засобу вимірювальної техніки та витрати, пов`язані з експертизою і встановленням нового засобу вимірювальної техніки, в розмірі 5103,91 грн. Зазначене підтверджується протоколом від 21 листопада 2023 року № 000411-58 (а.с. 21-22). Також вартість донарахованого об`єму природного газу 1173,91 куб м за період з 01 липня 2023 року по 03 жовтня 2023 року у розмірі 8710,42 грн визначена в акті-розрахунку необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газувід 21 листопада 2023 року, а вартість робіт, пов`язаних з проведенням експертизи, демонтажем та монтажем лічильника газу, в розмірі 5103,91 грн - у розрахунку від 21 листопада 2023 року (а.с. 23, 24). 21 листопада 2023 року на адресу ОСОБА_1 направлено вимогу про погашення заборгованості з рахунками на оплату (а.с. 25-27). Згідно частини 1 статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. Згідно з пунктом 2 розділу ІІІ Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 вересня 2015 року № 2496, постачання природного газу побутовому споживачу здійснюється на підставі договору, що укладається між ним та постачальником на умовах типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, затвердженого регулятором, які є однаковими для всіх побутових споживачів України. За договором постачання природного газу постачальник зобов`язаний поставити побутовому споживачу природний газ у необхідних для нього об`ємах (обсягах), а побутовий споживач зобов`язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені договором. Порядок періодичної повірки засобів вимірювальної техніки по об`єктах побутових споживачів (населенню), вузлів обліку та їх складових врегульовано главою 8, 9 розділу Х Кодексу газорозподільних систем, Положенням про проведення експертизи лічильників газу, установлених у споживачів і призначених для обліку природного газу в побуті, затвердженим наказом Міністерства палива та енергетики України від 27 грудня 2005 року № 619 (далі - Положення), Типовим договором розподілу природного газу, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 вересня 2015 року № 2498. Пунктом 4 глави 9 розділу Х Кодексу газорозподільних систем встановлено, що оператор газорозподільної системи при проведенні контрольного огляду вузла обліку має право: - оглядати комерційний вузол обліку природного газу та його складові на предмет відсутності ознак пошкодження засобу вимірювальної техніки, пошкодження пломб, несанкціонованого втручання в засіб вимірювальної техніки, несанкціонованого газопроводу та/або несанкціонованого підключення газових приладів, внаслідок чого може перевищуватися діапазон обчислення лічильника газу (сумарна номінальна потужність газових приладів і пристроїв перевищує діапазон обчислення лічильником газу); - здійснювати перевірку параметрів параметризації обчислювача чи коректора об`єму газу (за їх наявності); - перевіряти наявність діючих свідоцтв про повірку засобів вимірювальної техніки (відміток про повірку в паспортах засобів вимірювальної техніки), що входять до складу комерційного вузла обліку природного газу. Згідно з пунктом 1 глави 3 розділу XI Кодексу газорозподільних систем у разі виявлення оператором ГРМ несанкціонованого газопроводу або несанкціонованого втручання в роботу лічильника газу розрахунок об`єму необлікованого природного газу здійснюється за граничними об`ємами споживання природного газу населенням з урахуванням усіх газових приладів і пристроїв споживача (фізичної особи) за період з дня останнього контрольного зняття показань лічильника (контрольного огляду вузла обліку або його перевірки) до дня виявлення порушення (але не більше ніж за 6 місяців) та з урахуванням строку на його усунення. Пунктом 12 глави 5 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем передбачено, що вартість необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу, яка пред`являється до сплати споживачу (несанкціонованому споживачу) в результаті задоволення акта про порушення, зазначається в окремому платіжному рахунку оператора газорозподільних систем, який надається під особистий підпис споживача (несанкціонованого споживача) або надсилається йому рекомендованим поштовим відправленням разом із супровідним листом, що оформлюється у довільній формі. До порушень споживача, які кваліфікуються як несанкціонований відбір природного газу з газорозподільних систем (крадіжка газу) та внаслідок яких щодо них здійснюється нарахування необлікованих об`ємів (обсягів) природного газу, належать: 1) наявність несанкціонованого газопроводу; 2) несанкціоноване відновлення газоспоживання; 3) несанкціоноване втручання в роботу засобів вимірювальної техніки (комерційного вузла обліку природного газу, зокрема, лічильника газу); 4) несанкціоноване підключення газових приладів на об`єкті споживача, який