Постанова Дніпровський апеляційний суд № 212/3665/24

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/573/25 Справа № 212/3665/24 Суддя у 1-й інстанції - Ведяшкіна Ю. В. Суддя у 2-й інстанції - Корчиста О. І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 січня 2025 року м.Кривий Ріг Дніпровський апеляційний суд у складі: головуючого судді Корчистої О.І. суддів: Агєєва О.В., Бондар Я.М., за участю секретаря Лідовської А.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського апеляційного суду в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області цивільну справу №212/3665/24 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» про відшкодування моральної шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Яводчак Олександр Васильович, на рішення Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 08 серпня 2024 року, встановив: У квітні 2024 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Яводчак О.В., звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» (далі по тексту АТ «Кривбасзалізрудком») про відшкодування моральної шкоди. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що позивач працював підземним прохідником шахти «Родіна» ВО «Кривбасруда» з 09.12.1997р. по 31.03.1998р., з 31.03.1998р. по 03.07.2001р., 12.08.2003р. по 23.02.2005р. підземним прохідником шахти «Родіна» ВО «Кривбасруда», ВАТ «Криворізький залізорудний комбінат» з 23.02.2005р. по 19.07.2007р., з 02.06.2008р по 06.10.2008р., з 06.10.2008р., по 02.04.2013р., з 17.07.2020р. по 13.12.2020р. заступником начальника підземної дільниці шахти «Родіна» ВАТ «Криворізький залізорудний комбінат», ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат», правонаступником яких є АТ «Криворізький залізорудний комбінат». У зв`язку з шкідливими умовами праці позивач з вини відповідача отримав хронічні професійні захворювання, а з 26.03.2024 року йому встановлена ІІІ група інвалідності з причини професійного захворювання із втратою працездатності 50%, визначено потребу у медикаментозному лікуванні, забезпечення виробами медичного призначення; протипоказана важка фізична праця в умовах вібрації та пилу, наведені обставини призвели до зміни образу і якості життя, оскільки постійно відчуває стійкий біль та обмеження рухів у шийному і поперековому відділах хребта з іррадіацією в праві руку та ногу, порушену ходу, біль в плечових, ліктьових і колінних суглобах, обмеження рухів та хрускіт в них, заніміння кінцівок, переважно правих, зниження слуху, задишку при фізичному навантаженні, періодичний сухий кашель важкість у грудях, головний біль, втому. Вважає, що з вини відповідача йому завдана моральна шкода, яку він оцінює в 325000 гривень. У зв`язку з викладеним, просив суд стягнути з АТ «Кривбасзалізрудком» на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди 325 000 гривень без податку з доходів фізичних осіб та інших зборів та платежів. Рішенням Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 08 серпня 2024 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з АТ «Кривбасзалізрудком» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 180 000 без урахування податку з доходів фізичних осіб. В задоволенні іншої частити позовних вимог відмовлено. Стягнуто з АТ «Кривбасзалізрудком» на користь держави судовий збір в сумі 1 800 гривень. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Яводчак О.В., посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду змінити та збільшити розмір відшкодування моральної шкоди до 325 000 гривень без нарахування та утримання податку з доходів фізичних осіб та інших зборів та платежів. Апеляційна скарга позивача обґрунтована тим, що при ухваленні оскаржуваного рішення судом першої інстанції не було враховано вимоги розумності та справедливості, при визначенні розміру моральної шкоди. Під час виконання покладених на позивача трудових обов`язків, внаслідок недосконалості робочого місця, шкідливий фактор виробництва призвів до виявлення у позивача хронічного професійного захворювання. Суд не врахував у повній мірі стан здоров`я позивача. Посилається, що внаслідок отриманих професійних захворювань позивач втратив 50% професійної працездатності, неможливість відновлення попереднього фізичного стану, незважаючи на курси лікування, враховуючи тривалий стаж роботи позивача в шкідливих умовах праці на підприємстві відповідача, характер немайнових втрат, необхідно змінити рішення суду в частині визначеного судом розміру моральної шкоди і збільшити цей розмір, що буде свідчити про достатній, справедливий, співмірний розмір компенсації моральної шкоди. У відзиві на апеляційну скаргу АТ «Кривбасзалізрудком» посилається на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції та безпідставність доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 . Зазначає, що судом першої інстанції дотримані норми матеріального і процесуального права. Просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, рішення Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 08 серпня 2024 року залишити без змін. Згідно ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Яводчак О.