Ухвала КАС ВС № 480/3144/24

УХВАЛА про відмову у відкритті касаційного провадження 09 січня 2025 року м. Київ справа №480/3144/24 адміністративне провадження № К/990/679/25 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Єзерова А.А., суддів Кравчука В.М., Стародуба О.П., перевіривши касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 09.09.2024 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 03.12.2024 у справі № 480/3144/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, УСТАНОВИВ: У квітні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просила суд: - визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 05.04.2024 року за № 959230822101; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату призначеного з 31.07.2023 щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці згідно з довідкою Сумського апеляційного суду від 21.03.2024 за № 12 у розмірі 54 відсотків визначеної суми суддівської винагороди 265716 гривень, з урахуванням фактично виплачених сум. Сумський окружний адміністративний суд рішенням від 09.09.2024, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 06.12.2024, позов задовольнив частково. Визнав протиправним та скасував рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 05.04.2024 № 959230822101 про відмову ОСОБА_1 у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судці у відставці. Зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити з 31.07.2023 перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 на підставі довідки Сумського апеляційного суду від 21.03.2024 № 12 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. У задоволенні решти позовних вимог відмовив. Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій звернулося з касаційною скаргою, в якій просить скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. Дослідивши зміст касаційної скарги Головного управління Пенсійного фонду в Хмельницькій області, колегія суддів дійшла висновку про те, що у відкритті касаційного провадження у цій справі належить відмовити з огляду на таке. Відповідно до частини першої статті 257 КАС України визначено, що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. Хмельницький окружний адміністративний суд ухвалою від 22.04.2024 вирішив справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. У частині шостій статті 12 КАС України закріплений перелік справ, які для мети КАС України слід вважати справами незначної складності. Зокрема, положення пункту 3 частини шостої статті 12 КАС України передбачають, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг. Водночас за правилами пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Буквальне тлумачення положень зазначеної норми дає підстави для висновку про те, що процесуальний закон пов`язує можливість касаційного перегляду у справах незначної складності тільки з тими юридичними фактами, вичерпний перелік яких викладений у підпунктах «а», «б», «в» та «г» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України. Водночас обов`язок доведення наявності таких виняткових обставин покладається на особу, яка звертається до суду з касаційною скаргою. Означені критерії прийнятності касаційної скарги встановлені задля можливості забезпечення Верховним Судом ключової мети касаційного перегляду - виправлення судових помилок та усунення недоліків судочинства, що призвели до порушення прав учасників справи. Тобто касаційний перегляд за своєю сутністю має екстраординарний характер і спрямований на забезпечення основоположних гарантій справедливого судового розгляду, які становлять зміст конституційного принципу верховенства права. У касаційній скарзі скаржник зазначає, що підставою для відкриття провадження в цій справі є підпункт «а» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України та вказує, що ця касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики. Колегією суддів не може бути прийнято до уваги посилання на існування обставин, визначених підпунктом "а" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, оскільки скаржником не обґрунтовано в чому саме полягає фундаментальне значення саме даної справи для формування єдиної правозастосовчої практики із зазначенням новітніх, проблемних, засадничих, раніше ґрунтовно не досліджуваних питань права, відповідь касаційного суду на які мала б надати нового, уніфікованого розуміння та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб`єктів правовідносин. Скаржник у касаційній скарзі не визначає, які норми матеріального права застосовані судами не правильно або які норми процесуального права було порушено судами, а лише зазначає про незгоду із прийнятими судовими рішеннями у цій справі. Спір у даній справі виник через відмову контролюючого органу у здійсненні перерахунку позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з урахуванням 54 % суддівської винагороди на час звільнення на підставі довідки Сумського апеляційного суду від 21.03.2024 №

12. Судами попередніх інстанцій було враховано позицію Верховного Суду, яка висловлена у постановах від 10.11.2021 року у справі № 400/2031/21, від 30.11.2021 року у справі № 360/503/21, в яких зазначено, що на підставі частини 3 статті 142 Закону № 1402-VI щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді. Частинами 4-5 статті 142 Закону № 1402-VI встановлено, що у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання. Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України. Тобто розмір отримуваного суддею у відставці щомісячного довічного грошового утримання залежить від розміру суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. При цьому, у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання. Частиною першою статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці. Приписами частини 3 статті 135 вказаного Закону визначено, що базовий розмір посадового окладу, зокрема, судді апеляційного суду становить 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. Відтак, розмір посадового окладу судді, який є складовим елементом суддівської винагороди, безпосередньо залежить від прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Законом України «Про судоустрій і статус суддів» закріплено, що для визначення розміру суддівської винагороди до уваги може братися лише прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня календарного року. Вказана конституційна гарантія незалежності суддів не може порушуватися і змінюватися без внесення відповідних змін до закону про судоустрій. Зміни до Закону України від 02.06.2016 № 1402-VIII в частині, яка регламентує розмір суддівської винагороди у спірному періоді, а також в Закон України від 15.07.1999 № 966-XIV щодо визначення прожиткового мінімуму, не вносилися. Тому, для зменшення розміру прожиткового мінімуму, який встановлено для працездатних осіб на 01 січня календарного року, з метою визначення суддівської винагороди відсутні законні підстави. Дана правова позиція також узгоджується із позицією Верховного Суду, яка висловлена у постановах 12.09.2023 у справі № 540/7777/21, від 28.11.2023 у справі № 640/16655/21, від 12.09.2024 у справі № 580/2522/24 у постанові від 11.04.2023. Оцінивши доводи касаційної скарги та правове значення цієї справи для формування єдиної правозастосовчої практики, колегія суддів вважає, що ухвалені у цій справі судові рішення не впливають на кінцеве формування судової практики та не змінюють її. Так, характер спірних правовідносин, предмет і категорія спору, коло учасників спірних правовідносин, правозастосовча практика, що склалася з приводу спорів цієї категорії, непоодинока кількість справ з подібними позовними вимогами, відсутність ознак, які роблять цю касаційну скаргу відмінною від інших, дають підстави вважати, що судові рішення, які ухвалені у справі №560/2863/24, як у справі незначної складності, не оскаржуються у касаційному порядку. Згідно до вимог пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. З огляду на те, що касаційна скарга подана на судові рішення, які за законом не оскаржуються у касаційному порядку, у відкритті провадження за цією скаргою треба відмовити. Керуючись статтями 12, 328, 333 КАС України, Верховний Суд УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 09.09.2024 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 03.12.2024 у справі № 480/3144/24.

2. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження надіслати скаржникові через підсистему "Електронний суд". Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною і не оскаржується. Суддя-доповідач А.А. Єзеров Суддя В.М. Кравчук Суддя О.П. Стародуб