обліковується за нормами споживання; 5) несанкціоноване підключення газових приладів, внаслідок якого перевищується діапазон обчислення вузла обліку (сумарна номінальна потужність газових приладів і пристроїв перевищує діапазон обчислення вузла обліку); 6) використання природного газу споживачем за відсутності чи після розірвання договору розподілу природного газу. При виявленні ознак пошкодження пломб (крім факту їх відсутності чи розірвання пломбувального матеріалу, на якому встановлено пломбу) та/або несанкціонованого втручання у засіб вимірювальної техніки, що має бути зазначено в акті про порушення, за домовленістю сторін або за ініціативою оператора газорозподільної системи чи споживача (суміжного суб`єкта ринку природного газу) може бути ініційована їх експертиза, порядок проведення якої передбачено Кодексом газорозподільних систем та пунктом 3.3 Положення. Пунктом 3.3.1 Положення передбачено, що експертизу лічильника газу проводить комісія, яка призначається наказом по газопостачальній (газотранспортній) організації. До складу комісії повинні входити представники газопостачальної (газотранспортної) організації та територіального органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері метрології. Комісія проводить зовнішній огляд лічильника газу на предмет відповідності фактичного стану лічильника ознакам, зазначеним в акті про демонтаж лічильника газу. Після зовнішнього огляду комісією перевіряються: відповідність місць фактичного розташування пломб місцям, зазначеним в акті про демонтаж лічильника газу; цілісність та місцезнаходження пломб, а також ознак порушень, зазначених в акті про зняття лічильника газу; цілісність заводського та повірчого тавра на лічильнику газу; цілісність відлікового механізму та корпусу лічильника газу; цілісність конструктивних елементів вихідного патрубка лічильника газу; наявність сторонніх предметів у середині лічильника газу; відповідність маркування лічильника газу нормативно-технічній документації. Після виконання цих робіт проводиться позачергова повірка лічильника згідно з ДСТУ 2708-99 «Метрологія. Повірка засобів вимірювальної техніки. Організація та порядок проведення». Результати огляду та позачергової повірки фіксуються в акті експертизи (пункти 3.3.3.1-3.3.3.4 Положення). Залежно від результатів експертизи до акта експертизи додається довідка про непридатність засобу вимірювальної техніки або свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки згідно з ДСТУ 2708-99. Лічильник газу запаковується в поліетиленовий пакет, який пломбується пломбою газопостачальної (газотранспортної) організації і направляється: на встановлення у споживача - у разі визнання комісією лічильника газу придатним до застосування; на ремонт - у разі висновків комісії про непридатність лічильника газу до застосування та рекомендації щодо проведення ремонту лічильника газу. У разі висновків комісії про непридатність лічильника газу до застосування та висновків щодо неможливості проведення ремонту, лічильник газу передається споживачеві. Системний аналіз цих положень законодавства дає підстави для висновку про те, що у разі встановлення непридатності лічильника до використання про це прямо вказується у акті експертизи із зазначенням виявлених у його роботі недоліків. Несанкціоноване втручання у роботу засобу вимірювальної техніки/лічильника газу - це втручання в роботу або конструкцію чи складові комерційного вузла обліку (зокрема лічильника газу), у тому числі шляхом їх підробки, пошкодження чи пошкодження на них пломб, впливу дії спрямованого постійного магнітного поля або зміни конфігурації даних обчислювача/коректора об`єму газу (первинного програмування чи протоколу параметризації), внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним вузлом обліку не обліковується (обліковується частково чи з порушенням законодавства), та інші дії, що призводять до викривлення даних обліку природного газу (пункт 4 глави 1 розділ І Кодексу газорозподільних систем). В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 жовтня 2021 року по справі № 646/6354/19 (провадження № 61-11642св21), Верховний Суд вказав, що: «для покладення обов`язку на споживача відшкодувати необлікований об`єм та обсяг природного газу необхідно встановити як факт пошкодження конструкції ЗВТ/лічильника, так і факт викривлення даних обліку природного газу витрат (споживання)». Отже, для покладення на споживача відповідальності у виді нарахування вартості необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу вимагається встановлення факту, а не можливості несанкціонованого відбору природного газу з газорозподільних систем (крадіжка газу), про що може свідчити встановлений факт несанкціонованого втручання споживача у роботу засобу вимірювальної техніки (лічильника). Сам