Постанова Київський апеляційний суд № 758/545/24

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження 33/824/4110/2024 Категорія: ст. 124 КУпАП ЄУН: 758/545/24 Суддя у І інстанції: Павленко О.О. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 25 листопада 2024 року м. Київ Суддя Київського апеляційного суду Васильєва М.А. за участю: захисника Міньковської А.В. осіб, які притягаються до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу захисника Міньковської Анастасії Володимирівни в інтересах ОСОБА_2 на постанову Подільського районного суду м. Києва від 5 квітня 2024 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , - кожний - визнаний винуватими у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та провадження у справі закрито у зв`язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення, В С Т А Н О В И Л А: Постановою суду ОСОБА_1 визнаний винуватим у тому, що 26 грудня 2023 року о 17.55 год. ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «FORD» державний номерний знак НОМЕР_3 у м. Києві на перехресті вул. Північно-Сирецької та вул. І. Виговського не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не зреагував на її зміну, при розвороті не надав перевагу в русі автомобілю, що рухався назустріч на регульованому перехресті, та скоїв зіткнення з автомобілем «BMW» державний номерний знак НОМЕР_4 , у результаті чого автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив п.п. 2.3 (б), 16.6 Правил дорожнього руху та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП. Крім того, 26 грудня 2023 року о 17.55 год. ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «BMW» державний номерний знак НОМЕР_4 в м. Києві на перехресті вул. Північно-Сирецької та вул. І. Виговського не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не зреагував на її зміну, рухаючись на забороняючий сигнал світлофора (жовтий), здійснив зіткнення з автомобілем «FORD» державний номерний знак НОМЕР_3 , який завершував маневр розвороту, в результаті чого обидва автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив п.п. 2.3 (б), 8.7.3 (ґ) Правил дорожнього руху та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП. Не погоджуючись з постановою суду, захисник Міньковська А.В. в інтересах ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій проситьпоновити строк на апеляційне оскарження постанови суду від 5 квітня 2024 року, змінити постанову Подільського районного суду м. Києва від 5 квітня 2024 року, виключити з мотивувальної частини постанови висновок про наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, визнати ОСОБА_2 невинуватим у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення та закрити провадження у справі у цій частині за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення. На підтримання клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження апелянт просить звернути увагу на те, що у судовому засіданні постанова оголошена не була, копія постанови була отримана 15 квітня 2024 року і в той же день оскаржувана постанова була оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень. У зв`язку з тим, що до 15 квітня 2024 року суд не видавав копію оскаржуваної постанови, то не було можливості ознайомитись з її текстом, з огляду на що з об`єктивних причин був пропущений строк на апеляційне оскарження. Якщо відраховувати строк на апеляційне оскарження від дати, коли була отримана копія оскаржуваного рішення, закінчення строку припадає на 26 квітня 2024 року включно. Апеляційна скарга подана 25 квітня 2024 року, проте постановою Київського апеляційного суду від 24 травня 2024 року апеляційна скарга була повернута особі, яка її подала, оскільки до апеляційної скарги не був долучений витяг з договору про надання правової допомоги. Апелянт звертає увагу, що з метою реалізації своїх процесуальних прав, ОСОБА_2 16 січня 2024 року уклав договір про надання правової допомоги № 7 з Адвокатським бюро «Анастасії Міньковської» і на підставі вказаного договору 25 квітня 2024 року Адвокатським бюро «Анастасії Міньковської» було видано ордер серії AI № 1598662 на представництво інтересів ОСОБА_2 у Київському апеляційному суді адвокатом Міньковською A.B. Вказаний ордер разом із свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю та витягом з Єдиного реєстру адвокатів України було додано до апеляційної скарги від 25 квітня 2024 року. Апелянт, з посиланням на постанову Великої Палати Верховного Суду від 5 грудня 2018 року у справі № 9901/736/18 (провадження № 11-989заї18), якою визначено, що надмірний формалізм при вирішенні питання щодо прийняття позовної заяви або скарги - є порушенням права на справедливий судовий захист, вважає, що стороною захисту Салівонова О.