В., підлягає частковому задоволенню за наступних підстав. Відповідно ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Згідно ч. 3 ст. 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відповідно ч. 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Згідно ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Згідно з ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Рішення суду першої інстанції в повній мірі не відповідає вказаним вимогам закону. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що ОСОБА_1 працював на посаді підземного прохідника шахти «Родіна» ВО «Кривбасруда» з 09.12.1997р. по 31.03.1998р., з 31.03.1998р. по 03.07.2001р., 12.08.2003р. по 23.02.2005р. на посаді підземного прохідника шахти «Родіна» ВО «Кривбасруда», ВАТ «Криворізький залізорудний комбінат», з 23.02.2005р. по 19.07.2007р., з 02.06.2008 р. по 06.10.2008р., з 06.10.2008р. по 02.04.2013р., з 17.07.2020 р. по 13.12.2020 р. на посаді заступника начальника підземної дільниці шахти «Родіна» ВАТ «Криворізький залізорудний комбінат», ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат», правонаступником яких є АТ «Криворізький залізорудний комбінат», тобто протягом 12 років 09 місяців працював у шкідливих умовах. Відповідно довідки МСЕК серії 12 ААА №129979 від 26.03.2024 року ОСОБА_1 первинно встановлено 50% втрати професійної працездатності, з яких 30% по ХОЗЛ та 20% по туговухості безстроково. Відповідно довідки МСЕК 12 ААГ №558412 від 26.03.2024 року ОСОБА_1 первинно визначено ІІІ групу інвалідності, визначено потребу у медикаментозному лікуванні, забезпечення виробами медичного призначення; протипоказана важка фізична праця в умовах вібрації та пилу безстроково. 12 лютого 2024 року складено Акт розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) ОСОБА_1 : хронічне обструктивне захворювання легень другої стадії (пиловий бронхіт другої стадії, емфізема легень другої стадії), група В. ЛН другого ступеня. Код МКХ-10 - І 44, хронічна двобічна сенсоневральна (нейросенсорна) приглухуватість третього ступеня (з помірним зниженням слуху) за класифікацією В.О. Остапкович і Н.І. Пономарьової. Код MKX-10 - H 90.3. Причиною професійних захворювань в Акті зазначено пил переважно фіброгенної дії: концентрація пилу переважно фіброгенної дії з вмістом вільного діоксиду кремнію від 10 до 10% в повітрі робочої зони перевищувала граничнодопустиму норму в 1.1 - 1.15 рази і складала 2-2,3 мг на м3 при ГДК 2.0 мг на м3 згідно вимог «Гігієнічних регламентів хімічних речовин у повітрі робочої зони», затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України від 14.01.2020 N 1596. Шум: еквівалентний рівень шуму перевищував норму на 3 дБА (83 дБА при гранично допустимому рівні 80 ДБА) згідно ДСН 3.3.6.037-99 «Санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку і інфразвуку». Зазначений Акт був складений на підставі інформаційної довідки про умови праці від 03.11.2021 №108984.6-11, складеної Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області, в якій, в тому числі, наведені характеристики факторів виробничого середовища і трудового процесу за період роботи позивача. Обставиною виникнення профзахворювань стала робота начальником підземної дільниці шахти «Криворізька» (шахта «Родіна») АТ «Кривбасзалізрудком» у період з 19.07.2007 по 02.06.2008. з 06.10.2008 по 02.04.2013. та з 17.07.2020 по 03.12.2020, ОСОБА_1 в підземних умовах виконував комплекс робіт з оперативного управління усіма видами робіт на дільниці у відповідності з затвердженими технічними проектами та планами. Внаслідок недосконалості технології підземного видобутку руди, мавших місце порушень підтем вентиляції, пилоподавлення та режимів експлуатації гірничошахтного устаткування передав під вплив концентрацій аерозолів фіброгенної дії в повітрі робочої зони, що перевищували нормативні та рівнів шуму, що перевищували допустимі. Згідно медичного висновку лікарсько-експертної