по собі факт пошкодження не є підтвердженням несанкціонованого відбору природного газу з газорозподільних систем (крадіжка газу). Відповідні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 24 жовтня 2018 року у справі № 914/2384/17, від 05 листопада 2019 року у справі № 922/137/19, від 12 березня 2020 року у справі № 920/1217/16, від 07 квітня 2021 року у справі № 335/7587/19, від 26 травня 2021 року у справі № 310/10313/18, від 25 січня 2023 року у справі № 635/8494/20, від 13 березня 2024 року у cправі № 914/2234/21. В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 квітня 2021 року по справі № 509/4515/18 (провадження № 61-4953св20) зроблено висновок, що: «Згідно із підпунктом 37 пункту 4 глави 1 Кодексу ГРМ для виявлення несанкціонованого втручання необхідно довести три складові цього правопорушення, а саме: 1) дію, тобто несанкціоноване втручання в роботу або конструкцію чи складові комерційного вузла обліку; 2) спосіб втручання, тобто вчинене шляхом підробки, пошкодження чи пошкодження на них пломб, впливу дії спрямованого постійного магнітного поля або зміни конфігурації даних обчислювача/коректора об`єму газу (первинного програмування чи протоколу параметризації); 3) наслідки, тобто витрата (споживання) природного газу комерційним вузлом обліку не обліковується (обліковується частково чи з порушенням законодавства), та інші дії, що призводять до викривлення даних обліку природного газу). При цьому, тільки наявність всіх трьох складових правопорушення дає змогу стверджувати, що споживачем було вчинено несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ». Такі висновки підтримано і в постановах Верховного Суду від 08 лютого 2023 року у справі № 210/7480/21, провадження № 61-9483св22, від 15 квітня 2024 року у справі № 211/4002/17, провадження № 61-5974св23. Як вбачається з матеріалів справи, за результатами експертизи лічильника газу споживача ОСОБА_1 , проведеної представниками позивача, встановлено невідповідність ідентифікаційних ознак захисного пломбування лічильника; наявність доступу до відлікового механізму, а також при відкритті виявлені механічні пошкодження пломбувального кронштейну та монтажної планки (подряпини), що, за висновком комісії, свідчить про викривлення даних обліку природного газу. На підставі наведеного позивачем зроблено висновок про те, що мало місце несанкціоноване втручання в роботу газового лічильника. Водночас, доказів того, що внаслідок невідповідності ідентифікаційних ознак захисного пломбування лічильника, наявності доступу до відлікового механізму, а також подряпин пломбувального кронштейну та монтажної планки витрата (споживання) природного газу комерційним вузлом обліку не обліковується (обліковується частково чи з порушенням законодавства), та відбувається викривлення даних обліку природного газу, що має бути обов`язковим наслідком несанкціонованого втручання у роботу лічильника газу, матеріали справи не містять. Порушення цілісності самої пломби не встановлено. До того ж, при первинному встановленні у 2001 році лічильник був опломбований пломбою за номером 023180, що підтверджується актом приймання до експлуатації по встановленню побутових лічильників газу від 26 червня 2001 року (а.с. 10), і пломба з таким же самим номером 023180 вказана в актах про демонтаж лічильника та про порушення від 03 жовтня 2023 року, тобто пломба не змінювалась з дня встановлення протягом 22 років. В акті експертизи зроблено висновок про невідповідність ідентифікаційних ознак захисного пломбування, що застосовуються виробником лічильника, але не зазначено, в чому саме полягає невідповідність, за якою ознакою комісія встановила таку невідповідність. Проведеною позивачем експертизою не встановлено, які саме елементи пломби не відповідають зразку заводу виробника, в чому саме підлягає підроблення такої пломби, наявність яких конструктивних відмінностей чи властивостей досліджуваної пломби стали підставою для висновку про підроблення останньої, з огляду на що колегія суддів критично ставиться до висновків, які викладені у акті експертизи лічильника газу. Висновки комісії за результатами експертизи лічильника повинні відображати інформацію щодо наявності не облікованого (облікованого частково) газу або викривлення даних обліку газу, що було наслідком пошкодження лічильника. Однак, з даних, викладених в акті про порушення № 000411 від 03 жовтня 2023 року, акті експертизи № 156 від 12 жовтня 2023 року, довідці № 39-1-3/25700 від 12 жовтня 2023 року не вбачається, що лічильник газу Gallus 2000 G-4 заводський номер U00635749, внаслідок виявлених працівниками позивача порушень не обліковував спожитий відповідачем газ, або що показання лічильника були викривлені. Акт експертизи від 12 жовтня 2023 року не містить таких показників позачергової