І. було підтверджено повноваження на представництво інтересів ОСОБА_2 в Київському апеляційному суді. 31 травня 2024 року представником ОСОБА_2 було отримано копію постанови від 24 травня 2024 року про повернення апеляційної скарги і 4 червня 2024 року апелянтом було подано через суд першої інстанції апеляційну скаргу на вказану постанову повторно. Для усунення недоліків, до даної апеляційної скарги було надано копію Договору про надання правової допомоги № 7 від 16 січня 2024 року. Проте, як зазначає апелянт, 27 червня 2024 року постановою Київського апеляційного суду було відмовлено у прийнятті апеляційної скарги та зазначено, що подана захисником апеляційна скарга та додатки до неї мають погану якість друку, нечитаємий зміст, оскільки місцями аркуші апеляційної скарги та копії договору про надання правової допомоги, свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю та інші додатки розірвані. Вказану постанову апелянт отримав 10 липня 2024 року, що підтверджується копією конверту та інформацією з сайту ПАТ «Укрпошта». Ознайомившись з матеріалами, які повернулись з апеляційного суду, а саме з апеляційною скаргою з додатками, апелянт виявила, що документи було зіпсовано. Разом з тим, апелянт зазначає, що завжди дотримується у своїй роботі вимог до оформлення документів, у тому числі, ДСТУ 4163:2020 «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів». Зазначає, що документи подавались належної якості, які були засвідчені самим адвокатом. Після аналізу та досконалого вивчення повернутих документів апелянт дійшла переконання, що документи було зіпсовано вже після їх прийняття канцелярією Подільського районного суду м. Києва (працівниками Подільського районного суду м. Києва або Київського апеляційного суду). Вважає, що посадові особи суду через необережність та непрофесійність пошкодили відповідні документи, що підтверджується зокрема: на додатках до апеляційної скарги видно, що пошкодження були зроблені вже після того, як вони були завірені, цілісність дати та печатки пошкоджені; ці пошкодження є характерними при непрофесійному скануванні документів, які, ймовірно, виникли під час реєстрації документів. Таким чином, на переконання апелянта, через грубу, протиправну діяльність працівників суду (Подільського районного суду м. Києва або Київського апеляційного суду), яка полягає у недбалій та непрофесійній роботі з документами, не було розглянуто апеляційну скаргу у передбачений Законом строк, та апелянтом було пропущено строк на апеляційне оскарження. За вказаних обставин апелянт звернулась з відповідними скаргами на дії працівників апарату судів з метою проведення службового розслідування щодо факту псування документів. Внаслідок цих подій апелянтом пропущений процесуальний строк на подачу апеляційної скарги. Враховуючи, що апеляційна скарги була подана в межах 30-денного строку на апеляційне оскарження з моменту отримання копії постанови про повернення апеляційної скарги. яку отримано 31 травня 2024 року (п`ятниця), а повторно апеляційна скарга подана у максимально короткий термін - 4 червня 2024 року (вівторок, через 2 робочі дні з моменту отримання копії постанови), а після повернення такої скарги у зв`язку з псуванням документів, апеляційну скаргу подано в максимально короткий термін - 11 липня 2024 року (на наступний день після отримання копії постанови), з метою доступу до правосуддя та реалізації права на перегляд судового рішення, апелянт просить поновити строк на подання апеляційної скарги на постанову Подільського районного суду м. Києва від 5 квітня 2024 року. Щодо постанови суду, то апелянт вважає, що судом не перевірені обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди та дані, які мають значення для вирішення справи. Зокрема, на переконання апелянта, судом першої інстанції не надано належної оцінки