комісії спеціалізованого промислової медицина в охорони здоров`я підставою для встановлення професійного характеру захворювання також є професійний маршрут: з 09.12.1997р. по 31.03.1998р., з 31.03.1998р. по 03.07.2001, 12.08.2003р. по 23.02.2005р. підземним прохідником шахти «Родіна» ВО «Кривбасруда», ВАТ «Криворізький залізорудний комбінат», з 23.02.2005р. по 19.07.2007р., з 02.06.2008р по 06.10.2008р., з 06.10.2008р., по 02.04.2013р., з 17.07.2020р. по 13.12.2020р. заступником начальника підземної дільниці шахти «Родіна» ВАТ «Криворізький залізорудний комбінат», ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат». У зв`язку із професійним захворюванням ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні, що підтверджується виписками з медичної карти позивача. Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції керувався вимогами статей 153, 237-1 КЗпП України та виходив з обов`язку відповідача відшкодувати позивачу моральну шкоду, завдану у зв`язку з отриманими ним на виробництві професійними захворюваннями. Визначаючи розмір моральної шкоди в сумі 180 000 гривень, суд першої інстанції виходив з меж позовних вимог та доводів позовної заяви, тяжкості наслідків, які настали у здоров`ї позивача, незворотності змін його здоров`я, відсутності наявності динаміки покращення стану позивача, наявності фізичних та душевних страждань, їх тривалість, істотність вимушених змін у способі життя позивача, які викликані втратою працездатності у 50%, встановлення ІІІ групи інвалідності, необхідність додаткових зусиль для організації свого життя, врахував період роботи позивача на підприємстві відповідача в шкідливих умовах протягом 12 років 09 місяців, характер отриманих позивачем професійних захворювань. Відповідно ч. 2 ст. 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган. Частиною першої ст. 237-1 КЗпП України передбачено відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі порушення його законних прав, що призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. У пункті 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз`яснено, що відповідно до статті 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності. З акту розслідування професійного захворювання від 12 лютого 2024 року (а.с. 14-16) вбачається, що причиною професійного захворювання позивача є тривалий стаж роботи в важких та шкідливих умовах праці в параметрах, що перевищували гранично допустимі. Таким чином, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що професійне захворювання позивача, яке завдає йому фізичного болю та душевних страждань, виникло, з вини АТ «Кривбасзалізрудком», яким було допущено перевищення гранично допустимого рівня небезпечних та шкідливих факторів виробничого середовища та трудового процесу. Відповідно роз`яснень Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди)» з наступними змінами, факт заподіяння моральної шкоди пов`язують не лише зі станом напруженості під впливом сильнодіючого впливу, яким є стрес, а із наявністю втрат фізичного і психічного характеру, які тягнуть за собою порушення нормальних життєвих зв`язків потерпілого, зменшення його суспільної активності, потребують від нього додаткових зусиль для організації життя. Як зазначено в п. 4.1. Рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року по справі № 1-9/2004 ушкодження здоров`я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов`язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності, спричинюють йому моральні та фізичні страждання. У випадку каліцтва потерпілий втрачає працездатність і зазнає значно більшої моральної шкоди, ніж заподіяна працівникові, який не втратив професійної працездатності. Суд, на підставі наявних письмових доказів дійшов обґрунтованого висновку, що позивачу була заподіяна моральна шкода, так як порушено та порушуються його нормальні життєві зв`язки, він позбавлений можливості реалізовувати свої звички та бажання. Зазначений висновок суду першої інстанції є обґрунтованим, відповідає вимогам діючого законодавства, обставинам справи та узгоджується з роз`ясненнями, наданими Пленумом Верховного Суду України в п. 13 Постанови «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року № 4 з подальшими змінами та доповненнями. Виходячи із наведених вище обставин, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачу ОСОБА_1 заподіяно моральну шкоду, і він має право на її відшкодування. Судом вірно встановлено порушення АТ «Кривбасзалізрудком» норм трудового законодавства, що призвело до