повірки як втрата тиску, герметичність, похибка лічильника за об`ємної витрати, а також показників лічильника після повірки, відповідні графи не заповнені. Матеріалами справи не підтверджено, що під час проведення експертного дослідження було встановлено та досліджувалося питання можливості вчинення конкретних дій з метою викривлення даних обліку природного газу. З довідки Державного підприємства «УКРМЕТРТЕСТАНДАРТ» про непридатність засобу вимірювальної техніки № 39-1-3/25700 від 12 жовтня 2023 року вбачається, що підставою для визнання засобу вимірювальної техніки непридатним є невідповідність ідентифікаційних ознак захисного пломбування, наявність пошкодження пломбування. Проте, будь-яких відомостей щодо того, що така невідповідність та ознаки пошкодження перешкоджають роботі лічильника та призводять до викривлення показань, вказана довідка не містить. Обставин, які свідчили б про те, що невідповідність ідентифікаційних ознак захисного пломбування, наявність доступу до відлікового механізму, подряпини пломбувального кронштейну та монтажної планки на газовому лічильнику ОСОБА_1 дійсно мали наслідком викривлення даних обліку природного газу, судом не встановлено. Таким чином, належні, достатні та допустимі докази вчинення ОСОБА_1 такого порушення як несанкціоноване втручання в роботу засобу вимірювальної техніки (лічильника) у матеріалах справи відсутні. Позивачем не доведено наявності усіх складових цього правопорушення, зокрема, наслідків (викривлення даних обліку природного газу) та причинно-наслідкового зв`язку між втручанням в лічильник та діями відповідача. Оскільки факт умисного пошкодження лічильника та факт несанкціонованого втручання в роботу засобу вимірювальної техніки не встановлено, тому припущення позивача, що виявлені пошкодження дозволяють впливати на роботу облікового механізму, не є беззаперечним доказом такого впливу з боку ОСОБА_1 . Враховуючи, що підставою покладення на споживача відповідальності у виді нарахування вартості необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу є встановлення фактів несанкціонованого втручання споживача у роботу засобу вимірювальної техніки (лічильника) та викривлення даних обліку природного газу (коли витрати природного газу комерційним вузлом обліку не обліковуються, обліковуються частково чи з порушенням), а не сам факт виявлення пошкодження лічильника газу чи невідповідності пломби, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову ТОВ «Газорозподільні мережі України». З урахуванням вищевикладеного, доводи апеляційної скарги щодо того, що несанкціоноване втручання споживача у роботу лічильника належним чином підтверджується актом про порушення, довідкою про непридатність засобу вимірювальної техніки та актом експертизи колегія суддів відхиляє. Підписання відповідачем акту про порушення підтверджує отримання його примірника, однак не є доказом визнання ним своєї вини. Доводи апеляційної скарги про те, що відповідач не заявляв вимог щодо проведення експертизи з метою спростування факту несанкціонованого втручання у роботу лічильника газу, тоді як позивачем надано переконливі докази, колегія суддів спростовує, оскільки статтею 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Твердження позивача, що саме відповідач як споживач природного газу та співвласник будинку несе відповідальність за збереження і цілісність вузла обліку природного газу, навіть у тому разі, якщо несанкціоновані заходи здійснені не споживачем, а іншою особою, внаслідок яких здійснюється необліковане використання природного газу, колегія суддів відхиляє, оскільки позивач не довів сам факт несанкціонованого втручання в роботу лічильника. Докази та обставини, на які посилається ТОВ «Газорозподільні мережі України» в апеляційній скарзі, були предметом дослідження судом першої інстанції, і при їх дослідженні та встановленні судом дотримані норми матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а стосуються переоцінки доказів. Оскільки рішення суду перевіряється в межах доводів та вимог апеляційної скарги, судова колегія визнає, що рішення судом ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до статті 375 ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду - без змін. Щодо доводів апеляційної скарги ТОВ «Газорозподільні мережі України» на додаткове рішення суду колегія суддів виходить з наступного. Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Статтею 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу. За змістом статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Згідно вимог статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі, гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі, впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Частиною 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19). Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування в справі, що свідчить про те, що витрати на правову допомогу повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами. У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо. Вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має пересвідчитись що заявлені витрати є співмірними зі складністю справи, а наданий адвокатом обсяг послуг і витрачений час на надання таких послуг відповідають критерію реальності таких витрат. Також суд має врахувати розумність розміру витрат на професійну правничу допомогу та чи не буде їх стягнення становити надмірний тягар для іншої сторони. Щодо співмірності витрат на правову допомогу слід також ураховувати позицію Верховного Суду від 01 вересня 2020 року у справі № 640/6209/19, відповідно до якої розмір відшкодування судових витрат повинен бути співрозмірним із ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також суд має враховувати критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Як вбачається з матеріалів справи, інтереси ОСОБА_1 представляв адвокат Кайданнік Д.А. на підставі договору про надання правничої (правової) допомоги № 2024/04/26 від 26 квітня 2024 року, ордеру АН №1412869 від 06 травня 2024 року (а.с. 41). Додатковою угодою № 1 від 26 квітня 2024 року до вказаного договору передбачено, що за надання правової допомоги клієнт зобов`язується виплатити адвокату гонорар у розмірі 3000,00 грн у зв`язку з укладенням цього договору, на рахунок або готівкою. У відзиві на позов та запереченнях на відповідь на відзив адвокат Кайданнік Д.А. просив стягнути з позивача на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн, докази яких будуть подані у порядку, передбаченому частиною 8 статті 141 ЦПК України. Рішенням Люботинського міського суду Харківської області від 29 серпня 2024 року в задоволенні позовних вимог ТОВ «Газорозподільні мережі України» відмовлено у повному обсязі. 02 вересня 2024 року, тобто у межах передбаченого частиною 8 статті 141 ЦПК України строку, представник ОСОБА_1 - адвокат Кайданнік Д.А. подав до суду заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення з позивача витрат на правову допомогу. Як вбачається з акту виконаних робіт від 02 вересня 2024 року, адвокат Кайданнік Д.А. надав ОСОБА_1 наступні послуги у справі № 630/315/24: ознайомлення з матеріалами справи вартістю 1000,00 грн, складання та відправлення до суду та позивачу відзиву на позовну заяву вартістю 1000,00 грн та складання і відправлення до суду та позивачу заперечення на відповідь на відзив вартістю 1000,00 грн. Загальна вартість послуг 3000,00 грн. Оплата ОСОБА_1 послуг адвоката у вказаному розмірі підтверджується рахунком на оплату виконаних робіт від 31 серпня 2024 року та платіжною інструкцією АТ КБ «ПриватБанк» № 0.0.3858569333.1 на суму 3000,00 грн від 02 вересня 2024 року. Враховуючи, що у задоволенні позову ТОВ «Газорозподільні мережі України» відмовлено, з урахуванням обсягу та складності наданих відповідачу послуг з правничої допомоги протягом розгляду справи, необхідних процесуальних дій сторони, категорії справи, обсягу доказів, тривалості розгляду справи, принципів співмірності та розумності судових витрат, критерію реальності адвокатських витрат, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про стягнення з позивача на користь ОСОБА_1 судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн, та не вбачає підстав для зміни чи скасування додаткового рішення суду. Доводи апеляційної скарги висновків суду в цій частині не спростовують. Обставин, які б свідчили про неспівмірність розміру судових витрат або про порушення порядку подачі доказів розміру таких витрат, позивачем не наведено. Виходячи з викладеного, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги ТОВ «Газорозподільні мережі України» в особі Харківської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» на рішення і додаткове рішення суду без задоволення, а оскаржуваних судових рішень - без змін. Зважаючи на те, що апеляційну скаргу на рішення суду залишено без задоволення, та за подання скарги на додаткове рішення суду судовий збір не стягується, підстав для перерозподілу судового збору у суду апеляційної інстанції немає. Керуючись ст.ст. 367, 368, 369, 374, 375, 381 - 384 ЦПК України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Харківської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» залишити без задоволення. Рішення Люботинського міського суду Харківської області від 29 серпня 2024 року та додаткове рішення Люботинського міського суду Харківської області від 11 вересня 2024 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду. Повний текст постанови складено 13 січня 2025 року. Головуючий Ю.М. Мальований Судді О.В. Маміна О.Ю. Тичкова