Ухвала КЦС ВС № 760/27764/21

break-word'> УХВАЛА 07 січня 2025 року м. Київ справа № 760/27764/21 провадження № 61-16847ск24 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду - судді-доповідача Пархоменка П. І., суддів Краснощокова Є. В., Крата В. І. - розглянув питання щодо відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 13 листопада 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України в особі Комісії з контролю за забезпеченням військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилим приміщенням про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, визнання права на забезпечення житлом, УСТАНОВИВ:

1. У жовтні 2021 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з контролю за забезпеченням військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилим приміщенням, оформлене протоколом від 23 червня 2020 року № 6, визнати за ним право бути забезпеченим для постійного проживання шляхом виключення з числа службових квартири АДРЕСА_1 ; зобов`язати Комісію з контролю за забезпеченням військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилим приміщенням прийняти рішення про надання йому цієї квартири для постійного проживання шляхом виключення з числа службових.

2. Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 09 квітня 2024 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Міністерства оборони України, оформлене протоколом Комісії з контролю за забезпеченням військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилим приміщенням від 23 червня 2020 року № 6, про відмову в погодженні надання позивачу та членам його сім`ї житла (квартири АДРЕСА_1 ) для постійного проживання шляхом виключення з числа службового житла. Зобов`язано Міністерство оборони України в особі Комісії з контролю за забезпеченням військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей погодити надання позивачу та членам його сім`ї житла для постійного проживання. В решті позовних вимог відмовлено.

3. Постановою Дніпровського апеляційного суду від 13 листопада 2024 року апеляційну скаргу Міністерства оборони України задоволено частково. Рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 09 квітня 2024 року скасовано. Провадження у цивільній справі за цим позовом закрито. Роз`яснено позивачу, що розгляд справи за його позовом віднесений до юрисдикції адміністративного суду. 4. 17 грудня 2024 року позивач подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Дніпровського апеляційного суду від 13 листопада 2024 року і залишити в силі рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 09 квітня 2024 року.

5. Безпосередньо у касаційній скарзі позивач також просить поновити йому строк на касаційне оскарження, обґрунтовуючи тим, що апеляційний суд справу розглянув у його відсутності, про зміст оскаржуваної постанови він дізнався у день її отримання через електронний кабінет - 19 листопада 2024 року. На підтвердження своїх доводів позивач надав знімки екрану із зображенням сторінки його електронного кабінету та першої сторінки постанови суду апеляційної інстанції з Єдиного державного реєстру судових рішень.

6. Стаття 390 ЦПК гарантує учаснику справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

7. В цьому випадку із доданих до скарги документів прослідковується, що касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення позивачу копії оскаржуваної постанови апеляційного суду, що є підставою для задоволення клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.

8. Верховний Суд вважає, що є підстави для відкриття касаційного провадження.

9. У касаційній скарзі є доводи, які потребують перевірки, щодо передбачених пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК підстав касаційного оскарження, а саме застосування судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у пункті 77 постанови Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2022 року у справі № 362/643/21 (провадження № 14-32цс22), постановах Верховного Суду від 05 квітня 2024 року у справі № 522/22172/21 (провадження № 61-816св23), від 05 грудня 2023 року у справі № 686/6285/23 (провадження № 61-14553св23).

10. Позивачподав касаційну скаргу з дотриманням вимог статті 392 ЦПК, підстави для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні. У касаційній скарзі наведені обставини, які потребують перевірки, щодо передбачених пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК підстав для касаційного оскарження (див. пункт 9). Керуючись статтями 389, 390, 394, 395 ЦПК, Суд УХВАЛИВ:

1. Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження постанови Дніпровського апеляційного суду від 13 листопада 2024 року.

2. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 13 листопада 2024 року у справі № 760/27764/21.

3. Витребувати з Індустріального районного суду м. Дніпропетровська матеріали справи № 760/27764/21.

4. Копії ухвали про відкриття касаційного провадження надіслати учасникам справи.

5. Роз`яснити учасникам справи право подати до суду касаційної інстанції з додержанням вимог статті 395 ЦПК відзив на касаційну скаргу у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення копії ухвали про відкриття касаційного провадження у справі. До відзиву необхідно додати докази надсилання відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи. Відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду судових рішень (рішення). Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Судді:П. І. Пархоменко Є. В. Краснощоков В. І. Крат П. І. Пархоменко Д. А. Гудима Є. В. Краснощоков