виникнення у позивача професійного захворювання, а тому саме на роботодавця покладається обов`язок з відшкодування завданої моральної шкоди. При постановленні оскаржуваного рішення суд першої інстанції встановив обставини справи, дав їм належну оцінку і відповідно до норм процесуального та матеріального закону обґрунтовано дійшов висновку, що позивачу заподіяна моральна шкода під час його роботи на підприємстві відповідача, у шкідливих умовах, що стало причиною його професійного захворювання, яке потягло за собою втрату працездатності та необхідності подальшого тривалого лікування у медичних закладах. Разом з тим, колегія суддів апеляційного суду частково погоджується з доводами апеляційної скарги позивача щодо заниженого розміру моральної шкоди, визначеного судом першої інстанції до стягнення з відповідача на користь позивача та вважає, що він визначений без повного урахування роз`яснень п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31 березня 1995 р. (з подальшими змінами) «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», відповідно до якого розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Так, колегією суддів апеляційного суду встановлено, що у зв`язку з отриманими професійними захворюваннями, поганим самопочуттям, позивач в значній мірі позбавлений можливості повноцінно працювати, реалізовувати свої наміри в професійній сфері, реалізовувати свої звички та бажання, залучати додаткові зусилля та ресурси для організації життя, його постійно турбує стійкий біль, обмеження рухів, він втратив професійну працездатність у загальному розмірі 50% та визнаний особою з інвалідністю ІІІ групи безстроково. Виходячи з цих обставин, колегія суддів апеляційного суду, беручи до уваги характер і тривалість фізичних і моральних страждань позивача, істотність вимушених змін у його життєвих стосунках, внаслідок отриманого професійного захворювання, тривалості праці позивача в шкідливих умовах, що перевищували нормативи, на АТ «Кривбасзалізрудком», і що потягло втрату працездатності, розмір втрати професійної працездатності та встановлення ІІІ групи інвалідності, приходить до переконання, що справедливим в його ситуації буде визначити розмір моральної шкоди в розмірі 250 000 гривень. Отже, апеляційний суд приходить до висновку про зміну рішення суду першої інстанції в частині визначеного судом першої інстанції розміру моральної шкоди, шляхом збільшення її з 180 000 гривень до 250 000 гривень, без утримання податку з доходу фізичних осіб та інших обов`язкових платежів, а тому частково задовольняє апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 . Відповідно ч. 13 ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Згідно ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної інстанції змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У зв`язку з чим, колегія суддів змінює рішення суду першої інстанції в частині розміру судового збору, стягнутого з АТ «Кривбасзалізрудком» на користь держави та збільшує цей розмірі з 1 800 гривень до 2 500 гривень, тобто до одного відсотка від стягнутого розміру моральної шкоди. Крім того, з відповідача на користь держави, підлягає стягненню судовий збір 3000 гривень за подання позивачем апеляційної скарги. В іншій частині рішення суду відповідає нормам матеріального та процесуального права. Керуючись ст. 367, 374, 376, 382 ЦПК України, апеляційний суд, постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Яводчак Олександр Васильович, задовольнити частково. Рішення Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 08 серпня 2024 року в частині визначення розміру моральної шкоди, стягнутої з Акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» на користь ОСОБА_1 , змінити, збільшивши цей розмір зі 180 000 гривень до 250 000 гривень, без утримання податку з доходу фізичних осіб та інших обов`язкових платежів. Рішення Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 08 серпня 2024 року в частині визначення розміру судових витрат, стягнутих з Акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» на користь держави, змінити, збільшивши цей розмірі з 1 800 гривень до 2 500 гривень. В іншій частині рішення суду залишити без змін. Стягнути з Акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» на користь держави судовий збір за подання апеляційної скарги позивачем в розмірі 3 000 гривень. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 ст. 389 ЦПК України. Судді: Повний текст постанови складено 08 січня 2025 року. Головуючий О.І. Корчиста