поясненням, поданим ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , а також запереченням захисника ОСОБА_2 - адвоката Міньковської A.B. Вважає, що суд заздалегідь визнав доведеною та підтвердженою вину ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення на підставі протоколів про адміністративні правопорушення, схеми місця ДТП та письмових пояснень, які містяться у справі, проте, пояснення водія автомобіля «BMW» не підтверджують, а, навпаки, спростовують вину останнього. Крім того, не взято до уваги те, що саме дії водія автомобіля «FORD» призвели до створення аварійної ситуації для водія автомобіля «BMW» та пошкодження транспортних засобів, при цьому водій автомобіля «FORD» визнав свою вину. На переконання апелянта, при проїзді перехрестя ОСОБА_2 не порушив Правил дорожнього руху. Окрім того, як наголошує захисник, судом першої інстанції не були дотримані положення ч. 2 ст. 7, ст. 245, ч. 2 ст. 278 КУпАП, що, у свою чергу, призвело до неповного, всебічного та об`єктивного дослідження обставин вчиненого адміністративного правопорушення, не проаналізовані наявні у справі докази, висновок про доведеність вини ОСОБА_2 у порушенні ним п.п. 2.3 (б), 8.7.3 (г) Правил дорожнього руху є необґрунтованим. Захисник зазначає, що при складені протоколу поліцейський, який сам не був свідком події, керувався лише своїми суб`єктивними міркуваннями, ігноруючи показання учасника ДТП ОСОБА_2 , а також характер руху водія автомобіля «FORD», його чисельні порушення ПДР та відсутність об`єктивної можливості у водія ОСОБА_2 передбачити раптовий виїзд автомобіля «FORD» з повороту із порушенням Правил дорожнього руху на заборонений сигнал світлофора та із створенням аварійної ситуації. На переконання захисника, об`єктивні факти вказують на неправомірність складання протоколу відносно водія ОСОБА_2 , на очевидну вину лише іншого учасника ДТП водія ОСОБА_1 , якій, розвертаючись ліворуч, не надав перевагу транспортному засобу, що рухався в зустрічному напрямку, створивши при цьому для водія автомобіля «BMW» аварійну ситуацію. При цьому, саме порушення п. 2.3 (6) та 16.6. Правил дорожнього руху водієм ОСОБА_1 призвели до настання дорожньо-транспортної пригоди. Відносно водія автомобіля «FORD» ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 725481 за порушення ним п. 2.3 (б) та 16.6. Правил дорожнього руху і дії останнього знаходиться в причинно-наслідковому зв`язку із настанням ДТП та виключає наявність порушень ПДР з боку водія ОСОБА_2 . ОСОБА_2 у своїх поясненнях зазначав, що рухався прямо у другій смузі зі швидкістю 55 км/год. на зелений сигнал світлофора і відчув удар зліва від автомобіля «FORD», який здійснював маневр розвороту із зустрічної слуги руху. При цьому, як вказує апелянт, навіть у разі увімкнення під час руху транспортного засобу ОСОБА_2 жовтого сигналу світлофора в напрямку його руху, діє п. 8.11 Правил дорожнього руху, який зазначає, що водіям, які у разі ввімкнення жовтого сигналу або підняття регулювальником руки вгору не можуть зупинити транспортний засіб у місці, передбаченому пунктом 8.10 цих Правил, не вдаючись до екстреного гальмування, дозволяється рухатися далі за умови забезпечення безпеки дорожнього руху. Звертає апелянт увагу, що матеріали справи не містять жодних доказів, які можуть підтвердити та/або спростувати факт наявності складу адміністративного правопорушення, крім протоколу про притягнення до адміністративної відповідальності, пояснень водіїв та схеми місця ДТП. Єдиним доказом вини ОСОБА_2 у даній справі є протокол про притягнення до адміністративної відповідальності. Разом з тим, протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує подію адміністративного правопорушення і відповідно до ст. 251 КУпАП, є одними із джерел доказів, па основі яких ґрунтується повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин справи та правильне її вирішення. Проте, протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи. Апелянт вказує, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Проте, суд першої інстанції в оскаржуваній постанові визнав, що вина ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП, доведена та підтверджується даними протоколів про адміністративні правопорушення, схемою місця ДТП та письмовими поясненнями. Разом з