Постанова Хмельницький апеляційний суд № 680/769/24
від 09.01.2025НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 січня 2025 року м. Хмельницький Справа № 680/769/24 Провадження № 33/820/77/25 Суддя Хмельницького апеляційного суду Кулеша Л.М., з участю секретаря судового засідання Плюти В.С., особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його захисника адвоката Бездітного В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в м.Хмельницькому, апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Бездітного В.В. на постанову Новоушицького районного суду Хмельницької області від 25 листопада 2024 року, в с т а н о в и л а: Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, непрацюючого, мешканця АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП і накладено стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Постановлено стягнути з ОСОБА_1 605 (шістсот п`ять) гривень 60 коп. судового збору у дохід держави. За постановою суду, 02 листопада 2024 року об 11 год. 30 хв. в селищі Нова Ушиця, по вул. Захисників України, ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Volkswagen Passat, д.н.з. НОМЕР_2 , при в`їзді на нерегульоване перехрестя з вулицею Подільська, не надав переваги у русі автомобілю Honda CR-V, д.н.з. НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_2 , яка рухалась по головній дорозі, скоївши з нею зіткнення. У результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив вимоги п. 16.11 Правил дорожнього руху. Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, захисник Бездітний В.В. подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову судді першої інстанції змінити, накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850 грн. в дохід держави. Вважає постанову Новоушицького районного суду Хмельницької області від 25.11.2024 р., в частині накладеного стягнення, незаконною, необґрунтованою та невмотивованою, прийнятою з порушенням норм матеріального права. Зазначає, що санкція інкримінованого ОСОБА_1 правопорушення, передбачає альтернативні види стягнень. За наявності альтернативного виду стягнення у виді штрафу чи навіть позбавлення права керування транспортними засобами строком, починаючи від шести місяців, суд в постанові не обґрунтував підстав для обрання йому максимально можливого та найсуворішого стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на один рік за умови наявності обставин, які пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення. Так, ОСОБА_1 з моменту вчинення інкримінованого його правопорушення визнавав та визнає вину, щиро розкаявся у вчиненому, що також підтверджено судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні. Керований ОСОБА_1 транспортний засіб Volkswagen Passat, д.н.з. НОМЕР_4 був забезпечений полісом обов`язкового страхування цивільно -правової відповідальності, що в свою чергу забезпечує потерпілій ОСОБА_2 можливість відшкодування майнової шкоди. ОСОБА_1 не покинув місця скоєного правопорушення та допомагав (сприяв) працівникам патрульної поліції у якнайшвидшому документальному оформленні його наслідків. За своєю суттю інкриміноване ОСОБА_1 правопорушення є необережним, не є зухвалим чи таким що вчинене з метою розваги або нахабного ставлення водія до виконання вимог ПДР, під час його скоєння жодна особа тілесних ушкоджень не отримала, що також значно знижує ступінь його суспільної небезпечності. Окрім зазначеного ОСОБА_1 є особою молодого віку, допомагає батькові, який є волонтером, особою з інвалідністю III групи у доставленні автомобілів для потреб ЗСУ. Однак, судом І інстанції, під час розгляду справи, даного факту належним чином встановлено та перевірено не було. Вважає, що позбавивши ОСОБА_1 права керувати транспортними засобами строком на один рік за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, суд першої інстанції, застосував стосовно нього адміністративне стягнення, яке за своїм видом є явно несправедливим через суворість, в зв`язку з чим прохає постанову змінити, в частині накладення адміністративного стягнення. Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення ОСОБА_1 та його захисника адвоката Бездітного В.В., які підтримали доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав. У відповідності до ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах доводів апеляційної скарги. Постанова суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, в апеляційному порядку не оскаржується, тому в цій частині вона не переглядається. Що стосується стягнення, то апеляційний суд виходить з наступного. Так, санкція ст. 124 КУпАП тягне за собою накладення штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року. Згідно з приписами ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. Відповідно до вимог ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність. Як убачається із матеріалів справи ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Фольксваген Пасат, д.н.з. НОМЕР_2 , при в`їзді на нерегульоване перехрестя не надав переваги в русі іншому автомобілю, який рухався по головній дорозі та скоїв з ним зіткнення, внаслідок якого автомобілі отримали механічні ушкодження з матеріальними збитками, чим порушив п. 16.11 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення передбачене ст. 124 КУпАП. Із наявних у матеріалах справи доказів, а саме: схеми місця ДТП та світлин, доданих до протоколу, вбачається, що в автомобіля Honda CR-V, д.