LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4809404/9677/24

від 07.01.2025 ·
Резолютивна:Апеляційну скаргу Платонової М.А., в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Кіровського районного суду м.Кіровограда від 02 грудня 2024 року - залишити без задоволення, а постанову Кіровського районного суду м.Кіровограда від …

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД № провадження 33/4809/67/25 Головуючий у суді І-ї інстанції Антипова І. Л. Категорія - 184 Доповідач у суді ІІ-ї інстанції Широкоряд Р. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07.01.2025 року м.Кропивницький Суддя Кропивницького апеляційного суду Широкоряд Р.В., розглянувши матеріали адміністративної справи за апеляційною скаргою адвоката Платонової М.А. в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Кіровського районного суду м.Кіровограда від 02 грудня 2024 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , яка проживає по АДРЕСА_1 визнано винною за ч.1 ст.184 КУпАП та накладено на неї стягнення у виді попередження. ВСТАНОВИВ: Постановою Кіровського районного суду м.Кіровограда від 02 грудня 2024 року, ОСОБА_1 визнано винною у тому, що вона ухилилася від виконання передбачених ст.150 Сімейного кодексу України обов`язків щодо виховання свого неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в результаті чого останній перебував по АДРЕСА_2 та кидав камінням, в результаті чого розбив скло в квартирі №24. Вказаними діями ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.184 КУпАП. Не погоджуючись з рішенням суду, адвокат Платонова М.А., в інтересах ОСОБА_1 , подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, провадження у справі закрити, у зв`язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 , складу адміністративного правопорушення. У своїй апеляційній скарзі апелянт зазначає наступне. Постанова суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою; неправильно застосував норми матеріального та процесуального права. Протокол про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , складено посадовою особою із порушенням норми ч.2 ст.254 КУпАП, тобто після двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила таке правопорушення. Як встановлено, діяння інкриміноване ОСОБА_1 за ч.1 ст.184 КУпАП виявлено 14.10.2024, проте протокол про адміністративне правопорушення складено лише 16.10.2024. Крім того, апелянт зауважує, що в протоколі про адміністративне правопорушення та постанові суду не встановлено в чому саме проявлялася об`єктивна сторона вчиненого адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, а саме: чи ухилялася ОСОБА_1 від виконання батьківських обов`язків щодо виховання свого сина; чи заподіяна шкода інтересам сина. Також, адвокат зазначає, що норма ч.1 ст.184 КУпАП, є банкетною, однак зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення від 16.10.2024 не вбачається жодне посилання на порушення батьківських обов`язків ОСОБА_1 . Будучи повідомленою про місце та час розгляду справи, ОСОБА_1 до суду апеляційної інстанції не з`явилася, її інтереси представляла адвокат Платонова М.А., яка підтвердила доводи викладені в апеляційній скарзі, просила її задовольнити, а постанову суду першої інстанції скасувати. Заслухавши пояснення адвоката, вивчивши матеріали справи, зваживши та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав. У відповідності до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Частина 1 ст.184 КУпАП передбачає відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей. Об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.184 КУпАП проявляється у невиконанні батьками або особами, які їх замінюють, обов`язків щодо виховання дітей, а саме: залишення впродовж тривалого строку потерпілого без будь-якого нагляду; ухилення від виховання дітей (у т. ч. незабезпечення відвідування ними школи, контролю за дозвіллям); незабезпечення потерпілим безпечних умов перебування за місцем проживання чи в іншому місці; невжиття заходів щодо їх лікування; безпідставне обмеження в харчуванні, одязі, інших предметах першої необхідності; штучне створення незадовільних побутових умов, тощо. Неналежне виконання обов`язків щодо виховання дітей означає бездіяльність, у результаті якої обов`язки по вихованню виконуються неякісно, не в повному обсязі. Таке ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, пов`язаної з незабезпеченням необхідних умов життя, належного виховання та навчання неповнолітніх дітей. Суб`єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу або необережності. Диспозиція даної норми закону є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов`язки батьків або осіб, які їх замінюють щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей. Відповідно до статті 11 Закону України «Про охорону дитинства» сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Відповідно до ч. 1 ст. 18 Конвенції про права дитини батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Статтею 150 СК України передбачено, що батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини. Щодо тверджень апелянта про те, що в протоколі про адміністративне правопорушення та постанові суду, не встановлено в чому саме проявлялася об`єктивна сторона правопорушення, яким чином ОСОБА_1 ухилялася від виконання батьківських обов`язків, то апеляційний суд погодитись з такими висновками апелянта не може, оскільки з протоколу слідує, що невиконання ОСОБА_1 , своїх батьківських обов`язків виразилась в тому, що її син ОСОБА_2 , 14.10.2024 перебував по АДРЕСА_2 та кидав камінням, в результаті чого розбив скло в квартирі АДРЕСА_3 у громадянки ОСОБА_3 . У зв`язку із вищезазначеним, суд апеляційної інстанції висновки апелянта про те, що зазначена в протоколі подія 14.10.2024 в розумінні ст. 184 КУпАП не може розцінюватися як ухилення від виконання батьківських обов`язків, вважає безпідставними, оскільки саме відсутність належного батьківського контролю та виховання є наслідком того, що неповнолітня дитина розбила скло у квартирі. Твердження апелянта з приводу того, що при складанні протоколу про адміністративне правопорушення поліцейськими було допущено істотні порушення вимог закону, зокрема, протокол є недопустимим доказом, оскільки складений не протягом двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, є необґрунтованими та безпідставними. Так згідно ч.2 ст.254 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення у разі його оформлення складається протягом двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення. Разом із тим, як вбачається із матеріалів справи органом поліції здійснювалися процесуальні заходи (відібрання пояснень, збір доказів та інше), для встановлення особи яка вчинила адміністративне правопорушення по закінченню яких після встановлення даної особи було складено протокол про адміністративне правопорушення протягом 24 годин. Інші обставини, на які посилається апелянт свого підтвердження не знайшли, та спростовуються доказами, що знаходяться в матеріалах адміністративної справи, про що суд першої інстанції обґрунтовано навів в своєму рішенні, а тому його апеляція задоволенню не підлягає. На підставі викладеного, апеляційна скарга адвоката Платонової М.А., в інтересах ОСОБА_1 , підлягає залишенню без задоволення, а постанова Кіровського районного суду м.Кіровограда від 02 грудня 2024 року стосовно ОСОБА_1 повинна бути залишена без змін. На підставі викладеного та керуючись ст.294 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Платонової М.А., в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Кіровського районного суду м.Кіровограда від 02 грудня 2024 року - залишити без задоволення, а постанову Кіровського районного суду м.Кіровограда від 02 грудня 2024 року стосовно ОСОБА_1 - залишити без зміни. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Кропивницького апеляційного суду Р.В.Широкоряд

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»