тим, суд не мав можливості перевірити правильність обставин, які зафіксовано у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 745482 від 26 грудня 2023 року, оскільки вони не мотивовані належним чином та зроблені без посилання на відповідні докази, які дозволяють встановити обставини, що мають істотне значення для розгляду справи та без їх долучення до матеріалів справи, зокрема, показання свідків, записи з камер відеоспостереження, тощо. На переконання захисника, в порушення ст. 251 КУпАП особою, якою складено протокол, не здійснено належне збирання доказів, таких як показання свідків, відеозаписів з камер спостереження на перехресті, де зафіксовано, на який сигнал світлофора рухався водій «BMW», тобто, прямого доказу наявності або відсутності вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, а також не надано такі докази для ознайомлення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності та для оцінки суду. Отже, крім протоколу про притягнення до адміністративної відповідальності, який є суперечливим та безпідставним, суду не надано та в матеріалах справи не містяться докази наявності події і складу адміністративного правопорушення. Окрім того, як зазначає апелянт, в судовому засіданні суду першої інстанції інший учасник дорожньо-транспортної пригоди - водій автомобіля «FORD» ОСОБА_1 визнав свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, що, на переконання захисника, також вказує на сумніви у наявності вини у діях ОСОБА_2 . Виходячи з того, що у справі відсутні належні та допустимі докази, які б самі по собі або у своїй сукупності доводили поза розумним сумнівом факт вчинення ОСОБА_2 інкримінованого йому адміністративного правопорушення, на переконання захисника, провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1ст. 247 КУпАП, тобто у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Постанова місцевого суду щодо ОСОБА_1 не оскаржується. Під час апеляційного розгляду захисник підтримала доводи, викладені у клопотанні про поновлення строку та в апеляційній скарзі. ОСОБА_2 в суді апеляційної інстанції підтримав доводи клопотання про поновлення строку та апеляційної скарги та додатково пояснив, що він рухався на автомобілі «БМВ» у напрямку Нивок від Виноградаря у середній смузі руху, зі швидкістю близько 55 км/год. На перехрестя він виїхав на зелений сигнал світлофор. Ліворуч від нього у крайній лівій смузі стояв бусик, який виїхав трохи вперед, стояв на поворот або розворот та перешкоджав огляду зустрічної смуги руху, що перешкодило як йому, так і ОСОБА_1 побачити один одного та вчасно зреагувати. Коли він ( ОСОБА_2 ) вже виїхав на БМВ на середину перехрестя, то побачив автомобіль ОСОБА_1 , який здійснював поворот. Намагаючись уникнути зіткнення, він взяв трохи праворуч, але зіткнення уникнути не вдалось. Удар прийшовся у передню частину його автомобіля та середню і задню частину автомобіля ОСОБА_1 , протягнуло. На вулиці був мокрий сніг, дощ, він як зміг, так і загальмував. Відеореєстратора не було. Автомобіль під керуванням ОСОБА_1 від`їхав з місця ДТП за 50 метрів і став. На тому місці ще є в`їзд у підприємство, є ворота для в`їзду. Він виїжджав на перехрестя на зелений сигнал світлофору, який, можливо у той час, коли він був на перехресті, і змінився на жовтий. ОСОБА_1 під час апеляційного розгляду пояснив, що він їхав з Нивок до Виноградаря. Він виїхав на зелений сигнал світлофору, а закінчував розворот при жовтому сигналі. Перед виїздом на перехрестя увімкнув покажчик повороту, чекав, щоб можна було повернути. Він вже майже виконав розворот, коли відчув удар в задню частину колеса, внаслідок цього автомобіль відкинуло, і він зупинився. Слідча бригада, яка приїхала на місце, все встановила. Було переглянуто відео з кафе, і поліція дійшла висновку, що винні обидва водія. Була погана погода. Він автомобіля ОСОБА_2 близько не бачив. На стадії апеляційного розгляду ОСОБА_1 надав письмові пояснення, в яких вказав, що виїхав на центр перехрестя, пропускав зустрічний транспорт для закінчення маневру. Коли жовтий сигнал світлофору перестав блимати та перейшов в стан, коли він горить, зустрічного руху немає, почав закінчувати маневр. Коли майже закінчив маневр, відчув удар в задню праву частину автомобіля від зустрічного транспорту. Відразу викликав поліцію. Поліцейські приїхали швидко. Зібравши свідчення та подивившись камеру, яка була направлена на перехрестя, поліцейські визнали їх обох винуватими. Другий водій, як показала камера, що засвідчив поліцейський, проїжджав вже на жовтий сигнал світлофора, який не блимав, і вже переходив у червоний, а він ( ОСОБА_1 ) сильно повірив у те, що водій зустрічного транспортного засобу вже буде гальмувати на світлофорі, щоб не порушити правила дорожнього руху. Додатково ОСОБА_2 вказав, що відео він не бачив, їм ніхто нічого не показував. Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_2 та його захисника, ОСОБА_1 , дослідивши наявні у справі докази та додатково долучені під час апеляційного розгляду, перевіривши доводи клопотання та апеляційної скарги, слід дійти такого висновку. Відповідно до частини 2 статті 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Перевіркою матеріалів справи встановлено, що 5 квітня 2024 року під час розгляду протоколів про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - кожного - у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, ОСОБА_2 брав безпосередньо участь, надавав свої пояснення. За результатами розгляду справи суддею винесена оскаржувана постанова. Копія постанови видана представнику ОСОБА_2 15 квітня 2024 року (ас. 53-53зв.). 25 квітня 2024 року захисником Міньковською А.В. в інтересах ОСОБА_2 поштовим відправленням подана апеляційна скарга, яка містила клопотання про поновлення строку (ас.56). Постановою Київського апеляційного суду від 24 травня 2024 року апеляційна скарга повернута особі, яка її подала, у зв`язку з відсутністю підтвердження повноважень захисника (ас. 66-67). 4 червня 2024 року поштовим відправленням захисником в інтересах ОСОБА_2 повторно подана апеляційна скарга (ас. 76-86). Однак, постановою Київського апеляційного суду від 27 червня 2024 року відмовлено у прийнятті апеляційної скарги захисника внаслідок того, що апеляційна скарга та додатки до неї мають погану якість друку, нечитаємий зміст, оскільки місцями аркуші апеляційної скарги та копії договору про надання правової допомоги, свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю та інші додатки розірвані (ас. 79-80). У процесі апеляційного розгляду захисником долучено лист Подільського районного суду м. Києва, згідно з яким підтверджено, що 13 червня 2024 року до райсуду поштовим зв`язком надійшла апеляційна скарга адвоката в інтересах ОСОБА_2 , яка відповідала всім вимогам ДСТУ та Інструкції з діловодства (ас. 167). 11 липня 2024 року захисником поштовим відправленням втретє подана апеляційна скарга, яка містить клопотання про поновлення строку (ас. 95-136). За встановлених обставин, з метою забезпечення права ОСОБА_2 на апеляційне оскарження судового рішення, апеляційний суд доходить висновку, що строк на апеляційне оскарження постанови пропущений з поважний причин, а тому підлягає поновленню. Щодо вимог апеляційної скарги, то апеляційний суд доходить такого висновку. Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, а орган чи посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення, з урахуванням положень, викладених у ст.ст. 251, 252 КУпАП, зобов`язані з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, керуючись законом і правосвідомістю, оцінити докази за своїм внутрішнім переконанням в їх сукупності. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283, 284 КУпАП. Цих вимог закону суддею місцевого суду при розгляді справи було дотримано не у повному обсязі. Визнаючи ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - кожного - у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, за обставин, викладених у протоколах про адміністративне правопорушення, складеного щодо кожного з них, місцевий суд, опитавши ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , послався на те, що їх вина у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП, доведена та підтверджується даними протоколів про адміністративні правопорушення (а.с.1-2), схемою місця ДТП (а.с.3) та письмовими поясненнями (а.с.4-5). Проте, місцевим судом не розкритий зміст наведених доказів, а також не зазначено, якими даними, які містяться у вказаних доказах, підтверджується вина осіб, у т.