Постанова Дніпровський апеляційний суд № 201/8809/24

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/1402/25 Справа № 201/8809/24 Суддя у 1-й інстанції - Батманова В. В. Суддя у 2-й інстанції - Єлізаренко І. А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 січня 2025 року м. Дніпро Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі: головуючого судді Єлізаренко І.А. суддів Макарова М.О., Свистунової О.В. розглянувши в порядку спрощеного провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 27 вересня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про стягнення коштів, - В С Т А Н О В И Л А: У липні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про стягнення коштів. В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилався на те, що на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28 травня 2020 року у справі №520/5502/2020, яке набрало законної сили 07 серпня 2020 року, Головне управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області рішенням від 10 березня 2021 року №912050163346, здійснило з 01 квітня 2021 року перерахунок пенсії за вислугу років ОСОБА_1 . Позивач вказує, 08 травня 2023 року відповідач приймає рішення за №912050163346 за яким, зменшує розмір його пенсії з 80 269 грн. 54 коп. до суми 56 335 грн. 50 коп. на місяць. 18 вересня 2023 року Дніпропетровський окружним адміністративним судом у справі №160/16568/23 було прийняте рішення суду про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування рішення і зобов`язання вчинити певні дії. Рішення суду від 18 вересня 2023 року набрало законної сили 19 жовтня 2023 року, а виплату пенсії у попередньому розмірі 80 269 грн. 54 коп. позивачу фактично було поновлено з 01 квітня 2024 року. Позивач зазначає, станом на день подання цього позову, заборгованість відповідача по виконанню рішення суду від 28 травня 2020 року становить - 634416 грн. 47 коп., заборгованість по виконанню рішення суду від 18 вересня 2023 року становить 262543 грн. 71 коп. Рішення суду частково не виконуються відповідачем, тому сума заборгованості, яка виникла в наслідок несвоєчасного виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28 травня 2020 року у справі №520/5502/2020 за період з 21 липня 2023 року по 01 липня 2024 року становить 52213 грн. 60 коп. та сума заборгованості, яка виникла за період часу з 01 травня 2023 року по 01 липня 2024 року в наслідок несвоєчасного виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2023 року у справі №160/16568/23 (з урахуванням ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2023 року (справа № 160/16568/23) та ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2024 року (справа № 160/16568/23) становить 23892 грн. 92 коп. Позивач вказує, оскільки наявність судового рішення, яке не виконане боржником, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та, на думку позивача, не позбавляє його на отримання сум, передбачених ст.625 ЦК України, інфляційні втрати 51992 грн. 60 коп. та 3% річних за прострочення виконання зобов`язань- 24113 грн. 92 коп. На підставі викладеного ОСОБА_1 просив суд стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання коштів з відповідного казначейського рахунку на його користь 3% річних за прострочення виконання зобов`язань- 24113 грн. 92 коп. та інфляційні втрати 51992 грн. 60 коп., а також стягнути з відповідача сплачений ним судовий збір у розмірі 8478 грн. 40 коп. Рішенням Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 27 вересня 2024 року задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 . Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 інфляційні втрати та 3% річних, які нараховані за період з 21 липня 2023 року по 01 липня 2024 року та за період з 01 травня 2023 року по 01 липня 2024 у розмірі 76 106 грн. 52 коп., які складаються з: 3 % річних у розмірі 24113 грн. 92 коп., інфляційних втрат, які нараховані на прострочену заборгованість у розмірі 51 992 грн. 60 коп. Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 7610 грн. 65 коп. В апеляційній скарзі Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області просить рішення суду від 27 вересня 2024 року скасувати та ухвалити нове рішення, про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , посилаючись на неповне з`ясування обставин справи, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права. У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить рішення суду від 27 вересня 2024 року залишити без змін, апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області залишити без задоволення, посилаючись на безпідставність її вимог. Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково з наступних підстав. Відповідно до частини 13 статті 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку суд переглядає справу за наявними і ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Згідно з частини 1 статті 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Згідно приписів ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Враховуючи вищевикладене, приймаючи до увагу ціну позову, розгляд справи здійснено в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи. Звернувшись до суду із вказаним позовом, ОСОБА_1 просив суд стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання коштів з відповідного казначейського рахунку на його користь 3% річних за прострочення виконання зобов`язань- 24113 грн. 92 коп. та інфляційні втрати 51992 грн. 60 коп., а також стягнути з відповідача сплачений ним судовий збір у розмірі 8478 грн. 40 коп., посилаючись на наявність судового рішення, яке не виконане боржником, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та, на думку позивача, не позбавляє його на отримання сум, передбачених ст.625 ЦК України. Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 , суд першої інстанції посилався на їх доведеність та обґрунтованість, однак погодитися з такими висновками суду неможливо, оскільки суд дійшов них у порушення норм процесуального права, що відповідно до ст. 377 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду із закриттям провадження у справі. За змістом частини третьої статті 11 та частини першої статті 13 ЦК України цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. Цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. У частині першій статті 509 ЦК України визначено, що зобов`язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Частиною другою статті 625 ЦК України передбачено обов`язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Отже, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (частини другої статті 625 ЦК України) виникає обов`язок сплатити кредитору разом із сумою основного боргу суму інфляційних втрат як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати та 3 % річних від простроченої суми. Статтею 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи. Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних особистих прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а, по-друге, суб`єктний склад цього спору, в якому однією зі сторін є зазвичай фізична особа (стаття 19 ЦПК України). Натомість публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих правовідносин з їх специфічними суб`єктами та їх підпорядкованістю. Юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають, зокрема, у зв`язку зі здійсненням суб`єктом владних повноважень владних управлінських функцій; на публічно-правові спори, у тому числі на спори фізичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності (пункт 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України). Тому загальними критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути і пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ. Відповідно до пункту 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 2014 року № 280, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню. Згідно з пунктом 2 частини першої статті 263 КАС України справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Таким чином на правовідносини з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат поширюється юрисдикція адміністративних судів. Частиною п`ятою статті 21 КАС України передбачено, що вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства. Зобов`язання зі сплати інфляційних втрат та 3 % річних, передбачене положеннями статті 625 ЦК України, є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання і поділяє його долю. Відповідно й вимога про їх сплату є додатковою до основної вимоги, а поєднання цих вимог у одній справі не є обов`язковим. У справі встановлено, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є пенсіонером органів прокуратури України, як пенсіонер, перебуває на обліку в Головному Управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та йому 30 жовтня 1998 року призначено пенсію за вислугою років довічно, відповідно до статті 50-1 Закону України Про прокуратуру, у діючій на час призначення пенсії редакції вказаного Закону, у розмірі 90% від суми заробітної плати та видано пенсійне посвідчення серії НОМЕР_1 (а.с.10-16). Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 28 травня 2020 року у справі №520/5502/2020 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 . Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, викладене в листі №437-166/С-02/8-0400/20 від 07 лютого 2020 року, про відмову ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії за вислугою років. Зобов`язано Головне Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 14 січня 2019 року перерахунок та виплату пенсії за вислугою років ОСОБА_1 , без обмеження її граничного розміру, з розрахунку 90% від розміру місячної заробітної плати, який визначений у висновку №59 судово-економічної експертизи від 22 листопада 2019 року, з урахуванням раніше проведених виплат. Стягнуто з Головного Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 1910427, адреса:м. Дніпро, вулиця Набережна Перемоги, 26) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , паспорт серії НОМЕР_3 , виданий УМВС України в Дніпропетровській області 05 лютого 1998 року, зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ) витрати по сплаті судового збору в розмірі 840 грн.80 коп. (а.