н.з. НОМЕР_3 , яким керувала потерпіла ОСОБА_2 , розбитий передній бампер, пошкоджені ліве та праве передні крила, капот, розбита ліва передня фара, пошкоджена права, розбитий радіатор (а.с. 6, 10 (зворот)-12) Отже, ОСОБА_1 грубо порушив правила дорожнього руху, що спричинили наслідки у виді значних пошкоджень транспортних засобів, такими діями завдав потерпілій значної матеріальної шкоди. Даними довідки т.в.о. начальника Кам`янець Подільського району УПП у Хмельницькій області підтверджується, що ОСОБА_1 вчинив ряд правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зокрема: 11 лютого 2024 року за ч. 2 ст. 122 КУпАП, 25 лютого 2024 року за ч. 1 ст. 122 КУпАП, 12 березня 2024 року за ч. 1 ст. 122 КУпАП, 04 червня 2024 року за ч. 5 ст. 121 КУпАП (а.с. 3). Крім того, постановою Хмельницького міськрайонного суду від 26 жовтня 2023 року (справа 686/27703/23) був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП (а.с. 17). Вказані обставини свідчать про легковажне ставлення ОСОБА_1 до ПДР, а також те, що він після притягнення його до адміністративної відповідальності на шлях виправлення не став, належних висновків не зробив, оскільки знову допустив грубе порушення ПДР, про що свідчить систематичність порушень ПДР. У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненому визнав повністю, пояснив, що не надав переваги в русі автомобілю, яким керувала потерпіла, а також підтвердив, що за 2023-2024 роки вчинив ряд інших правопорушень та притягувався до адміністративної відповідальності. Разом з тим, вказав, що він офіційно не працює, лише допомагає своєму батькові, який займається волонтерською діяльністю. Враховуючи вищенаведені обставини, зокрема: характер вчиненого правопорушення грубе порушення правил дорожнього руху, особу ОСОБА_1 , який неодноразово вчиняв адміністративні правопорушення та притягувався до адміністративної відповідальності, є працездатним, однак не працює, визнання ним своєї вини, апеляційний суд погоджується із висновком місцевого суду про необхідність накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у максимальних межах санкції ст. 124 КУпАП, а саме у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Жоден із більш м`яких видів стягнення, на думку апеляційного суду, не зможе здійснити виховного впливу на особу, яка притягується до адміністративної відповідальності та запобігти вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. Що стосується доводів захисника про необхідність накладення на ОСОБА_1 стягнення саме у виді штрафу, то з урахуванням вищенаведеного, такі не знайшли свого підтвердження в апеляційному суді. Разом з тим, статтею 27 КУпАП визначено, що штраф є грошовим стягненням, що накладається на громадян, посадових та юридичних осіб за адміністративні правопорушення у випадках і розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України. У судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що він офіційно не працює, лише допомагає батькові, який займається волонтерською діяльністю. Жодних відомостей про наявність у нього будь-якого джерела доходу стороною захисту не надано. Отже, ОСОБА_1 не має самостійного заробітку та не зможе самостійно забезпечити виконання стягнення у виді штрафу. А тому, застосування такого виду стягнення у даному випадку є недоцільним та не забезпечить досягнення мети його накладення. Визнання ОСОБА_1 вини не є беззаперечною підставою для накладення на нього стягнення у виді штрафу, оскільки обставини справи враховуються в сукупності. Посилання на те, що право керувати транспортними засобами є необхідним ОСОБА_1 , оскільки він допомагає батькові займатись волонтерською діяльністю, що вимагає від нього такого права, апеляційний суд до уваги не бере, оскільки доказів на підтвердження вказаного матеріали справи не містять. Крім того, таке стягнення жодним чином не перешкоджає надавати допомогу батькові під здійснення ним волонтерської діяльності. Інші доводи апеляційної скарги не містять посилань на докази та порушення вимог закону, які б спростовували висновки суду і були б підставами для зміни або скасування судового рішення. Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції, повно, всебічно та об`єктивно розглянувши справу, прийшов до правильного висновку про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Таке стягнення відповідає санкції ст. 124 КУпАП та положенням ст.ст. 33-35 КУпАП щодо загальних правил накладення стягнень за адміністративні правопорушення, є адекватним скоєному і відповідає особі правопорушника. Отже, постанова місцевого суду є законною та обґрунтованою, а підстави для її зміни, як того просить апелянт, - відсутні. Керуючись ст. 294 КУпАП, суд п о с т а н о в и в : Постанову Новоушицького районного суду Хмельницької області від 25 листопада 2024 року стосовно ОСОБА_1 залишити без зміни, а апеляційну скаргу захисника Бездітного В.В. без задоволення. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Хмельницького апеляційного суду Кулеша Л.М.