ч. і ОСОБА_2 . На переконання суду апеляційної інстанції, в частині визнання винуватим ОСОБА_2 висновки суду не ґрунтуються на доказах у справі, які у сукупності та взаємозв`язку між собою доводять протилежне. Так, з матеріалів справи та під час розгляду справи беззаперечно встановлено, що 26 грудня 2023 року о 17.55 год. у м. Києві на перехресті вул. Північно-Сирецької та вул. І. Виговського сталось зіткнення між автомобілем «BMW» державний номерний знак НОМЕР_4 під керуванням водія ОСОБА_2 та автомобілем «FORD» державний номерний знак НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_1 , у результаті чого автомобілі отримали механічні пошкодження. Згідно з первинним поясненнями ОСОБА_2 , наданими одразу після ДТП, він рухався на автомобілі БМВ по вул. Виговського зі сторони пр. Правди в сторону Інтернаціональної площі. Рухався прямо у 2 смузі руху зі швидкістю 55 км/год., потім відчув удар спереду зліва, де розвертався автомобіль з зустрічної смуги руху Форд НОМЕР_3 . Він ( ОСОБА_2 ) уходив від зіткнення вправо у 1 смугу руху, їхав на зелене світло світлофору (ас. 5). За змістом первинних пояснень ОСОБА_1 , наданих одразу після ДТП, 26 грудня 2023 року о 17.55 год. у м. Києвівін керував автомобілем Форд номерний знак НОМЕР_3 по вул. Виговського у м. Києві з боку пл. Інтернаціональної в сторону пр. Гонгадзе. На перехресті вул. Північно-Сирецька та вул. І.Виговського, рухаючись у крайній лівій смузі, почав виконувати маневр розвороту на дозволяючи сигнал світлофору (зелений) та відчув удар в праву сторону від автомобіля марки БМ номерний знак НОМЕР_4 (ас. 4). Згідно з даними схеми ДТП, на ній зафіксовано остаточне розташування транспортних засобів після ДТП та зі слів водіїв місце зіткнення автомобілів. При цьому на схемі ДТП не відображено відстань, яку до зіткнення проїхав автомобіль під керуванням ОСОБА_2 , а інші відстані, як-то, від місця зіткнення до автомобілів, ширина дороги та смуг руху, тощо, або відсутні, або відображені від різних сталих орієнтирів, що не дає можливості співставити їх між собою. Однак, на схемі ДТП зафіксоване місце зіткнення транспортних засобів на Т-образному перехресті по вул. Виговського, на якій сталося ДТП, та вул. Північно-Сирецька, яка знаходиться праворуч по ходу руху автомобілів прямо в бік пр. Правди, на рівні першої смуги руху вул. Північно-Сирецької. Відповідно до даних, зафіксованих на зворотньому боці схеми ДТП: - в автомобілі Форд наявні пошкодження: передня та задня верки з правого боку, праве заднє крило, задній бампер в правій частині, декоративна накладна правого порогу; - в автомобілі БМВ пошкоджено переднє ліве крило, кришка капота, передній бампер в лівій частині, передня ліва блок-фара, декоративна решітка радіатора зліва та жалюзі цієї кришки, декоративна накладка переднього бамперу з лівого боку (ас. 3 -3зв.). За результатами перевірки обставин ДТП інспектором патрульної поліції складені два протоколі: - серії ААД № 725481 від 26 грудня 2023 року, відповідно до якого 26 грудня 2023 року о 17.55 год. ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «FORD» державний номерний знак НОМЕР_3 у м. Києві на перехресті вул. Північно-Сирецької та вул. І. Виговського, не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не зреагував на її зміну, при розвороті не надав перевагу в русі автомобілю, що рухався назустріч на регульованому перехресті, та скоїв зіткнення з автомобілем «BMW» державний номерний знак НОМЕР_4 , у результаті чого автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив п.п. 2.3 (б), 16.6 Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст.124 КУпАП; - серії ААД № 725482, за змістом якого 26 грудня 2023 року о 17.55 год. ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «BMW» державний номерний знак НОМЕР_4 в м. Києві на перехресті вул. Північно-Сирецької та вул. І. Виговського не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не зреагував на її зміну, рухаючись на забороняючий сигнал світлофора (жовтий) здійснив зіткнення з автомобілем «FORD» державний номерний знак НОМЕР_3 , який завершував маневр розвороту, в результаті чого обидва автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив п.