с.10-16). Вказане рішення суду набрало законної сили 07 серпня 2020 року (а.с.10-16). На виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28 травня 2020 року у справі №520/5502/2020, розмір пенсії позивача в березні 2021 року нараховано 80 418,07 грн (80 203,11 грн основний розмір пенсії, 66,43 грн підвищення дітям війни, 11,77 грн доплата (бюджет 2010 року) (а.с.90, 91). У вересні 2021 року розрахунок пенсії було переглянуто та перераховано з 14 січня 2019 року із виключенням доплати у розмірі 11,77 грн, яка була безпідставно врахована при обчисленні пенсії. Розмір пенсії становив 80269 грн. 54 коп. (80203,11 грн основний розмір пенсії, 66,43 грн підвищення дітям війни) (а.с.90, 91). Рішенням Головного Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 912050163346 від 08 травня 2023 року після проведення макетною обробкою чергового перерахунку пенсії, розмір пенсії позивача з 14 січня 2019 року складає 56 401 грн. 93 коп. (56 335,50 грн основний розмір пенсії, 66,43 грн підвищення дітям війни) (а.с.90, 91). 24 травня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про скасування незаконного рішення та поновлення виплати його пенсії у розмірі 80269 грн. 54 коп. (а.с.90, 91). Листом № 0400-010304-8/4572 від 29 травня 2023 року Головне Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомило ОСОБА_1 про те, що на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28 травня 2020 року у справі № 520/5502/2020 з 14 січня 2019 року йому проведено перерахунок пенсії за вислугу років без обмеження її граничного розміру, з розрахунку 90% від розміру місячної заробітної плати, який визначений у висновку № 59 судово-економічної експертизи від 22 листопада 2019 року, з урахуванням раніше проведених виплат. Основний розмір пенсії з 14 січня 2019 року становив 80203 грн. 11 коп. (89114,57 грн х 90%), розрахований відповідно до довідки Прокуратури Дніпропетровської області від 08.12.2-16 № 18-279вих16 із заробітної плати 89114 грн. 57 коп. У травні 2023 року пенсійну справу переглянуто та приведено у відповідність з 14 січня 2019 року, з визначенням розміру пенсії без обмеження із розрахунку розміру заробітної плати в межах максимальної величини бази нарахування єдиного внеску. Основний розмір пенсії з 01 травня 2023 року, з урахуванням підвищення дітям війни, становить 56401 грн. 93 коп. (62595,00 грн х 90% + 66,43 грн) (а.с.90, 91). Листом від 19 червня 2023 року №28248-22142/С-01/8-0400/23 Головне Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомило позивача про те, що розмір його пенсії становив 80269 грн. 54 коп. (80203,11 грн основний розмір пенсії, 66,43 грн підвищення дітям війни), розрахунок пенсії було проведено із заробітної плати без врахування обмеження в межах максимальної величини бази нарахування єдиного внеску. Статтею 86 Закону України Про прокуратуру передбачено, що пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов?язкове державне соціальне страхування. Розмір пенсії з 14 січня 2019 року після проведення макетною обробкою розрахунку розміру заробітної плати в межах максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, становить 56 401 грн. 93 коп. (56 335,50 грн основний розмір пенсії, 66,43 грн підвищення дітям війни) (а.с.90, 91). Позивач ОСОБА_2 , вважаючи дії та рішення відповідача щодо зменшення розміру нарахованої йому за рішенням суду пенсії протиправними, 11 липня 2023 року звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій просив суд: визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо проведення перерахунку з 01 травня 2023 року пенсії за вислугу років ОСОБА_1 із застосуванням максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, що визначена положеннями Закону України Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування від 09 липня 2003 року № 1058-ІV; визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 08 травня 2023 року № 912050163346 про перерахунок пенсії за вислугу років ОСОБА_1 ; зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області поновити з 01 травня 2023 року виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 відповідно до рішення від 27 вересня 2021 року №912050163346 Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, з урахуванням раніше виплачених сум. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2023 року у справі № 160/16568/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування рішення і зобов`язання вчинити певні дії задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 . Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо проведення перерахунку з 01 травня 2023 року пенсії за вислугу років ОСОБА_1 із застосуванням максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, що визначена положеннями Закону України Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування від 09 липня 2003 року № 1058-ІV. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 08 травня 2023 року №912050163346 про перерахунок пенсії за вислугу років ОСОБА_1 . Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області поновити з 01 травня 2023 року виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 відповідно до рішення від 27 вересня 2021 року № 912050163346 Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, з урахуванням раніше виплачених сум. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 судові витрати за подачу позову до суду у розмірі 1073 грн. 60 коп. (а.с.90, 91). Вказане рішення суду від 18 вересня 2023 року набрало законної сили 19 жовтня 2023 року. Виплату пенсії позивачеві у попередньому розмірі 80 269 грн. 54 коп. фактично було поновлено з 01 квітня 2024 року, що підтверджується листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (а.с.20). Велика Палата Верховного Суду у постанові від 09 лютого 2021 року у справі № 520/17342/18 (провадження № 14-158цс20) дійшла висновку про те, що ураховуючи акцесорний характер визначених статтею 625 ЦК України зобов`язань, спори про відшкодування передбачених ними грошових сум, з огляду на їх похідний характер від основного спору, підлягають розгляду за правилами тієї юрисдикції, за правилами якої підлягає розгляду основний спір. Аналіз положень частини п`ятої статті 21 КАС України та частини першої статті 19 КАС України у їх поєднані дозволяє зробити висновок, що юрисдикція спору про стягнення моральної шкоди із суб`єкта владних повноважень визначається як за правовою природою правовідносин, зокрема публічно-правових, так і у зв`язку з тим, чи пред`явлено позов про стягнення моральної шкоди в одному проваджені з вимогою про вирішення публічно-правового спору. Ураховуючи те, що спір щодо нарахування, сплати та перерахунку соціальних виплат підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства, спір за позовними вимогами про стягнення інфляційних втрат та 3% річних на підставі статті 625 ЦК України також підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства. Спори, які виникають у судах у зв`язку з невиконанням суб`єктом владних повноважень своїх функцій (щодо його незаконних дій та/або зобов`язання до виконання таких повноважень), та ухвалення за результатами розгляду цих спорів судових рішень не змінює правову природу та характер правовідносин, які виникли між сторонами, а тому спори щодо порушення своїх зобов`язань суб`єктом владних повноважень, зокрема щодо перерахування, нарахування, виплати грошових сум, у тому числі після судового рішення або на його виконання, повинні розглядатись судами за юрисдикцією, визначеною відповідно до характеру цих правовідносин. Частиною четвертою статті 263 ЦПК України передбачено, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Отже, враховуючи акцесорний характер визначених статтею 625 ЦК України зобов`язань, спори про відшкодування передбачених вказаною статтею грошових сум, з огляду на їх похідний характер від основного спору, підлягають розгляду за правилами тієї юрисдикції, за правилами якої підлягає розгляду основний спір. Юрисдикція спору про стягнення моральної шкоди у зв`язку із порушенням порядку здійснення повноважень органом влади визначається за правовою природою правовідносин, а також виходячи з того, чи пред`явлена вимога про стягнення моральної шкоди в одному провадженні з вимогою про вирішення публічно-правового спору. Зазначені правові висновки узгоджуються з висновками, викладеними у постановах Великої Палати Верховного Суду від 09 лютого 2021 року у справі № 520/17342/18, від 04 березня 2020 року у справі № 757/63985/16 та постанові Верховного Суду від 28 травня 2021 року у справі № 638/1620/20. Встановивши, що спір у цій справі, за вимогами ОСОБА_1 про стягнення інфляційних втрат та 3% річних на підставі статті 625 ЦК України виник внаслідок несвоєчасного виконання судового рішення у адміністративній справі, ухваленого адміністративним судом, колегія суддів дійшла висновку, що такі вимоги підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства. Пунктом 1 частини 1 статті 255 ЦПК України передбачено, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Відповідно до ст. 377 ЦПК України, судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу. За таких обставин, враховуючи викладене, апеляційну скаргу слід задовольнити частково, рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 27 вересня 2024 року скасувати, провадження у справі закрити. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 255, 367, 374, 377, 381, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області задовольнити частково. Рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 27 вересня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про стягнення коштів скасувати. Провадження у справі закрити. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст судового рішення складено 09 січня 2025 року. Головуючий суддя І.А.Єлізаренко Судді М.О.Макаров О.В.Свистунова