Постанова Хмельницький апеляційний суд № 684/443/24

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 січня 2025 року м. Хмельницький Справа № 684/443/24 Провадження № 22-ц/820/97/25 Хмельницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: П`єнти І.В. (суддя-доповідач), Корніюк А.П., Талалай О.І. розглянув в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , яка подана її представником ОСОБА_3 , на рішення Старосинявського районного суду Хмельницької області від 31 жовтня 2024 року (суддя Гринчук С.М.). Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд в с т а н о в и в : У серпні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини. В обґрунтування позову зазначала, що з 06 вересня 2014 року перебуває в зареєстрованому шлюбі з відповідачем, з яким мають двох дітей: сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та дочку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Діти проживають разом з позивачкою. Шлюбні стосунки між позивачкою та відповідачем припинені у зв`язку з відсутністю взаєморозуміння та втрати почуття кохання; тривалий час проживають окремо. Вказувала, що не має можливості працювати, так як доглядає дитину, якій 6 місяців, а джерел доходу, окрім соціальних виплат по догляду за дитиною, не має. Водночас, відповідач добровільно не надає матеріальної допомоги, хоча має можливість сплачувати аліменти на утримання дружини, з якою проживає дитина, так як є працездатним та офіційно працює. Враховуючи вказане, позивачка просила суд стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на її утримання у розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку до досягнення дитиною ОСОБА_4 трирічного віку - до 25 лютого 2027 року Рішенням Старосинявського районного суду Хмельницької області від 31 жовтня 2024 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на її утримання в розмірі 1/8 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 28 серпня 2024 року до досягнення дитиною ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трирічного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 . Допущено негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць. Стягнуто з ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 605,10 грн у дохід держави. Стягнуто з ОСОБА_2 користь ОСОБА_1 500 грн витрат на професійну правничу допомогу. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог. Посилається на неповне встановлення обставин, які мають значення для справи. Вказує, що суд першої інстанції не обґрунтував належним чином чому позов задовольняється частково та чому стягнута саме 1/8 частина доходу. Зазначає, що суд першої інстанції не звернув увагу на доводи позивачки щодо недостовірності доказів наявності боргів у відповідача, не надав їм належної оцінки, внаслідок чого суд дійшов до помилкового висновку про тяжкий матеріальний стан відповідача через наявність у нього боргових та кредитних зобов`язань, що призвело до помилкового висновку про часткове задоволення позовних вимог. У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_2 ОСОБА_6 просить оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до положень ст. 369 ЦПК України, за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи. Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав. Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_7 06 вересня 2014 року зареєстрували шлюб у Виконавчому комітеті Самчиківської сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області, актовий запис №60, що підтверджено свідоцтвом про шлюб, виданим 06 вересня 2014 року (арк.спр.10). Сторони є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвами про народження серії НОМЕР_1 , виданим 13 березня 2024 року та НОМЕР_2 , виданим 26 червня 2015 року (арк.спр.11-12). Згідно з Витягами з реєстру територіальної громади №2024/002482282, №2024/002482103, №2024/002589436, №2024/002247771, ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_2 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.13-16). Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №393148223 від 02 вересня 2024 року, ОСОБА_1 є власником земельної ділянки, площею 1,0122 га, кадастровий номер 6824482000:06:005:0077 (а.с.130). В свою чергу, ОСОБА_2 є власником земельної ділянки, кадастровий номер 6824482000:06:005:0078, що розташована за адресою: Хмельницька область, Старосинявський район, за межами населених пунктів Старосинявської селищної ради (арк.спр.121-122). Вказане підтверджується також Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №394033414 від 09 вересня 2024 року (а.с.123). ОСОБА_2 за період з 1 кварталу 2023 року по 2 квартал 2024 отримував від ГУНП в Хмельницькій області виплати військовослужбовцям, загальна сума таких за 2023 рік становить 437 760 гривень 87 копійок, за 1-2 квартал 2024 218 465 гривень 85 копійок, що підтверджується відповіддю ГУ ДПС в Хмельницькій області від 21 жовтня 2024 року (а.с.186-187). Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач спроможний надавати матеріальну допомогу на утримання дружини до досягнення дитиною трьохрічного віку, позивачка, з якою проживає їх спільна дитина, позбавлена можливості працювати та забезпечувати свої потреби, а тому визначення аліментів у розмірі 1/8 частки від заробітку (доходу) відповідача щомісячно буде справедливим, співмірним, реальним, достатнім і відповідатиме потребам позивачки та рівню платоспроможності самого відповідача. Такий висновок суду, на думку колегії суддів, відповідає обставинам справи та ґрунтується на нормах чинного законодавства. Положеннями частин першої, другої та четвертої статті 75 Сімейного кодексу України (далі - СК України) визначено, що дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного. Особливим видом права подружжя на утримання є право дружини на утримання під час вагітності та у разі проживання з нею дитини. Його особливість полягає у строковості дії, незалежності надання утримання від доходу дружини та наявністю лише однієї підстави, яка унеможливлює надання такого утримання - можливості чоловіка надавати таке утримання. Частинами 2-4 ст. 84 СК України передбачено, що дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Таким чином, право дружини на утримання виникає на підставі складу юридичних фактів: проживання з нею дитини, яка не досягла трьох років; походження дитини від чоловіка (кровне споріднення); здатність чоловіка надавати матеріальну допомогу. Закон встановлює право дружини на утримання з боку чоловіка до досягнення дитиною трьох років. Для виникнення у дружини права на аліменти від її чоловіка потрібна сукупність вказаних вище фактів. Зазначені обставини повною мірою були враховані судом першої інстанції. Оцінивши докази у справі в їх сукупності, в тому числі і щодо матеріального становища платника аліментів, в тому числі, врахувавши наявність судового рішення про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що позовні вимоги позивачки про стягнення аліментів на її утримання щомісячно в розмірі 1/8 частини від усіх доходів відповідача до досягнення дитиною трьох років підлягають частковому задоволенню. Згідно зі статтею 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Відповідно до частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно з вимогами статей 76, 77, 79, 80 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Отже, сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. В іншому разі, за умови недоведеності тих чи інших обставин суд вправі винести рішення по справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов`язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі. А тому, колегія суддів відхиляє доводи позивачки щодо відсутності у відповідача боргових зобов`язань, як такі, що не підтверджені належними та допустимими доказами. З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог. Інші доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 не містять посилання на докази, які б спростовували висновки суду і впливали на їх законність, а зводяться до переоцінки доказів і незгоди позивачки з висновками суду щодо їх оцінки стосовно встановлення обставин справи. Рішення суду першої інстанції ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається. Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана її представником ОСОБА_3 , залишити без задоволення. Рішення Старосинявського районного суду Хмельницької області від 31 жовтня 2024 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України. Повне судове рішення складено 09 січня 2025 року. Суддя-доповідач І.В. П`єнта Судді: А.П. Корніюк О.І. Талалай