п. 2.3 (б), 8.7.3 (ґ) Правил дорожнього руху та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП (ас. 1-2). Будь-яких інших доказів станом на час надходження справи до суду матеріали справи не містять, як і відеозапис, про який зазначав ОСОБА_1 . За матеріалами справи захисником ОСОБА_3 неодноразово надсилались запити до УПП у м. Києві про надання відеозаписів з бодікамер патрульних поліцейських, проте, будь-яких відеозаписів Управління патрульної поліції не надано (ас. 23-34). На стадії апеляційного розгляду ОСОБА_1 та ОСОБА_2 надані додаткові докази у виді фотознімків, на яких зафіксоване місце розташування автомобілів на дорозі та пошкодження автомобілів, а також судом апеляційної інстанції витребувано режим роботи світлофора. З наданих фотознімків вбачається, що автомобіль БМВ розташований трохи під кутом на першій смузі руху свого напрямку, майже на рівні стоп-лінії зустрічного напрямку руху автомобілів. Попереду нього на достатній відстані між першою та середньою смугами руху знаходиться автомобіль Форд. Також на фотознімках зафіксовані пошкодження автомобілів, частина яких зафіксована на зворотньому боці схеми ДТП. Встановлені під час апеляційного розгляду обставини свідчать про те, що на момент зіткнення автомобіль БМВ під керуванням ОСОБА_2 проїхав більшу відстань, ніж автомобіль Форд під керуванням ОСОБА_4 . Відносно ОСОБА_2 складений протокол про адмінправопорушення, яке полягає у тому, що ОСОБА_2 в порушення вимог п. 8.7.3 (ґ) ПДР України рухався на перехресті на забороняючий сигнал світлофора (жовтий), внаслідок чого і відбулось зіткнення транспортних засобів. Водночас, згідно з даними режиму роботи світлофорного об`єкту на перехресті вул. В. Некрасова (вул. Північно-Сирецька) - вул. І. Виговського у м. Києві станом на 26 грудня 2023 року, який в період часу з 17.45 год. до 18 год. працював в режимі координованого керування згідно з циклограмою, інформації про пошкодження та збої в роботі світлофорної сигналізації у вказаний в запиті час не зареєстровано, режим роботи світлофору для напрямку руху автомобіля під керуванням ОСОБА_2 (1) та напрямку руху автомобіля під керуванням ОСОБА_1 (2), є однаковий: 8 сек. - червоний сигнал світлофору, 2 сек. - червоно-жовтий, 58 сек. - зелений, 3 сек. - зелений миготіння, 3 сек. - жовтий, 34 сек. - червоний (ас. 204-205). Пунктом 8.7.3 (ґ) ПДР України передбачено, що жовтий сигнал світлофору забороняє рух і попереджає про наступну зміну сигналів. Однак, з урахуванням пояснень обох водіїв, як первинних, так і наданих у подальшому в суді першої інстанції та під час апеляційного розгляду, за відсутності інших доказів на спростування обставин про виїзд автомобіля під керуванням ОСОБА_2 на перехрестя на зелений сигнал світлофора, з огляду на зафіксоване місце зіткнення транспортних засобів, виявлені в автомобілях пошкодження, апеляційний суд доходить висновку, що обставини, викладені як у протоколі про адміністративне правопорушення щодо нього, так і в оскаржуваній постанові, не знайшли свого підтвердження, а, відтак постанова місцевого суду в частині визнання ОСОБА_2 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, за викладених у ній обставин, підлягає скасуванню та закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 725482 від 26 грудня 2023 року. Керуючись ст. 294 КУпАП, судді апеляційного суду П О С Т А Н О В И Л А : Поновити захиснику Міньковській Анастасії Володимирівні в інтересах ОСОБА_2 строк на апеляційне оскарження постанови Подільського районного суду м. Києва від 5 квітня 2024 року. Апеляційну скаргу захисника Міньковської Анастасії Володимирівни в інтересах ОСОБА_2 - задовольнити. Постанову Подільського районного суду м. Києва від 5 квітня 2024 року, якою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - кожний - визнаний винуватими у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та провадження у справі закрито у зв`язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення, скасувати в частині визнання ОСОБА_2 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Провадження у справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 725482 від 26 грудня 2023 року, закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутності в його діях складу вказаного адміністративного правопорушення. В іншій частині постанову залишити без змін. Постанова оскарженню не підлягає. Суддя Київського апеляційного суду М.А.Васильєва